Рішення № 40447331, 11.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12111/14 11.09.14

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»

до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»

про відшкодування шкоди в порядку регресу

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача Дзюба І.М., довіреність №14/430 від 19.08.2014;від відповідача не з'явилися.

Суть спору: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 12416,54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №06/0647612/9047/12 від 13.01.2012 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки "Nissan", реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.06.2014 порушено провадження у справі №910/12111/14 та призначено справу до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 11.08.2014 справу №910/12111/14 передано на розгляд судді Босому В.П., у зв'язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.08.2014, на підставі ст.ст. 65, 86 ГПК України, справу №910/12111/14 прийнято до провадження суддею Босим В.П. та призначено до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 11.09.2014 справу №910/12111/14 передано для розгляду судді Васильченко Т.В., в зв'язку з виходом судді з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.09.2014, на підставі ст.ст. 65, 86 ГПК України, справу №910/12111/14 прийнято до провадження суддею Васильченко Т.В. та призначено до розгляду.

В судовому засідання 11.09.2014 позивач підтримав позовні вимоги, просив задовольнити.

Відповідач своїх представників в судове засідання 11.09.2014 не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 11.09.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, який приймав участь під час розгляду справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.01.2012 між позивачем, як страховиком та ОСОБА_2, як страхувальником було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №06/0647612/9047/12, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки "Nissan", реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску.

Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП.

Строк дії договору встановлено з 14.01.2012 по 13.01.2013.

27.01.2012 о 16 год. 15 хв. на вул. Саксаганського-Червоноармійська в м.Києві відбулась дорожньо- транспортна пригода за участі застрахованого автомобіля марки "Nissan", реєстраційний номер НОМЕР_1 та автобусу "Богдан" реєстраційний номер НОМЕР_2, а саме: ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом - автобусом "Богдан" реєстраційний номер НОМЕР_2, під час зміни напрямку руху не впевнився, що це буде безпечним, не дотримався безпечного інтервалу, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем "Nissan", реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, в результаті чого автомобілі отримали механічні ушкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.п.10.1, 13.3 Правил дорожнього руху України та водієм ОСОБА_2 вимог п.10.4 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою відділу ВДАІ Печерського РУ ГУ МВС України в м.Києві №8952824.

Постановою Печерського районного суду м.Києва від 17.02.2012 у справі №3-1043/12 встановлено порушення ОСОБА_3 вимог п.п. 10.1, 13.3 Правил дорожнього руху України, ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

В свою чергу, постановою Печерського районного суду м.Києва від 01.03.2012 у справі №3-1044/12 провадження в адміністративній справі ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

30.01.2012 власник автомобіля "Nissan", реєстраційний номер НОМЕР_1 звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту №06/0647612/9047/12 від 13.01.2012 на рахунок СТО.

Згідно рахунку-фактури №12013107 від 31.01.2012 виставленого власнику застрахованого транспортного засобу СТО ТОВ «Кий Авто Холдинг» вартість відновлювального ремонту автомобіля "Nissan", реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 12526,54 грн.

Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу №831/КВ1 від 18.02.2012, складеного оцінювачем ОСОБА_5 (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №12547/11 від 11.10.2011) вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу автомобіля "Nissan", реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 12508,82 грн.

28.02.2012 позивачем був складений та підписаний страховий акт №1001/06/32330/74739, згідно з яким пошкодження транспортного засобу автомобіля "Nissan", реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 12526,54 грн.

На підставі складеного страхового акту №1001/06/32330/74739 від 28.02.2012 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна», виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування наземного транспорту №06/0647612/9047/12 від 13.01.2012, перерахувало суму страхового відшкодування в розмірі 12526,54 грн. на рахунок СТО ТОВ «Кий Авто Холдинг», що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №0009985 від 29.02.2012.

17.08.2012 власник автомобіля "Nissan", реєстраційний номер НОМЕР_1 звернувся до позивача із заявою про виплату компенсації за евакуатор в розмірі 400,00 грн.

22.08.2012 позивачем був складений та підписаний страховий акт №2 1001/06/32330/74739, згідно з яким призначено до виплати страхове відшкодування за евакуацію транспортного засобу в розмірі 400,00 грн., на підставі якого Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» перерахувало суму страхового відшкодування в розмірі 400,00 грн. ОСОБА_2, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №044638 (№26430993) від 07.09.2012.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» перейшло в межах виплаченої суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб - автобус "Богдан" реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю "Nissan", реєстраційний номер НОМЕР_1, належить ПП Дідович та знаходився під керуванням ОСОБА_3, вина якого у скоєнні ДТП підтверджується матеріалами справи.

Доказів того, що ОСОБА_3 не мав права керування транспортним засобом автобусом "Богдан" реєстраційний номер НОМЕР_2 та притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП матеріали справи не містять, а відтак, враховуючи положення статті 62 Конституції України, що закріплюють принцип презумпції невинуватості особи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 на законних підставах керував транспортним засобом автобусом "Богдан" реєстраційний номер НОМЕР_2.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України №30/5009/2733/11 від 02.04.2012.

Згідно із ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина ОСОБА_3 встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автобуса "Богдан" реєстраційний номер НОМЕР_2 відшкодовується ОСОБА_3 як законним володільцем цього транспортного засобу, оскільки зворотного суду не доведено.

Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_6 уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту, оформлений полісом серії АА №7610175 з Відкритим акціонерним товариством Національною акціонерною страховою компанією «Оранта» предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом автобусом "Богдан" реєстраційний номер НОМЕР_2, строк дії якого з 21.10.2011 по 20.04.2012, що підтверджено відповіддю МТСБУ, яка надійшла на запит суду.

Згідно п.п. 1.1, 1.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) страхувальниками є юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу, особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які експлуатують забезпечений транспортний засіб на законних підставах.

Отже, оскільки ОСОБА_3 експлуатував автобус "Богдан" реєстраційний номер НОМЕР_2 на законних підставах, що встановлено вище, то відповідальність за шкоду, заподіяну майну внаслідок експлуатації цього автобусу була застрахована Відкритим акціонерним товариством Національною акціонерною страховою компанією «Оранта».

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

При цьому, за умовами п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Вказаним договором (поліс серії АА №7610175) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза - 510,00 грн.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "Nissan", реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 12508,82 грн. та вартість за евакуацію транспортного засобу складає 400,00 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах виплаченої суми.

Позивач претензією №04-09/4465 від 18.03.2013 звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП.

Втім, відповідач відповіді на вимогу не надав, виплату страхового відшкодування не здійснив.

За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначені полісом АА №7610175 розміри лімітів відповідальності та франшизи (510,00 грн.) , суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 12416,54 грн. (12526,54 грн. (сума виплаченого страхового відшкодування) + 400,00 грн. (вартість за евакуацію транспортного засобу) - 510,00 грн. (франшиза) = 12416,54 грн.).

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з покладенням судового збору на відповідача, в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 43 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82,84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (02081, м.Київ, вул.Здолбунівська, 7-Д, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049, м.Київ, просп.Повітрофлотський, 25, ідентифікаційний код 23510137) суму страхового відшкодування в розмірі 12416 (дванадцять тисяч чотириста шістнадцять) грн. 54 коп. та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.09.2014.

Суддя Т.В.Васильченко