Постанова № 40435260, 11.09.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 вересня 2014 р. № 820/1386/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Нуруллаєва І.С.

при секретарі судового засідання - Малишевій І.М.,

за участю представника позивача - Сімаковича П.Ю.,

представника відповідача - Шамілової Л.Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноспецмаркетинг" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій незаконними, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноспецмаркетинг", 20.02.2013 року звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив суд визнати неправомірними дії Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби по проведенню зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноспецмаркетинг" за результатами якої було складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки за період січень та лютий 2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2013р. адміністративний позов було задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2013р. апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2013р. - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.06.2014р. касаційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби задоволено частково, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2013р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2013р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що податковим органом під час проведення вжиття заходів щодо проведення зустрічних звірок порушені приписи Податкового кодексу України та Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. №1232.

Відповідач проти позову заперечував, вказавши на його необґрунтованість, та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування запереченнь зазначив, що дії по проведенню зустрічної звірки є такими, що відповідають положенням Податкового Кодексу України, та просив відмовити у задоволенні позовних вимог..

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, вказані у позовній заяві та наданих поясненнях, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову та, просив у його задоволенні відмовити у повному обсязі.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини на час їх виникнення, виходить з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноспецмаркетинг" зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 03.06.2010 року (а.с.21, 23), перебуває на податковому обліку у Західній міжрайонній державній податковій інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, є платником податку на додану вартість (а.с.20).

11.09.2012 року Західною МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС складено акт № 377/22-104/37093551 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноспецмаркетинг" (код ЄДРОПУ 37093551) щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів по яких сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість, їх реальності та повноти відображення за період - січень та лютий 2012 року (а.с.6).

У висновках вказаного акту зазначено, що у січні та лютому 2012 року господарська діяльність ТОВ "Техноспецмаркетинг" має наступні ознаки нереальності здійснення: - відмова керівниками підприємства щодо надання розгорнутих пояснень про діяльність підприємства та укладення угод;- відсутність реєстрації в єдиному реєстрі податкових накладних податкових декларацій у січні та лютому 2012 року;- відсутність інформації щодо використання підприємством у своїй господарській діяльності виробничих, торгівельних, складських приміщень;- відсутність достатньої кількості основних фондів, у тому числі транспортних засобів, приміщення для зберігання товарів (надання послуг); - відсутність зареєстрованих транспортних засобів на ТОВ "Техноспецмаркетинг" за даними бази "Веб-Серверу" УДАЇ УМВС України в Харківській області;- відсутність руху активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції;- встановлення фактів здійснення різногалузевих операцій у господарській діяльності, що унеможливлюється відсутністю достатньої кількості кваліфікованого персоналу на підприємстві;- обізнаність платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів.

Суд зазначає, що спосіб дій органів державної податкової служби України при реалізації владної управлінської функції - контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань платників податків визначений нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право з метою отримання податкової інформації проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платників податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Однак, Додатком 3 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року N 236, затверджено Зразок форми акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

Отже, відповідач мав право складати акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначений Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1232 (далі за текстом - Порядок № 1232).

Відповідно до п.2 Порядку № 1232 визначені підстави для проведення зустрічних звірок, а саме встановлено, що зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Отже, аналізуючи вище зазначені положення діючого законодавства, суд приходить до висновку, що діюче податкове законодавство дозволяє податковим органам проводити зустрічну звірку суб'єкта господарювання виключно за наявності хоча б однієї з двох підстав: або, якщо під час перевірки платника податків та зборів (контрагента суб'єкта господарювання) виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій з суб'єктом господарювання, або, якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

За приписами п. 4 Порядку № 1232 від 27.12.2010 року встановлено, що орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Вимоги щодо оформлення запиту визначені п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, відповідно до якого органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Так, судом встановлено, що робітниками податкового органу було проведено вихід за юридичною адресою позивача з метою вручення такого запиту, однак, у зв'язку з відсутність позивача за його юридичної адресою, уповноваженими особами податкового органу було складено запит №98/22-113 від 05.09.12 на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків з метою вручення запиту про надання інформації, та, за результатами вчинення дії щодо розшуку місцезнаходження позивача, податковим органом складено Довідку про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків від 10.09.12 року (а.с. 38, 39).

Дії відповідача, які оскаржуються позивачем, на виконання вимог Ухвали Вищого адміністративного суду України від 13.05.2014р., суд оцінює з точки зору того, чи призвели ці дії до порушення законних прав та інтересів позивача, враховуючи законодавчо визначені завдання адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", а саме зазначено, що цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо неопосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Законний інтерес - це юридичний інтерес, що заснований на законі і випливає з нього, схвалюється ним, хоча і не закріплений у конкретних правових нормах. Так можна говорити про загальні законні інтереси осіб - учасників адміністративного процесу (досягнення юридично значущого результату, прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі) і персоніфіковані законні інтереси (інтерес особи у встановленні конкретних фактів, що доводять його невинність у вчиненні адміністративного правопорушення або обґрунтовують його позицію у зв'язку зі зверненням у компетентний державний орган).

В ході судового розгляду справи представник позивача не зміг пояснити у чому саме полягало порушення законного інтересу позивача у спірних правовідносинах та які саме негативні наслідки настали для позивача, спричинені діями відповідача щодо проведення зустрічної звірки, оскільки на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки податковим органом не приймалося жодного рішення. Також представник відповідача зазначив, що жодних змін в податкову звітність позивача податковим органом не вносилося.

Також судом не встановлено таких порушень прав та законних інтересів позивача з боку відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноспецмаркетинг" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій незаконними - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі текст постанови складено 12 вересня 2014 року.

Суддя Нуруллаєв І.С.