Постанова № 40447151, 11.09.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2014 року Справа № 927/1603/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Коробенка Г.П.,

суддів Данилової Т.Б., Шаргала В.І.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. №1709 від 18.11.2013,

від відповідача: Крищенко Л.В. дов. №01/04-01 від 01.04.2014,

розглянувши касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 р.

у справі №927/1603/13 Господарського суду Чернігівської області

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова"

про стягнення 156 056,98 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" про стягнення 140000 грн. основного боргу за виконані відповідно до укладеного між сторонами договору роботи, 11 815,89 грн. пені, 4 241,09 грн. - 3% річних.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 03.03.2014 (суддя Блохіна Ж.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 (судді: Ткаченко Б.О., Алданова С.О., Чорногуз М.Г.), позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 140 000 грн. боргу, 4 241,09 грн. 3% річних та 2 884,82 грн. судового збору. В частині стягнення суми пені в позові відмовлено.

В частині задоволення позову судові рішення мотивовані посиланням на норми ст. ст.193, 216 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526, 625, 853, 882, 837 Цивільного кодексу України, встановленням факту виконання позивачем робіт за договором та факту неповноти оплати відповідачем цих робіт в порушення умов договору. В частині відмови у позові судові рішення мотивовані відсутністю в договорі умов щодо сплати пені в разі порушення строків розрахунків.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 525, 526, 837, 853, 882 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 37, 43 Господарського процесуального кодексу України, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник також заперечує факт виконання позивачем робіт за договором.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

Між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) 17.09.2012 укладений договір №04/12 про надання консультативних послуг, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати інформаційні послуги, кінцевим результатом яких є актуалізована модель бюджетування компанії "Дружба-Нова" в MS Excel, Проект положення по бюджетуванню групи компаній "Дружба-Нова" для подальшої автоматизації процесу бюджетування, Методика факторного аналізу виконання планових показників діяльності та інше (п.1.2 договору), а замовник зобовязується оплатити роботу виконавця в порядку і розмірі, обумовлених договором (п.2.3 договору).

Вартість робіт та порядок розрахунків визначені у розділі 3 договору, відповідно до якого ціна договору складає 350 000 грн. без ПДВ, а схема розрахунків відображена у пункті 3.3 договору, яким передбачено сплата авансових платежів (80 000 грн. не пізніше трьох днів з дня підписання договору, і двічі по 80 000 грн не пізніше 23.01.2013) та остаточний розрахунок (50 000 грн.) проводиться сторонами після підписання акта приймання-передачі виконаних робіт.

Пунктом 6.1 договору встановлена відповідальність сторін за невиконання умов договору згідно з чинним законодавством України.

Відповідач перерахував позивачеві два авансові платежі у розмірі 80000 грн. з порушенням встановлених строків.

Позивачем були виконані передбачені договором роботи, про що ним був складений акт приймання-передачі робіт з зазначенням залишку несплаченої суми -140 000 грн., який був надісланий відповідачеві. Акт відповідачем не підписаний, обґрунтовані заперечення та зауваження щодо вказаних в акті робіт не висловлено, зазначена в акті сума боргу не оплачена.

Позивачем, крім суми основного боргу, заявлено до стягнення 11815,89грн. пені, 4241, 09 грн. - 3% річних.

Розрахунок суми річних перевірений судами попередніх інстанцій та визнаний правильним, тоді як нарахування пені суди визнали необґрунтованим з огляду на норми ст. 547 Цивільного кодексу України, оскільки договором не передбачено сплати пені у разі порушення строків розрахунків, з чим погоджується і суд касаційної інстанції.

Господарськими судами визначено правову природу укладеного між сторонами договору як договору підряду.

З урахуванням положень ст. ст.193, 216 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526, 625, 853, 882, 837 Цивільного кодексу України, з огляду на встановлення господарськими судами попередніх інстанцій факту виконання позивачем робіт за вищезазначеним договором, складення відповідного акта приймання-передачі, неподання відповідачем заперечень щодо вказаних в акті робіт, несплати боргу за виконані роботи у розмірі 140 000 грн., господарські суди попередніх інстанцій правомірно задовольнили позов у вищезазначеній частині.

В силу приписів ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, тому доводи касаційної скарги, які потребують переоцінки доказів у справі або додаткового їх збирання, до уваги не приймаються.

Касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у оскаржених рішенні та постанові, дійшла висновку про відсутність підстав для їх скасування.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 р. у справі №927/1603/13 - без змін.

Головуючий суддя Коробенко Г.П. Судді Данилова Т.Б. Шаргало В.І.