Постанова № 40434480, 15.08.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15 серпня 2014 року 14 год. 45 хв. № 826/9220/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Служби автомобільних доріг у Київській області до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, третя особа: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, про скасування рішення відповідача.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 27 червня 2014 року надійшов позов Служби автомобільних доріг у Київській області (далі - позивач) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (далі - відповідач) про скасування постанови відповідача від 03 червня 2014 року № 3-0306/1-7/10-18/0306/07 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - оскаржувана постанова).

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що у ході прийняття оскаржуваної постанови відповідачем не враховано пояснення представника позивача та не з'ясовано обставини, які мають важливе значення для правильного вирішення питання щодо притягнення позивача до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Ухвалою суду від 11 липня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні 23 липня 2014 року судом, відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, допущено Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (далі - третя особа).

У тому ж судовому засіданні судом прийнято ухвалу про витребування у третьої особи інформації та копій документів, згідно з якими, здійснено реєстрацію вхідної документації позивача за травень 2014 року. Однак, протягом розгляду та вирішення справи будь-яких документів від третьої особи до суду не надійшло.

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю.

Представник відповідача не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову та доказах на їх обґрунтування, наданих суду у судовому засіданні 04 серпня 2014 року та протягом судового розгляду справи.

Представник третьої особи у судове засідання 04 серпня 2014 року не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи третя особа повідомлена належним чином, заява про розгляд справи за відсутності її представника до суду не надійшла.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 04 серпня 2014 року судом, відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження, про що третю особу повідомлено письмово.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

На підставі Плану проведення перевірок на ІІ квартал 2014 року, затвердженого наказом від 19 березня 2014 року № 58-"ОД", та за наявності направлення на здійснення планової перевірки від 12 травня 2014 року № 3, відповідачем проведено планову перевірку позивача, за результатами якої 23 травня 2014 року складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (далі - акт перевірки), у якому зазначено, що в ході перевірки виконання робіт з капітального ремонту автомобільної дороги М-05 Київ-Одеса на ділянці км 38+500 - км 42+000 у межах Київської області (далі - об'єкт, будівництво), з фотофіксацією встановлено:

- замовник будівництва - позивач, підрядник - приватне підприємство "Автомагістраль";

- проектну документацію розроблено державним підприємством - Український державний інститут проектування об'єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" (далі - ДП "Укрдіпродор"), та затверджено наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 16 жовтня 2013 року № 359 "Про затвердження робочого проекту";

- відповідальний за здійснення авторського нагляду - головний інженер проекту ОСОБА_1, наказ ДП "Укрдіпродор" від 12 листопада 2013 року № 218;

- технічний нагляд здійснює інженер з технічного нагляду ОСОБА_2, кваліфікаційний сертифікат серії НОМЕР_1;

- дозвіл на виконання будівельних робіт від 17 грудня 2013 року № ІУ 115133540592 (далі - дозвіл);

- категорія складності V (п'ята).

У ході перевірки відповідачем виявлено порушення ч. 7 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон), а саме у встановлений законом строк (протягом трьох днів з дня призначення) не повідомлено інспекцію, яка видала дозвіл, про зміну спеціаліста технічного нагляду за будівництвом.

На підставі акту перевірки, 23 травня 2014 року відповідачем складено припис № С-2305/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано внести зміни до дозволу стосовно спеціаліста технічного нагляду за будівництвом.

Крім того, 23 травня 2014 року відповідачем складено протокол № 2 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а 03 червня 2014 року - прийнято оскаржувану постанову, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 9 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та на нього накладено штраф у розмірі 6090,00 грн.

Суд не погоджується з доводами представника позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних норм і обставин.

Так, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 41 Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.ст. 1, 10 Закону України "Про архітектурну діяльність", архітектурна діяльність - діяльність по створенню об'єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері.

Для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 549 "Про утворення територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції", утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної архітектурно-будівельної інспекції, зокрема, інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області.

Відповідно до п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України.

Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції.

Стосовно прийняття відповідачем оскаржуваної постанови суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 7 ст. 37 Закону, у разі зміни осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, або відповідальних виконавців робіт замовник повідомляє орган державного архітектурно-будівельного контролю, який видав дозвіл, про такі зміни протягом трьох днів з дня їх настання.

Тобто, про зміну особи, відповідальної за проведення технічного нагляду, замовник повинен повідомити відповідну інспекцію протягом трьох днів з дня такої зміни.

Як з'ясовано судом у ході розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, наказом позивача від 20 травня 2014 року № 50 "Про технічний нагляд за капітальним ремонтом автомобільної дороги М-05 Київ-Одеса на ділянці км 38+500-км 42+000 в межах Київської області" відповідальним за технічний нагляд на об'єкті призначено провідного інженера відділу якості, технічного контролю та нових технологій позивача ОСОБА_3.

У зв'язку з викладеним, позивачем складено повідомлення про зміну даних у виданому дозволі на виконання будівельних робіт.

Однак, про зміну особи, яка здійснює технічний нагляд на об'єкті, орган державного архітектурно-будівельного контролю, який видав дозвіл, позивачем у встановлений законодавством строк не повідомлено, що є порушенням ч. 7 ст. 37 Закону.

Суд критично ставиться до доводів представника позивача про те, що засобами телефонного зв'язку позивачем від відповідного структурного підрозділу третьої особи отримано інформацію, що повідомлення про зміну даних у виданому дозволі на виконання будівельних робіт, подане позивачем 22 травня 2014 року, зареєстроване вказаною датою за № 4058-57 та № 4058-58, оскільки будь-яких доказів, які б підтвердили викладене, представником позивача у ході розгляду справи суду не надано.

Поряд з цим, у матеріалах справи міститься копія листа третьої особи від 03 червня 2014 року № 40-4-566, яким позивачу направлено повідомлення позивача про зміну даних у виданому дозволі на виконання будівельних робіт із доданими до нього документами на доопрацювання у зв'язку з порушенням ч. 7 ст. 37 Закону, відповідно до якої, замовник протягом трьох днів повідомляє інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю про настання змін, передбачених цією статтею, з поданням засвідчених у встановленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни.

Крім того, представником позивача у ході судового розгляду справи надано копію листа третьої особи від 31 липня 2014 року № 40-4-802, згідно з яким, до Єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, повернених декларацій та відмов у видачі таких дозволів і сертифікатів (далі - Єдиний реєстр), ведення якого розпочато із 20 травня 2011 року, внесено зміни у виданий дозвіл за № ІУ 125141820907 від 01 липня 2014 року.

Відповідно до наказом Мінрегіону України від 24 червня 2011 року № 92, до Єдиного реєстру, відповідно до поданого повідомлення про зміну даних у виданому дозволі на виконання будівельних робіт від 01 липня 2014 року № ІУ 125141820907, внесено зміни щодо відповідального за технічний нагляд.

Тобто, інформацію до Єдиного реєстру щодо зміни особи, відповідальної за технічний нагляд на об'єкті, внесено 01 липня 2014 року.

Повідомлення про зміну даних у виданому дозволі на виконання будівельних робіт, направлено позивачем, у свою чергу, третьою особою зареєстроване 19 червня 2014 року.

Таким чином, враховуючи вище викладені норми та обставини, орган державного архітектурно-будівельного контролю, який видав дозвіл, про зміну особи, відповідальної за проведення технічного нагляду, позивачем повідомлено несвоєчасно, а тому, за переконанням суду, відповідач правомірно наклав на відповідача штраф.

Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу права на будівництво об'єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також інформації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт та про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта у випадках, коли подання такої інформації є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Відповідно до п.п. 2, 4, 7, 9, 10 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244, штрафи накладаються на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб'єкт містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис. Припис складається у двох примірниках. Перший примірник припису вручається під розписку керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування. Другий примірник залишається в матеріалах справи.

Рішення про накладення штрафу оформлюється постановою про накладення на суб'єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу), що є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку.

У постанові зазначається розмір штрафу.

Постанова повинна відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після прийняття постанови вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб'єкта містобудування чи надсилається поштою, про що робиться запис у справі. Другий примірник у разі несплати штрафу в установлений строк пред'являється інспекцією до примусового виконання у порядку та строки, що визначені Законом України "Про виконавче провадження", а третій - залишається в інспекції, яка наклала штраф.

Штраф підлягає сплаті у 15-денний строк з дня вручення або надіслання постанови про накладення штрафу.

Копія завіреного банком платіжного документа, що засвідчує факт сплати суми штрафу в повному обсязі, надсилається у триденний строк з дня сплати інспекції, що його наклала.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та положень суд прийшов до висновку про правомірність прийняття відповідачем оскаржуваної постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі вище викладених норм та обставин вбачається, що позов Служби автомобільних доріг у Київській області до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, третя особа: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, про скасування рішення відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

При цьому, у ході розгляду справи судом також з'ясовано, що позивачем не пропущено встановлений КАС України процесуальний строк для звернення до суду з позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову Служби автомобільних доріг у Київській області.

Копії постанови направити сторонам та третій особі (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин