Рішення № 40445912, 10.09.2014, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/3027/14-ц

н/п 2/640/1295/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2014 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Діденко С.А..,

при секретарі - Горічевій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів та просив суд стягнути з відповідачів на його користь за договором позики борг у сумі 30000,00грн. (із урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення на день постановлення рішення по справі), три відсотки річних із суми боргу, що складає станом на 17.03.2014р. суму 140,00грн., 10000,00грн. у якості відшкодування завданої йому моральної шкоди; судові витрати покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги він обгрунтував тим, що 21.12.2014р. ним було укладено договір позики з ОСОБА_4 та ОСОБА_3, відповідно до умов якого у якості позики ним було передано ОСОБА_4 30000,00грн. У відповідності до досягнутої домовленості ОСОБА_4 мала повернути йому зазначені грошові кошти до 21.01.2014р., про що нею було написано розписку. При укладанні даного договору за виконання зобов'язання ОСОБА_4 своєчасно повернути кошти поручилася відповідач ОСОБА_3, яка була присутньою при передачі коштів. В порушення договірних зобов'язань, що виникли між ним та ОСОБА_4, остання до цього часу суму позики йому не повернула, ОСОБА_3 взяте нею зобов'язання не виконуєУ відповідності до п.3 Договору позики від 21.12.2013р., укладеного між ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3, позика забезпечена порукою зі сторони поручителя ОСОБА_3, до якої він звернувся з вимогою сплати боргу у сумі 30000,00грн Невиконання взятих на себе зобов'язань відповідачами завдали йому значної моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких зазнали він і члени його родини через переживання щодо неповернення коштів, неможливості задовольнити власні потреби, через що у нього та його дружини загострилися хронічні захворювання, які потребують додаткових витрат на лікування. Розмір моральної шкоди він оцінює у 10000,00грн.

У судовому засіданні позивач свої позивні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, була повідомлена належним чином про час та дату слухання справи. Клопотання про відкладення розгляду справи не заявляла. ЇЇ неявку суд вважає такою, що сталася без поважних причин.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала . Факт отримання грошей від позивача у відповідній сумі не заперечувала , але посилалася на те, що гроші були отримані і передані інший особі-ОСОБА_6 в забезпечення інвестиційного проекту, за яким ОСОБА_1 розраховував і отримував девіденти.

Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача вчинивши дослідження матеріалів справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до договору позики та акту приймання-передачі грошей від 21.12.2013р. ОСОБА_4 отримала від ОСОБА_1 30000,00грн. з кінцевим терміном повернення 21.01.2014р. За відповідним договором ОСОБА_3 виступила в якості поручителя за зобов'язанням ОСОБА_4 (а.с.5, 6-7).

Факт підписання відповідного Договору ОСОБА_3 не заперечує, але посилається на те, що зробила це під тиском позивача .

ОСОБА_1 відповідні обставини заперечує. Наполягає на тому, що гроші передав саме ОСОБА_4 в якості позики. Доказів які б спростовували доводи ОСОБА_1 відповідачем суду не надано і суд сприймає їх критично.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору .

Умови Договору позитки передбачують повернення позивачу суми позики у визначений термін відповідачем ОСОБА_5

Згідно ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином суд вважає позовні вимоги щодо повернення суми позики доведеними.

Щодо вимог позивача про нарахування компенсації з урахуванням індексу інфляції та 3% річних за час прострочення виконання забов'язання то суд у відповідній частині вимог відмовляє бо позивачем відповідні вимоги не уточнені і не містять будь-якого розрахунку. Суд також відмовляє у вимогах щодо стягнення моральної шкоди , бо Договором позики не передбачено відповідних наслідків невиконання забов'язань . Правового обґрунтування щодо відшкодування моральної шкоди позов ОСОБА_1 не містить.

Судові витрати позивача підлягають відкодуванню ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в рівних частках по 200 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208-218, 224, 229 ЦПК України,ст.ст. 509, 525, 526, 530, 536, 543,553, 554, 625,1046-1050 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2, ОСОБА_3, солідарно, 30000,00(тридцять тисяч)грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у відшкодування судових витрат по 200.(двісті)грн. з кожного .

В інший частині позовних вимог- відмовити .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів після його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ