Ухвала суду № 40446522, 03.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" вересня 2014 р. м. Київ К/800/61851/13

Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді: Олексієнка М.М. (доповідач),

суддів: Винокурова К.С.,

Лиски Т.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ромни Сумської області (далі - Фонд) до Державного підприємства «Південна залізниця» (далі - ДП «Південна залізниця») про стягнення страхових внесків та пені за касаційною скаргою Фонду на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2013 року представник Фонду звернувся в суд з позовом, відповідно до якого просив:

зобов'язати відповідача підписати акт від 25 березня 2013 року № 68 щодо перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду;

стягнути з ДП «Південна залізниця» на користь Фонду донараховані за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2010 року страхові внески в сумі 68170, 61 грн. та 30538,00 грн. пені.

Посилався на те, що відокремлений підрозділ «Кременчуцьке будівельно-монтажне управління» ДП «Південна залізниця» не поінформував у визначені законом строки про зміну виду діяльності та несвоєчасно сплатив страхові внески, що призвело до нарахування пені.

Провадження у справі в частині зобов'язання відповідача підписати акт перевірки ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року закрито, так як вказані вимоги не належать розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року позовні вимоги Фонду задоволено. Стягнуто з ДП «Південна залізниця» на користь Фонду суму донарахованих по акту перевірки № 68 від 25 березня 2013 року страхових внесків за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2010 року в сумі 68170, 61 грн. та 30538 грн. пені.

Харківський апеляційний адміністративний суд рішенням від 12 листопада 2013 року постанову окружного суду скасував і ухвалив нову про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі представник Фонду, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судом апеляційної інстанції, просить рішення апеляційного суду скасувати і залишити в силі постанову суду першої інстанції.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Як установлено судами попередніх інстанцій, наказом ДП «Південна залізниця» від 01 жовтня 2012 року № 528/н проведено з 01 січня 2013 року реорганізацію відокремленого підрозділу «Роменський завод будівельних деталей та матеріалів» ДП «Південна залізниця» шляхом приєднання його до відокремленого підрозділу «Кременчуцьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління» ДП «Південна залізниця», який став правонаступником вищезазначеного підприємства. Закриття відокремленого підрозділу відбулося 10 січня 2013 року, про що зроблений запис в ЄДРПОУ №148010401104000651.

На підставі наказу від 21 березня 2013 року Фондом проведено позапланову перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати страхових внесків та відповідність страхового тарифу виду діяльності за період 01 січня 2006 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої встановлено порушення відповідачем сплати страхових внесків, про що складено акт від 25 березня 2013 року № 68, донараховано страхові внески у сумі 68170, 61 грн. та 30538, грн. пені.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що донараховані страхові внески та пеня за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2010 року мають бути погашені правонаступником страхувальника (відповідачем).

Апеляційний суд прийшов до висновку, що станом га 25.03.2013 року, тобто на момент здійснення перевірки, відокремлений підрозділ «Роменський завод будівельних деталей та матеріалів» вже не існував, всі його права та обов'язки перейшли до іншого підрозділу (правонаступника), а правонаступника Фонд не перевіряв, тому підстав для нарахування і сплати донарахованих страхових внесків немає

З висновком апеляційного суду погодитися неможливо, так як він не відповідає вимогам закону та є необґрунтованим.

Відповідно до частини другої статті 45 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (в редакції яка діяла до 1 січня 2011 року) роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків (пункт 2), інформувати робочий орган виконавчої дирекції Фонду про зміну технології робіт або виду діяльності для переведення його до відповідного класу професійного ризику (пункт 3 та підпункт «б» пункту 3).

За нормами статті 52 вищезазначеного Закону страхувальник притягується до відповідальності згідно із законом за несвоєчасне та неповне нарахування і сплату страхових внесків, несвоєчасне інформування Фонду про зміни технології робіт або виду діяльності підприємства.

Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36 затверджено Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Постанова № 36).

Пунктом 8.1. цієї Постанови встановлено, що робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів. Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік.

Позапланові перевірки здійснюються у разі реорганізації, зміни місцезнаходження або ліквідації підприємства, установи, організації, при знятті з обліку фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка не має статусу підприємця, у разі наявності в страхувальника недоїмки зі сплати страхових внесків та в інших випадках, передбачених законодавством.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України 08 липня 2010 року №2464- VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до абзацу шостого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Отже, твердження відповідача про неправомірність дій Фонду є безпідставними, оскільки після набрання чинності Законом № 2464-VІ за цим органом збережено повноваження щодо застосування фінансових санкцій (пені) за несплату заборгованості зі страхових внесків, яка виникла до 1 січня 2011 року.

Доводи апеляційної інстанції, про те що підстав до нарахування і сплати страхових внесків у відповідача не має, так як на момент здійснення перевірки відокремленого підрозділу «Роменський завод будівельних деталей та матеріалів» вже не існувало, є неправомірними, оскільки, правонаступництво передбачає перехід до правонаступника усіх прав і обов'язків того суб'єкта, якому вони належали раніше.

Способи припинення діяльності суб'єктів владних повноважень визначені статтею 59 Господарського кодексу України.

Відповідно до положень цієї статті, припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.

У разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

Як установлено судами, відокремлений підрозділ «Кременчуцьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління» ДП «Південна залізниця є правонаступником відокремленого підрозділу «Роменський завод будівельних деталей та матеріалів» ДП «Південна залізниця», тому, саме правонаступник в силу Закону № 2464- VI повинен сплатити зазначені у вимозі суми недоїмки разом з нарахованою пенею, які утворилися під час діяльності управління.

Акти перевірок за №2 від 17.01. та 17.02.2013 року не є предметом оскарження, тому їх скасування та підстави цього скасування не мають значення для перевірки законності акту № 68 від 25 березня 2013 року. Згідно зазначеного акту перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків відокремленого підрозділу «Роменський завод будівельних деталей і матеріалів» проведено за період діяльності останнього. Не виникає спору щодо розміру боргу та прав і обов'язків правонаступника.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, тому відповідно до статті 226 КАС України рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню та залишенню в силі рішення суду першої інстанції.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 222, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ромни Сумської області задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року скасувати, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.М. Олексієнко

К.С. Винокуров

Т.О. Лиска