Ухвала суду № 40435837, 09.09.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.09.2014 р. Справа№ 914/2505/14

За позовом: Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Львів,

про звільнення земельної ділянки та стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у сумі 2' 078,07 грн.

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Гелеш Г.

Від прокуратури: Леонтьєва Н.Т.

Представники:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: ОСОБА_3

На розгляд господарського суду Львівської області Прокурором Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради подано позов до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки та стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у сумі 2' 078,07 грн.

У судовому засіданні 09.09.2014р. прокурор позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, дав пояснення по справі, підтримав заяву про забезпечення позову (вх. №3549/14 від 14.07.2014 р.).

У судове засідання 09.09.2014р. представник позивача не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю уповноваженого представника прибути в судове засідання.

У судовому засіданні 09.09.2014 р. представник відповідача проти заяви про забезпечення позову заперечив з підстав, викладених у запереченні (вх. №32438/14 від 28.07.2014 р.).

Розглянувши заяву про забезпечення позову, заслухавши учасників процесу, суд вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У абзаці 2 пункту 3 даної постанови передбачено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Пленум Вищого господарського суду України у п.2.6 постанови №6 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» звертає увагу, що забезпечення позову шляхом заборони реєструвати право власності на спірну земельну ділянку, відчужувати її будь-яким способом, передавати в іпотеку, користування, а також використовувати спірну земельну ділянку або її частину допускається за наявності відомостей про можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. При цьому суд повинен визначити, чи перебувають заходи забезпечення позову, про вжиття яких заявляє клопотання сторона, у зв'язку із заявленими позовними вимогами та предметом спору, чи є ймовірність утруднення виконання або невиконання в майбутньому рішення суду про задоволення позову в разі невжиття таких заходів.

Звертаючись із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, прокурор не обґрунтував та не подав доказів вчинення відповідачем дій, які утруднять чи зроблять неможливим виконання можливого рішення господарського суду про задоволення позову. Натомість численні порушення діючого законодавства відповідачем та скарги мешканців сусідніх будинків, про які зазначає прокурор, не може бути достатньою підставою для вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» статтею 106 ГПК України передбачено можливість оскарження ухвал про забезпечення позову, скасування забезпечення позову. Відтак ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову або в задоволенні клопотання про скасування заходів до забезпечення позову оскарженню не підлягають.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні заяви Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

Суддя Яворський Б.І.