Рішення № 40435744, 09.09.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "09" вересня 2014 р. Справа № 906/1097/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

за участю представників сторін:

від позивача: Дубищев Ю.В. - дов. №336 від 11.12.13р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком" (м.Київ)

до Військової частини А-2192 (смт. Городок, Радомишльський район, Житомирська область)

про стягнення 25991,02 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 25991,02 грн. заборгованості за надані послуги згідно договору №363-8 від 08.04.08р., з яких 23862,76 грн. - сума основного боргу, 1662,80 грн. - інфляційні, 145,11 грн. - 3% річних та 320,35 грн. - пеня.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві. Просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, надіслав до суду (лист (відзив) №1240 від 02.09.14р., в якому позовні вимоги визнає та просить суд розглядати справу без його участі. Також повідомляє, що у зв'язку з важким фінансовим становищем та обмеженим фінансуванням відповідач не в змозі був вчасно оплачувати послуги зв'язку.

Справа розглядається на наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір №363-8 від 08.04.08р., додатки до договору, розрахунки суми боргу, претензію, відповідь на претензію, рахунки, витяг з журналу, акт звірки, платіжні доручення, відзив на позовну заяву, статут, довідки про включення до ЄДРПОУ та інші.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

08.04.08р. між сторонами був укладений договір на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів та споруд зв'язку №363-8 (а.с.17-20), відповідно до п.1.1 якого відповідач (споживач) доручає, а позивач (виконавець) бере на себе зобов'язання здійснювати експлуатаційно-технічне обслуговування кабелів зв'язку споживача, зазначених у додатку №1 до даного договору (а.с.21), згідно з паспортом кабельних ліній зв'язку (додаток №2, а.с. 22-23).

Слід зазначити, що позивач прийняв на експлуатаційно-технічне обслуговування засоби і споруди зв'язку, що підтверджується актом прийому-передачі (а.с.21).

Згідно з п.2 договору експлуатаційно-технічне обслуговування по даному договору включає в себе виконання комплексу робіт з підтримання засобів та споруд зв'язку споживача у справному стані шляхом здійснення ремонтно-відновлювальних робіт і забезпечення їх ефективного функціонування.

Як передбачено п. 3.1 зазначеного договору, вартість технічного обслуговування засобів зв'язку сторонніх організацій визначається згідно з тарифами на додаткові послуги електрозв'язку за договірною ціною (додаток №3).

Додатком №3 до договору (а.с.24) визначено, що вартість послуг, що надаються відповідачу, становить 3676,51 грн. на місяць.

Відповідно до п. 3.2 договору, споживач зобов'язаний щомісячно до 20 числа місяця, наступного за поточним, вносити плату за надані послуги на розрахунковий рахунок виконавця на підставі рахунку та акту виконаних робіт, виставлених до 5 числа згідно з вимогами чинного законодавства України.

На виконання умов договору, позивач протягом періоду з жовтня 2013 р. по червень 2014 р. включно надав відповідачеві передбачені договором послуги на суму 33088,59 грн., на оплату яких виставив останньому рахунки (а.с. 74-93).

Пунктом 2.1.4 договору сторони визначили, що відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за надані послуги зв'язку.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості наданих послуг виконав частково, сплативши позивачеві 9225,83 грн., про що свідчать платіжні доручення (а.с.95-99).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

22.04.14р. позивач направив відповідачеві письмову претензію №243/06 з вимогою сплатити суму боргу (а.с.26).

У своїй відповіді на претензію (а.с.27) відповідач суму боргу визнав, але заборгованість не погасив.

Таким чином, внаслідок невиконання відповідачем свого обов'язку щодо оплати вартості наданих послуг, станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі 23862,76 грн. (33088,59 грн. - 9225,83 грн.), яку останній і просить суд стягнути в позовній заяві.

Суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині, з огляду на наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів та споруд зв'язку №363-8 від 08.04.08р., який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Частиною 1 ст.193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Такі ж положення містить ст.526 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Як передбачено частиною 1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав передбаченого договором зобов'язання щодо сплати вартості наданих послуг в повному обсязі та у встановлений договором строк.

Тому, з врахуванням наведеного вище, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 23862,76 грн. основного боргу суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 145,11 грн. 3% річних, 1662,80 грн. інфляційних та 320,35 грн. пені.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до ст.610, п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно п.4.1 договору, за порушення строків сплати, передбачених даним договором, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості неоплачених послуг, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Перевіривши розрахунки вказаних зобов'язань, суд вважає, що пеня, 3% річних та інфляційні нараховані правильно та відповідно до вимог чинного законодавства і підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, у відзиві на позовну заяву (а.с.104) та в акті звірки взаємних розрахунків (а.с.94) суму боргу визнав.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Військової частини А-2192, 12265, Житомирська область, Радомишльський район, смт. Городок, код ЄДРПОУ 24981089

на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ Укртелеком", 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 3, код ЄДРПОУ 16479714

- 23862,76 грн. - основного боргу;

- 145,11 грн. - 3% річних;

- 1662,80 грн. - інфляційних;

- 320,35 грн. - пені;

- 1827,00 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - відповідачу (рек. з пов. про вручення)