Постанова № 40435295, 03.09.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/5290/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Єнтіна А. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

розглянувши в місті Одесі в порядку письмового провадження у зв'язку з неявкою сторін в судове засідання апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Елеватор «Прометей» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Елеватор «Прометей» (далі ТОВ «Елеватор «Прометей») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08 серпня 2013 року № 0001652202.

В обґрунтування позову зазначалось, що з 09 по 17 липня 2013 року посадовою особою ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правомірності формування доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Арсаон» за березень 2012 року, ТОВ «Вістан ЛТД» за січень-березень 2012 року, ТОВ «Алікон» за лютий, березень 2012 року, ТОВ «Строй-Люкс» за березень 2012 року, ТОВ «Аван-Тайм. Зовнішторг» за листопад 2011 року, ТОВ «Агрофінінвестторг» за листопад, грудень 2011 року, ТОВ «Баярд-К» за вересень, жовтень 2011 року, ТОВ «Атонс» за грудень 2011 року, ТОВ «Логістичний центр «Укравтовантаж» за листопад 2011 року. За результатами перевірки складено акт від 24 липня 2013 року за № 1596/22-200/32719937, яким встановлено порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на 308783 грн. 34 коп.. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08 серпня 2013 року № 0001652202, яким ТОВ «Елеватор «Прометей» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 308783 грн. 34 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 154391 грн. 67 коп.. За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення відповідача від 08 серпня 2013 року залишено без змін. На думку позивача, висновки акта перевірки щодо порушення ТОВ «Елеватор «Прометей» вимог податкового законодавства не є обґрунтованими, а тому прийняте на підставі акта перевірки податкове повідомлення-рішення відповідача підлягає скасуванню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року позовні вимоги ТОВ «Елеватор «Прометей» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 08 серпня 2013 року № 0001652202. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 4588 грн..

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник відповідача в апеляційній скарзі зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, і, крім того, судом першої інстанції при вирішенні справи порушено норми матеріального та процесуального права. Так, судом не прийнято до уваги вимоги статей 185, 188, 198 Податкового кодексу України, ст. ст. 3 та 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24 травня 1995 року № 88, щодо необхідності належного підтвердження позивачем фактичного здійснення господарської операції з контрагентом під час формування податкового кредиту. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність її задоволення.

Судом встановлено, що з 09 по 17 липня 2013 року посадовою особою ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правомірності формування доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Арсаон» за березень 2012 року, ТОВ «Вістан ЛТД» за січень-березень 2012 року, ТОВ «Алікон» за лютий, березень 2012 року, ТОВ «Строй-Люкс» за березень 2012 року, ТОВ «Аван-Тайм. Зовнішторг» за листопад 2011 року, ТОВ «Агрофінінвестторг» за листопад, грудень 2011 року, ТОВ «Баярд-К» за вересень, жовтень 2011 року, ТОВ «Атонс» за грудень 2011 року, ТОВ «Логістичний центр «Укравтовантаж» за листопад 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 24 липня 2013 року за № 1596/22-200/32719937, яким встановлено порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на 308783 грн. 34 коп..

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08 серпня 2013 року № 0001652202, яким ТОВ «Елеватор «Прометей» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 308783 грн. 34 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 154391 грн. 67 коп..

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення відповідача від 08 серпня 2013 року залишено без змін.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Елеватор «Прометей», суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з включенням до нього податку на додану вартість на загальну суму 308783 грн. 34 коп., сплаченого у складі вартості товарів та послуг, придбаних у названих вище контрагентів позивача.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна.

Так, відповідно до п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 названого Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених вище положень пунктів 198.2, 198.3 та 198.6 ст. 198 ПК України дає підстави стверджувати, що податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на вимогу їх отримувача є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою їх використання у власній господарській діяльності та підтверджені оформленими належним чином первинними бухгалтерськими документами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 названого Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено матеріалами справи, податковий кредит за вересень 2011 року - березень 2012 року позивач формував на підставі податкових накладних, виданих його контрагентами ТОВ «Арсаон», ТОВ «Вістан ЛТД», ТОВ «Алікон», ТОВ «Строй-Люкс», ТОВ «Аван-Тайм. Зовнішторг», ТОВ «Агрофінінвестторг», ТОВ «Баярд-К», ТОВ «Атонс» та ТОВ «Логістичний центр «Укравтовантаж».

При цьому позивачем протягом перевіреного податковим органом періоду укладено договори:

- купівлі-продажу з ТОВ «Аван-Тайм. Зовнішторг» від 14 листопада 2011 року № 14/11, відповідно до якого Продавець (ТОВ «Аван-Тайм. Зовнішторг») продає, а Покупець (позивач) приймає та оплачує товар (стрічка 600*3, тканина шир. 1400 мм, бязь груба, кабель КГ 3*6+1*4, кабель КГ 1*25) на умовах договору. Асортимент, кількість, найменування товару визначається в первинній бухгалтерській документації (т. 1 а. с. 132-135);

- купівлі-продажу з ТОВ «Алікон» від 29 лютого 2012 року № 29/02, відповідно до якого Продавець (ТОВ «Алікон») продає, а Покупець (позивач) приймає та оплачує товар (нафтопродукти) на умовах договору. Асортимент та кількість товару визначаються згідно заявки Покупця (т. 1 а. с. 143);

- купівлі-продажу з ТОВ «Атонс» від 05 грудня 2011 року № 05/12, відповідно до якого Продавець (ТОВ «Атонс») продає, а Покупець (позивач) приймає та оплачує товар (нафтопродукти) на умовах договору. Асортимент та кількість товару визначаються згідно заявки Покупця (т. 1 а. с. 148-149);

- про надання послуг з ТОВ «Баярд-К» від 02 вересня 2011 року № 02/09, відповідно до якого Виконавець (ТОВ «Баярд-К») зобов'язується за завданням Замовника (позивач) надати послуги (сушка і очищення соняшнику), а Замовник зобов'язується оплатити ці послуги на умовах договору (т. 1 а. с. 153);

- про надання послуг з ТОВ «Агрофінінвестторг» від 01 листопада 2011 року № 01/11, відповідно до якого Виконавець (ТОВ «Агрофінінвестторг») зобов'язується за завданням Замовника (позивач) надати послуги (сушка і очищення соняшнику), а Замовник зобов'язується оплатити ці послуги на умовах договору (т. 1 а. с. 167-168);

- про надання послуг з ТОВ «Арсаон» від 16 березня 2012 року № 16/03, відповідно до якого Виконавець (ТОВ «Арсаон») зобов'язується за завданням Замовника (позивач) надати послуги (сушка і очищення соняшнику), а Замовник зобов'язується оплатити ці послуги на умовах договору (т. 1 а. с. 178-179);

- про надання послуг з ТОВ «Вістан ЛТД» від 25 січня 2012 року № 25/01, відповідно до якого Виконавець (ТОВ «Вістан ЛТД») зобов'язується за завданням Замовника (позивач) надати послуги (сушка і очищення соняшнику), а Замовник зобов'язується оплатити ці послуги на умовах договору (т. 1 а. с. 191).

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит був сформований позивачем на підставі належним чином оформлених податкових накладних за фактично придбаний товар (отримані послуги) з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, що, за висновком окружного адміністративного суду, підтверджується відповідними первинними документами.

Разом з тим, на думку апеляційного суду, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Таким чином, докази, на які послався суд першої інстанції на обґрунтування свого рішення, є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій (поставки товарів та послуг), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Обґрунтовуючи доводи про відсутність у позивача права на віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченого позивачем за вказаними вище угодами, відповідач посилався, зокрема, на такі обставини, як неможливість підтвердження реального здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ «Елеватор «Прометей» та контрагентами за вересень 2011 року - березень 2012 року у зв'язку з відсутністю окремих контрагентів за місцем їх реєстрації, ненаданням позивачем податковому органу деяких договорів (з ТОВ «Строй-Люкс» та ТОВ «Логістичний центр «Укравтовантаж»), товарно-транспортних накладних з відмітками про передачу та отримання товару, рахунків-фактур, інших первинних документів, що підтверджують транспортування, оприбуткування, зберігання та подальше використання придбаних товарів у господарській діяльності позивача.

Як вбачається з акта перевірки, під час проведення останньої позивачем на підтвердження товарності угод між ним та контрагентами надано лише договори з підприємствами-постачальниками ТОВ «Вістан ЛТД», ТОВ «Алікон», ТОВ «Аван-Тайм. Зовнішторг», ТОВ «Агрофінінвестторг», ТОВ «Баярд-К» та ТОВ «Атонс», акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), видаткові та податкові накладні, виписки банку, журнали-ордери по рахунку 631 за вересень 2011 року - березень 2012 року (т 1 а. с. 29-30).

При цьому зміст окремих первинних документів, наданих позивачем, не відповідає змісту укладених підприємством угод.

Так, як зазначено вище, ТОВ «Елеватор «Прометей» було укладено з ТОВ «Вістан ЛТД» договір від 25 січня 2012 року № 25/01 про надання послуг з сушки та очищення соняшнику (т. 1 а. с. 191).

Проте, на підтвердження виконання господарських зобов'язань за вказаним договором позивачем надано податкові накладні, в яких міститься посилання на цей договір, однак зазначено про надання підприємству послуг з монтажу системи відеоспостереження та поставки певних товарів (т. 1 а. с. 198, 204).

Крім того, до призначення перевірки позивачу було вручено лист від 19 березня 2013 року за № 1920/10/221-117 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Підприємством листом від 03 квітня 2013 року за № 03/04 надано неповне документальне підтвердження здійснених господарських взаємовідносин (т. 1 а. с. 31).

Під час проведення перевірки податковим органом підприємству вручено лист від 12 липня 2013 року за № 4532/10/22-117 щодо надання додаткових документів по контрагентам-постачальникам за вересень 2011 року - березень 2012 року. Проте, підприємством на вказаний лист надано відповідь від 18 липня 2013 року № 18/07 без будь-яких підтверджувальних документів.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п. 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим п. 44.7 ст. 44 ПК України), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до п. 44.7 ст. 44 ПК України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений ст. 82 ПК України.

Якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Враховуючи, що позивачем під час перевірки та після її проведення до прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення не надано відповідачу первинних документів, що підтверджують показники, відображені ТОВ «Елеватор «Прометей» в податковій звітності з податку на додану вартість, відсутні підстави для задоволення вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки позивачем не доведено реальність здійснення фінансово-господарських операцій з контрагентами, а саме не надано докази, що підтверджують реальність отримання товарів та послуг, відсутні і підстави для віднесення сум ПДВ, сплаченого за вказаними договорами, до складу податкового кредиту.

За таких даних, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення відповідача, а, отже, і про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Елеватор «Прометей».

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі пунктів 3 та 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Елеватор «Прометей» у задоволенні позовних вимог.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: