ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2014 року Справа № 803/1665/14
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Мачульського В.В.,
при секретарі судового засідання Гуцалюк І.О.,
за участю представника позивача Горбач А.М.,
представника відповідача Гордійчук О.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерела» до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Джерела» (далі - ТзОВ «Джерела», позивач) звернулось з адміністративним позовом до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Ківерцівська ОДПІ ГУ Міндоходів, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001222200 від 06.06.2014 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що Ківерцівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Джерела» з питань дотримання вимог податкового законодавства, повноти декларування, нарахування та сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів під час взаємовідносин з ТзОВ «Промтехметал», ТзОВ «Крафт ЛВ», ПП «Воллі», іншими суб'єктами господарювання із ознаками фіктивності за період з 01.01.2011 року по 01.12.2011 року . за результатами якої складено акт № 1345/2201/23251213 від 16.05.2014 року та прийнято податкове повідомлення-рішення.
Позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням від 06.06.2014 року № 0001222200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 4999,50 грн., з них 3333,00 грн. - основного платежу та 1666,50 грн. - штрафної (фінансової) санкції.
Вважає дане податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки роботи згідно з укладеними договорами були фактично виконані ПП «Воллі», у ТзОВ «Джерела» наявні усі первинні документи на підтвердження вказаного факту (у тому числі належним чином, оформлені податкові накладні), результат робіт використовується в господарській діяльності ТзОВ «Джерела» (реконструйоване приміщення здається в оренду), а тому їх вартість правомірно віднесена до складу податкового кредиту. При перевірці Ківерцівською ОДПІ не взяті до уваги первинні документи, представлені ТзОВ «Джерела» на підтвердження правомірності формування податкового кредиту Товариства, та інші доводи щодо реальності вказаних господарських операцій, що призвело до неправильних висновків Ківерцівської ОДПІ про порушення податкового законодавства.
Також зазначає, що згідно з договором підряду № 11/11/2010-1 від 16.05.2011 року, ПП «Воллі» взяло на себе зобов'язання виконати реконструкцію квартири № 37 під магазин по вул. Любінській, 89 в м. Львові. При укладенні вказаного договору ТзОВ «Джерела» було отримано від ПП «Воллі» копії установчих документів та Ліцензії (Серія АГ М 574709 від 04.04.2011р.) па виконання передбачених договорами робіт, що є безумовним доказом наявності у вказаного контрагента необхідної матеріально-технічної бази, достатньої для створення об'єктів архітектури та виконання робіт по реконструкції, передбачених вище вказаним договором, укладеним ПП «Воллі» із ТзОВ «Джерела». По вказаному договору ТзОВ «Джерела» здійснило оплату у повному обсязі, на підставі чого ПП «Воллі» було виписано податкові накладні. Роботи виконані повністю. Про виконані роботи сторонами підписано акти виконаних робіт. Перераховані вище документи при винесенні податкового повідомлення-рішення Ківерцівською ОДПІ не взяті до уваги.
Вважає, що обставини, які вказані в матеріалах кримінальної справи № 139-0342, Вироку Сихівського районного суду м. Львова від 26.12.2012 року, не є підставою для позбавлення ТзОВ «Джерела» права на податковий кредит з податку на додану вартість, оскільки ТзОВ «Джерела» було виконано усі, передбачені законом умови стосовно отримання такого права, та у ТзОВ «Джерела» наявні необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001222200 від 06.06.2014 року.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала з підстав викладених в позовній заяві. Просить суд задовольнити позовні вимоги та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення в повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнала, в наданих суду усних та письмових запереченнях посилаються на те, що за результатами проведеної перевірки складено № 1345/2201/23251213 від 16.05.2014 рок, яким встановлено порушення позивачем вимог п. 14.1.181 ст. 14, п.201.10 ст. 201, п.198.3 ст. 198, п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України. внаслідок чого товариством завищено податковий кредит на загальну суму 3333,33 грн., в тому числі за серпень 2011 року на суму 3333,33 грн. В ході перевірки було використано довідку ДПІ у Франківському районі м. Львова № 1559/23- 4/34029609 від 23.08.2011 року про проведення аналізу діяльності ПП «Воллі» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за червень-серпень 2011 року та встановлено, що у ПП «Воллі» відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу незначної чисельності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), підприємство не знаходиться за юридичною адресою, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди третім особам, а операції не мають реального товарного характеру та мають ознаки нікчемності. Вироком Сихівського районного суду м. Львова від 26.12.2012 року встановлено, що «Фактично підприємствами ТзОВ «Промтехметал», ПП «Воллі», ТзОВ «Крафт ЛВ» - підконтрольними учасникам угрупування, ніякі товари не постачались, роботи не виконувались та послуги не надавались. Економічним результатом документального оформлення операцій було безпідставне завищення податкового кредиту у підприємств-вигодонабувачів, що надавало контрагентам-покупцям змогу мінімізувати свої податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість.
Таким чином є підстави вважати, що роботи, послуги, задекларовані ТзОВ «Джерела» в податковій звітності є фактично отримані від ПП «Воллі», оскільки правочини між ПП «Воллі» та ТзОВ «Джерела» відповідно до ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, а виписані від імені ПП «Воллі» податкові накладні вважаються недійсними. Просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ТзОВ «Джерела» 25 травня 1995 року зареєстроване як суб'єкт господарської діяльності - юридична особа, здійснює діяльність щодо надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.82-84). Позивач з 28 травня 2008 року є платником ПДВ на підставі свідоцтва № 02398230. Взято на податковий облік в Ківерцівській МДПІ 25.05.1998 року за № 158.
16 травня 2014 року Ківерцівською ОДПІ ГУ Міндоходів, на підставі підпункту 78 1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства, повноти декларування, нарахування та сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів під час взаємовідносин з ТзОВ «Промтехметал», ТзОВ «Крафт ЛВ», ПП «Воллі», іншими суб'єктами господарювання із ознаками фіктивності за період з 01.01.2011 року по 01.12.2011 року, про що складено акт № 1345/2201/23251213 від 16.05.2014 року (а.с..7-16).
Перевіркою, зокрема, встановлено, завищення ТзОВ «Джерела» податкового кредиту по взаємовідносинах з ГІП «Воллі» на загальну суму 27244,00 грн., в тому числі за червень 2011 року на 5361,00 грн., за липень 2011 року на 8333,00 грн., за серпень 2011 року на 13550,00 грн., в результаті чого занижено за вказані звітні періоди податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 27244,00 грн.
У вищевказаному акті податковим органом зроблено посилання на акт попередньої перевірки ТзОВ «Джерела» з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту при взаєморозрахунках з ПП «Воллі», за період з 01.06.2011 року по 31.08.2011 року (акт перевірки від 06.02.2012 року № 84/2301/23251213) було встановлено заниження ТзОВ «Джерела» податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Воллі» на загальну суму 23911,00 грн., в тому числі за червень 2011 року на 5361,00 грн., за липень 2011 року на 8333,00 грн., за серпень 2011 року на 10217,00 грн. та за результатами цієї перевірки було прийнято Ківерцівською ОДПІ ГУ Міндоходів податкове повідомлення-рішення від 22.02.2012 року № 0000032301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 23911,00 грн., і застосування 5977,75 грн. штрафної санкції. Зазначене податкове повідомлення оскаржувалось платником в адміністративному порядку та залишено без змін.
На адресу Ківерцівської ОДПІ ГУ Міндоходів надійшов акт ДПІ у Франківському районі м. Львова отримано довідку № 1559/23-4/34029609 від 23.08.2011 року про проведення аналізу діяльності ПП «Воллі» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за червень-серпень 2011 року та встановлено, що у ПП «Воллі» відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу незначної чисельності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), підприємство не знаходиться за юридичною адресою, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди третім особам. Та зроблено висновок, що всі наведені ознаки дають обґрунтовані підстави вважати, що у ПП «Воллі» наявні ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності.
Актом № 1345/2201/23251213 від 16.05.2014 року були встановлені порушення позивачем:
- п. 14.1.181 ст. 14, п. 201.10 ст. 201, п. 198.3 ст. 198, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України. внаслідок чого товариством завищено податковий кредит на загальну суму 3333,33 грн., в тому числі за серпень 2011 року на суму 3333,33 грн.
На підставі акту перевірки № 1345/2201/23251213 від 16.05.2014 року Ківерцівською ОДПІ ГУ Міндоходів при винесенні податкового повідомлення-рішення, Ківерцівською ОДПІ враховано результати попередньої перевірки від 06.02.2012 року та прийнято податкове повідомлення - рішення від 06.06.2014 року № 0001222200 (а.с.6) про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4999,50 грн. (основний платіж - 3333,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 1666,50 грн.), тобто на додатково виявлене заниження ТзОВ «Джерела» грошового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 3333,00 грн.
Позивач не погодився з даним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до Головного управління Міндоходів у Волинській області. Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 04.07.2014 року № 3994/10/03-20-10-07-06 ГУ Міндоходів у Волинській області вирішило: податкове повідомлення-рішення Ківерцівської ОДПІ від 06.06.2014 року за № 0001222200 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4999,50 грн. (основний платіж - 3333,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 1666,50 грн., залишити без змін, а скаргу без задоволення.
Позивач звернувся зі скаргою до Міністерства доходів і зборів України. Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 31.07.2014 року № 683/6/99-99-061-15 залишило без змін податкове повідомлення-рішення Ківерцівської ОДПІ ГУ Міндоходів від 06.06.2014 року № 0001222200, а скаргу - без задоволення.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 6 ч. 1 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів.
Згідно з частиною першої та другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною першою статті 138 КАС України визначено, що предметом доказування в адміністративній справі є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
На думку суду, відповідач довів правомірність оскаржуваної в даній адміністративній справі податкового повідомлення-рішення, з огляду на таке.
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 181 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до вимог пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту
У відповідності до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Отже законодавець встановлює обов'язкові ознаки необхідні для формування податкового кредиту, серед яких є придбання або виготовлення товарів.
Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Як встановлено судом, позивачем в 2011 році проведено господарські операції з контрагентом ПП «Воллі», та встановлено, що ТзОВ «Джерела» (Замовник) було укладено з ПП «Воллі» (Підрядник) договір підряду № 11/11/2010-1 від 16.05.2011 року (а.с.36-39), згідно з яким Підрядник зобов'язується виконати реконструкцію квартири № 37 під магазин по вул. Любінській, 89 в м. Львові відповідно до розробленої проектно-кошторисної документації, а Замовник надати йому об'єкт для виконання робіт, прийняти закінчений будівництвом об'єкт і оплатити виконання роботи у встановлений Договором строк. Згідно умов договору приймання виконаних робіт здійснюється шляхом підписання та надання Замовнику Акту приймання-передачі (типової форми КБ-3 та КБ-2в ). Між підприємствами також укладено договір на виконання робіт № 2-2011 від 18.07.2011р., згідно якого ПП «Воллі» (Підрядник) зобов'язується виконати за завданням Замовника на свій ризик з залученням власних матеріалів комплекс робіт з будівництва кабельної лінії 0,4 кВ для електропостачання магазину,оформлення акту робочої комісії та оформлення акту про прийняття об'єкту в експлуатацію по вул. Любінській, 89 приміщення № 37 в м. Львові згідно з проектною документацією Замовника та з погодженою договірною ціною на проведення робіт. Умовами договору передбачено, що приймання та оплата виконаних Підрядником робіт здійснюється згідно Акту здачі-приймання робіт та згідно актів виконаних підрядних робіт по формі КБ-2Вв і довідки КБ-3 або згідно виставлених рахунків.
Вищезазначені договори скріплено печатками підприємств та підписано посадовими особами: директором ПП «Воллі» - Тур А.О. та директором ТзОВ «Джерела» - Ішмурат В.В.
На підтвердження здійснення господарських операцій з ПП «Воллі», ТзОВ «Джерела» надало 10 актів виконаних підрядних робіт форми КБ-2В (.а.с.44-71), згідно з якими проведено по обліку отримання від ПП «Воллі» послуг з реконструкції та ремонту квартири під магазин та електромонтажні роботи на загальну суму 163091,00 грн., в т.ч. ПДВ - 27181,83 грн. та виплатило ПП «Воллі» податкові накладні № 57 від 16.05.2011 року на суму 32165,00 грн., в тому числі 08.06.2011 року на суму 50000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 8333,33 грн.; № 7І8Ів|а - 61300 грн., в т.ч. ПДВ - 10216,67 грн. та № 12 від 11.08.2011 року ПДВ - 3333,33 грн.
Податок на додану вартість з вартості отриманих від ПП «Воллі» послуг в сумі 27244,16 грн. по вищевказаних податкових накладних ТзОВ «Джерела» включено до податкового кредиту в реєстр отриманих податкових накладних за червень - серпень 2011 р. та віднесено до податкового кредиту в рядок 10.1 податкових декларацій з податку на додану вартість, зокрема, за червень 2011 року - 5360,83 грн., за липень 2011 року - 8333,33 грн., за серпень 2011 року - 13550 грн., а понесені витрати відображено по балансовому рахунку 15 «Капітальні інвестиції».
З матеріалів справи вбачається, що оплата робіт проведена ТзОВ «Джерела» у червні-серпні 2011 року в загальній сумі 168519,05 грн. (платіжні доручення № 133 від 16.05.2011 року в сумі 32165,00 грн. (а.с.73), № 10 від 08.06.2011 року в сумі 50000,00 грн. (а.с.74), № 41 від 20.07.2011 року в сумі 61300,00 грн. (а.с.75), № 184 від 11.08.2011 року в сумі 20000,00 грн. (а.с.72), № 478 від 08.09.2011 року в сумі 5054,05 грн. (а.с.72-1) та згідно даних рахунка 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» станом на 31.12.2011 року по взаємовідносинах з ПП «Воллі» рахується дебіторська заборгованість в сумі 5428,05 грн.
З довідки № 1559/23-4/34029609 від 23.08.2011 року ДПІ у Франківському районі м. Львова вбачається, що у ПП «Воллі» в червні-серпні 2011 року відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу незначної чисельності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), підприємство не знаходиться за юридичною адресою, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди третім особам, а операції не мають реального товарного характеру.
З матеріалів справи вбачається, що слідчим відділом податкової міліції ДПА у Львівській області порушено кримінальну справу № 139-0342 за ознаками злочину передбаченого ч 2 ст. 205 КК України за фактом вчинення невстановленими особами фіктивного підприємства ПП «Воллі». В ході проведення першочергових заходів по кримінальній справі встановлено, що впродовж дев'яти місяців поточного року невстановленими особами було зареєстровано (перереєстровано) на підставних осіб ряд СГД з ознаками фіктивності, в т.ч. ПП «Воллі». Також в ході проведення подальшого відпрацювання та проведення слідчих дій, зокрема обшуків в офісних та житлових приміщеннях «конвертаційного центру» були вилучені печатки ПП «Воллі», а також, комп'ютерну техніку, мобільні телефони, документи фінансово-господарської діяльності та документи, які оформлялись для реально - діючих СГД Львівської області та ряду інших областей України (накладні, податкові накладні, угоди, акти виконаних робіт, оборотно-сальдові відомості та інше).
Висновком Головного відділу податкової міліції СДПІ ВПП у м. Львові від 23.09.2011 року за № 9043/26-33 повідомлено, що в своєму пояснені від 05.08.2011 року директор ПП «Воллі» Тур А.О. повідомив про непричетність до фінансово-господарської діяльності ПП «Воллі» та 12.08.2011 року за № 21371/9/26-35/4227 скеровано в НДЄКЦ при ГУ МВС України на Львівській залізниці первинні документи фінансово-господарської діяльності ПП «Воллі» з метою проведення почеркознавчого дослідження. За результатами висновку спеціаліста № 715 від 22.08.2011 року первинні документи підписувались не Туром А.О., а невстановленою особою. 20.09.2011 року свідоцтво платника ПДВ ПП «Воллі» анульовано.
Відтак наявність податкової накладної, виданої платником податку на вимогу покупця при умові заповнення усіх обов'язкових реквізитів, є необхідною, але не безумовною підставою для відображення ПДВ у складі податкового кредиту за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості у документах, на підставі яких вони сформовані, не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) не мали реального характеру.
Зазначені вище документи, надані для перевірки, не можуть бути підставою для бухгалтерського і податкового обліку, адже згідно з вимогами статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» такі первинні документи мають фіксувати реальний факт здійснення господарської операції, що в даному випадку не знайшло підтвердження.
Верховний Суд України висловив правову позицію щодо застосування зазначених норм права при розгляді справ цієї категорії, зокрема, у постанові від 03 червня 2008 року № 08/121, яка в силу норми ч. 1 ст. 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх судів України.
Таким чином, слід прийти до висновку, що господарські відносини носили безтоварний характер. Такий висновок доводиться і тим, що відповідно до копії вироку Сихівського районного суду м. Львова від 26.12.2012 року: «Фактично підприємствами ТзОВ «Промтехметал», ПП «Воллі», ТзОВ «Крафт ЛВ» - підконтрольними учасникам угрупування, ніякі товари не постачались, роботи не виконувались та послуги не надавались. Економічним результатом документального оформлення операцій було безпідставне завищення податкового кредиту у підприємств-вигодонабувачів, що надавало контрагентам-покупцям змогу мінімізувати свої податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість. Суть такої схеми полягала в тому, що підприємство-вигодонабувач, якому необхідно незаконно перевести безготівкові кошти у готівку, перераховувало кошти на рахунки підприємств, підконтрольних вказаному угрупуванню, в подальшому перераховані по ланцюгу даних підприємств кошти знімались з банківських рахунків готівкою та передавались невстановленим слідством особам, які діяли від імені підприємств-вигодонабувачів. Засновник та директор ПП «Воллі» Typ О.А., перебуваючи у злочинній змові із власниками та директорами ТзОВ «Промтехметал», ТзОВ «Крафт ЛВ» та невстановленими слідством особами, не маючи наміру здійснювати господарську діяльність підприємства, на початку 2011 року за щомісячну винагороду в розмірі від 2500 грн. до 3000 грн. погодився виконувати функції формального директора ПП «Воллі», які полягали у підписанні необхідних документів для відкриття рахунків в банківській установі та для внесення змін у реєстраційні документи, що надаються в державні органи - державному реєстратору, ДПІ за місцем реєстрації платника податків, а також підписанні документів, які формуються при здійсненні діяльності суб'єкта господарювання, відповідно набув статусу співвиконавця фіктивного підприємництва. Впродовж квітня-вересня 2011 року Typ O.A. за щомісячну винагороду виконував функції формального директора ПП «Воллі», хоча сам жодної господарської діяльності від імені ПП «Воллі» не здійснював, а лише сприяв невстановленим слідством особам складати та видавати завідомо неправдиві документи від імені директора ПП «Воллі», а саме - податкові, видаткові накладні, договори про нібито реалізацію ПП «Воллі» товарів, робіт, послуг, які були надані представникам суб'єктів господарювання, що перераховували кошти на рахунок ПП «Воллі», для відображення фіктивних господарських операцій у податковому обліку. Таким чином ПП «Воллі» незаконно формувало податковий кредит з податку на додану вартість підприємствам-покупцям по безтоварних операціях, що не пов'язано з господарською діяльністю підприємства. Впродовж квітня-вересня 2011 року на рахунок ПП «Воллі» надходили кошти від реально діючих суб'єктів підприємницької діяльності в якості оплати товарів, робіт, послуг, які в послідуючому через організатора фіктивного підприємництва, директора ТзОВ «Промтехметал», заступника директора ПП «Воллі» знімались готівкою із використанням грошових чеків ПП «Воллі», в яких зазначено недостовірне призначення - «придбання товарів».
Суд не бере до уваги доводи позивача про те, що реальність здійснення господарських операцій з контрагентам ПП «Воллі» підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договорів, довідками про вартість виконаних робіт, актами виконаних робіт та податкових накладних, оскільки вказані документи не можуть слугувати належними доказами на підтвердження реальності господарських операцій позивача з вищевказаним підприємством, вищевказаних підстав.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факт реального здійснення господарських операцій з ПП «Воллі», судом не встановлено реальність господарських операцій з виконання робіт з вказаним контрагентом, відтак, на думку суду, ТзОВ «Джерела» неправомірно включило до податкового кредиту відповідні суми по вказаних господарських операціях, незважаючи на наявність формально складених, але недостовірних документів, та сплати грошових коштів.
При цьому, відсутність судових рішень про визнання вказаних договорів недійсними чи нікчемними сама по собі не свідчить про реальність вчинення господарських операціях за цими договорами.
Таким чином, судом, на підставі наданих сторонами доказів, встановлено та підтверджено правомірність висновку податкового органу про факт нереальності вчинення господарських операцій, який в свою чергу не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів, не дозволяє формувати дані податкового обліку, незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.
Враховуючи вищевикладене, ТзОВ «Джерела» незважаючи на наявність у нього первинних бухгалтерських документів, не мало право на підставі вказаних документів формувати податковий кредит, оскільки як встановлено податковим органом та підтверджено в судовому засіданні, фактичного здійснення господарських операцій з виконання робіт по реконструкції квартири № 37 під магазин по вул. Любінській, 89 в м. Львові, не було.
Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факти, викладені в акті перевірки, не підтверджено реальності здійснення господарських операцій щодо отримання послуг по реконструкції приміщення квартири від контрагента, а тому у задоволенні адміністративного позову ТзОВ «Джерела» слід відмовити повністю.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (в грошовому еквіваленті з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати - 1827,00 грн.) та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат (в грошовому еквіваленті з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати - 4872,00 грн. Відповідно до частини третьої вказаної статті під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Відтак, у даному випадку ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру становила 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 1827,00 грн.
Як слідує з матеріалів справи, за подання даного позову позивач сплатив 10% за позовну вимогу майнового характеру в сумі 182,70 грн. (про скасування рішення), що підтверджується квитанцією від 15 серпня 2014 року (а.с.2).
Отже 90% суми ставки судового збору - 1644,30 грн. підлягає стягненню з позивача на користь державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 9,11,17,71,158,160,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерела» до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001222200 від 06.06.2014 року, відмовити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерела» (45236, Волинська область, Ківерцівський район,с. Ромашівка, вул. Шевченка, код ЄДРПОУ 23251213) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1644 (тисячу шістсот сорок чотири) гривні 30 (тридцять) копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 03 вересня 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий
Суддя В.В.Мачульський
Судове рішення № 40442716, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 29.08.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 803/1665/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: