Рішення № 40443033, 10.09.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.09.14р. Справа № 904/6355/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго", м. Нікополь, Дніпропетровська обл.

про стягнення заборгованності в сумі 1 443 213, 73 грн.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

Від позивача: Козак Н.В., дов. № 14-174 від 24.06.2014 року, головний юрисконсульт;

Від відповідача: Куроєдова О.В., дов. № 353 від 02.04.2014 року, юрисконсульт.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 160 808, 53 грн. - пені, 305 784, 97 грн. - річних, 976 620, 23 грн. - інфляції.

Відповідач не спростовує факт наявності заборгованості за спірним договором, проте, просить зменшити розмір пені за прострочення зобов'язання на 50%.

09.09.14 р. в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

6 серпня 2013 року господарським судом Дніпропетровської області розглянуто спір за позовом Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" до Нікопольського комунального підприємства „Нікопольтеплоенерго" про стягнення 9 052 028, 78 грн., що складають суму заборгованості за договором № 21 БО-12 від 31.07.2012 р., 512 647, 02 грн. - пені за період з 15.12.2012 р. по 17.05.2013 р., 102 529, 40 грн. - річних за період з 15.12.2012 р. по 17.05.2013 р., 26 959, 40 грн. - інфляції за період з грудня 2012 р. по січень 2013 р., 658 142, 01 грн. - штрафу, за результатами якого прийнято рішення та позов задоволено частково, оскільки, зменшено розмір штрафу та пені до 50%.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.09.2013 р. зазначене рішення залишено без змін, у зв'язку з чим 18.09.2013 р. набрало законної сили.

Зазначеним вище рішенням встановлено факт укладення 31.07.2012 р. між сторонами договору купівлі-продажу природного газу № 21 БО-12, а також факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати переданого природного газу в сумі 9 052 028, 78 грн.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 160 808, 53 грн., що складають суму пені за період з 18.05.2013 р. по 13.06.2013 р., 305 784, 97 грн. річних за період з 18.05.2013 р. по 02.07.2014 р., 976 620, 23 грн. інфляції за період з червня 2013 р. по травень 2014 р.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. При цьому, чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриття виконавчого провадження по його примусовому виконанню.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.

Визначення грошового зобов'язання закріплено в Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон). Статтею 1 Закону передбачено, що грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Крім того, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За порушення строків оплати за переданий природний газ, сторонами в договорі передбачена відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу (п. 7.2.)

В п. 9.3. Договору сторони встановили строк позовної давності, у тому числі щодо стягнення суми основного боргу, пені, штрафу, відсотків, річних, інфляції, тривалістю 5 років.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем рішення суду у період, за який пред'явлені до стягнення суми річних, пені та інфляції, не виконано, доказів сплати заборгованості останнім, на момент розгляду спору, не надано.

Зважаючи на викладене, правомірними є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 160 808, 53 грн. за період з 18.05.2013 р. по 13.06.2013 р., річних в сумі 305 784, 97 грн. за період з 18.05.2013 р. по 02.07.2014 р. та інфляції в сумі 976 620, 23 грн. за період з червня 2013 р. по травень 2014 р.

Приписами п. 3, ч. 1, ст. 83 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи тяжкий фінансово-економічний стан підприємства відповідача, суд вважає можливим зменшити розмір пені на 10%.

Керуючись ст.ст. 526, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Нікопольського комунального підприємства „Нікопольтеплоенерго" (53213, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, пр. Трубників, буд. 12А, код ЄДРПОУ 05472525) на користь Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 144 727 (сто сорок чотири тисячі сімсот двадцять сім гривень) 68 коп. пені, 305 784 (триста п'ять тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні) 97 коп. річних, 976 620 (дев'ятсот сімдесят шість тисяч шістсот двадцять гривень) інфляції, 28 864 (двадцять вісім тисяч вісімсот шістдесят чотири гривні) 27 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 12.09.14 р.

Суддя І.Ф. Мельниченко