Вирок № 40445814, 11.09.2014, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/1109/14-к

Номер провадження 1-кп/629/132/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Мішуровської С.Т.,

секретаря судового засідання - Кондрашкіної А.А.,

за участю прокурора - Бурмака В.А.,

захисників - адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, законного представника неповнолітнього - ОСОБА_4, представника служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області - Шмадченко Н.В.,

потерпілого - ОСОБА_6, представника потерпілого - адвоката ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження за підозрою:

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Павлодар Павлодарської області Республіки Казастан, українця, громадянина України, з середньою освітою, не військовозобов'язаного, не одруженого, не працюючого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5, раніше судимого:

- 16.05.2013 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 296 КК України до 2-х років обмеження волі, із застосуванням ст. 75 КК України - іспитовим строком 1 рік,

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Лозова Харківської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, військовозобов'язаного, не одруженого, не працюючого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6, раніше судимого:

- 10.12.2013 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 198 КК України до 1 року обмеження волі, із застосуванням ст. 75 КК України - іспитовим строком 1 рік;

неповнолітнього ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Лозова Харківської області, українця, громадянина України, учня 9-Б класу Лозівської ЗОШ № 1, виховується в неповній сім'ї, мешкає разом з мамою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7, раніше судимого:

- 20.11.2013 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі, із застосуванням ст.ст. 75, 104 КК України - іспитовим строком 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 будучи раніше судимими та маючи не зняту та непогашену у встановленому порядку судимість на шлях виправлення не стали та скоїли умисний корисливий злочин.

18 січня 2014 року близько 02 години 00 хвилин, ОСОБА_8 знаходячись у стані алкогольного сп'яніння і перебуваючи у приміщенні вокзалу ст. Панютине Південної залізниці, розташованому в смт. Панютине м. Лозова Харківської області, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, спільно з раніше незнайомими гр. ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9 та неповнолітнім ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_7, побачивши раніше незнайомого йому чоловіка гр. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_11 наблизилися до останнього, після чого, діючи спільно та узгоджено, усвідомлюючи фізичну перевагу, разом почали наносити гр. ОСОБА_6 удари кулаком в область голови та тулуба, після чого повалили ОСОБА_6 на підлогу, де продовжували бити потерпілого ногами, подолавши таким чином можливість опору ОСОБА_6, відкрито заволоділи майном у вигляді чоловічої сумки, вартість якої відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №19 від 22.01.2014 року становить 6 грн., в якій знаходилися посвідчення залізничника НОМЕР_7 від 08.08.2012 року, посвідчення ветерана праці серією НОМЕР_6 від 08.06.2006 року та пенсійне посвідчення НОМЕР_5 від 12.07.2012 року, видані на його ім'я, зарядний пристрій до планшету, вартість якого до висновку судово-товарознавчої експертизи №19 від 22.01.2014 року встановити не видалося можливим, журнал - каталог «Книжкового клубу», який матеріальної цінності не представляє, а також гроші у сумі 2500 грн. Після вчинення протиправних дій з місця скоєння злочину зникли та викраденим розпорядилися на власний розсуд.

В результаті протиправних дій гр. ОСОБА_6 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 62-ЛЗ/14 від 07 березня 2014 року було завдано гостру закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку, з вестибуло-актичним синдромом, синдромом лікворно-венозної дистензії, що відповідно до п.2.2.3 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.

Потерпілому гр. ОСОБА_6 внаслідок протиправних дій ОСОБА_8, ОСОБА_9 і неповнолітнього ОСОБА_10 було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 2506,00 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_8 винним себе визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся, пояснив, що 18.01.2014 року, повертаючись додому йшов через вокзал ст. Панютине, бо хотів купити цигарок, але їх ніде не було, тому вирішив попрохати у незнайомого йому ОСОБА_9, той йому відмовив, він пішов у приміщення вокзалу та побачив чоловіка, який дрімав і вирішив у нього забрати сумку, почав його бити. Потім приєдналися до нього ОСОБА_9 та ОСОБА_10 били потерпілого, удари наносили разом, як руками, так і ногами. Коли сумку відібрали, то знайшли там 2500 грн., документи та судочки. Гроші поділили з ОСОБА_9, сумку і документи викинули біля туалету.

В судовому засіданні ОСОБА_9 винним себе визнав, в скоєному щиро розкаявся, пояснив, що 18.01.2014 року він разом з ОСОБА_10 йшли до вокзалу ст. Панютине з кафе «Шелк», бо хотіли їхати електропоїздом, до нього підійшов раніше незнайомий йому ОСОБА_8 та попросив цигарок, але у нього їх не було. Він разом з ОСОБА_10 зайшли в приміщення вокзалу для того, щоб подивитися розклад потягів, та побачили, що ОСОБА_8 наносить удари чоловіку і він вирішив нанести кілька ударів, потім приєднався до них ОСОБА_10, били потерпілого разом, відібрали сумку, де були гроші, які між собою поділили, а сумку викинули. Потім вони з ОСОБА_10 перейшли через міст, біля магазину, викликали таксі і поїхали додому. На отримані гроші купляли харчі та грали в автомати.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 винним себе визнав та пояснив, що він разом зі своїм знайомим ОСОБА_9 в нічний час поверталися з кафе «Шелк», вирішили їхати електропоїздом, тому прямували до вокзалу ст. Панютине, до них підійшов раніше незнайомий їм ОСОБА_8 та попрохав цигарок, вони йому відмовили. Потім зайшли до приміщення вокзалу, щоб дізнатися розклад потягу і побачили, що раніше незнайомий їм ОСОБА_8 наносить удари чоловіку, який спав на лавці. ОСОБА_9 підійшов до них і почав також бити незнайомого йому чоловіка, потім він приєднався та наніс кілька ударів потерпілому як руками так і ногами, скільки ударів наносив не пам'ятає, також пояснив, що наносили удари ногами та руками ОСОБА_9 з ОСОБА_8, які відібрали сумку, де лежали гроші, які ОСОБА_8 та ОСОБА_9 між собою поділили, він з ОСОБА_9 поїхали на таксі в Лозову. В Лозовій купляли харчі, грали в автомати, на що ОСОБА_9 дав йому 200 грн.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні всі докази в їх сукупності, враховуючи визнання вини ОСОБА_8, ОСОБА_9 та неповнолітнього ОСОБА_10, суд вважає, що вина ОСОБА_8, ОСОБА_9 і неповнолітнього ОСОБА_10 в скоєнні інкримінованого ними злочину доказана та підтверджується наступними доказами, а саме:

- поясненнями, даними в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_6, який пояснив, що в приміщенні вокзалу на ст. Панютине він чекав свій потяг і дрімав, бачив, що до приміщення вокзалу зайшли хлопці, потім почув, як у нього з рук почали висмикувати сумку, чіплятися і бити. Били його всі, кожен із них, в тому числі і ОСОБА_10 наносили йому удари кулаками і ногами, скільки і хто куди наносив удари не пам'ятає, тому що хтось зі спини збив його з ніг і він лежав закриваючи голову рукам, били його також лежачого. Знайшовши у приміщенні вокзалу свій телефон викликав на допомогу охоронця.

- протоколом огляду міста події від 18.01.2014 року, із якого вбачається, що місцем огляду є територія залізничного вокзалу ст. Панютине, розташованого за адресою: смт. Панютине м. Лозова Харківської області. Безпосереднім місцем огляду є територія безкоштовного залу очікування вказаної станції Південної залізниці. При огляді будівлі залізничного вокзалу встановлено, що вхід здійснюється через пластикові двері. З правого та лівого боку знаходяться дерев'яні лавки, на підлозі знаходяться сліди бурого кольору, зовнішньо схожі на кров, про які гр. ОСОБА_6 пояснив, що ці сліди крові належать йому. Окрім того, на пластикових вхідних дверях знаходяться сліди бурого кольору, зовнішньо схожі на кров. В ході огляду території залізничного вокзалу ст.. Панютине було виявлено сумку чорного кольору з рівною ручкою, посвідчення залізничника та інші документи, грошей чи інших речей не виявлено. Вказані предмети знаходилися в 50 метрах від залізничного вокзалу. (т.1 а.с.3-4);

- фото таблицею до протоколу огляду місця події від 18.01.2014 року (т.1 а.с.5-7);

- довідкою поліклініки Вузлової лікарні станції Лозова від 20.01.2014 року, з якої вбачається, що з 18.01.2014 року ОСОБА_6 знаходився на стаціонарному лікуванні з приводу струсу головного мозку, перелому костей носа (т.1 а.с.46);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.01.2014 року, згідно якого ОСОБА_6 впізнав молодого чоловіка на фотознімку № 3 як особу, яка була присутня при вчиненні злочину відносно нього в залі очікування вокзалу ст. Панютине. Це був ОСОБА_9 (т.1 а.с.48-51);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.01.2014 року, згідно якого ОСОБА_6 впізнав особу на фотознімку № 1, це був ОСОБА_8 (т.1 а.с.52-55);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.01.2014 року, згідно якого ОСОБА_6 впізнав особу, яка зображена на фотознімку № 2 , яка була присутня при вчиненні злочину відносно нього в залі очікування вокзалу ст.. Панютине, це був ОСОБА_10 (т.1 а.с.56-59);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.01.2014 року, під час проведення якого свідок ОСОБА_11 впізнав особу, яка вчинила напад з метою заволодіння майном на території залізничного вокзалу, при цьому серед наданих йому фотокарток впізнав особу, зображену на фотокартці № 4, а саме впізнав особу, яка вчинила напад у будівлі залізничного вокзалу ст. Панютине ПЗ. На фотокартці під № 4 був ОСОБА_9 (т.1 а.с.214-216);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.01.2014 року, під час проведення якого ОСОБА_11 впізнав особу, яка вчинила напад з метою заволодіння майном на території залізничного вокзалу за зовнішніми ознаками, при цьому серед наданих йому фотокарток впізнав особу, зображену на фотокартці № 2, це був ОСОБА_10 (т.1 а.с.217-219);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.01.2014 року, під час проведення якого ОСОБА_11 впізнав особу, яка вчинила напад з метою заволодіння майном на території залізничного вокзалу в ст. Панютине, при цьому серед наданих йому фотокарток впізнав особу, зображену на фотокартці № 3, це був ОСОБА_8 (т.1 а.с.220-222);

- висновком товарознавчої експертизи № 19 від 22.01.2014 року, згідно якої вартість сумки чоловічої чорного кольору, з урахуванням зносу, станом на 18.01.2014 року складає 6 грн., визначити вартість зарядного пристрою до планшету не виявилось можливим, оскільки в наданій експертної інформації відсутні необхідні дані, а саме: детальний опис об'єкту дослідження, марка,модель (т.1 а.с.227-230);

- висновком судово-імунологічної експертизи № 542-И/14 від 19.02.2014 року, згідно якої на правому кросівку (об'єкт № 1), вилученому у гр. ОСОБА_8, виявлена кров чоловіка групи В з ізогемагглютиніном анті-А, походження якої від гр. ОСОБА_6 виключити неможливо, оскільки згідно ксерокопії посвідчення водія у гр. ОСОБА_6 група крові-В (ІІІ).

- висновком експерта № 62-ЛЗ/14 від 07.03.2014 року, згідно якого у гр. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_12, мала місце гостра закрита черепно-мозкова травма у виді струсу головного мозку з вестібуло-атактичним синдромом, синдромом лікворно-венозної дістенезії, яка утворилася від дії тупих (тупого) твердих предметів, які не відобразили в ушкодженні своїх індивідуальних особливостей і могли бути спричинені в строк і при обставинах, вказаних в постановній частині постанови і оглянутим. За наданими судово-медичними даними не представляється можливим виявити кількість нанесених травматичних дій. Даних про наявність тілесних ушкоджень у потерпілого по своєї локалізації, не виключающих можливості їх утворення і під час самооборони в представленій медичній документації не має. В момент спричинення тілесних ушкоджень потерпілий по відношенню до нападавших міг знаходитися як у вертикальному, так і в горизонтальному положеннях.

По ступеню тяжкості вищезазначена гостра черепно-мозкова травма у виді струсу головного мозку - це ЛЕГКЕ тілесне ушкодження, яке потягло за собою короткочасний розлад здоров'я, згідно пункту 2.3.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року (т.2 а.с.30-49);

- протоколом одночасного допиту ОСОБА_8 та ОСОБА_9, з якого вбачається, що ОСОБА_8 пояснив, що вони в трьох били потерпілого (т.2 а.с.72-76);

- протоколом одночасного допиту ОСОБА_10 та ОСОБА_9 (т.2 а.с.80-84);

- протоколом одночасного допиту ОСОБА_10 та ОСОБА_8 (т.2 а.с.85-89).

Суд вважає, дії ОСОБА_8, ОСОБА_9 і неповнолітнього ОСОБА_10, які виразилися у нападі з застосуванням насильства до гр. ОСОБА_6 з метою заволодінні грошима, правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб і характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_8 встановлено, що він громадянин України, раніше судимий, скоїв злочин у період іспитового строку, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, військовозобов'язаний, не одружений, дітей не має, за місцем проживання характеризується задовільно, не працює.

Відповідно до ст. 66 КК України обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8, суд визнає щире каяття в скоєному, часткове погашення потерпілому матеріальних збитків..

Відповідно до ст. 67 КК України обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, рецидив злочину.

Обвинувачений ОСОБА_8 засуджений 16.05.2013 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 296 ч.2 КК України до 2 років обмеження волі з застосуванням ст. 75 КК України - з іспитовим строком 1 рік, та в період іспитового строку знов скоїв злочин, тому суд остаточно призначає покарання відповідно до ч.1 ст.71 КК України, частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, даних про особу обвинуваченого, при наявності обставин, які пом'якшують покарання, та обставин, які обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_8 можливе лише в місцях позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу, до набрання вироком законної сили, обвинуваченому ОСОБА_8 залишити раніше обрану - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання рахувати з дня фактичного затримання, тобто з 18.01.2014 року (протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.01.2014 року, постанова про обрання міри запобіжного заходу від 20.01.2014 року).

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_9 встановлено, що він громадянин України, раніше судимий, скоїв злочин у період іспитового строку, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, військовозобов'язаний, не одружений, дітей не має, за місцем проживання характеризується формально, не працює.

Відповідно до ст. 66 КК України обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_9, суд вважає, щире каяття в скоєному, часткове погашення потерпілому матеріальних збитків.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає рецидив злочину.

Обвинувачений ОСОБА_9 засуджений 10.12.2013 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 198 КК України до 1 року обмеження волі з застосуванням ст. 75 КК України - з іспитовим строком 1 рік, та в період іспитового строку знов скоїв злочин, тому суд остаточно призначає покарання відповідно до ч.1 ст.71 КК України, частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, даних про особу обвинуваченого, обставин, які пом'якшують покарання, та обставин, які обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_9 можливе лише в місцях позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу, до набрання вироком законної сили, обвинуваченому ОСОБА_9 залишити раніше обрану - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання рахувати з дня фактичного затримання, тобто з 18.01.2014 року (протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.01.2014 року, постанова про обрання міри запобіжного заходу від 20.01.2014 року).

Відповідно до ст. 103 КК України при призначенні покарання неповнолітньому суд, крім обставин, передбачених ст.ст. 65-67 цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу підсудного, обставини що пом'якшують і обтяжують покарання підсудного, також враховує умови життя неповнолітнього і виховання, впливу дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

Дослідженням даних про особу неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_10 встановлено, що він громадянин України, раніше судимий, скоїв злочин у період іспитового строку, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, навчається в 9-Б класі Лозівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1, за місцем навчання характеризується задовільно, виховується в неповній сім'ї, мешкає разом з мамою, за місцем проживання характеризується формально.

Відповідно до ст. 66 КК України обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_10, суд вважає, щире каяття в скоєному, часткове погашення матеріальних збитків потерпілому, скоєння злочину неповнолітнім.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає рецидив злочину.

Обвинувачений ОСОБА_10 засуджений 20.11.2013 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 289 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75, 104 КК України - з іспитовим строком 1 рік, та в період іспитового строку знов скоїв злочин, тому суд остаточно призначає покарання відповідно до ч.1 ст.71 КК України, частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєних злочинів, даних про особу обвинуваченої, обставин, які пом'якшують покарання, та обставин, які обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_10 можливе лише в місцях позбавлення волі.

Суд вважає міру запобіжного заходу, до набрання вироком законної сили, обвинуваченому ОСОБА_10 залишити раніше обрану - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання рахувати з дня фактичного затримання, тобто з 22.01.2014 року (постанова про обрання міри запобіжного заходу від 22.01.2014 року).

Потерпілим по справі ОСОБА_6 заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків у сумі 7353,46 грн.. Однак суд враховує, що вартість придбаних ліків, яка підтверджується доданими до цивільного позову квитанціями складає - 3353,46 грн., обвинувачені частково сплатили потерпілому матеріальні збитки у сумі - 2000 грн., та частина викрадених коштів, а саме - 690 грн. знаходиться на зберіганні в СФСБО Управління МВ України на Південній залізниці, тому суд вважає можливим задовольнити позовну вимогу про відшкодування матеріальної шкоди частково, стягнути солідарно з ОСОБА_8, ОСОБА_9, законного представника ОСОБА_4, оскільки у неповнолітнього ОСОБА_10 відсутній самостійний дохід, в сумі - 4663,46 грн..

Оскільки потерпілому дійсно заподіяна моральна шкода, яка виразилася в спричиненні фізичного болю та тілесних ушкоджень, які пов`язані з травмою голови, внаслідок чого заподіяно потерпілому не тільки фізичні і душевні страждання, звичайний уклад життя у потерпілого змінився, тому суд вважає можливим задовольнити позовну вимогу про стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000 гривень.

У кримінальному провадженні є судові витрати за проведення товарознавчої експертизи № 19 від 22.01.2014 року в сумі 196,56 грн., які суд вважає за необхідне стягнути солідарно з ОСОБА_9, ОСОБА_8 та законного представника ОСОБА_4

Долю речових доказів суд, вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 370, 374 КПК України, ст.ст. 71, 75-76, 79, 103-104 КК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України та призначити покарання - 4 роки (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України частково у вигляді 1 (одного) місяця позбавлення волі приєднати покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16.05.2013 року і остаточно призначити до відбування покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_8 залишити раніше обрану - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання рахувати з дня його фактичного затримання, тобто 20 січня 2014 року.

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України та призначити покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України частково у вигляді 1 (одного) місяця позбавлення волі приєднати покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10.12.2013 року і остаточно призначити до відбування покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_9 залишити раніше обрану - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання рахувати з дня його фактичного затримання, тобто з 20 січня 2014 року.

неповнолітнього ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України та призначити покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України частково у вигляді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі приєднати покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20.11.2013 року і остаточно призначити до відбування покарання у вигляді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_10 залишити раніше обрану - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання рахувати з дня його фактичного затримання, тобто з 22 січня 2014 року.

Стягнути солідарно з засудженого ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Лозова Харківської області (паспорт НОМЕР_2, виданий 24 червня 2011 року Лозівським МРВ УМВСУ в Харківській області), зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_8, засудженого ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Павлодар республіки Казахстан (паспорт НОМЕР_4, виданий 08 вересня 2009 року Лозівським МРВ УМВСУ в Харківській області), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 та законного представника ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_15, уродженки м. Лозова Харківської області (паспорт НОМЕР_3, виданий 04 червня 2004 року Лозівським МРВ УМВСУ в Харківській області), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_9 судові витрати в сумі 196,56 грн. на користь держави на р/р 31115115700006, одержувач УДКСУ у Ленінському районі м.Харкова, МФО 851011, банк одержувач ГУДКСУ у Харківській області, ЄДРПОУ 37999696, код доходів 24060300 (за проведення товарознавчої експертизи № 19 від 22.01.2014 р.).

Стягнути солідарно з засудженого ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Лозова Харківської області (паспорт НОМЕР_2, виданий 24 червня 2011 року Лозівським МРВ УМВСУ в Харківській області), зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_8, засудженого ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Павлодар республіки Казахстан (паспорт НОМЕР_4, виданий 08 вересня 2009 року Лозівським МРВ УМВСУ в Харківській області), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 та законного представника ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_15, уродженки м. Лозова Харківської області (паспорт НОМЕР_3, виданий 04 червня 2004 року Лозівським МРВ УМВСУ в Харківській області), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_9 на користь ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_18, уродженця с. Березіно Тарутинського району Одеської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_10, матеріальну шкоду в розмірі 4663,46 грн. та моральну шкоду в сумі 10 000 грн..

Після набрання вироком законної сили речові докази: сумку чорного кольору, у вигляді спортивної сумки, посвідчення залізничника НОМЕР_7 від 08.08.2012 року, посвідчення ветерана праці серії НОМЕР_6 від 08.06.2006 року, пенсійне посвідчення НОМЕР_5, банківський чек - вважати повернутими потерпілому ОСОБА_6.

Після набрання вироком законної сили речові докази: грошові кошти у сумі 690 (шістсот дев'яносто) гривень - купюрами номіналом: три купюри номіналом 200 (двісті) гривень, одна купюра серія ВХ 4813053, друга - ЕИ 7901582, третя - ЄФ 8367263; дві купюри номіналом 20 (двадцять) гривень: одна серією МВ 3558432, друга тим номіналом - серія МЕ 6401597; одна купюра номіналом у 50 (п'ятдесят) гривень серією РБ 9714390 зобов'язати СФСБО Управління МВ України на Південній залізниці, яке знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Карпівська, 3, повернути потерпілому.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: С.Т. Мішуровська