Постанова № 40435431, 05.03.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2014 р. Справа № 804/1765/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Тулянцевої І.В.,

при секретарі Шевцовій М.Ю.

за участю:

представника позивача Земляного О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

25.01.14 року Публічне акціонерне товариство «ЕНЕРГОГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.01.2014 року № 0000012201, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 618471,00 грн., в тому числі за основним платежем - 412314,00 грн., штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 206157,00 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області була проведена позапланова документальна виїзна перевірка ПАТ «ЕНЕРГОГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Феросплав» щодо здійснення експортних операцій в серпні та вересні 2013 року та придбання експортованого товару і відображення вказаних операцій в бухгалтерському та податковому обліку підприємства, за результатами якої складено акт від 12.12.2013 року № 1891/146/04-22-01/00117274.

Згідно з висновками акту перевірки, перевіркою встановлено вчинення операцій з придбання у ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» та подальшої реалізації на експорт ТОВ «Феросплав» (Російська Федерація) в серпні та вересні 2013 року з від'ємним економічним ефектом, як такі, що свідчить про порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ всього у сумі 454662,00 грн., в т.ч. у серпні 2013 року на суму 213482,00 грн., у вересні 2013 року на суму 241182,00 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ всього у сумі 412 314,00 грн. Вважає висновки, викладені в акті перевірки помилковими, оскільки за результатом операцій з придбання у ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» товару та послуг ним правомірно був сформований податковий кредит, що було відображено в бухгалтерському обліку та податковій звітності. Крім того, вважає, що контролюючим органом безпідставно був зроблений висновок щодо збитковості експортних операцій, оскільки за результатами операцій з поставки товару до ТОВ «Феросплав» (Російська Федерація) підприємство отримало прибуток у розмірі 41754,01 грн. Враховуючи наведені доводи, позивач вважає винесене за результатами зазначеного акту перевірки податкове повідомлення-рішення противоправними та таким, що підлягає скасуванню.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити і підстав, викладених в позові.

Представник відповідача проти позову заперечував, подав до суду письмові заперечення, які залучені до матеріалів справи (а.с.152-156). Суду пояснив, що угоди купівлі - продажу товару у ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» та його подальша реалізація на експорт ТОВ «Феросплав» були здійснені за ціною нижчою від ціни придбання, тобто господарські операції не мають під собою розумної, економічно обґрунтованої, необхідної і достатньої ділової мети, а були направлені на подальшу мінімізацію сплати ПДВ. За таких обставин, контролюючим органом правомірно було зроблено висновок про завищення податкового кредиту позивача по відносинам з ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» за період серпень - вересень 2013 року на суму 454662,00 грн. та правомірно донараховані грошові зобов'язання з ПДВ, у зв'язку із чим підстави для скасування спірного податкового повідомлення - рішення, відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, здійснивши аналіз норм матеріального права, яким врегульовані спірні правовідносини, суд при прийняті постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Матеріалами справи підтверджено, що в період з 02.12.2013 р. по 06.12.2013 р. на підставі наказу Дніпродзержинської ОДПІ від 28.11.2013 р. № 595 у відповідності до положень п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області була проведена позапланова документальна виїзна перевірка ПАТ «ЕНЕРГОГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ» (код ЄДРПОУ 00117274) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Феросплав» (Російська Федерація) щодо здійснення експортних операцій в серпні та вересні 2013 року та придбання експортованого товару і відображення вказаних операцій в бухгалтерському та податковому обліку підприємства, за результатами якої складено акт від 12.12.2013 року № 1891/146/04-22-01/00117274 (а.с. 24-50).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України та встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ всього у сумі 454 662,00 грн., в т.ч. у серпні 2013 року на суму 213 482,00 грн., у вересні 2013 року на суму 241182,00 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ всього у сумі 412 314,00 грн., у т.ч. у серпні 2013 р на суму 171132,00 грн., у вересні 2013 р. на суму241182,00 грн. (а.с. 49-50).

Не погодившись із висновками, викладеними в акті перевірки від 12.12.2013 року № 1891/146/04-22-01/00117274 позивачем до Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 23.12.2013 р. були подані заперечення (а.с. 51-55), за результатами розгляду яких позивачу була надана відповідь за вих. № 12/648-13 від 23.12.2013 р. про відсутність підстав для задоволення заперечень підприємства (а.с. 56-63).

На підставі Акту перевірки від 12.12.2013 року № 1891/146/04-22-01/00117274 Дніпродзержинською ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення від 08.01.2014 року № 0000012201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 618471,00 грн., в тому числі за основним платежем - 412314,00 грн., штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 206157,00 грн. (а.с. 64).

Не погодившись із прийнятими рішеннями та винесеними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Судом встановлено, що 11.03.2013 року між ПАТ «ЕНЕРГОГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ» та ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» був укладений договір поставки № 1301231, за умовами якого ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» зобов'язалось передати у власність ПАТ «ЕРГОГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ», а ПАТ «ЕНЕРГОГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ» зобов'язалось прийняти та оплатити товар (феросплави) на умовах, в кількості та строки, наведені у специфікаціях договору (а.с. 73-79).

На виконання умов договору ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» передало у власність ПАТ «ЕНЕРГОГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ» 326,15 тон (базова вага) феросплавів на загальну суму 2 262 062 грн. з додатковим нарахуванням ПДВ на суму 452 412,4 грн., що підтверджується актами приймання-передачі продукції № э15 від 14.08.2013 року, № э16 від .08.2013 року, № э17 від 04.09.2013 року (а.с. 80-82) .

На підставі п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України в момент виникнення податкових зобов'язань ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» виписало та передало ПАТ «ЕРГОГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ» податкові накладні № 814023 від 14.08.2013 року, №14022 від 14.08.2013 року, № 904007 від 04.09.2013 року на загальну суму ПДВ 452 412,40 грн. (а.с. 83-85).

Придбаний товар був частково оплачений ПАТ «ЕНЕРГОГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ», що підтверджується залученими до матеріалів справи банківськими виписками (а.с. 86-87).

Вартість придбаних феросплавів в розмірі 2 262 062,00 грн. була включена до складу ПАТ «ЕНЕРГОГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ» в податковому обліку.

Так, до складу податкового кредиту ПАТ «ЕНЕРГОГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ» включило суму ПДВ в розмірі 169 400 грн. у серпні 2013 року та 240 662,4 грн. у вересні 2013 року на підставі податкових накладних № 814023 від 14.08.2013 року та № 904007 від 04.09.2013 року, які були отримані у відповідних звітних періодах про що відображено в деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди (а.с. 117-140).

Сума ПДВ в розмірі 42 350,00 грн. за податковою накладною № 814022 від 14.08.2013 року була отримана позивачем у листопаді 2013 року та відображена у складі податкового обігу листопада 2013 року (а.с. 141-149).

Судом також встановлено, що 28.12.2012 року між ПАТ «ЕНЕРГОГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ» та ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» був укладений договір комісії на транспортно - експедиторське обслуговування вантажів №1206217, на підставі якого ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» від свого імені за рахунок ПАТ «ЕНЕРГОГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ» здійснило транспортно -експедиторське обслуговування вантажів ПАТ«ЕРГОГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ» (а.с. 88-92).

ПАТ «ЕНЕРГОГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ» прийняло звіти комісіонера ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» (а.с. 93-95), здійснило відшкодування витрат комісіонера та сплатило повіреному суму винагороди в загальній сумі 42 770,77 грн., в т.ч. ПДВ 2 251,87 грн. (а.с. 101).

На виконання вимог п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України в момент виникнення податкових зобов'язань за договором комісії ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» виписало та передало ПАТ «ЕНЕРГОГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ» податкові накладні № 831070 від 31.08.2013 року, № 831081 від 31.08.2013 року, № 831082 від 31.08.2013 року, № 930124 від 30.09.2013 року, № 930125 від 30.09.2013 року на загальну суму ПДВ 2 251,87 грн. (а.с. 96-100).

Сума ПДВ в розмірі 2 251,87 грн. була включена до складу податкового кредиту ПАТ «ЕНЕРГОГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ». Витрати за договором комісії в розмірі 40 518,90 грн. були включені до складу витрат ПАТ «ЕНЕРГОГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ» в податковому обліку.

На підставі зовнішньоекономічних контрактів № 150/2013 від 28.05.2013 року та №316/2012 від 12.12.2012 (а.с. 102-114) ПАТ «ЕНЕРГОГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ» продало товар (феросплави) ТОВ «Феросплав» (Російська Федерація) в кількості 326,15 тон (базова вага) на загальну суму 293298,5 дол. США, що за офіційним курсом НБУ становило 2 344 334,91 грн., що підтверджується митними деклараціями №110090000/2013/005179 від 14.08.2013 року та № 1090000/2013/005738 від 04.09.2013 року (а.с. 115-116).

Вартість проданого товару в розмірі 2 344 334,91 грн. була включена до складу доходу ПАТ «ЕНЕРГОГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ» в податковому обліку.

Розв'язуючи спір, суд зазначає, що порядок формування платником податків витрат та податкового кредиту за спірний період за вказаними господарськими взаємовідносинами визначений приписами Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України).

За змістом приписів п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

За приписами п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу). Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Також суд зазначає, що згідно з п. 14.1.36 ст. 14 ПК України, господарською діяльністю - є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. За змістом п. 22.1. ст. 22 ПК України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

На підстави наведених законодавчих положень суд доходить до висновку, що при складанні податкової звітності, в тому числі і з ПДВ, з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання товарів повинні бути в наявності первинні документи, що підтверджують здійснення платником податку відповідних господарських операцій, тобто наявність об'єкту оподаткування, в тому числі отримання позивачем таких товарів та використання їх у господарській діяльності позивача, а також належним чином оформлені податкові накладні.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV (далі - Закон № 996) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Згідно зі ст. 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Приписами ст.9 Закону № 996 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Судовим оглядом первинних документів, складених за взаємовідносинами позивача з ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» і ТОВ «Феросплав» (Російська Федерація) на підставі вищенаведених Договорів, не встановлено їх невідповідності приписам Закону №996, в акті перевірки посадовими особами ОДПІ зауважень з приводу їх оформлення не зазначено.

З огляду на викладене, суд відмічає, що події отримання позивачем від ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» товарів у спірних періодах, оплати таких товарів, їх придбання з метою використання у власній господарській діяльності оформлені первинними документами, наведеними вище, копії яких наявні в матеріалах справи, що містять усі обов'язкові реквізити, визначені ч. 2. ст. 9 Закону № 996-XIV, а відтак є належними доказами реальності спірних господарських операцій.

Як зазначено, вище, підстави для виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит, порядок його формування, а також порядок виникнення від'ємного значення, визначені ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України.

За умови відсутності законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України при формуванні податкового кредиту, останній має право на податковий кредит.

Судом в ході розгляду справи не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло його права на податковий кредит.

Щодо посилань відповідача на те, що вчинення операцій з придбання у ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» та подальшої реалізації на експорт компанії - нерезиденту ТОВ «Феросплав» (Російська Федерація) товару в серпні та вересні 2013 року, з від'ємним фінансовим результатом та як такі, що виходять за межі господарської операції, суд зазначає, що такі висновки є припущенням посадових осіб ОДПІ і не ґрунтуються на нормах податкового законодавства.

Так, п. 138.1 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які включають зокрема собівартість реалізованих товарів.

Пунктом 138.8 ст. 138 ПК України визначено склад собівартості виготовлених та реалізованих товарів.

Згідно з п.п. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей Розділу III ПК України - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періодів товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Відповідно до п.п. 139.1.6 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат суми податку на прибуток, а також податків, установлених пунктом 153.3 ст. 153 та статтею 160 цього Кодексу: податку на додану вартість, включеного до ціни товару (робіт/послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються із сум виплат таких доходів згідно з розділом IV цього Кодексу.

Тобто, для цілей оподаткування розрахунок прибутку здійснюється без врахування суми ПДВ, нарахованій на ціну товару, що вказує на те, що операції з придбання та експорту феросплавів мали прибутковий характер для позивача у розмірі 41754,01 грн. (2344334,91 (вартість продажу) - 2262062,00 грн. (вартість придбання) - 40518,90 (витрати на транспортно-експедиційні послуги) = 41754,01 грн.).

Суд також зазначає, що Податковий кодекс України взагалі не ставить право позивача на нарахування податкового кредиту в залежність від отримання прибутку або збитку внаслідок їх реалізації, що узгоджується і позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові суду від 28.02.2011 р. по справі за позовом Дочірнього підприємства «Пілснер Україна» до Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Згідно з ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, у зв'язку з чим, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ч. 1 ст.94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 08.01.2014 року № 0000012201, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 618471,00 грн., в тому числі за основним платежем - 412314,00 грн., штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 206157,00 грн.;

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ» (код ЄДРПОУ 00117274, адреса: 51914, Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, вул.Дніпробудівська, буд. 16) витрати по оплаті судового збору в розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева