Рішення № 40443221, 10.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15049/14 10.09.14За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»

до: 1) Приватного акціонерного товариства «Бетон Нова»;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Централь-Строй»;

3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбус»

про стягнення 303321,63 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Самокиш В.Ю. (представник за довіреністю);

від відповідачів - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Бетон Нова» (далі - Відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Централь-Строй» (далі - Відповідач-2) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбус» (далі - Відповідач-3) про стягнення 303321,63 грн. заборгованості за Договором фінансового лізингу № L1277-10/07 від 31.10.2007, із урахуванням Договорів поруки від 31.10.2007.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем-3 своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу, та неналежним виконання Відповідачами 1 та 2 своїх обов'язків поручителів за договорами поруки, укладеними з Позивачем.

Відзивів на позови Відповідачі не надали.

Відповідачі 1 та 2 не могли бути повідомлені про призначення справи до розгляду засобами поштового зв'язку, що підтверджується залученим до справи листом УДППЗ «Укрпошта» про припинення направлення пошти у регіон їх розташування. Проте ці ж Відповідачі не були позбавлені права та можливості дізнатися про наявність у суді даної справи, оскільки ухвала про порушення провадження у справі була внесена до ЄДР судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua/), та у подальшому телефонувати до суду та справлятися про наступні при відкладенні дату та час судового засідання. При цьому, про обізнаність з наявністю даної справи в суді свідчить подання Відповідачем-1 клопотань у даній справі.

В судове засідання 10.09.2014 представники всіх Відповідачів не з'являлися.

Від Відповідача-3 10.09.2014 через відділ діловодства суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю направити повноважного представника в дане судове засідання оскільки він перебуває у відпустці.

Разом з цим, Відповідач-3, як учасник судового процесу не був позбавлений права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні свого іншого представника згідно з ч.ч. 1 - 5 ст. 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Суд також приймає до уваги, що явка представників сторін у судове засідання 10.09.2014 обов'язковою не визнавалась, та Відповідачем-3 не обґрунтовано підстав необхідності прийняття його представником особистої участі в судовому засіданні.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.

Крім того, суд приймає до уваги, що Відповідач-3 не був позбавлений права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) надати відзив, пояснення по суті спору та/або докази, якщо він вважав за необхідне їх подати, заздалегідь в письмовому вигляді через канцелярію суду або направити до суду поштою, кур'єром.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

31.10.2007 між Позивачем, як лізингодавцем, та Відповідачем-3, як лізингоодержувачем, було укладено Договір фінансового лізингу № L1277-10/07, за умовами якого Лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язався придбати у свою власність та передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно (Предмет лізингу), найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Специфікації (Додаток №2 до Договору), а Лізингоодержувач зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах Договору.

Так, на виконання умов Договору, Позивач придбав Предмет лізингу (автобус) та передав його Відповідачу-3 за актом від 30.07.2008, а Відповідач натомість прийняв Предмет лізингу та зобов'язався сплачувати обумовлені Договором платежі у погоджених сторонами порядку та строки.

У подальшому в період з 01.03.2009 - 01.11.2011 Сторонами було внесено ряд змін до Договору та його додатків.

Так, за умовами Договору, строк лізингу складається з Періодів лізингу, зазначених в Графіку лізингових платежів (Додаток №1 до Договору) та не може бути менше 1 року.

Відповідно до розділу № 4 Договору, лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості Предмета лізингу та комісію Лізингодавця (Позивача). Розмір поточного лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в Графіку (Додаток №1 до Договору).

У відповідності до Загальних умов фінансового лізингу (Додаток №4 до Договору) (далі - Загальні умови) Лізингоодержувач (Відповідач-3) сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця (Позивача), направленого на вказану в Договорі електронну адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. При чому, у разі неотримання рахунку Лізингодавця (Позивача) до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач (Відповідача-3) зобов'язаний звернутися до Лізингодавця (Позивача) та отримати свій рахунок самостійно. В цьому випадку Лізингоодержувач (Відповідач-3) зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця (п. 5.3 Загальних умов).

Відповідно до п. 5.4 Загальних умов, Лізингоодержувач (Відповідач-3) сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу, яким вважається календарний місяць, що слідує за місяцем в якому Предмет лізингу був переданий Лізингоодержувачу (Відповідач-3) за Актом приймання-передачі. Зазначені у Графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу в прямому порядку.

Судом встановлено, що у кожному з рахунків-фактур, по яким не проведена оплата та заборгованість за якими є спірною в межах даного спору (№ LC1277-10/07/32-066, № LC1277-10/07/33-068, № LC1277-10/07/34-069, № LC1277-10/07/35-071, № LC1277-10/07/36-073, № LC1277-10/07/37-075 та № LC1277-10/07/38-077) зазначена дата його сплати, та вихідні дані розрахунку на дату виставлення рахунку, такі як курс USD, ставка збору до Пенсійного фонду з купівлі іноземної валюти, що діяла на момент виставлення рахунку, комісія банку з купівлі валюти, курс гривні до обраної Сторонами іноземної валюти.

Претензій щодо якості та комплектності Предмету лізингу та обумовлених Договором послуг лізингу, від Відповідача-3, як від Лізингоодержувача, не надходило, проте і повної оплати вищевказаних рахунків також проведено не було. Матеріали справи не містять доказів протилежного, і так само не місять доказів відмови Позивача надати Відповідачу-3 вищевказані рахунки у встановлений Договором строк та спосіб для їх вчасної оплати.

Наведені в рахунках-фактурах (№ LC1277-10/07/32-066, № LC1277-10/07/33-068, № LC1277-10/07/34-069, № LC1277-10/07/35-071, № LC1277-10/07/36-073, № LC1277-10/07/37-075 та № LC1277-10/07/38-077) розміри відшкодування частини вартості Предмета лізингу, комісії лізингодавця, погашення частини відстроченої комісії та додаткових витрат лізингодавця та суми ПДВ не спростовані Відповідачами належними засобами доказування, та перевірені судом і визнані обґрунтованими.

А відтак, на підставі вищевказаних рахунків-фактур утворилася заборгованість у розмірі 303321,63 грн., яка в порушення статей 525, 526, та 530 ЦК України, а також положень Закону України «Про фінансовий лізинг», не була погашена Лізингоодержувачем (Відповідачем-3).

Також, для забезпечення виконання зобов'язань Лізингоодержувача по Договору було укладено наступні договори:

- 31.10.2007 між Позивачем та Відповідачем-1 (Поручитель-1, який у відповідності до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» змінив найменування з «ЗАТ» на «ПрАТ») Договір поруки (Договір поруки-1);

- 31.10.2007 між Позивачем та Відповідачем-2 (Поручитель-2) Договір поруки (Договір поруки-2).

Так, положення Договорів поруки 1 та 2 є подібними між собою, та за умовами цих договорів Поручителі зобов'язалися у випадку невиконання Лізингоодержувачем взятих на себе зобов'язань за Договором лізингу нести солідарну відповідальність перед Лізингодавцем у тому ж обсязі, що і Лізингоодержувач, включаючи сплату основного боргу за Договором лізингу, нарахованих лізингових платежів та неустойки, і випадку невиконання Лізингоодержувачем боргових зобов'язань перед Лізингодавцем за Договором лізингу, Лізингодавець має право звернутись до Поручителів з вимогами про виконання боргових зобов'язань в повному обсязі чи в частині.

Матеріалами справи підтверджується звернення Позивача до Відповідачів 1 та 2 в порядку статтей 543, 554 ЦК України з вимогами № 608-04/2014 від 05.05.2014 та № 609-04/2014 і № 610-04/2014 від 05.05.2014 про виконання ним обов'язків Поручителів за Лізингоодержувача по Договору щодо сплати обумовлених договором, але прострочених платежів, у томі числі спірних у даній справі. Однак Відповідачами 1 та 2 зазначені вимоги були залишені без відповіді та задоволення. Матеріали справи не містять доказів протилежного.

Разом з цим, 24.12.2012 господарським судом міста Києва було порушено провадження у справі № 5011-44/18705-2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбус», який є Лізингоодержувачем та Відповідачем-3 у даній справі.

У відповідності до ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Позивач звернувся з кредиторською заявою до Відповідача-3 у межах вказаної справи про банкрутство, та ухвалою від 22.05.2013 Позивача було визнано конкурсним кредитором, зокрема на суму 1293689 грн. 69 коп., у яку входить частина позовних вимог, що є спірною в межах даної справи, в розмірі 217753,44 грн.

А після порушення провадження у справі про банкрутство Відповідача-3 Позивачем було донараховано 85568,19 грн. обумовлених Договором лізингу платежів, які Відповідачем-3 прострочені та не погашені, а відтак, дану суму Позивач є поточним кредитором по відношенню до Відповідача-3.

Отже, з частини позовних вимог в розмірі 217753,44 грн., що входять в суму 303321,63 грн., заявлених позовних вимог Позивачем до Відповідача-3 у даній справі, вже є рішення про їх визнання по відношенню до Відповідача-3 іншим судом, і дане рішення викладено в ухвалі господарського суду міста Києва від 22.05.2013 у справі № 5011-44/18705-2012.

Відтак, у межах компетенції в рамках господарського спору вирішено спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, а тому у даній справі наявні всі підстави для припинення провадження згідно з п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України по відношенню заявлених позовних вимог до Відповідача-3 на суму 217753,44 грн.

Наведена вище позиція кореспондується з п. 55 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 N 15 «Про судову практику в справах про банкрутство», де зазначено, що у разі звернення позивача із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали суду про порушення справи про банкрутство за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

За приписами ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Так, у даній справі має місце два Поручителя за Лізингоодержувача, які обидва за Договорами поруки зобов'язалися нести солідарну з Лізингоодержувачем відповідальність у повному обсязі за його зобов'язаннями за Договором лізингу, а тому, оскільки обсяги їх відповідальності однакові та відповідальність солідарна з Лізингоодержувачем, то вони повинні відповідати солідарно і перед кредитором, тобто перед Позивачем. Іншого Договорами поруки не встановлено.

А відтак, судом задовольняються вимоги про стягнення солідарно з Відповідача-3, як з лізингоодержувача, та Відповідачів 1 та 2, як з поручителів, заборгованості в розмірі 85568,19 грн., а також задовольняються вимоги про солідарне стягнення з Відповідачів 1 та 2, як з поручителів, 217753,44 грн. заборгованості.

У частині вимог до Відповідача-3 про стягнення 217753,44 грн. судом провадження у справі припиняється на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на Відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 80 (п. 2 ч. 1) 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства «Бетон Нова» (84791, Донецька обл., м. Дебальцеве, смт Миронівський, вул. Совєтська, 42; ідентифікаційний код 32406629), Товариства з обмеженою відповідальністю «Централь-Строй» (83023, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Автотранспортників, 4; ідентифікаційний код 32281938), Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбус» (м. Київ, вул. Якіра, 13, літ. Б; ідентифікаційний код 34926028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (м. Київ, проспект Московський, 9, корпус 5, офіс 101; ідентифікаційний код 34480657) 85568 (вісімдесят п'ять тисяч п'ятсот шістдесят вісім) грн. 19 коп. заборгованості, а також 1711 (одну тисячу сімсот одинадцять) грн. 36 коп. судового збору.

Видати наказ.

Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства «Бетон Нова» (84791, Донецька обл., м. Дебальцеве, смт Миронівський, вул. Совєтська, 42; ідентифікаційний код 32406629), Товариства з обмеженою відповідальністю «Централь-Строй» (83023, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Автотранспортників, 4; ідентифікаційний код 32281938) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (м. Київ, проспект Московський, 9, корпус 5, офіс 101; ідентифікаційний код 34480657) 217753 (двісті сімнадцять тисяч сімсот п'ятдесят три) грн. 44 коп. заборгованості, а також 4355 (чотири тисячі триста п'ятдесят п'ять) грн. 07 коп. судового збору.

Видати наказ.

Припинити провадження у справі в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбус» (м. Київ, вул. Якіра, 13, літ. Б; ідентифікаційний код 34926028) про стягнення 217753,44 грн. заборгованості.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.09.2014

Суддя Сташків Р.Б.