Постанова № 40434418, 09.09.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2014 р. Справа № 902/4/13-г(18)

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Миханюк М.В.

суддя Олексюк Г.Є. ,

суддя Савченко Г.І.

при секретарі судового засідання Кушніруку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Вінницької області від 16.07.14 р. у справі № 902/4/13-г(18)

за позовом Заступника прокурора міста Вінниці в інтересах держави в особі Вінницької міської ради

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 182 158,89 грн. збитків

за участю представників:

позивача - Богачук С.А., дов. № 49 від 29.05.2014 р.

відповідача - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, ОСОБА_4, дов. № 4075 від 08.10.2013 р.

прокурора - Гіліс І.В.

Судом роз'яснено представникам сторін та прокурору права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 29 ГПК України.

Заяв про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 16.07.14 р. у справі № 902/4/13-г(18) (головуючий суддя Кожухар М.С., суддя Матвійчук В.В., суддя Банасько О.О.) задоволено позов Заступника прокурора міста Вінниці в інтересах держави в особі Вінницької міської ради та стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь держави в особі Вінницької міської ради (на рахунок № 33111331700002 ЗКПО 38054707, одержувач УДКСУ у м. Вінниці, 24062100, Банк: ГУДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015, призначення: *101; "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності") 182 158,89 грн. (сто вісімдесят дві тисячі сто п'ятдесят вісім грн. 89 коп.) збитків.

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 16.07.14 р. у справі № 902/4/13-г(18) та відмовити у задоволені позову Заступника прокурора міста Вінниці в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, про стягнення 182 158,89 грн. збитків завданих внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Апелянт вважає, що оскаржуване рішення прийняте із порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню. В обгрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що судом не було взято до уваги того, що згідно пункту 2 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Також, на думку скаржника, судом не досліджено, які саме доходи територіальна громада м. Вінниці в особі Вінницької міської ради могла отримати, а також чи зверталися до Вінницької міської ради будь-які фізичні або юридичні особи із заявою про отримання в користування на правах оренди земельні ділянки, які начебто використовуються; крім того судом не було з'ясовано чи приймала Вінницька міська рада рішення щодо відмови у передачі вказаної земельної ділянки таким особам, що в результаті можна трактувати як упущена вигода. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 вважає, що судом не було враховано, що відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Скаржник зазначає, що судом не було з'ясовано, на якому речовому праві перебувала земельна ділянка в попередніх власників будівель та споруд, які знаходяться на земельній ділянці та наразі перебувають у власності ФОП ОСОБА_2 Відповідач стверджує, що у ФОП ОСОБА_2 не було обов'язку щодо переоформлення права користування земельними ділянками, оскільки у попереднього власника вказані земельні ділянки не перебували в користуванні на праві оренди. Скаржник також зауважує, що позивачем не надано доказів: протиправної поведінки відповідача, збитків (реальних або упущеної вигоди), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини відповідача, що унеможливлює стягнення неіснуючих збитків із ФОП ОСОБА_2 На думку скаржника, господарський суд першої інстанції на підставі встановлених обставин справи неправомірно дійшов висновку щодо наявності причинного зв'язку між діями відповідача та збитками, на які посилається позивач. Апелянт акцентує увагу на те, що між сторонами не було укладено договір оренди на земельну ділянку, який був би підставою для нарахування орендних платежів. Скаржник вказує на те, що судом першої інстанції було залишено поза увагою, що земельна ділянка у АДРЕСА_2 Вінницькою міською радою не оформлена згідно ст. 79-1 Земельного кодексу України, отже дана земельна ділянка не може бути об'єктом цивільних прав, а право користування нею не може бути оформлено згідно ст. 126 Земельного кодексу України.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.08.2014 р. у складі колегії суддів: головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Гудак А.В., суддя Павлюк І.Ю. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні 09.09.2014 р.

26.08.2014 р. до Рівненського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від Вінницької міської ради (вх. № 17048/14) про здійснення фіксування судового процесу у справі № 902/4/13-г(18) за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

26.08.2014 р. до Рівненського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Вінницької міської ради (вх. № 17049/14), в якому позивач зазначає, що вважає рішення господарського суду Вінницької області законним і обгрунтованим, яке прийняте у повній відповідності з нормами матеріального і процесуального права, а апеляційну скаргу безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Позивач стверджує, що Вінницька міська рада є власником земельної ділянки площею 0,5922 га по АДРЕСА_2, а наявність у відповідача права власності на об'єкти нерухомого майна, які розташовані на вказаній земельній ділянці не породжує прав відповідача на вказану земельну ділянку без їх оформлення. Позивач зазначає, що з моменту набуття права власності на нерухоме майно, відповідач повинен був оформити правовстановлюючий документ на земельну ділянку, а саме: договір оренди земельної ділянки, як того вимагала норма встановлена ч.1 ст. 120 Земельного кодексу України. У відзиві на апеляційну скаргу Вінницька міська рада також стверджує, що відповідачем допущено бездіяльність у вигляді не оформлення права користування земельною ділянкою (починаючи з 2004 року), в зв'язку із чим і були нараховані збитки в розмірі 182158,89 грн., які заподіяні Вінницькій міській раді та підлягають відшкодуванню внаслідок неодержання Вінницькою міською радою доходів за час тимчасового невикористання Вінницькою міською радою земельної ділянки (за період з липня 2010 по липень 2012 року) по АДРЕСА_2. На думку Вінницької міської ради, зменшення позивачем площі земельної ділянки при здійсненні розрахунку збитків, жодним чином не порушує права відповідача, а отже твердження останнього щодо невідповідності площі земельної ділянки зазначеної в Акті № 122/9-04-11 від 22.09.2011 р. дійсним розмірам є безпідставним, оскільки площа земельної ділянки була визначена позивачем за погодженням з відповідачем та врахуванням наданих останнім договорів купівлі-продажу нерухомого майна та копій реєстраційних посвідчень на об'єкти нерухомого майна. Позивач також зазначає, що відповідач в період з липня 2010 року по липень 2012 року (період на який нараховані збитки) користувався земельною ділянкою площею 0,5922 га (площа, на якій розташовані належні Відповідачу об'єкти нерухомого майна) по АДРЕСА_2 в м. Вінниця, без оформлення правовстановлюючих документів (і ця обставина відповідачем не заперечується; відповідачем не здійснювались дії для оформлення прав на землю та не здійснювалась оплата позивачу за користування зазначеною земельною ділянкою.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 08.09.2014 р. у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Гудак А.В., тимчасовою непрацездатністю судді Павлюк І.Ю. та відповідно до затверджених складів колегій внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді та визначено у справі № 902/4/13-г(18) колегію суддів у складі: головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Олексюк Г.Є., суддя Савченко Г.І.

Відповідач (скаржник) - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, представник відповідача ОСОБА_4, представник позивача Богачук С.А. у судовому засіданні 09.09.2014 р. надали пояснення по суті спору.

Прокурор Гіліс І.В. у судовому засіданні 09.09.2014 р. заперечила доводи апеляційної скарги, просила рішення господарського суду Вінницької області від 16.07.14 р. у справі № 902/4/13-г (18) залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 у період з 2004 по 2006 роки придбано у власність та зареєстровано на праві власності нерухоме майно загальною площею 10435,1 кв.м., розташоване за адресою АДРЕСА_2 (а.с.27-50, Т.1).

Департаментом самоврядного контролю Вінницької міської ради у присутності ФОП ОСОБА_2 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства при використанні земель м.Вінниці фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, за результатами якої 22.09.2011р. складено Акт №122/9-04-11 яким засвідчено, що остання використовує земельну ділянку площею 5922,1 кв.м. (0,5922 га) (площа на якій розміщені належні відповідачу об'єкти нерухомого майна - "пляма забудови") для виробничих потреб, що розташована у АДРЕСА_2, без документів, що посвідчують право власності або користування.

Вказаним вище Актом ФОП ОСОБА_2 запропоновано оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку по АДРЕСА_2, на якій розташоване належне їй на праві приватної власності нерухоме майно та здійснювати плату за землю, та встановлено 30-денний термін на усунення виявлених порушень з повідомленням Департамент самоврядного контролю Вінницької міської ради (а.с.10-12, Т.1).

В пояснювальній записці від 22.09.2011р. на ім'я директора Департаменту самоврядного контролю ФОП ОСОБА_2 вказала про те, що земельну ділянку, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2, та на якій розташоване належне їй нерухоме майно, вона використовує без документів, оскільки документи знаходяться на стадії оформлення, та відповідно до чинного податкового законодавства вона, як платник єдиного податку, звільнена від сплати земельного податку (а.с.52, Т1).

Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради №1812 від 26.07.2012р. затверджено Акт визначення розміру збитків, заподіяних ФОП ОСОБА_2 тимчасовим зайняттям земельної ділянки площею 0,5922 га, по АДРЕСА_2,(з урахуванням Рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради №2840 від 15.11.2012р. "Про надання розстрочки платежів зі сплати збитків та внесення змін в рішення ВК ВМР від 26.07.2012р. №1812") (а.с.59-61, Т.1), розмір яких становить 182 158,89 грн., та зобов'язано останню відшкодувати визначені збитки в повному обсязі не пізніше 30-ти денного терміну з дня прийняття даного рішення.

Про прийняте Виконавчим комітетом Вінницької міської ради Рішення №1812 від 26.07.2012р. ОСОБА_2 повідомлено 30.07.2012р. (а.с.65, Т.1).

Згідно листа Департаменту фінансів Вінницької міської ради від 02.10.2012р. №10-00-012-39903, станом на 01.10.2012р. за кодом доходів 24062100 „Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності" на рахунок №33111331700002 кошти від ФОП ОСОБА_2 не надходили (а.с.66, Т.1).

Заступник прокурора м. Вінниці в інтересах держави в особі Вінницької міської ради звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 182 158,89 грн. збитків, завданих внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, визначений комісією по визначенню збитків, заподіяних тимчасовим зайняттям земельних ділянок.

19.02.2013р. господарським судом Вінницької області прийнято рішення у даній справі, яким позов задоволено; стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2: збитки, завдані територіальній громаді м. Вінниці тимчасовим зайняттям земельної ділянки площею 0,5922 га по АДРЕСА_2 м. Вінниці у вигляді неодержаних доходів в сумі 182 158,89 грн. на користь Вінницької міської ради та до Державного бюджету 3 643,18 грн. судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.06.2013р. рішення господарського суду Вінницької області від 19.02.2013р. у справі № 902/4/13-г(18) залишено без змін, а апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 - без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.08.2013р. в задоволенні касаційної скарги відмовлено; постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.06.2013р. у справі № 902/4/13-г(18) залишено без змін.

12.11.2013р. до господарського суду Вінницької області надійшла заява б/н від 12.11.2013р. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Вінницької області від 19.02.2013р. у справі № 902/4/13-г (18), яка мотивована тим, що постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року в адміністративній справі № 127/12386/13-а за позовом ФОП ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради визнано протиправними дії Виконавчого комітету Вінницької міської ради, спрямовані на складання акту визначення розміру збитків (додаток 7 до рішення ВК ВМР від 26.07.2012р. № 1812), визнано протиправним та скасовано підпункт 1.7. пункту 1 рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради № 1812 від 26.07.2012р., яким затверджено даний акт.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 03.12.2013р. відмовлено у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Вінницької області від 19.02.2013р. у справі № 902/4/13-г(18). Рішення господарського суду Вінницької області від 19.02.2013р. у справі № 902/4/13-г(18) залишено без змін.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.02.2014р. апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Вінницької області від 03.12.2013р. у справі № 902/4/13-г(18) залишено без задоволення; ухвалу господарського суду Вінницької області від 03.12.2013р. у справі № 902/4/13-г(18) залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2014р. касаційну скаргу задоволено частково; постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.02.2014р. та ухвалу господарського суду Вінницької області від 03.12.2013р. у справі № 902/4/13-г(18) скасовано; справу спрямовано до господарського суду Вінницької області на новий розгляд.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 10.06.2014 р. задоволено заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 б/н від 02.07.2013 р. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Вінницької області від 19.02.2013р. у справі № 902/4/13-г(18); скасовано рішення господарського суду Вінницької області від 19.02.2013р. у справі № 902/4/13-г(18).

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Вінницької області від 16.07.14 р. у справі № 902/4/13-г(18) задоволено позов Заступника прокурора міста Вінниці в інтересах держави в особі Вінницької міської ради та стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь держави в особі Вінницької міської ради 182 158,89 грн. збитків.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, встановивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у 2004-2006 роках придбала об'єкти нерухомості, що розташовані на земельній ділянці, стосовно користування якою виник спір, згідно договорів купівлі-продажу (а.с. 4-50 т.1).

Відповідно до положень статті 120 Земельного кодексу України (у редакції на час придбання відповідачем майна), при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.

Однак, відповідач, придбавши нерухоме майно, користується земельною ділянкою без визначених законодавством підстав, чим порушує права власника землі.

Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що Рішенням виконкому Вінницької міської ради №325 від 16.02.2012р. внесено зміни до рішення виконкому міської ради від 19.04.2005р. №596 "Про відшкодування збитків заподіяних тимчасовим зайняттям земельних ділянок" та викладено в новій редакції додатки до нього 1, 2, та 3 (а.с.67, Т.1). Додатком 1 визначено склад комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних тимчасовим зайняттям земельних ділянок міста.

Положенням про комісію по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних, тимчасовим зайняттям земельних ділянок міста (додаток 2 до рішення виконкому №325 від 16.02.2012р.) передбачено наступне: розрахунок суми збитків виконується Департаментом комунальних ресурсів міської ради, на підставі рішення голови Комісії про внесення на розгляд Комісії питання про визначення розміру збитків (п.4.1); у разі використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, збитки визначаються за період фактичного користування земельною ділянкою (п.4.2); збитки розраховуються у розмірі орендної плати за землю, за ставками, які діяли на період виникнення збитків, відповідно до Порядку встановлення розмірів орендної плати, за земельні ділянки, затвердженого рішенням міської ради, з урахуванням функціонального використання земельної ділянки особою, що спричинила збитки (п.4.3) (а.с.68-69, Т.1).

Постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993р. затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам земель та землекористувачам, яким передбачено наступне:

- власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок (п.1);

- розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад (п.2);

- відшкодуванню підлягають: інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані (неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян) (п.3);

- збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина (п.5).

Земельним кодексом України передбачено наступне:

- до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

а) розпорядження землями територіальних громад;

є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;

к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону (ст.12);

- власники земельних ділянок мають право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом (п."ґ" ч.1 ст.90);

- право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст.125);

- власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч.2 ст.152);

- власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (п."д" ч.1 ст.156);

- відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України. (ст.157);

- контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України (ст.187);

- самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами (ст.189).

Згідно ст. 142 Конституції України, ч. 3 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", земля є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.

Як зазначалося вище, Департаментом самоврядного контролю Вінницької міської ради у присутності ФОП ОСОБА_2 проведено позапланову перевірку дотримання останньою вимог законодавства при використанні земель м.Вінниці, за результатами якої 22.09.2011р. складено Акт №122/9-04-11, яким засвідчено, що ФОП ОСОБА_2 використовує земельну ділянку площею 5922,1 кв.м. (0,5922 га) (площа на якій розміщені належні відповідачу об'єкти нерухомого майна - "пляма забудови") для виробничих потреб, що розташована у м.Вінниця, вул АДРЕСА_2, без документів, що посвідчують право власності або користування, що є порушенням вимог ст.ст. 125,126 Земельного Кодексу України.

Факт користування ОСОБА_2 земельною ділянкою підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме актом перевірки від 22.09.2011р., який підписаний відповідачем без зауважень (а.с. 10-12, Т.1), пояснювальною запискою ОСОБА_2 від 22.09.2011р. в якій остання визнала факт використання нею земельної ділянки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, та на якій розташоване належне їй нерухоме майно без правовстановлюючих на те документів (а.с.52, Т.1) та повідомленням від 30.07.2012р. №01-00-010-27560 відповідно до якого ФОП ОСОБА_2 проінформовано про прийняття Вінницькою міською радою Рішення №1812 від 26.07.2012р. про затвердження Акту визначення збитків (а.с.65, Т.1).

Крім того, дослідивши матеріали справи колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що останні не містять будь-яких доказів, які підтверджують оформлення відповідачем документів, що підтверджують право користування на умовах оренди чи право власності щодо вищезазначеної земельної ділянки, а також доказів вчинення відповідачем дій щодо оформлення права оренди, або викупу на земельну ділянку (відповідної заяви до органу місцевого самоврядування, договору на виготовлення проекту землеустрою, самого проекту землеустрою, тощо).

Отже твердження відповідача на рахунок того, що нею вживалися заходи спрямовані на оформлення правовстановлюючих документів на спірну ділянку є безпідставним та не підтверджуються матеріалами справи.

Відносно посилання скаржника на те, що з моменту купівлі ним у ДП ВО "Хімпром" об`єктів нерухомості, розташованих у АДРЕСА_2, до нього перейшло й право постійного користування земельною ділянкою на якій розміщені вказані будівлі, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу України, в редакції, що діяла на момент укладання відповідачем угод купівлі-продажу будівель:

1. До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

2. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

При цьому ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України, який є спеціальним законом по відношенню до Цивільного кодексу України було передбачено, що при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

В той же час зі змісту ст. 92 Земельного кодексу України вбачається, що відповідач відноситься до суб'єктів, які не можуть набувати право постійного користування земельною ділянкою.

Відповідно до абз.2 п.2.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" до відносин, пов`язаних з переходом права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться житловий будинок, будівля, споруда, до особи, що набула права власності на відповідне нерухоме майно, в тому числі стосовно розміру такої земельної ділянки, застосовується законодавство, що діяло на час переходу права власності на житловий будинок, будівлю, споруду.

З врахуванням наведеного, з моменту набуття права власності на нерухоме майно, відповідач відповідно до вимог ст.ст. 116,125,126,152,156 Земельного кодексу України, повинен був оформити правовстановлюючий документ на земельну ділянку, а саме, договір оренди земельної ділянки.

Абзацом 2 п.2.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" передбачено, що правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. При цьому новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до законодавства.

Крім того, з п.2 договорів купівлі продажу об`єктів нерухомого майна вбачається, що земельна ділянка на якій розташовані належні відповідачу будівлі не приватизована, а також в пунктах 11-14 цих же договорів зазначено, що сторонам доведено до відома зміст ст.ст.120, 125 Земельного кодексу України.

Отже, у відповідності до наведених вище норм законодавства, з моменту набуття права власності на нерухоме майно, відповідач повинен був оформити правовстановлюючий документ на земельну ділянку, яка знаходиться під належними йому будівлями, у зв`язку з чим, твердження останнього апеляційним господарським судом до уваги не приймаються.

Статтею 49 Господарського кодексу України передбачено :

1. Підприємці зобов'язані не завдавати шкоди довкіллю, не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об'єднань, інших суб'єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави.

2. За завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Аналогічну норму містить ч.7 ст. 128 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1)протиправної поведінки;

2)збитків;

3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками;

4)вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Як зазначалося вище, відповідно до ст.ст.152, 156 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок:

а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;

б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;

в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;

г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;

ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;

д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Вказаний перелік підстав для відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії (бездіяльність) щодо відповідних земельних ділянок за процедурою, визначеною Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284.

Дана правова позиція висвітлена Вищим господарським судом України у постанові від 28.02.2012р. по справі №32/5005/11995/2011 .

Рішеннями виконавчого комітету Вінницької міської ради від 25.03.2005р. №596 та 16.02.2012р. №325 затверджено склад комісії по визначенню збитків та Положення про комісію по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних тимчасовим зайняттям земельних ділянок міста. Останнім передбачено проведення процедури розрахунку заподіяних збитків.

Комісією по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних тимчасовим зайняттям земельної ділянки міста визначено розмір збитків, заподіяних територіальній громаді міста, в період липня 2010р. по липень 2012р., зайняттям земельної ділянки для виробничих потреб площею 0,5922 га по АДРЕСА_2 в сумі 182 158,89 грн.

Апеляційним господарським судом встановлено, що при розрахунку суми збитків комісія Вінницької міської ради виходила з площі земельної ділянки, яку використовує відповідач по АДРЕСА_2. Площа земельної ділянки на яку нараховано збитки визначалася виходячи з загальної площі 1-их поверхів приміщень (пляма забудови) належних відповідачу (площі 2-их та 3-іх поверхів при розрахунку суми збитків до уваги не приймалися) та на підставі наданих останнім, під час проведення первірки, документів, які посвідчують право власності на об`єкти нерухомого майна та становить 5975,6 кв.м.

З письмових пояснень представника позивача вбачається, що при визначенні розміру збитків комісією по визначенню та відшкодуванню збитків було взято до уваги обставини встановлені актом перевірки №122/9-04-11 від 22.09.2011р. та за погодженням з відповідачем встановлено, що площа земельної ділянки, яка використовується останнім є меншою та становить 5922кв.м.

З врахуванням наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що зменшення позивачем площі земельної ділянки при здійсненні розрахунку збитків, жодним чином не порушує права відповідача, а отже, твердження останнього щодо невідповідності площі земельної ділянки зазначеної в Акті №122/9-04-11 від 22.09.2011р. дійсним розмірам є безпідставним, оскільки площа земельної ділянки була визначена позивачем за погодженням з відповідачем та з врахуванням наданих останнім договорів купівлі-продажу нерухомого майна та копій реєстраційних посвідчень на об`єкти нерухомого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, розмір збитків у вигляді неодержаних доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, заподіяних територіальній громаді м.Вінниця, як власнику спірної земельної ділянки, був визначений комісією, створеною виконавчими комітетом Вінницької міської ради відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284. При цьому, рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради №1812 від 26.07.2012р., яким було затверджено комісійний акт про визначення збитків власнику землі, не визнано недійсним та не скасовано, як незаконне, у встановленому законом порядку.

ФОП ОСОБА_2 звернулась до Вінницького міського суду з позовом про визнання протиправними дій виконавчого комітету Вінницької міської ради, спрямованих на складання акту визначення розміру збитків (додаток 7 до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 26.07.2012 року №1812), та визнання протиправним і скасування підпункту 1.7 пункту 1 рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради №1812 від 26.07.2012 року, яким цей акт затверджено.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 22 липня 2013р. у адміністративній справі №127/12386/13-а у задоволенні зазначеного позову відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.10.2013р. у справі №127/12386/13-а задоволено апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 та скасовано постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 22 липня 2013р. про відмову в задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_2; прийнято нове рішення, яким визнано протиправними дії виконавчого комітету Вінницької міської ради, спрямовані на складання акту визначення розміру збитків (додаток 7 до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 26.07.2012 року №1812), визнано протиправним та скасовано підпункт 1.7 пункту 1 рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради №1812 від 26.07.2012 року, яким затверджено даний Акт.

Дані обставини мали місце на час розгляду господарським судом Вінницької області заяви ФОП ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами вищезазначеного рішення цього суду від 19.02.2013 р. Тому суд першої інстанції дійшов висновку про наявність нововиявлених обставин у даній справі та 10.06.2014 р. прийняв рішення про скасування рішення господарського суду Вінницької області від 19.02.2013 р., у зв'язку з цими обставинами.

Натомість, 17.06.2014 р. Вищий адміністративний суд України постановив ухвалу у справі № К/800/6959/14, якою задовольнив касаційну скаргу заступника прокурора Вінницької області; скасував постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.10.2013р. у справі №127/12386/13-а, залишив без змін постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 22.07.2013р.

Адміністративними судами при розгляді справи про визнання протиправними дій виконавчого комітету Вінницької міської ради, спрямованих на складання акту визначення розміру збитків (додаток 7 до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 26.07.2012 року №1812), та визнання протиправним і скасування підпункту 1.7 пункту 1 рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради №1812 від 26.07.2012 року, яким цей акт затверджено, встановлено, що вказані дії та рішення виконкому Вінницької міської ради є правомірними.

Відповідно до ч. 3 статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Твердження відповідача про те, що для того щоб встановити наявність збитків потрібно спочатку довести факт наявності вини правопорушника шляхом притягнення відповідача до адміністративної відповідальності, що позивачем зроблено не було, а за відсутності такої обставини стягнення збитків є неможливим, не грунтуються на законі, оскільки дії відповідача не є самовільним зайняттям земельної ділянки за які передбаченно адміністративну відповідальність, а відповідач в даному випадку несе цивільно-правову відповідальність у вигляді відшкодування збитків.

Невикористання відповідачем розташованого на земельній ділянці нерухомого майна в господарській діяльності, помилково ототожнюється останнім з невикористанням земельної ділянки на якій знаходиться це майно, оскільки сам факт наявності нерухомого майна відповідача на вказаній земельній ділянці є її використанням з наявністю якого закон пов'язує обов'зковість оформлення права на землю (ст.ст. 120, 125, 126 Земельного кодексу України).

Також не приймаються судом висловлені в судовому засіданні доводи стосовно того, що Вінницька міська рада не зверталась до відповідача з пропозицією оформити право користування земельною ділянкою, оскільки відповідно до положень земельного законодавства саме особа, яка бажає отримати земельну ділянку у власність або користування повинна звернутись з відповідною заявою до відповідного органу самоврядування або органу державної виконавчої влади та на неї покладається обов'язок замовити і надати проект відводу та/або іншу землевпорядну документацію на землю.

Отже, судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Таким чином, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не приймаються апеляційним господарським судом до уваги, оскільки останні не обґрунтовані належними та допустимими доказами та спростовуються встановленими вище обставинами справи.

Враховуючи вищевикладене, рішення господарського суду Вінницької області від 16.07.14 р. у справі № 902/4/13-г (18) слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 16.07.14 р. у справі № 902/4/13-г (18) залишити без змін.

2. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Вінницької області від 16.07.14 р. у справі № 902/4/13-г (18) залишити без задоволення.

3. Матеріали справи № 902/4/13-г (18) повернути до господарського суду Вінницької області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Савченко Г.І.