Рішення № 40438223, 08.09.2014, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/2695/14-ц

2/610/689/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2014 року Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Муленко Л.М.,

за участю: секретаря Кравченко М.Ю.,

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу

ВСТАНОВИВ:

01.07.2014 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу в розмірі 41 715 гривень, з урахуванням 3% річних та судових витрат в розмірі 417,15 гривень .

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 03.07.2013 року відповідач ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу придбав у нього житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1. Загальна сума договору становила 88 220 гривень.

В той же день ОСОБА_2 звернувся до нього з проханням позичити йому гроші в сумі 40500 гривень та зобов'язався повернути їх в строк до 17.07.2013 року.

В зв'язку з тим, що позивач був знайомий з ОСОБА_2 з 2012 року та останній придбав у нього будинок , позивач довірився та надав в займи обумовлену суму грошей без відсотків. В підтвердження вказаного, ОСОБА_2 власноруч написав розписку позивачу, яка до теперішнього часу і перебуває у нього, внаслідок невиконаного ОСОБА_2 зобов'язання.

На неодноразові звернення позивача до ОСОБА_2 з вимогою повернути гроші, останній пояснював, що грошей не має та коли їх поверне не знає, прохав зачекати.

В зв'язку з такою протиправною поведінкою відповідача змушений звернутись до суду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача та відповідач під час судового засідання надали пояснення, в яких з позовними вимогами не погодились, пояснили, що дійсно ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_1 домоволодіння за вищевказаною адресою.

04.04.2012 року вони уклали попередній договір, який передбачав обов'язок відповідача у строк до 04.04.2015 року укласти договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями на умовах, визначених попереднім договором. Ціна продажу відповідно до договору склала 88220 грн. При укладенні попереднього договору ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 у якості задатку 4000 грн. Потім ОСОБА_2 ще передавав гроші позивачу, про що робились записи на оригіналі попереднього договору , який знаходився у ОСОБА_1 Так 17.05.2012 року ОСОБА_2 передав позивачу 28500 грн.

На прикінці червня 2012 року ОСОБА_1 затребував гроші на паркан і ОСОБА_2 віддав йому 5000 грн., в серпні 2012 року -8000 грн.

03.07.2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (на вимогу позивача) зустрілися у приватного нотаріуса ОСОБА_4, де і було укладено договір купівлі продажу будинку, належного ОСОБА_1

У нотаріуса , 03.07.2013 року ОСОБА_2 повідомив, що на даний час грошей не має, вони будуть лише ввечері, тому ОСОБА_1 разом з секретарем нотаріуса умовили його написати розписку про отримання грошових коштів на суму 40500 грн. Ввечері того ж дня ОСОБА_2 привіз позивачу додому гроші у сумі 19000 грн. та отримавши їх ОСОБА_1 зробив запис на екземплярі попереднього договору відповідача.

15.01.2014 року ОСОБА_2 оформив готівковий кредит на суму 17536 грн., та у себе на дому передав ОСОБА_1 17500грн.

Остаточно відповідач розрахувався з ОСОБА_1 десь у березні 2014 року.

На підставі вищевикладеного відповідач та його представник просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Свідок ОСОБА_5 дала пояснення суду , з яких встановлено, що вона не пам'ятає коли точно разом з батьком привозила гроші в сумі 10 000 гривень, однак як батько вручав їх ОСОБА_1 не бачила.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що наприкінці липня чи серпня 2013 року, точної дати він не знає, ОСОБА_2 попросив його, щоб він поїхав з ним для передачі грошей ОСОБА_1 Потім ОСОБА_2 повідомив його, що передав позивачу 20000 грн. Саму передачу грошей він не бачив , про їх кількість взнав від ОСОБА_2

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, свідків, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинно виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.

Згідно вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, визначеному договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що згідно наданого оригіналу розписки від 03.07.2013 року, ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 40 500 гривень та зобов'язався повернути гроші до 17.07.2013 року (а.с.13).

Як вбачається з зворотньої сторінки копії попереднього договору від 04.04.2012 року (а.с.31 зв.) 03.07.2013 року позивач отримав від ОСОБА_2 19 000 грн.

Відповідачем в судовому засіданні не оспорюється факт написання розписки. Посилання представника відповідача та відповідача на безгрошовість письмового договору позики судом вважається необґрунтованим та безпідставним.

Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України факт укладення безгрошової угоди може бути підтверджений тільки письмовими доказами або вироком суду, який набрав чинності. Письмових доказів на підтвердження того, що договір є безгрошовим суду не надано. З зустрічним позовом про визнання договору недійсним відповідач до суду не звертався.

Той факт, що розписка укладена в день укладення договору купівлі - продажу житлового будинку, а саме 03.07.2013 року не свідчить про її безгрошовість, тобто не дає підстави вважати , що вона укладена в рахунок оплати вартості житлового будинку.

Аналізуючи надані позивачем докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми боргу знайшли своє повне підтвердження в судовому засіданні, у зв'язку з чим суд задовольняє їх, виходячи із розміру заявлених вимог.

Задовольняючи позов частково, суд виходить з того, що як встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 03.07.2014 року 19 000 грн. Тож 40500 грн. - 19000грн. = 21500 грн.

За змістом ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

3% річних від простроченої суми (21500грн. ) становить - 645 грн.

Загальна сума боргу становить 21500 грн.+645 грн.= 22145 грн.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України також підлягають задоволенню вимоги про відшкодування понесених судових витрат пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 526,611,625,1046,1047, 1049, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 суму боргу в розмірі 22 145 (двадцять дві тисячі сто сорок п»ять) гривень, та судовий збір в розмірі 243 ( двісті сорок три ) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя

Мотивоване рішення складене 12.09.2014 року.

Суддя