Ухвала суду № 40446062, 04.09.2014, Апеляційний суд Харківської області

Справа № 2034/13620/2012 Головуючий І інстанції - Пілюгіна О.М.

Провадження: 22-ц/790/5573/14 Головуючий ІІ інстанції - Бездітко В.М.

Категорія: аліменти

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Бездітка В.М.,

суддів колегії - Сащенка І.С., Овсяннікової А.І.,

при секретарі - Сашко Я.С.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 18 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дружини, -

ВСТАНОВИЛА :

У листопаді 2012 року позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що вона перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі і знаходиться у відпустці по догляду за їх спільною дочкою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку, тому не працює і коштів на існування не достає, а відповідач матеріальної допомоги не надає.

Просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на її утримання, в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) до досягнення їх дочкою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 трирічного віку.

Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 18 лютого 2013 року позов ОСОБА_4 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку: щомісячно, починаючи з 28 листопада 2012 року і до досягнення дочкою ОСОБА_5, що народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 трирічного віку.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення суду та стягнути з нього аліменти на утримання ОСОБА_4 у розмірі 1/8 частини від усіх видів заробітку: щомісячно, починаючи з 28.11.2012 року і до досягнення дочкою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 трирічного віку, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. В обґрунтування скарги зазначає, що судом першої інстанції не було встановлено, що відповідач мешкає з батьками, вони часто хворіють, у 2013 році перенесли важкі операції. На лікування батьків витрачаються значні грошові кошти. Також, судом першої інстанції не були досліджені обставини існування у відповідача боргів (виписка з рахунку АКБ «Ренесанс Кредит» у матеріалах справи), які утворились у зв'язку з утриманням позивача і спільної дитини - ОСОБА_5. Вважає, що суд повинен був, відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, стягнути аліменти у твердій грошовій сумі, оскільки відповідач має нерегулярний, мінливий дохід.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 75 Сімейного Кодексу України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного, при цьому право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну домогу.

Статтями 77; 79; 80 Сімейного Кодексу України визначено, що способом надання утримання одному з подружжя другим у грошовій формі є аліменти, які присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви одному з подружжя, з другого з подружжя, у частці від заробітку (доходу) і (або) у твердій грошовій сумі та сплачуються щомісячно.

Відповідно до ст. 84 Сімейного Кодексу України, дружина, з якою проживає дитина, має право утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років і таке право має дружина і в розірвання шлюбу.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 84 Сімейного Кодексу України позивач має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років, а відповідач має можливість сплачувати аліменти на користь позивачки до досягнення дитиною трьох років.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 15 квітня 2011 року у Комінтернівському відділі державної РАЦС Харківського МУЮ, запис № 125, що підтверджено свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_1, що видане 15.04.2011 року Комінтернівським відділом державної РАЦС Харківського МУЮ.

Відповідач є батьком малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджено свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_2, яке видане 09.09.2011 року Мереф'янською міською радою Харківського району Харківської області, запис № 208 від 09.09.2011 року.

Згідно довідки № 4314 від 26.11.2012 року, що видана Виконавчим комітетом Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області, малолітня ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає разом із позивачем за адресою: АДРЕСА_1.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач мешкає з батьками, вони часто хворіють, у 2013 році перенесли важкі операції, на їх лікування витрачаються значні грошові кошти свідчать про неправильне ухвалення судом рішення.

Як вбачається з матеріалів справи батьки відповідача не пенсійного віку, офіційно працевлаштовані, не є інвалідами та не знаходяться на утриманні відповідачі. Доказів про те, що саме відповідач забезпечував лікування своїх батьків, він не надав.

Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не були досліджені обставини існування у відповідача боргів, які утворились у зв'язку з утриманням позивача і спільної дитини - ОСОБА_5 не дають підстав для звільнення його від сплати аліментів на утримання дружини.

Враховуючи те, що відповідач є працездатним, інших дітей на його утриманні немає, судова колегія, вважає, що він може надавати матеріальну допомогу у визначеному судом розмірі.

Таким чином, висновки суду відповідають вимогам закону, підтверджуються матеріалами справи, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування рішення при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 18 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий суддя -

Судді колегії -