Ухвала суду № 40435570, 12.09.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Матвєєва В.В.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2014 року справа №812/2896/14

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Білак С.В.

Яковенко М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 червня 2014р. по справі №812/2896/14 (головуючий І інстанції Матвєєва В.В.) за позовом Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по сплаті земельного податку в сумі 3245,52 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по сплаті земельного податку в сумі 3245,52 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 червня 2014р. позов задоволено, внаслідок чого стягнуто з відповідача на користь Державного бюджету України суму податкового боргу з земельного податку фізичних осіб у розмірі 3245,52 грн..

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач вважає, що судом першої інстанції безпідставно не прийнято до уваги тих обставин, що він не отримував податкової вимоги №Ю-47-17 від 30.08.2013 про сплату боргу в розмірі 3245,52 грн. та податкового повідомлення-рішення від 29.04.2013 №0096102800, суми у вимозі та в податковому повідомленні-рішенні є різними. Крім того, відповідач зазначив, що згідно акту звірення розрахунків від 31.12.2012р. за ним рахується заборгованість в сумі 124,18 грн., а не 3245,52 грн. .

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином, а тому згідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справу було розглянуто в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідач зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності та знаходиться на обліку у позивача.

Відповідач на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки Серія ЛГ №026446 від 26.11.2001 та Серія ЯЕ №888031 від 13.03.2009 є власником земельних ділянок площею 0,0590 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, цільове призначення - будівництво магазину, та 0,2300 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2, цільове призначення - для обслуговування магазину .

Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем обліковується борг з земельного податку у розмірі 3245,52 грн., який виник внаслідок несплати податкового зобов'язання за самостійно поданою податковою декларацією з плати за землю №458 від 31.01.2012р. за листопад-грудень 2012 року, земельного податку за січень 2013р.- 83,43 грн.,. та податкового повідомлення-рішення від 29.04.2013р.№0096102800 на суму 3037,91 грн..

Факт отримання відповідачем податкового повідомлення-рішення від 29.04.2013р. №0096102800 засвідчується його особистим підписом в графі «Податкове повідомлення отримав».

На сплату суми боргу, позивачем 30.08.2013р. була винесена податкова вимога №Ю-47-17 на суму 3245,52 грн., яка отримана відповідачем 30.08.2013р., що засвідчується особистим підписом в графі «Податкову вимогу отримав».

Доказів сплати наведеної суми боргу з земельного податку, відповідачем не надано.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами ст. 269 Податкового Кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою(п. 287.1 та п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу).

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги ( п.95.2 ст.95 Кодексу).

За приписами п.95.4 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи наявність у відповідача податкового боргу з земельного податку фізичних осіб у розмірі 3245,52 грн., доказів сплати якого відповідачем не надано, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Посилання відповідача на акт звірення розрахунків від 31.12.2012р. судом апеляційної інстанції не прийнято до уваги, оскільки предметом позову є стягнення заборгованості станом на 14.02.2014р., зокрема, за повідомлення-рішенням №0096102800, яке було прийнято позивачем 29.04.2013р., тобто, після складання цього акту.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 червня 2014р. по справі №812/2896/14 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 червня 2014р. по справі №812/2896/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: С.В. Білак

М.М.Яковенко