Ухвала суду № 40434329, 01.09.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"01" вересня 2014 р. Справа № Б8/134-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Жилі Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № Б8/134-12

за заявою приватного підприємства "РЕАЛІЯ ПЛЮС", ідентифікаційний код юридичної особи: 37219204, місцезнаходження: 02088, м. Київ, вул. Березнева, буд. 34 (Кредитор 1/ ініціюючий кредитор),

до боржника - приватного сільськогосподарського підприємства "РОСАВА", ідентифікаційний код юридичної особи: 33201738, місцезнаходження: 09200, Київська обл., м. Кагарлик, вул. Жовтнева, буд. 50,

про банкрутство,

учасники провадження у справі про банкрутство:

розпорядник майна Боржника: Патерилов Віталій Вікторович, який діє на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_5, виданого Міністерством юстиції України 02 квітня 2013 року та ухвали господарського суду Київської області від 05 травня 2014 року у справі № Б8/134-12;

Кредитор 2 - товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "СОМ", ідентифікаційний код: 35960845, місцезнаходження: 19424, Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський район, с. Сахнівка, вул. Леніна, буд. 212;

Кредитор 3 - Білоцерківське районне заготівельно-виробниче підприємство "Хутровик" Київського обласного товариства кролівників і звірівників-любителів, ідентифікаційний код: 00443594, місцезнаходження: Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. Б.Хмельницького, буд. 2-Б;

Заявник 4 - товариство з обмеженою відповідальністю "Агротекс-Хім", ідентифікаційний код: 34262545, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Цитадельна, буд. 6/8;

Кредитор 5 - товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаський науковий виробничий центр по біологічному захисту рослин", ідентифікаційний код: 00717867, місцезнаходження: 19601, Черкаська область, Черкаський район, с. Геронимівка, вул. Геронимівська, буд. 3;

Заявник 6 - товариство з обмеженою відповідальністю "Родень-М", ідентифікаційний код: 14196320, місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, вул. Благовісна, буд. 299, кв. 132; поштова адреса (згідно заяви): 18035, м. Черкаси, вул. Володарського, 15;

Кредитор 7 - товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО ХХІ", ідентифікаційний код: 34438102, місцезнаходження: 35431, Рівненька обл., Гощанський р-н, с. Бабин, вул. Заводська, 1; адреса для листування (згідно заяви): 33018, м. Рівне, вул. Курчатова, буд. 62 А;

Заявник 8 - товариство з обмеженою відповідальністю "Русава-К", ідентифікаційний код: 33451012, місцезнаходження: 09200, Київська область, м. Кагарлик, вул. Фрунзе, буд. 92;

Кредитор 9 - Український державний концерн по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс", ідентифікаційний код: 14278466, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16;

Кредитор 10 - суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_4;

Кредитор 11 - суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3, ідентифікаційний код: НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_4;

Заявник 12 - закрите акціонерне товариство "МІЖНАРОДНА АГРОПРОМИСЛОВА КОРПОРАЦІЯ", ідентифікаційний код: 31925477, місцезнаходження: 01023, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16;

Кредитор 13 - фізична особа-підприємець ОСОБА_4, ідентифікаційний код: НОМЕР_3, місце проживання: 01024, АДРЕСА_2; поштова адреса (згідно заяви): АДРЕСА_5;

Заявник 14 - громадянин України ОСОБА_5, паспорт серії НОМЕР_6, виданий Печерським РУГУ МВС України в м. Києві 25 лютого 1997 року, ідентифікаційний код: НОМЕР_4, місце проживання 01011, АДРЕСА_3;

за участю представників учасників провадження у справі:

від Боржника/ розпорядник майна Боржника: Патерилов В.В., який діє на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_5, виданого Міністерством юстиції України 02 квітня 2013 року та ухвали господарського суду Київської області від 05 травня 2014 року у справі № Б8/134-12;

від Кредитора 2: Грубник Д.Л., який діє на підставі довіреності б/н від 01 червня 2012 року;

від Заявника 8: Дацко В.А., який діє на підставі довіреності № 02/02-14-10 від 14 жовтня 2013 року;

від Кредиторів 1, 3, 5, 7, 9, 10, 11, 13, від Заявників 4, 6, 12, 14: не з'явились, -

ВСТАНОВИВ:

в провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № Б8/134-12 за заявою приватного підприємства "РЕАЛІЯ ПЛЮС" (Кредитор 1/ініціюючий кредитор) про банкрутство боржника - приватного сільськогосподарського підприємства "РОСАВА" (Боржник), порушена ухвалою господарського суду Київської області від 10 грудня 2012 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24 грудня 2012 року визнано безспірні грошові вимоги ПП "РЕАЛІЯ ПЛЮС"; введено процедуру розпорядження майном Боржника та призначено арбітражного керуючого Мальцеву А.В. розпорядником майна Боржника; зобов'язано Кредитора здійснити публікацію оголошення про порушення судом справи про банкрутство боржника, про що надати суду відповідні докази; призначено справу до розгляду в попередньому засіданні на 18 березня 2013 року; призначено на 24 червня 2013 року засідання, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство; вирішено інші процедурні питання у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18 березня 2013 року продовжено строки, встановлені абз.абз. 4-6 п. 11 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі за текстом "Закон про банкрутство") на три місяці; відкладено попереднє засідання у справі на 22 квітня 2013 року; зобов'язано Кредитора 1 виконати вимоги п. 4 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 24 грудня 2012 року в цій справі в повному обсязі; зобов'язано розпорядника майна Боржника Мальцеву А.В. разом з посадовими особами Боржника розглянути заяви кредиторів про грошові вимоги та повідомити їх про результати розгляду заяв; зобов'язано розпорядника майна Боржника до 15 квітня 2013 року подати до суду реєстр вимог кредиторів; вирішено інші процедурні питання у справі.

26 лютого 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від товариства з обмеженою відповідальністю "Агротекс-Хім" (Заявник 4) надійшла заява б/№ від 23 лютого 2013 року (вх. № 3516 від 26 лютого 2013 року) "Про визнання кредитором, вимоги якого забезпечені заставою та включення до реєстру кредиторів" з доданими документами. 22 квітня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Заявника 4 надійшла заява б/№ від 18 квітня 2013 року (вх. № 10217 від 22 квітня 2013 року) про визнання кредитором з доданими документами.

28 лютого 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від товариства з обмеженою відповідальністю "Родень-М" (Заявник 6) надійшла заява б/№ від 22 лютого 2013 року (вх. № 3678 від 28 лютого 2013 року) про грошові вимоги з доданими документами.

19 березня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від товариства з обмеженою відповідальністю "Русава-К" (Заявник 8) надійшла заява б/№, б/дати (вх. № 4817 від 19 березня 2013 року) про визнання конкурсним кредитором з доданими документами.

18 квітня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від закритого акціонерного товариства "МІЖНАРОДНА АГРОПРОМИСЛОВА КОРПОРАЦІЯ" (Заявник 12) надійшла заява б/№ від 17 квітня 2013 року (вх. № 9983 від 18 квітня 2013 року) з грошовими вимогами до Боржника з доданими документами.

22 квітня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від громадянина України ОСОБА_5 (Заявник 14) надійшла заява б/№ від 15 квітня 2013 року (вх. № 10232 від 22 квітня 2013 року) про визнання конкурсним кредитором з доданими документами.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22 квітня 2013 року відкладено попереднє засідання у справі на 17 червня 2013 року; заяви Заявників 1-14 прийнято та призначено до розгляду у судових засіданнях на 10 червня 2013 року, крім заяви Заявника 14, заяву якого призначено до розгляду на 17 червня 2013 року.

Ухвалами господарського суду Київської області від 10 червня 2013 року відкладено розгляд заяв з вимогами до Боржника Заявників 4, 6, 8, 12 на 29 липня 2013 року; зобов'язано Заявників 4, 6, 8, 12 виконати вимоги ухвали господарського суду Київської області від 22 квітня 2013 року у цій справі в повному обсязі. Крім того, розглянуто вимоги до Боржника ТОВ "Торговий дім "СОМ", Білоцерківського районного заготівельно-виробничого підприємства "Хутровик" Київського обласного товариства кролівників і звірівників-любителів, ТОВ "Черкаський науковий виробничий центр по біологічному захисту рослин", ТОВ "АГРО ХХІ", Українського державного концерну по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс", суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4

Ухвалою господарського суду Київської області від 17 червня 2013 року продовжено строки встановлені абз.абз. 4-6 п. 11 ст. 11 Закону про банкрутство на три місяці; попереднє засідання у справі та розгляд вимог Заявника 14 відкладено на 29 липня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29 липня 2013 року відкладено розгляд заяв з вимогами до Боржника Заявників 4, 6, 8, 12, 14 на 19 серпня 2013 року; відкладено попереднє засідання у справі на 19 серпня 2013 року; зобов'язано Заявників 4, 6, 8, 12, 14 виконати вимоги п.п. 6, 8, 10, 14, 16 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 22 квітня 2013 року у цій справі, відповідно, в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19 серпня 2013 року продовжено строки встановлені абз.абз. 4-6 п. 11 ст. 11 Закону про банкрутство на три місяці; відкладено розгляд заяв з вимогами до Боржника Заявників 4, 6, 8, 12, 14, - у судових засіданнях на 25 листопада 2013 року; відкладено попереднє засідання у справі на 25 листопада 2013 року; повторно зобов'язано Заявників 4, 6, 8, 12, 14 виконати вимоги п.п. 6, 8, 10, 14, 16 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 22 квітня 2013 року у цій справі, відповідно, в повному обсязі; відсторонено керівника Боржника або будь-яких інших осіб, які виконують обов'язки керівника Боржника, від посади керівника Боржника; покладено виконання обов'язків керівника Боржника на розпорядника майна Боржника; усунуто Мальцеву А.В. від виконання обов'язків розпорядника майна Боржника та припинено повноваження арбітражного керуючого Мальцевої А.В. у якості розпорядника майна Боржника у справі № Б8/134-12; призначено розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Степанова О.Ю.; зобов'язано розпорядника майна Боржника виконати в повному обсязі вимоги ухвали господарського суду Київської області від 24 грудня 2012 року та обов'язки покладені Законом про банкрутство на розпорядника майна боржника у справі про банкрутство; вирішено інші процедурні питання у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25 листопада 2013 року продовжено строки, встановлені абз.абз. 4-6 п. 11 ст. 11 Закону про банкрутство на три місяці від раніше продовжених; відкладено розгляд заяв з вимогами до Боржника Заявника 4, - ТОВ "Агротекс-Хім", Заявника 6, - ТОВ "Родень-М", Заявника 8, - ТОВ "Русава-К", Заявника 12, - ЗАТ "МІЖНАРОДНА АГРОПРОМИСЛОВА КОРПОРАЦІЯ", Заявника 14, - ОСОБА_5, - у судових засіданнях на 24 лютого 2014 року; відкладено попереднє засідання у справі на 24 лютого 2014 року; повторно зобов'язано Заявників 4, 6, 8, 12, 14 виконати вимоги п.п. 6, 8, 10, 14, 16 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 22 квітня 2013 року у цій справі, відповідно, в повному обсязі; зобов'язано розпорядника майна боржника виконати в повному обсязі вимоги ухвали господарського суду Київської області від 24 грудня 2012 року та обов'язки покладені Законом про банкрутство на розпорядника майна боржника у справі про банкрутство; вирішено інші процедурні питання по справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24 лютого 2014 року продовжено строки, встановлені абз.абз. 4-6 п. 11 ст. 11 Закону про банкрутство на три місяці від раніше продовжених; відкладено розгляд заяв з вимогами до Боржника Заявника 4, - ТОВ "Агротекс-Хім", Заявника 6, - ТОВ "Родень-М", Заявника 8, - ТОВ "Русава-К", Заявника 12, - ЗАТ "МІЖНАРОДНА АГРОПРОМИСЛОВА КОРПОРАЦІЯ", Заявника 14, - ОСОБА_5, - у судових засіданнях на 14 квітня 2014 року; відкладено попереднє засідання у справі на 14 квітня 2014 року; вирішено інші процедурні питання по справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14 квітня 2014 року відкладено розгляд заяв з вимогами до Боржника Заявника 4, - ТОВ "Агротекс-Хім", Заявника 6, - ТОВ "Родень-М", Заявника 8, - ТОВ "Русава-К", Заявника 12, - ЗАТ "МІЖНАРОДНА АГРОПРОМИСЛОВА КОРПОРАЦІЯ", Заявника 14, - ОСОБА_5, - у судових засіданнях на 05 травня 2014 року; відкладено попереднє засідання у справі на 05 травня 2014 року; повторно зобов'язано Заявників 4, 6, 8, 12, 14 виконати вимоги п.п. 6, 8, 10, 14, 16 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 22 квітня 2013 року у цій справі, відповідно, в повному обсязі; зобов'язано розпорядника майна боржника виконати в повному обсязі вимоги ухвали господарського суду Київської області від 24 грудня 2012 року та обов'язки покладені Законом про банкрутство на розпорядника майна боржника у справі про банкрутство; вирішено інші процедурні питання по справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05 травня 2014 року усунуто арбітражного керуючого Степанова О.Ю. від виконання ним обов'язків розпорядника майна ПСП "РОСАВА" та припинено його повноваження розпорядника майна Боржника у справі № Б8/134-12; припинено повноваження арбітражного керуючого Степанова О.Ю. щодо виконання ним обов'язків керівника Боржника; призначено розпорядником майна ПСП "РОСАВА" арбітражного керуючого Патерилова В.В.; покладено виконання обов'язків керівника ПСП "РОСАВА" на розпорядника майна ПСП "РОСАВА" - арбітражного керуючого Патерилова В.В.; продовжено строки, встановлені абз.абз. 4-6 п. 11 ст. 11 Закону про банкрутство на три місяці від раніше продовжених; відкладено розгляд заяв з вимогами до Боржника Заявника 4, - ТОВ "Агротекс-Хім", Заявника 6, - ТОВ "Родень-М", Заявника 8, - ТОВ "Русава-К", Заявника 12, - ЗАТ "МІЖНАРОДНА АГРОПРОМИСЛОВА КОРПОРАЦІЯ", Заявника 14, - ОСОБА_5, - у судових засіданнях на 21 липня 2014 року; відкладено попереднє засідання у справі на 21 липня 2014 року; повторно зобов'язано Заявників 4, 6, 8, 12, 14 виконати вимоги п.п. 6, 8, 10, 14, 16 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 22 квітня 2013 року у цій справі, відповідно, в повному обсязі; зобов'язано розпорядника майна боржника виконати в повному обсязі вимоги ухвали господарського суду Київської області від 24 грудня 2012 року та обов'язки покладені Законом про банкрутство на розпорядника майна боржника у справі про банкрутство; вирішено інші процедурні питання у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21 липня 2014 року відкладено розгляд заяв з вимогами до Боржника Заявника 4, - ТОВ "Агротекс-Хім", Заявника 6, - ТОВ "Родень-М", Заявника 8, - ТОВ "Русава-К", Заявника 12, - ЗАТ "МІЖНАРОДНА АГРОПРОМИСЛОВА КОРПОРАЦІЯ", Заявника 14, - ОСОБА_5, - у судових засіданнях на 01 вересня 2014 року; відкладено попереднє засідання у справі на 01 вересня 2014 року; повторно зобов'язано Заявників 4, 6, 8, 12, 14 виконати вимоги п.п. 6, 8, 10, 14, 16 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 22 квітня 2013 року у цій справі, відповідно, в повному обсязі; зобов'язано розпорядника майна Боржника виконати в повному обсязі вимоги ухвали господарського суду Київської області від 24 грудня 2012 року та обов'язки покладені Законом про банкрутство на розпорядника майна боржника у справі про банкрутство.

01 вересня 2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від розпорядника майна Боржника надійшов звіт № Б8/134-12 від 01 вересня 2014 року (вх. № 17937/14 від 01 вересня 201 4року) розпорядника майна Боржника по справі № Б8/134-12 та відомості про результати розгляду вимог кредиторів з доданими документами.

Провадження у справі № Б8/134-12 перебуває в судовій процедурі розпорядження майном Боржника, в якій на 01 вересня 2014 року призначено судові засідання для розгляду заяв з вимогами до Боржника Заявників 4, 6, 8, 12, 14 та попереднє засідання у справі.

В судове засідання 01 вересня 2014 року з'явились представники Кредитора 2, Заявника 8, розпорядник майна Боржника та надали свої пояснення у справі; інші учасники провадження в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча й були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання. В судовому засіданні розпорядником майна Боржника надано пояснення, відповідно до яких ним визнані вимоги Заявника 4, які віднесено до 4 черги задоволення вимог кредиторів; відмовлено у визнанні вимог Заявника 6 у зв'язку з тим, що вимоги Заявника 6, викладені в заяві з вимогами до Боржника, не підтверджені належними доказами; відмовлено у визнанні вимог Заявника 8 на тих самих підставах, що викладені Кредитором 2; відмовлено у визнанні вимог Заявника 12 в зв'язку з тим, що вимоги Заявника 12 є майновими, а не грошовими; відмовлено у визнанні вимог Заявника 14 в зв'язку з тим, що докази надані Заявником 14 не є належними доказами так як Заявник 14 є засновником Боржника. Представник Заявника 8 в судовому засіданні підтримав подану ним заяву з вимогами до Боржника та просить її задовольнити; просить визнати вимоги Заявника 14. Кредитор 2 в судовому засіданні підтримав подані ним раніше через відділ діловодства господарського суду Київської області заперечення щодо визнання вимог інших заявників, усі питання стосовно визнання або відхилення вимог заявників відносить на розсуд суду.

Детально дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до п. 1-1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в ред. Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI, що набрала чинності з 19 січня 2013 року, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Провадження у цій справі про банкрутство порушено ухвалою суду від 10 грудня 2012 року, відповідно, до набрання чинності новою редакцією Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та у відповідності до п. 1-1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в ред., що набрала чинності з 19 січня 2013 року), під час розгляду справи підлягають застосовуванню положення Закону про банкрутство в редакції, яка набрала чинності 04 листопада 2012 року.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Як встановлено судом, п.п. 6, 8, 10, 14, 16 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 22 квітня 2013 року зобов'язано Заявників надати низку документальних доказів у справі; п. 2 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 10 червня 2013 року зобов'язано Заявника 4, Заявника 6, Заявника 8, Заявника 12, - виконати вимоги ухвали господарського суду Київської області від 22 квітня 2013 року у цій справі в повному обсязі; п. 4 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 17 червня 2013 року зобов'язано Заявника 14 виконати вимоги п. 16 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 22 квітня 2013 року у цій справі в повному обсязі; п. 3 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 29 липня 2013 року, п. 4 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 19 серпня 2013 року, , п. 4 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 25 листопада 2013 року, п. 4 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 24 лютого 2014 року, п. 3 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 14 квітня 2014 року, п. 10 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 05 травня 2014 року, п. 3 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 21 липня 2014 року повторно зобов'язано Заявників 4, 6, 8, 12, 14 виконати вимоги п.п. 6, 8, 10, 14, 16 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 22 квітня 2013 року у цій справі, відповідно, в повному обсязі.

Судом встановлено, що вимоги суду виконані частково, проте, наявних доказів достатньо для вирішення та для розгляду по суті заяв заявників, що надійшли у справі, в тому числі, що призначені на поточну дату.

Детально дослідивши наявні матеріали справи, розглядаючи заяви заявників з вимогами до Боржника, що надійшли до суду, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 1-3 п.п. 2.6. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04 червня 2004 року № 04-5/1193 (надалі за текстом: "Рекомендації"), у вирішенні питань процесуального характеру під час розгляду справ про банкрутство господарські суди мають виходити з такого. Згідно зі статтею 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом. Отже, господарські суди, розглядаючи справи про банкрутство, повинні керуватися Законом і застосовувати лише ті статті або відповідні частини статей ГПК України, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу.

Згідно ч. 15 ст. 11 Закону про банкрутство, після офіційного оприлюднення ухвали про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті судової влади України всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно із статтею 14 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до ч. 9 ст. 13 Закону про банкрутство, розпорядник майна зобов'язаний: розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому цим Законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку; повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову визнання вимог боржником.

Згідно ч. 3 ст. 14 Закону про банкрутство, боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Частиною 48 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18 грудня 2009 року (надалі за текстом: "Постанова № 15") встановлено, що відповідно до частини третьої статті 14 Закону боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна письмово повідомляє заявників і господарський суд. Рішення боржника про невизнання вимог може бути оскаржене до господарського суду, що порушив провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до п.п. 8.10. Рекомендацій, вимоги кредиторів до боржника, щодо визнання яких розпорядником майна чи іншими кредиторами подані заперечення, розглядаються господарським судом з викликом боржника, кредитора, вимоги якого оспорюються та інших кредиторів, що заявили заперечення стосовно цих вимог. Якщо господарський суд дійде висновку, що спірні вимоги кредитора обґрунтовані та підтверджені відповідними документами, такі вимоги визнаються судом; в іншому випадку у задоволенні таких вимог суд відмовляє повністю або частково.

Частиною 1 п. 29 Постанови № 15 передбачено, що згідно з частиною шостою статті 14 Закону вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За змістом цієї норми до реєстру мають включатися визнані вимоги всіх конкурсних кредиторів, у тому числі безспірні вимоги кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) порушено справу про банкрутство.

Як встановлено судом, публікація оголошення про порушення провадження у цій справі про банкрутство здійснена в газеті "Голос України" № 51-52 (5551-5552) від 19 березня 2013 року.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що заяви Заявників 4, 6, 8, 12, 14 подані до господарського суду Київської області в строк, визначений Законом про банкрутство.

Визначення терміну кредитор надається в ст. 1 вказаного Закону, це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Отже, грошові вимоги, що заявляються до боржника, мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Підпунктами 1, 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 2-3 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

При прийнятті рішення щодо визначення кредиторів Боржника суд бере до уваги судову практику застосування норм процесуального права з питання повноважень господарського суду на стадії проведення попереднього засідання у провадженнях справ про банкрутство.

Зокрема, в постанові Вищого господарського суду України від 14 квітня 2009 року у справі № 9/83, колегія суддів Вищого господарського суду України вказує, що відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. Виходячи з вимог вказаної статті спеціального Закону, на господарський суд у попередньому засіданні покладається обов'язок розглянути реєстр вимог кредиторів, а також вимоги кредиторів, які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог, щодо яких були заперечення боржника. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що правову оцінку грошовим вимогам кредиторів, в процедурах банкрутства, виходячи з наданих повноважень, може надати лише господарський суд, який розглядає в попередньому засіданні поданий розпорядником майна реєстр вимог кредиторів боржника у повному обсязі.

В постанові Вищого господарського суду України від 08 квітня 2009 року у справі № Б11/314-07, суд вказує на те, що згідно із ч. 2 ст. 15 Закону про банкрутство у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Отже, незважаючи на визнання боржником грошових вимог кредитора, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

В постанові Вищого господарського суду України від 27 червня 2007 року у справі № 7/4-4/2 Вищий господарський суд України вказує, що в силу ч. 2 вказаної статті господарський суд у попередньому засіданні розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Таким чином, у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний розглянути грошові вимоги кредиторів, перевірити обґрунтованість цих вимог до боржника та надати їм належну правову оцінку. В залежності від встановленого господарський суд має визнати (частково або повністю) або відхилити вимоги кредитора до боржника. Отже, відхиляючи частково чи повністю вимоги кредитора до боржника, суд в ухвалі зобов'язаний вказати підстави невизнання цих вимог.

Розглядаючи заяву Заявника 4 з вимогами до Банкрута суд дійшов наступних висновків.

Як було зазначено судом, від товариства з обмеженою відповідальністю "Агротекс-Хім" (Заявник 4) надійшли: заява б/№ від 23 лютого 2013 року (вх. № 3516 від 26 лютого 2013 року) "Про визнання кредитором, вимоги якого забезпечені заставою та включення до реєстру кредиторів" з доданими документами; заява б/№ від 18 квітня 2013 року (вх. № 10217 від 22 квітня 2013 року) про визнання кредитором, з доданими документами.

В своїй заяві б/№ від 23 лютого 2013 року "Про визнання кредитором, вимоги якого забезпечені заставою та включення до реєстру кредиторів", Заявник 4, посилаючись на ст.ст. 14, 31 Закону про банкрутство, ст.ст. 105, 110-112 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4-1, 12 Господарського процесуального кодексу України, просить суд: визнати його кредитором Боржника в сумі 2 768 970,98 грн., вимоги якого забезпечені заставою згідно договору застави зерна кукурудзи б/№ від 16 серпня 2011 року; окремо внести в реєстр вимог кредиторів Боржника, вимоги Заявника 4 в сумі 2 768 970,98 грн., які забезпечені заставою згідно договору застави зерна кукурудзи б/№ від 16 серпня 2011 року. Свої вимоги, викладені в заяві б/№ від 23 лютого 2013 року "Про визнання кредитором, вимоги якого забезпечені заставою та включення до реєстру кредиторів", Заявник 4 мотивує невиконанням Боржником зобов'язань за мировою угодою, затвердженою ухвалою господарського суду Київської області від 17 серпня 2011 року у справі № 3/067-11, договору застави зерна кукурудзи б/№ від 16 серпня 2011 року та виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 02 грудня 2011 року. На підтвердження викладеного у своїй заяві б/№ від 23 лютого 2013 року "Про визнання кредитором, вимоги якого забезпечені заставою та включення до реєстру кредиторів" Заявником 4 долучено низку документів, в тому числі копії: постанови про зупинення виконавчого провадження ВП № 30394808 від 25 грудня 2012 року; ухвал господарського суду Київської області від 31 серпня 2011 року та від 17 серпня 2011 року у справі № 3/067-11; договору застави, посвідченого 16 серпня 2011 року ОСОБА_11, приватним нотаріусом Миронівського районного нотаріального округу Київської області та зареєстрованого в реєстрі за № 3754; виконавчого напису, вчиненого 02 грудня 2011 року ОСОБА_10, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 1419.

В своїй заяві б/№ від 18 квітня 2013 року про визнання кредитором, з доданими документами Заявник 4, посилаючись на ст.ст. 1, 14 Закону про банкрутство, просить суд: визнати його конкурсним кредитором з грошовими вимогами в сумі 411 412,32 грн.; зобов'язати ліквідатора включити до реєстру майнових вимог кредиторів, вимоги Заявника 4 на суму 411 412,32 грн. Свої вимоги, викладені в заяві б/№ від 18 квітня 2013 року про визнання кредитором, Заявник 4 мотивує невиконанням Боржником зобов'язання за рішенням господарського суду Київської області від 08 листопада 2011 року у справі № 16/127-11. Для підтвердження викладеного у своїй заяві б/№ від 18 квітня 2013 року про визнання кредитором, Заявником 4 долучено низку документів, в тому числі копію наказу господарського суду Київської області від 02 грудня 2011 року у справі № 16/127-11.

У звіті розпорядника майна Боржника та відомостях про результати розгляду вимог кредиторів № Б8/134-12 від 01 вересня 2014 року, розпорядник майна Боржника надає пояснення, відповідно до яких вимоги Заявника 4 в сумі 2 768 970,98 грн. мають бути визнані судом, бо підтверджуються доказами: ухвалою господарського суду Київської області від 17 серпня 2011 року № 3/067 про затвердження мирової угоди, та віднесені до 4 черги; до першої черги вказані вимоги не можуть бути включені, тому що фактично предмету застави не існує, про що свідчить незавершене виконавче провадження та відсутність майна у натурі. Для підтвердження відсутності предмету застави, розпорядником майна долучено акт огляду предмету застави від 01 вересня 2014 року.

Кредитор 2 у запереченнях щодо визнання вимог інших кредиторів б/№ від 29 липня 2013 року (вх. № 16118 від 29 липня 2013 року) надає пояснення, відповідно до яких він вважає, що вимоги Заявника 4 в сумі 2 768 970,00 грн. є необґрунтованими; згідно пояснень Кредитора 2, наданих Заявником 4 доказів для підтвердження заборгованості Боржника в сумі 2 768 970,00 грн. не достатньо; вимоги Заявника 4 в сумі 411 412,32 грн. мають бути визнані судом в сумі 386 169,52 грн., так як відповідно до матеріалів справи ВДВС Кагарлицього РУЮ було стягнуто з Боржника та перераховано на користь Заявника 4 кошти в сумі 8 175,04 грн., 8 799,46 грн., 8 268,30 грн. - тому заявлена Заявником 4 заборгованість має бути зменшена на загальну суму 25 242,80 грн. В судовому засіданні Кредитор 2 надав пояснення, відповідно до яких підтримав подані ним раніше заперечення на заявлені Заявником 4 вимоги до Боржника.

В ході дослідження вимог Заявника 4, викладених в заяві б/№ від 23 лютого 2013 року "Про визнання кредитором, вимоги якого забезпечені заставою та включення до реєстру кредиторів", заяви б/№ від 18 квітня 2013 року про визнання кредитором, перевірки в судовому процесі обставин справи в їх сукупності на підставі поданих Заявником 4 до господарського суду письмових заяв з вимогами до Боржника та документів на їх підтвердження, за результатом дослідження інших матеріалів справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 17 серпня 2011 року між Заявником 4 та Боржником укладено мирову угоду, яка затверджена ухвалою господарського суду Київської області від 17 серпня 2011 року у справі № 3/067-11 із урахуванням ухвали господарського суду Київської області від 31 серпня 2014 року у справі № 3/067-11 (надалі за текстом: "Мирова угода від 17 серпня 2011 року"), відповідно до п.п. 1, 3, 7 якої, дійсна мирова угода укладається Сторонами згідно 78 ГПК України. Згідно цієї мирової угоди Відповідач (Боржник - відповідно до мирової угоди від 17 серпня 2011 року) зобов'язується сплатити Позивачу (Заявник 4 - відповідно до мирової угоди від 17 серпня 2011 року) та перерахувати на його розрахунковий рахунок № 26006000027750 в ПАТ "Укрсоцбанк" в місті Києві, МФО 300023 суму основного боргу в розмірі 2 768 970,78 (два мільйони сімсот шістдесят вісім тисяч дев'ятсот сімдесят) грн. 78 коп. Сума основного боргу, зазначена в пункті 1 даної Мирової угоди буде погашена до 30 листопада 2011 року включно. З метою забезпечення виконання зобов'язань за цією Мировою угодою, сторони домовилися укласти нотаріально посвідчений Договір застави зерна кукурудзи № б/н від 16.08.2011 р. на суму 2 768 970,78 (два мільйони сімсот шістдесят вісім тисяч дев'ятсот сімдесят) грн. 78 коп., який є невід'ємною частиною цієї Мирової угоди.

Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують оплату Боржником заборгованості перед Заявником 4 в сумі 2 768 970,78 грн.

Для забезпечення зобов'язань Боржника перед Заявником 4 в сумі 2 768 970,78 грн. між Заявником 4 та Боржником укладено договір застави, посвідченого 16 серпня 2011 року ОСОБА_11, приватним нотаріусом Миронівського районного нотаріального округу Київської області та зареєстрованого в реєстрі за № 3754.

В зв'язку з невиконанням Боржником зобов'язань перед Заявником 4 в сумі 2 768 970,78 грн. приватним нотаріусом ОСОБА_10 вчинено виконавчий напис від 02 грудня 2011 року, яким запропоновано звернути стягнення на урожай зерна кукурудзи з площі 174,0 га в кількості 1392,0 тони для задоволення вимог Заявника 4.

На виконання виконавчого напису № 1419, вчиненого 02 грудня 2011 року приватним нотаріусом ОСОБА_10 про стягнення з Боржника на користь Заявника 4 боргу в сумі 2 768 970,78 грн. відкрито виконавче провадження ВП № 30394808. 25 грудня 2012 року ОСОБА_12, начальником органу державної виконавчої служби Кагарлицького районного управління юстиції винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 30394808 у зв'язку з тим, що ухвалою господарського суду Київської області вд 10 грудня 2012 року порушено провадження у справі про банкрутство Боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 12 Закону про банкрутство та заборонено стягнення на підставі виконавчих документів.

Розглядаючи заперечення Кредитора 2 стосовно вимог Заявника 4 судом встановлено наступне.

Свої заперечення стосовно вимог Заявника 4 в сумі 2 768 970,78 грн., Кредитор 2 мотивує необґрунтованістю зазначених вимог; відповідно до пояснень Кредитора 2, на підтвердження вимог Заявника 4 в сумі 2 768 970,78 грн. останнім долучено копію ухвали господарського суду про затвердження мирової угоди, копію договору застави майбутнього врожаю та виконавчого напису нотаріуса, що на думку Кредитора 2 не підтверджує факт невиконання Боржником зобов'язань у вказаній сумі. Окрім того, Кредитор 2 вважає виконавчий напис нотаріуса ОСОБА_10, вчинений 02 грудня 2011 року, незаконним; своє заперечення Кредитор 2 обґрунтовує практикою Вищого господарського суду України та Верховного суду України (справа № 9/5007/8/11); відповідно до пояснень Кредитора 2, спірні правовідносини врегульовано Законом України "Про забезпеченням вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", яким не передбачено звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса, тому звернення на предмет застави може бути вчинено тільки на підставі рішення суду.

Щодо посилання Кредитора 2 на те, що Заявником 4 не надано інших доказів, які б підтверджували невиконання Боржником зобов'язань у сумі 2 768 970,78 грн., судом встановлено наступне.

Для підтвердження заборгованості Боржника перед Заявником 4 останнім до своєї заяви долучено копії: постанови про зупинення виконавчого провадження ВП № 30394808 від 25 грудня 2012 року; ухвал господарського суду Київської області від 31 серпня 2011 року та від 17 серпня 2011 року у справі № 3/067-11; договору застави, посвідченого 16 серпня 2011 року ОСОБА_11, приватним нотаріусом Миронівського районного нотаріального округу Київської області та зареєстрованого в реєстрі за № 3754; виконавчого напису, вчиненого 02 грудня 2011 року ОСОБА_10, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 1419.

Дослідивши матеріали справи, в тому числі долучені Заявником 4 документи, судом встановлено, що заборгованість Боржника перед Заявником 4 підтверджена мировою угодою від 17 серпня 2011 року, затвердженою ухвалою господарського суду Київської області від 17 серпня 2011 року, відповідність якої вимогам законодавства та не порушення прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб якою перевірені судом. Вказана ухвала набрала законної сили та не оскаржувалась сторонами у справі. Відповідно до Мирової угоди від 17 серпня 2011 року, заборгованість Боржника перед Заявником 4 становить 2 768 970,78 грн. Належних та допустимих доказів, які спростовують доводи Заявника 4 стосовно заборгованості Боржника в сумі 2 768 970,78 грн. жодним з учасників провадження суду не надано. Безспірність вимог Заявника 4 в сумі 2 768 970,78 грн. була також перевірена ОСОБА_10, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, при вчинені виконавчого напису від 02 грудня 2011 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1419. Враховуючи викладене, суд відхиляє посилання Кредитора 2 про необґрунтованістю вимог Заявника 4 в сумі 2 768 970,78 грн., як необґрунтоване та безпідставне.

Розглядаючи заперечення Кредитора 2 стосовно вимог Заявника 4 в частині посилання Кредитора 2 на незаконність виконавчого напису нотаріуса, яким звернено стягнення на рухоме майно, як на предмет застави, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що станом на дату вчинення виконавчого напису ОСОБА_10, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (02 грудня 2011 року), була чинна редакція Закону України "Про забезпеченням вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" в ред. Закону України від 22 вересня 2011 року № 3795-VI.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про забезпеченням вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" в ред. Закону України від 22 вересня 2011 року № 3795-VI, звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

В зв'язку з тим, що станом на дату вчинення виконавчого напису ОСОБА_10, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, чинна редакція Закону України "Про забезпеченням вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачала здійснення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса, суд відхиляє посилання Кредитора 2 стосовно незаконності звернення стягнення на рухоме майно, як на предмет застави за виконавчим написом, як безпідставне.

На підставі викладеного, суд визнає вимоги Заявника 4 - ТОВ "Агротекс-Хім" в сумі 2 768 970,78 грн., що складається з основного боргу, які є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами.

Вирішуючи питання стосовно черговості задоволення вимог Заявника 4 в сумі 2 768 970,78 грн., судом встановлено наступне.

В своїй заяві б/№ від 23 лютого 2013 року "Про визнання кредитором, вимоги якого забезпечені заставою та включення до реєстру кредиторів" Заявник 4 просить, в тому числі, визнати його вимоги в сумі 2 768 970,78 грн., як такі, що забезпечені заставою згідно договору застави зерна кукурудзи б/№ від 16 серпня 2011 року.

Згідно пояснень розпорядника майна Боржника, що викладені ним у звіті розпорядника майна Боржника та відомостях про результати розгляду вимог кредиторів № Б8/134-12 від 01 вересня 2014 року, розпорядник майна Боржника вимоги Заявника 4 в сумі 2 768 970,78 грн. відносить до 4 черги задоволення. Віднесення вказаних вимог Заявника 4 розпорядник май на Боржника пояснює тим, що фактично предмету застави не існує, про що свідчить незавершене виконавче провадження та відсутність майна в натурі. На підтвердження своєї позиції розпорядником майна Боржника долучено: акт огляду предмету застави, відповідно до якого предмет застави договору застави, посвідченого 16 серпня 2011 року ОСОБА_11, приватним нотаріусом Миронівського районного нотаріального округу Київської області та зареєстрованого в реєстрі за № 3754, - за результатом огляду майна на місцевості не виявлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 593 Цивільного кодексу України, право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави; 4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази того, що Боржником замінено предмет застави за договором застави, посвідченого 16 серпня 2011 року ОСОБА_11, приватним нотаріусом Миронівського районного нотаріального округу Київської області та зареєстрованого в реєстрі за № 3754, отже право застави за договором застави, посвідченим 16 серпня 2011 року ОСОБА_11, приватним нотаріусом Миронівського районного нотаріального округу Київської області та зареєстрованого в реєстрі за № 3754, припинено.

Фактична втрата предмету застави договору застави, посвідченого 16 серпня 2011 року ОСОБА_11, приватним нотаріусом Миронівського районного нотаріального округу Київської області та зареєстрованого в реєстрі за № 3754, підтверджена актом огляду предмету застави б/3 від 01 вересня 2014 року.

Врахувавши вище викладене, в зв'язку з тим, що припинено право застави за договором застави, посвідченого 16 серпня 2011 року ОСОБА_11, приватним нотаріусом Миронівського районного нотаріального округу Київської області та зареєстрованого в реєстрі за № 3754, суд не вбачає підстав для визнання вимог Заявника 4 в сумі 2 768 970,78 грн., як таких, що забезпечені заставою.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею: у першу чергу задовольняються: витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати на оплату державного мита; у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника.

На підставі викладеного, вимоги Заявника 4 в сумі 2 768 970,78 грн. підлягають задоволенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів.

В ході дослідження вимог Заявника 4, викладених в заяві б/№ від 18 квітня 2013 року про визнання кредитором, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Київської області від 08 листопада 2011 року у справі № 16/127-11 позов Заявника 4 до Боржника задоволено повністю, вирішено стягнути з Боржника на користь Заявника 4 - 411 412,32 грн. основної заборгованості, 36 615,70 грн. інфляційних, 17 211,69 грн. 3% річних, а також 4 652,40 грн. державного мита та 236,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно рішення господарського суду Київської області від 08 листопада 2011 року у справі № 16/127-11 загальна сума заборгованості Боржника до Заявника 4 становить 470 128,11 грн., з яких: 411 412,32 грн. основної заборгованості; 36 615,70 грн. інфляційних; 17 211,69 грн. 3% річних; 4 652,40 грн. державного мита та 236,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розглядаючи заперечення Кредитора 2 стосовно вимог Заявника 4 в частині стягнення з Боржника та перерахування на користь Заявника 4 коштів в сумі 8 175,04 грн., 8 799,46 грн., 8 268,30 грн. - тому заявлена Заявником 4 заборгованість має бути зменшена на загальну суму 25 242,80 грн., судом встановлено наступне.

Відповідно до листа Відділу державної виконавчої служби Кагарлицького районного управління юстиції № 8583 від 24 вересня 2012 року адресованого Ініціюючому кредитору, надано пояснення, згідно яких станом на 14 вересня 2012 року на виконанні у відділі відносно Боржника перебуває зведене виконавче провадження № ЄДРВП 31694682 до якого об'єднано 16 виконавчих документів на загальну суму 8 280 441,60 грн. про стягнення на користь юридичних та фізичних осіб, на користь держави, в тому числі - на користь Заявника 4; за період перебування на виконанні зведеного виконавчого провадження з рахунків Боржника в примусовому порядку списано кошти загальною сумою 90 348,78 грн., в тому числі - на користь Заявника 4: 8 175,04 грн., 8 799,46 грн., 8 268,30 грн.

Як було зазначено, вимоги Заявника 4 відповідно до рішення господарського суду Київської області від 08 листопада 2011 року у справі № 16/127-11, становлять суму 470 128,11 грн. Із урахуванням коштів, перерахованих Заявнику 4 у виконавчому провадженні № ЄДРВП 31694682, заборгованість Боржника по відношенню до Заявника 4 за рішенням господарського суду Київської області від 08 листопада 2011 року у справі № 16/127-11, складає 444 885,31 грн.

В зв'язку з тим, що загальна сума заборгованості Боржника по відношенню до Заявника 4 за рішенням господарського суду Київської області від 08 листопада 2011 року у справі № 16/127-11, складає 444 885,31 грн. з урахуванням перерахованих Заявнику 4 у виконавчому провадженні коштів, суд відхиляє посилання Кредитора 2 стосовно того, що сума грошових вимог Заявника 4 має бути визнана судом в сумі 386 169,52 грн., як безпідставне.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

В зв'язку з тим, що від Заявника 4 не надходило письмової заяви про збільшення вимог по заборгованості Боржника за рішенням господарського суду Київської області від 08 листопада 2011 року у справі № 16/127-11, суд визнає вимоги Заявника 4 - ТОВ "Агротекс-Хім" в сумі 411 412,32 грн., що складається з основного боргу, які є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують оплату Боржником заборгованості перед Заявником 4 в сумі 411 412,32 грн.

На підставі викладеного, вимоги Заявника 4 в сумі 411 412,32 грн. підлягають задоволенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 14 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду: заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом ставка судового збору встановлена у 1 розмірі мінімальної заробітної плати.

Згідно ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", установлено у 2013 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1147 гривень, з 1 грудня - 1218 гривень.

Судом встановлено, що за подання до господарського суду Київської області заяви б/№ від 18 квітня 2013 року про визнання кредитором, Заявником 4 сплачено судовий збір в сумі 1 150,00 грн., що підтверджено квитанцією № 2547 від 18 квітня 2013 року.

Заява Заявника 4 б/№ від 18 квітня 2013 року (вх. № 10217 від 22 квітня 2013 року) про визнання кредитором, надійшла до господарського суду Київської області 22 квітня 2013 року, отже сума судового збору за її подання становить 1 147,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Врахувавши вище викладене, в зв'язку з тим, що Заявником 4 сплачено судовий збір за подання до господарського суду заяви з вимогами до Боржника в сумі, більшій, ніж встановлено Законом України "Про судовий збір", суд дійшов висновку про необхідність повернення Заявнику 4 надмірно сплачені 3,00 грн. судового збору.

Розглядаючи заяву Заявника 6 з вимогами до Банкрута суд дійшов наступних висновків.

Як було зазначено судом, від товариства з обмеженою відповідальністю "Родень-М" (Заявник 6) надійшла заява б/№ від 22 лютого 2013 року (вх. № 3678 від 28 лютого 2013 року) про грошові вимоги, в якій заявлено вимоги до Боржника, а саме Заявник 6 просить: 1) визнати його грошові вимоги до Боржника, що складаються з суми 133 793,50 грн. основного боргу та витрат по сплаті судового збору; 2) грошові вимоги Заявника 6 включити до реєстру вимог кредиторів.

Свої вимоги, викладені в заяві б/№ від 22 лютого 2013 року про грошові вимоги, Заявник 6 мотивує наявною заборгованістю Боржника в сумі 133 793,50 грн., що виникла в зв'язку з не виконанням Боржником зобов'язань згідно договору поставки № 31 від 23 квітня 2010 року та договором про переуступку права вимоги від 10 жовтня 2014 року. На підтвердження викладеного у своїй заяві б/№ від 22 лютого 2013 року про грошові вимоги, Заявником 6 долучено низку документів, в тому числі копії: договору поставки № 31 від 23 квітня 2010 року; акту звірки СПД ОСОБА_14 та ПСП "Росава"; договору про переуступку права вимоги від 10 жовтня 2012 року.

У звіті розпорядника майна Боржника та відомостях про результати розгляду вимог кредиторів № Б8/134-12 від 01 вересня 2014 року, розпорядник майна Боржника надає пояснення, відповідно до яких вимоги Заявника 6 в сумі 133 793,50 грн. не можуть бути визнані судом бо не підтверджуються доказами: до заяви не додані документи, підтверджуючи здійснення господарських операцій - не має накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, рахунків, виписок банків таке інше.

Кредитор 2 у своїх запереченнях надає пояснення стосовно вимог Заявника 6, відповідно до яких заперечує проти вимог Заявника 6, так як останнім не доведено існування заборгованості у сумі 133 793,50 грн.

Пунктом 2.1. Роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Арбітражного процесуального Кодексу України" № 01-6/244 від 25 лютого 1992 року визначено, що у відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 АПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами докази є недостатніми, арбітражний суд за клопотанням сторін або прокурора може витребувати їх від підприємств, посадових осіб та організацій, незалежно від їх участі у справі. Про витребування доказів від сторони, а також від інших підприємств, установ, організацій, державних органів арбітражний суд зазначає в ухвалі про порушення провадження у справі (статті 64 та 65 АПК) або в ухвалі про відкладення розгляду справи (стаття 77 АПК). Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 АПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись арбітражним судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами АПК. Якщо подані копії документів викликають сумніви, арбітражний суд має право витребувати оригінали цих документів.

Як було зазначено, з метою підготовки справи до розгляду, Заявника 6 ухвалою господарського суду Київської області від 22 квітня 2013 року було зобов'язано надати низку документальних доказів у справі, в тому числі: оригінали поданих документів для огляду в судовому засіданні; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про знаходження в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Заявника 6 з заповненими всіма полями витягу станом на дату після одержання даної ухвали; статутів Заявника 6 в чинній редакції та в редакціях, чинних станом на: 22 лютого 2013 року, 10 жовтня 2012 року, 28 листопада 2012 року (окрім поданого в редакції, затвердженої загальними зборами учасників 05 липня 2002 року); «Статуту Партії» на підставі якого діяв директор Заявника 6 - Пустовіт Д.А. при укладенні договору про переуступку права вимоги від 10 жовтня 2012 року; надати чинну довіреність на ОСОБА_16; докази, що підтверджують виконання первісним кредитором умов договору поставки № 31 від 23 квітня 2010 року, а саме: відповідно до вимог п.п. 4.1., 4.4. договору поставки № 31 від 23 квітня 2010 року - заявки, заповненої Боржником, накладних про отримання товару, що підписані повноважним представниками постачальника (первісного кредитора відповідно до договору про переуступку права вимоги б/№ від 10 жовтня 2012 року) та Боржника; належні докази повідомлення Боржника про укладення договору про переуступку права вимоги б/№ від 10 жовтня 2012 року (докази направлення Боржнику). Ухвалами господарського суду Київської області від 10 червня 2013 року, від 29 липня 2013 року, від 19 серпня 2013 року, від 25 листопада 2013 року, від 24 лютого 2014 року, від 14 квітня 2014 року, від 05 травня 2014 року, від 21 липня 2014 року повторно було зобов'язано Заявника 6 виконати вимоги ухвали господарського суду, Київської області від 22 квітня 2013 року.

Пунктом 17 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 22 квітня 2013 року було зобов'язано Боржника надати суду низку доказів у справі: статутів Боржника в редакціях, чинних станом на: 01 липня 2009 року, 20 жовтня 2009 року, 29 січня 2010 року, 23 квітня 2010 року, 07 травня 2010 року, 01 липня 2010 року, 18 липня 2010 року, 14 вересня 2010 року, 21 жовтня 2010 року, 04 квітня 2011 року, 22 квітня 2011 року, 07 липня 2011 року, 28 липня 2011 року, 16 серпня 2011 року, 01 жовтня 2011 року, 15 листопада 2011 року, 31 січня 2012 року, 01 березня 2012 року, 02 березня 2012 року, 20 серпня 2012 року, 22 серпня 2012 року, 29 серпня 2012 року, 15 жовтня 2012 року, 18 жовтня 2012 року, 15 листопада 2012 року, 27 листопада 2012 року, 29 листопада 2012 року, 20 грудня 2012 року, 06 лютого 2013 року, 28 лютого 2013 року; документу про призначення ОСОБА_17 генеральним директором Боржника, кадрового наказу про приступання ОСОБА_17 до виконання обов'язків генерального директора Боржника; документу про призначення ОСОБА_17 заступником генерального директора Боржника, кадрового наказу про приступання ОСОБА_17 до виконання обов'язків заступника генерального директора Боржника; в разі наявності обмежень в установчих документах Боржника стосовно укладення заступником генерального директора Боржника правочинів, надати погоджувальний документ відповідного органу Боржника на уповноваження ОСОБА_17 на укладення договору № 10/01-12 про надання поворотної фінансової допомоги від 10 січня 2012 року; документу про призначення Павлюка А.М. директором Боржника, кадрового наказу про приступання Павлюком А.М. до виконання обов'язків директора Боржника; кадрового наказу Боржника про приступання Громадським П.О. до виконання обов'язків в.о. генерального директора Боржника; документу про призначення Мельника І.В. генеральним директором Боржника, кадрового наказу про приступання Мельником І.В. до виконання обов'язків генерального директора Боржника; документу про призначення ОСОБА_5 генеральним директором/ директором Боржника, кадрового наказу про приступання ОСОБА_5 до виконання обов'язків генерального директора/ директора Боржника; довіреності № 26 від 05 квітня 2011 року, виданої на Костюка О.В.; довіреностей № 189 від 11 листопада 2011 року, № 206 від 30 листопада 2011 року, № 207 від 09 грудня 2011 року, № 20 від 29 лютого 2012 року, № 16 від 24 лютого 2012 року, б/№ від 31 січня 2012 року на Назаренко Т.М.; довіреності на Вашеку А.П. № 115 від 30 листопада 2011 року; доручення власника Боржника на укладення договору управління майном № 30 від 20 жовтня 2009 року; надати ліцензію Боржника на право провадження діяльності на ринку цінних паперів, чинної станом на 20 жовтня 2009 року; належних та допустимих доказів, що підтверджують використання коштів, наданих Заявником 14 Боржнику (на виконання договору № 10/01-12 про надання поворотної фінансової допомоги від 10 січня 2012 року) для потреб Боржника відповідно до статутних цілей його діяльності; касових книг Боржника за період з 16 лютого 2012 року по 31 травня 2012 року.

Судом встановлено, що Заявником 6, Боржником не виконано вимоги суду в повному обсязі щодо надання суду витребуваних доказів, необхідних для розгляду заяви Заявника 6.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до абз. 3 п. 3.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року, якщо господарський суд має сумніви стосовно наявності у особи, яка підписала позовну заяву, відповідних повноважень, він у процесі підготовки справи до судового розгляду витребує у позивача докази на підтвердження таких повноважень. У разі їх неподання суд виносить ухвалу про залишення позову без розгляду. Якщо позовну заяву підписано особою на підставі виданої їй довіреності, до заяви має бути додано оригінал або належно завірену копію такої довіреності. У разі коли до позовної заяви, підписаної представником позивача, не додано оригіналу або належно завіреної копії довіреності, але в цій заяві вміщено посилання на номер і дату довіреності, то господарський суд, приймаючи заяву до розгляду, витребує у позивача таку довіреність, а в разі її неподання виносить ухвалу про залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Як було зазначено, п. 8 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 22 квітня 2013 року було зобов'язано Заявника 6 надати низку доказів у справі, в тому числі чинну довіреність на Зиму В.О.

Згідно п. 4.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року, при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність. Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК. У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Судом встановлено, що за наявними у справі документами не можливо розглянути заяву Заявника 4 б/№ від 22 лютого 2013 року (вх. № 3678 від 28 лютого 2013 року) про грошові вимоги, за наступних обставин.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16 липня 1999 року встановлено, що відповідно до ч. 1 ст. 2, цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством; відповідно до ст. 1 вказаного Закону, бухгалтерський облік визначено як процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; зобов'язанням є заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до ст. 4 вказаного Закону, бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; послідовність - постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності; безперервність - оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі.

Статтею 8 "Організація бухгалтерського обліку на підприємстві" у п.п. 1-4, 7 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації: введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером; користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.

Відповідно до ч. 1, 8 ст. 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Положеннями ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 14 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства. Підприємства зобов'язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено цим Законом. Органам виконавчої влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до законодавства. Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України, а для банків - Національним банком України.

Згідно Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87 визначено, що примітками до фінансових звітів є сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію і обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

Відповідно до п.п. 1-3 Наказу Міністерства фінансів України від 26 квітня 2000 року № 91 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 "Фінансові інвестиції", Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 "Фінансові інвестиції" визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції, операції із спільної діяльності та її розкриття у фінансовій звітності. Норми Положення (стандарту) 12 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ). Пунктом 3 Положення (стандарту) 12 визначено, що суттєвим впливом є повноваження брати участь у прийнятті рішень з фінансової, господарської та комерційної політики об'єкта інвестування без здійснення контролю цієї політики. Свідченням суттєвого впливу, зокрема, можуть бути: 1) володіння двадцятьма або більше відсотками акцій (статутного капіталу) підприємства; 2) представництво в раді директорів або аналогічному керівному органі підприємства; 3) участь у прийнятті рішень; 4) взаємообмін управлінським персоналом; 5) забезпечення підприємства необхідною техніко-економічною інформацією.

Положенням "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, встановлено, що Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи). Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення (п. 1.2.). Згідно п.п. 2.1. Положення, - первинними документами є документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарськими операціями є факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. Згідно п. 2.4. вказаного Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Відповідно до п. 2.13 вказаного Положення встановлено, що керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

Пунктом 5.1. зазначеного Положення встановлено, що з метою упорядкованості руху та своєчасного одержання для записів у бухгалтерському обліку первинних документів наказом керівника підприємства, установи встановлюється графік документообороту, в якому вказуються дата створення або одержання від інших підприємств та установ документів, прийняття їх до обліку, передача в обробку та до архіву.

Згідно ст. 517 Цивільного кодексу України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Дослідивши матеріали справи, в тому числі документи, які долучені до заяви з вимогами до Боржника Заявника 6, судом встановлено, що докази, що підтверджують виконання первісним кредитором умов договору поставки № 31 від 23 квітня 2010 року, а саме: відповідно до вимог п.п. 4.1., 4.4. договору поставки № 31 від 23 квітня 2010 року - заявки, заповненої Боржником, накладних про отримання товару, що підписані повноважним представниками постачальника (первісного кредитора відповідно до договору про переуступку права вимоги б/№ від 10 жовтня 2012 року) та Боржника, які відповідно до п.п. 2.2. договору про переуступку права вимоги від 10 жовтня 2012 року, повинні були бути передані первісним кредитором Заявнику 6, та які були витребувані у Заявника 6 ухвалою господарського суду Київської області від 22 квітня 2013 року, Заявником 6 суду не надані.

Дослідивши долучені до заяви Заявника 6 про грошові вимоги б/№ від 22 лютого 2013 року документи, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлення документів" (ДСТУ 4163-2003) (надалі за текстом: "ДСТУ 4163-2003"), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 р. № 55, відмітка про засвідчення копії документа складають зі слів „Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Згідно п. 2.2. Постанови пленуму Верховного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК. Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях, установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог. Правила нотаріального засвідчення копій документів встановлюються чинним законодавством. У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору. Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності). Якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала. Для перевірки достовірності поданих суду документів може бути призначено судову експертизу. У випадку коли копії документів не засвідчені належним чином, але господарським судом при дослідженні витребуваних оригіналів документів з'ясовано відповідність копій цим оригіналам, то суд долучає копії до матеріалів справи, зазначивши про таку відповідність в описовій частині рішення або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи. Якщо одним з учасників судового процесу подано засвідчені ним копії документів, а інший з цих учасників заперечує відповідність їх оригіналам, то господарський суд зобов'язаний витребувати такі оригінали для огляду у особи, яка їх подала.

Судом встановлено, що копії документів, надані Заявником 6 не є належними та допустимими доказами у цій справі так як надані з порушенням вимог ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України та з порушенням вимог п. 5.27 ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 р. № 55, зокрема, вказані копії надані не засвідчені у встановлений спосіб, не містять відмітки про прізвище та ініціали особи, що зробила копії вказаних документів, слів „Згідно з оригіналом", дати засвідчення копій.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів для підтвердження заборгованості Боржника перед Заявником 6, суду не надано. В зв'язку з тим, що документи подані Заявником 6 не є допустимими доказами з підстав невідповідності вимогам ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, факт наявності заборгованості Боржника перед Заявником не доведено належними та допустимими доказами.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо: позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Так як Заявником 6 не виконано вимогу суду щодо підтвердження повноважень особи, яка підписала заяву Заявника 6 б/№ від 22 лютого 2013 року про грошові вимоги, заява Заявника є такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати, в зв'язку з не поданням Заявником 6 витребувані господарським судом матеріали, необхідні для розгляду заяви Заявника 6 та у відповідності до ст.ст. 63, 81 Господарського процесуального кодексу України, п.п. 3.5., 4.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року, суд залишає заяву Заявника 6 без розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).

Судом встановлено, що Заявником 6 за подання заяви б/№ від 22 лютого 2013 року (вх. № 3678 від 28 лютого 2013 року) про грошові вимоги, сплачено судовий збір в сумі 114,70 грн., що підтверджено квитанцією № 4862/з1 від 22 лютого 2014 року.

В зв'язку з залишенням без розгляду заяви Заявника 6 б/№ від 22 лютого 2013 року (вх. № 3678 від 28 лютого 2013 року) про грошові вимоги, сплачена ним сума судового збору підлягає поверненню.

Розглядаючи заяву Заявника 8 з вимогами до Банкрута суд дійшов наступних висновків.

Як було зазначено судом, від товариства з обмеженою відповідальністю "Русава-К" надійшла заява б/№, б/д (вх. № 4817 від 19 березня 2013 року) про визнання конкурсним кредитором.

В своїй заяві б/№, б/д про визнання конкурсним кредитором Заявник 8, керуючись ст. 23 Закону про банкрутство, ст.ст. 1, 18, 86 Господарського процесуального кодексу України, просить суд: визнати його конкурсним кредитором з грошовими вимогами до Боржника в сумі 14 727 858,25 грн.; зобов'язати розпорядника майна Боржника включити до реєстру майнових вимог кредиторів вимоги Заявника 8 в повному об'ємі на суму 14 727 858,25 грн.

Свої вимоги Заявника 8 мотивує невиконанням Боржником зобов'язань за: договором про уступлення права вимоги від 21 жовтня 2010 року; договором № 1 складського зберігання зерна від 18 липня 2010 року; договором оренди сільськогосподарської техніки № 13/10 від 29 січня 2010 року; договором комісії № 01/0411 від 04 квітня 2011 року; договором № 12 складського зберігання зерна від 28 липня 2011 року; договором поставки від 15 листопада 2011 року; договором поставки паливно мастильних матеріалів № 05а/0411 від 22 квітня 2011 року; договором комісії № 01/10-11-КФ від 01 жовтня 2011 року; договором купівлі-продажу № 1 від 31 січня 2012 року; договором купівлі-продажу № 2 від 31 січня 2012 року; договором купівлі-продажу № 3 від 10 лютого 2012 року; договором № 20/0812РОС від 20 серпня 2012 року; договором № 22/0812РОС від 22 серпня 2012 року; договором № 29/0812РОС від 29 серпня 2012 року; договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 15/1012 від 15 жовтня 2012 року; договором № 18/1012РОС від 18 жовтня 2012 року; договору № 15/1112 від 15 листопада 2012 року; договором № 27/1112РОС від 27 листопада 2012 року; договором № 29/1112РОС від 29 листопада 2012 року; договором № 20/1212РОС від 20 грудня 2012 року; договором № 06/0213РОС від 06 лютого 2013 року; договором № 28/0213РОС від 28 лютого 2013 року.

На підтвердження викладеного у своїй заяві б/№, б/дати про визнання конкурсним кредитором Заявником 8 долучено низку документів, в тому числі копії: договору про відступлення права вимоги від 21 жовтня 2010 року; договору № 1 складського зберігання зерна від 18 липня 2010 року; договору оренди сільськогосподарської техніки № 13/10 від 29 січня 2010 року; договору комісії № 01/0411 від 04 квітня 2011 року; договору № 12 складського зберігання зерна від 28 липня 2011 року; договору поставки від 15 листопада 2011 року; договору поставки на умовах відстрочення кінцевого розрахунку № 05а/0411 від 22 квітня 2011 року; договору № 01/10-11-КФ комісії на здійснення фінансово-господарських операцій від 01 жовтня 2011 року; договору купівлі-продажу № 1 (зерна кукурудзи 3 класу) від 31 січня 2012 року; договору купівлі-продажу № 3 (зерна кукурудзи 3 класу) від 10 лютого 2012 року; договору купівлі-продажу № 01/0312 (зерна кукурудзи 3 класу на кормові цілі) від 01 березня 2012 року; договору купівлі-продажу № 02/0312 (зерна кукурудзи 3 класу на кормові цілі) від 02 березня 2012 року; договору № 20/0812РОС безпроцентної цільової позики від 20 серпня 2012 року; договору № 22/0812РОС безпроцентної цільової позики від 22 серпня 2012 року; договору № 29/0812РОС безпроцентної цільової позики від 29 серпня 2012 року; договору № 18/1012РОС безпроцентної цільової позики від 18 жовтня 2012 року; договору № 15/1112 безпроцентної цільової позики від 15 листопада 2012 року; договору № 27/1112РОС безпроцентної цільової позики від 27 листопада 2012 року; договору № 29/1112РОС безпроцентної цільової позики від 29 листопада 2012 року; договору № 20/1212РОС безпроцентної цільової позики від 20 грудня 2012 року; договору купівлі-продажу № 15/1012 (продукції сільськогосподарського призначення) від 15 жовтня 2012 року; договору № 06/0213РОС безпроцентної цільової позики від 06 лютого 2013 року; договору № 28/0212РОС безпроцентної цільової позики від 28 лютого 2013 року.

В судовому засіданні 24 лютого 2014 року Заявником 8 подано для огляду оригінали документів, а саме: корінців квитанцій до прибуткового касового ордеру б/н від 28 лютого 2012 року, № 90 від 31 травня 2012 року, № 91 від 18 червня 2012 року, № 27 від 16 лютого 2012 року, № 34 від 29 лютого 2012 року, № 32 від 28 лютого 2012 року, № 31 від 27 лютого 2012 року, № 88 від 14 травня 2012 року, № 83 від 28 квітня 2012 року, № 82 від 28 квітня 2012 року, № 79 від 24 квітня 2012 року, № 75 від 23 квітня 2012 року, № 78 від 23 квітня 2012 року, № 74 від 13 квітня 2012 року, № 67 від 09 квітня 2012 року; договору комісії № 01/0411 від 04 квітня 2011 року; додатку № 1 від 04 квітня 2011 року до договору комісії № 01/0411 від 04 квітня 2011 року; додатку № 2 від 11 квітня 2011 року до договору комісії № 01/0411 від 04 квітня 2011 року; договору поставки на умовах відстрочення кінцевого розрахунку № 05а/0411 від 22 квітня 2011 року; акту приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей № 05а/0411 від 10 травня 2011 року; акту приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей № 05а/0411 від 22 квітня 2011 року; договору складського зберігання зерна № 12 від 28 липня 2011 року; додатку № 1 до договору складського зберігання № 11 від 28 липня 2011 року; додатку № 2 до договору складського зберігання № 11 від 28 липня 2011 року; актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей № 05а/0411 від 30 травня 2011 року, № 05а/0411 від 11 листопада 2011 року, № 05а/0411 від 30 листопада 2011 року, № 05а/0411 від 09 грудня 2011 року, № 05а/0411 від 29 лютого 2011 року; видаткових накладних від 09 грудня 2011 року № 90, від 02 грудня 2011 року № 87, від 30 листопада 2011 року № 89, від 11 листопада 2011 року № 80, від 30 червня 2011 року № 51, від 22 квітня 2011 року № 26, від 08 квітня 2011 року № 30, від 06 квітня 2011 року № 31; актів здачі-приймання робіт (надання послуг) від 05 вересня 2011 року № 48, від 31 серпня 2011 року № 43, від 31 січня 2011 року № 7; договору поставки від 15 листопада 2011 року б/н; видаткових касових ордерів від 06 лютого 2013 року, від 28 лютого 2013 року, від 20 грудня 2012 року, від 20 серпня 2012 року, від 22 серпня 2012 року, від 20 липня 2012 року, від 18 жовтня 2012 року, від 15 листопада 2012 року, від 28 листопада 2012 року, від 29 листопада 2012 року; документа, підписаного генеральним директором Боржника - Мельником І.В., адресованого власнику Боржника ОСОБА_5, листа б/н, б/д, адресованого першому заступнику генерального директора ТОВ "Русава-К" ОСОБА_17.; договору безпроцентної цільової позики від 06 лютого 2013 року № 06/0213РОС; видаткових накладних від 30 листопада 2012 року № 89, від 30 листопада 2012 року № 88, від 13 листопада 2012 року № 82, від 13 листопада 2012 року № 81, від 15 жовтня 2012 року № 71; актів здачі-приймання робіт (надання послуг) від 05 березня 2012 року № 21, від 29 лютого 2012 року № 19; видаткових накладних від 02 березня 2012 року № 13, від 01 березня 2012 року № 12, від 29 лютого 2012 року № 11, від 29 лютого 2012 року № 10, від 13 лютого 2012 року № 5, від 31 січня 2012 року № 4, від 31 січня 2012 року № 3, договорів безпроцентної цільової позики від 20 серпня 2012 року № 20/0812РОС, від 22 серпня 2012 року № 22/0812РОС, від 29 серпня 2012 року № 29/0812РОС, від 18 жовтня 2012 року № 18/1012РОС, від 15 листопада 2012 року № 15/1112, від 27 листопада 2012 року № 27/1112РОС, від 29 листопада 2012 року № 29/1112РОС, від 20 грудня 2012 року № 20/1212РОС, від 28 лютого 2013 року № 28/0213РОС; листа від 27 лютого 2013 року б/н, адресованого засновнику Боржника ОСОБА_5, заяви від 26 лютого 2012 року б/н, адресованої директору Боржника Мельнику І.В.; договорів купівлі-продажу від 15 жовтня 2012 року № 15/1012, від 10 лютого 2012 року № 3, від 31 січня 2012 року № 2, від 31 січня 2012 року № 1; розпоряджень б/н, б/д, підписаних в.о. генерального директора ОСОБА_17 на 2 (двох) аркушах; договору оренди сільськогосподарської техніки від 29 січня 2010 року № 13/10; додатку № 1 до договору оренди сільськогосподарської техніки від 29 січня 2010 року № 13/10; додатку № 2 до договору оренди сільськогосподарської техніки від 29 січня 2010 року № 13/10; акту прийому-передачі об'єктів договору оренди сільськогосподарської техніки від 29 січня 2010 року; договору складського зберігання зерна від 18 липня 2010 року № 1; додаткової угоди від 01 вересня 2010 року до договору від 18 липня 2010 року № 1; накладних від 09 грудня 2010 року б/н, від 17 грудня 2010 року б/н; видаткових накладних від 31 березня 2010 року № 15, від 30 червня 2010 року № 16; актів здачі-приймання робіт (надання послуг) від 29 липня 2010 року № 23, від 31 серпня 2010 року № 84, від 06 вересня 2010 року № 2, від 28 вересня 2010 року № 24, від 29 липня 2010 року № 23; видаткової накладної від 30 вересня 2010 року № 38, від 31 грудня 2010 року № 66; актів здачі-приймання від 14 жовтня 2010 року № 29, від 29 жовтня 2010 року № 46, від 30 листопада 2010 року № 85, від 15 грудня 2010 року № 86; витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25 листопада 2013 року № 17638589. Під час огляду оригіналів вказаних документів судом було встановлено, що в матеріалах справи відсутні належним чином їх засвідчені копії та копії цих документів Заявником 8 для долучення до матеріалів справи суду не надавались, у зв'язку з чим, враховуючи те, що перелічені документи необхідні для розгляду справи № Б8/134-12, оригінали зазначених документів судом долучено до матеріалів справи № Б8/134-12.

25 березня 2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Заявника 8 надійшла заява б/№ від 25 березня 2014 року (вх. № 5359/14 від 25 березня 2014 року) з долученими документами.

У звіті розпорядника майна Боржника та відомостях про результати розгляду вимог кредиторів № Б8/134-12 від 01 вересня 2014 року, розпорядник майна Боржника надає пояснення, відповідно до яких стосовно вимог Заявника 8 в сумі 14 727 858,25 грн. розпорядник майна Боржника повністю підтримує позицію Кредитора 2, який заперечує проти їх визнання; розпорядник майна Боржника вважає, що вимоги Заявника 8 в сумі 14 727 858,25 грн. не можуть бути визнані судом.

Кредитор 2 у запереченнях щодо визнання вимог інших кредиторів б/№ від 29 липня 2013 року надає пояснення, відповідно до яких він заперечує проти визнання заборгованості Боржника перед Заявником 8 в сумі 14 727 858,25 грн. оскільки її існування не підтверджується матеріалами справи. У своїх запереченнях щодо визнання вимог інших кредиторів б/№ від 29 липня 2013 року, Кредитор 2 надає пояснення, відповідно до яких єдиним учасником Боржника уповноваженим приймати рішення з усіх питань діяльності є ОСОБА_5, станом на 26 липня 2013 року ОСОБА_5 є учасником та керівником Заявника 8; згідно пояснень Кредитора 2 Боржник та Заявник 8 є пов'язаними особами, оскільки знаходяться під контролем однієї фізичної особи; згідно пояснень Кредитора 2, є очевидною спроба ввести суд в оману з приводу існування заборгованості, шляхом подачі сфальшованих доказів її існування; відповідно до пояснень Кредитора 2, Заявником 8 не надано для огляду первинних бухгалтерських документів для їх огляду в судовому засіданні та пояснень з приводу змісту господарських операцій. Кредитор 2 у запереченнях щодо визнання вимог інших кредиторів б/№ від 14 квітня 2014 року (вх. № 6787/14 від 14 квітня 2014 року) додатково надає пояснення стосовно заперечення вимог Заявника 8, а саме: Кредитор 2 надає пояснення, відповідно до яких надані суду Заявником 8 копії платіжних доручень не містять обов'язкових реквізитів, що не доводить доказів отримання банком вказаних доручень і як наслідок їх виконання; згідно пояснень Кредитора 2, після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів укладалися договори, відповідно до яких на Боржника постачались сільськогосподарська продукція та грошові кошти.

Суд окремо звертає увагу на таке. Боржником у цій справі є приватне сільськогосподарське підприємство "РОСАВА" (ідентифікаційний код: 33201738) єдиним засновником (учасником) якого є ОСОБА_5, що підтверджено Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 14769063 від 27 вересня 2012 року (а.с. 8, 9 том 1). В свою чергу: одним із заявників у цій справі є громадянин України ОСОБА_5 - Заявник 14; громадянин України ОСОБА_5 є також одним із засновників та керівником товариства з обмеженою відповідальністю "Русава-К" - Заявник 8, що підтверджено Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 17638589 від 25 листопада 2013 року; керівником закритого акціонерного товариства "МІЖНАРОДНА АГРОПРОМИСЛОВА КОРПОРАЦІЯ" - Заявник 12 є ОСОБА_5, що підтверджено копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 15694875 від 24 січня 2013 року.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до абз. 23 ч. 1 ст. 1 Закону про банкрутство, заінтересованими особами стосовно боржника є юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки.

Згідно п. 14.1.159. ст. 14 Податкового кодексу України, пов'язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють. При визнанні осіб пов'язаними враховується вплив, який може здійснюватися через володіння однією особою корпоративними правами інших осіб відповідно до укладених між ними договорів або за наявності іншої можливості однієї особи впливати на рішення, що приймаються іншими особами. При цьому такий вплив враховується незалежно від того, чи здійснюється він особою безпосередньо і самостійно або спільно з пов'язаними особами, що визнаються такими відповідно до цього підпункту. Пов'язаними особами для цілей трансфертного ціноутворення визнаються: … б) фізична та юридична особа - у разі якщо фізична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків; … є) юридична особа та фізична особа - у разі здійснення фізичною особою повноважень одноособового виконавчого органу такої юридичної особи; … Для фізичної особи загальна частка корпоративних прав платника податку (голосів у керівному органі), якою вона володіє, визначається як частка корпоративних прав, що безпосередньо належить такій фізичній особі, та частка корпоративних прав, що належить юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою. Якщо фізична особа визнається пов'язаною з іншими особами відповідно до цього підпункту, такі особи визнаються пов'язаними між собою;… .

На підставі ст. 1 Закону про банкрутство, судом встановлено, що: Заявник 14 - ОСОБА_5 по відношенню до Боржника становить заінтересовану особу стосовно Боржника, єдиним учасником якого він є; Заявник 8 - товариство з обмеженою відповідальністю "Русава-К" по відношенню до Боржника становить заінтересовану особу стосовно Боржника, так як ОСОБА_5 є одним із засновників ТОВ "Русава-К" та керівником ТОВ "Русава-К"; Заявник 12 - закрите акціонерне товариство "МІЖНАРОДНА АГРОПРОМИСЛОВА КОРПОРАЦІЯ" по відношенню до Боржника становить заінтересовану особу стосовно Боржника, так як ОСОБА_5 є керівником ЗАТ "МІЖНАРОДНА АГРОПРОМИСЛОВА КОРПОРАЦІЯ".

В ході детального, всебічного, повного, об'єктивного дослідження та перевірки в судовому процесі обставин справи в їх сукупності, встановлюючи фактичні обставини справи на підставі поданих Заявником 8 до господарського суду письмової заяви Заявника 8 з вимогами до Боржника та документів на їх підтвердження, з метою встановлення грошових зобов'язань у Боржника перед Заявником 8, суд дійшов наступних висновків.

З метою підготовки заяви Заявника 8 до розгляду у судовому засіданні та з'ясування законності підстав вимог Заявника 8, дійсних та фактичних обставин справи, п. 10 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 22 квітня 2013 року було зобов'язано надати низку документальних доказів у справі, в тому числі, зобов'язано Заявника 8 надати суду: оригінали поданих документів для огляду в судовому засіданні; інші докази, що підтверджують викладені в заяві обставини; оригінали для огляду в судовому засіданні та належним чином засвідчені копії для долучення до матеріалів справи: статутів Заявника 8 в редакції чинній станом на поточну дату та в редакціях, чинних станом на: 29 січня 2010 року, 01 червня 2010 року, 18 липня 2010 року, 21 жовтня 2010 року, 04 квітня 2011 року, 22 квітня 2011 року, 28 липня 2011 року, 01 жовтня 2011 року, 15 листопада 2011 року, 31 січня 2012 року, 01 березня 2012 року, 02 березня 2012 року, 20 серпня 2012 року, 22 серпня 2012 року, 29 серпня 2012 року, 15 жовтня 2012 року, 18 жовтня 2012 року, 15 листопада 2012 року, 27 листопада 2012 року, 29 листопада 2012 року, 20 грудня 2012 року, 06 лютого 2013 року, 28 лютого 2013 року (окрім доданого до заяви Заявника 8 в редакції, затвердженій протоколом № 1 установчих зборів Заявника 8 від 21 червня 2005 року); первісних правочинів (договорів купівлі-продажу матеріально-технічних ресурсів, оренди сільськогосподарської та автотракторної техніки, надання поворотної фінансової допомоги та інші договори), на підставі яких було відступлено право вимоги на підставі договору про відступлення права вимоги від 21 жовтня 2010 року; надати письмові пояснення стосовно наступного: в своїй заяві б/№, б/дати про визнання конкурсним кредитором Заявник 8 зазначає, що виконання ним договору № 1 складського зберігання зерна від 18 липня 2010 року підтверджено актами приймання-передачі робіт № 23 від 29 липня 2010 року, № 84 від 31 серпня 2010 року, № 2 від 06 вересня 2010 року, № 24 від 28 вересня 2010 року, № 29 від 14 жовтня 2010 року, № 46 від 29 жовтня 2010 року, № 85 від 30 листопада 2010 року, № 86 від 15 грудня 2010 року; розглянувши вказані акти приймання-передачі робіт (надання послуг) №№: 23 від 29 липня 2010 року, 84 від 31 серпня 2010 року, 2 від 06 вересня 2010 року, 24 від 28 вересня 2010 року, 29 від 14 жовтня 2010 року, 46 від 29 жовтня 2010 року, 85 від 30 листопада 2010 року, 86 від 15 грудня 2010 року, - судом встановлено, що на них зазначено підставу складання «договір: надання послуг», а не «договір № 1 складського зберігання зерна від 18 липня 2010 року», - надати пояснення щодо вказаної неузгодженості; надати письмові пояснення щодо періоду за який здійснювалось надання послуг по зберіганню ячменю та за оплату якого складено акт приймання-передачі робіт (надання послуг) № 23 від 29 липня 2010 року; рахунків, наданих Заявником 8 Боржнику на виконання п. 12 договору № 1 складського зберігання зерна від 18 липня 2010 року; надати письмові пояснення стосовно наступного: відповідно до п. 3.1. договору оренди сільськогосподарської техніки № 13/10 від 29 січня 2010 року, зазначена в. п. 1.1. техніка передається орендодавцем і приймається орендарем за актами приймання-передачі, в яких визначається її технічний стан та комплектність, проте, розглянувши поданий акт приймання-передачі об'єктів договору оренди сільськогосподарської техніки від 29 січня 2010 року, судом встановлено відсутність зазначення в них про технічний стан та комплектність переліченої техніки; журналів реєстрації прибуткових і видаткових касових документів Заявника 8 за період з 4-го кварталу 2009 по 2012 роки та за 1-й квартал 2013 року; надати письмові пояснення стосовно того, ким здійснено підпис про отримання видаткових накладних від імені Боржника: № 15 від 31 травня 2010 року, № 16 від 30 червня 2010 року, № 38 від 30 вересня 2010 року, № 66 від 31 грудня 2010 року; надати письмові пояснення щодо того, ким підписано від імені Боржника: акт приймання-передачі робіт (надання послуг) № 48 від 05 вересня 2011 року, акт приймання-передачі робіт (надання послуг) № 7 від 31 січня 2011 року, видаткову накладну № 87 від 02 грудня 2011 року, видаткову накладну № 26 від 22 квітня 2011 року, видаткову накладну № 51 від 30 червня 2011 року, видаткову накладну № 161 від 16 грудня 2011 року, видаткову накладну № 5 від 13 лютого 2012 року, видаткову накладну № 12 від 01 березня 2012 року, видаткову накладну № 13 від 02 березня 2012 року, акт приймання-передачі робіт (надання послуг) № 19 від 29 лютого 2012 року, акту приймання-передачі робіт (надання послуг) № 21 від 05 березня 2012 року, видаткову накладну № 71 від 15 жовтня 2012 року, видаткову накладну № 81 від 13 листопада 2012 року, видаткову накладну № 82 від 13 листопада 2012 року, видаткову накладну № 88 від 30 листопада 2012 року, видаткову накладну № 89 від 30 листопада 2012 року; документи, що підтверджують повноваження Богданця Г.П. на підписання актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей до договору 05а/0411 від 10 травня 2011 року, 22 квітня 2011 року, 30 травня 2011 року; Громадського П.О. на підписання актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей до договору 05а/0411 від 11 листопада 2011 року, 30 листопада 2011 року, 09 грудня 2011 року, 29 лютого 2012 року; на виконання вимог п.п. 4, 6 договору № 01/10-11-КФ комісії на здійснення фінансово-господарських операцій від 01 жовтня 2011 року надати суду звіти комісіонера - Заявника 8, що затверджені комітентом - Боржником; на виконання вимог п.п. 4.2. договору № 01/10-11-КФ комісії на здійснення фінансово-господарських операцій від 01 жовтня 2011 року надати суду підписаного Заявником 8 та Боржником акт приймання-здачі виконаних робіт; належні та допустимі докази про надання Заявником 8 Боржнику кошти: у сумі 32 518,71 грн. на виконання договору № 20/0812РОС безпроцентної цільової позики від 20 серпня 2012 року, у сумі 19 350,00 грн. на виконання договору № 22/0812РОС безпроцентної цільової позики від 22 серпня 2012 року, в сумі 180 000,00 грн. на виконання договору № 29/0812РОС безпроцентної цільової позики від 29 серпня 2012 року, в сумі 100 000,00 грн. на виконання договору № 18/1012РОС безпроцентної цільової позики від 18 жовтня 2012 року, в сумі 7 365,00 грн. на виконання договору № 15/1112 безпроцентної цільової позики від 15 листопада 2012 року, в сумі 62 000,00 грн. на виконання договору № 27/1112РОС безпроцентної цільової позики від 27 листопада 2012 року, в сумі 11 090,70 грн. на виконання договору № 29/1112РОС безпроцентної цільової позики від 29 листопада 2012 року; на виконання вимог п. 2.2. договору № 20/0812РОС безпроцентної цільової позики від 20 серпня 2012 року, вимог п. 2.2. договору № 22/0812РОС безпроцентної цільової позики від 22 серпня 2012 року, вимог п. 2.2. договору № 29/0812РОС безпроцентної цільової позики від 29 серпня 2012 року, вимог п. 2.2. договору № 18/1012РОС безпроцентної цільової позики від 18 жовтня 2012 року, вимог п. 2.2. договору № 15/1112 безпроцентної цільової позики від 15 листопада 2012 року, вимог п. 2.2. договору № 27/1112РОС безпроцентної цільової позики від 27 листопада 2012 року, вимог п. 2.2. договору № 29/1112РОС безпроцентної цільової позики від 29 листопада 2012 року надати документи, що підтверджують цільовий характер використання позики, а саме: копії платіжних доручень та виписки обслуговуючого банку шляхом особистої передачі представником позичальника; надати письмові пояснення щодо календарної дати виникнення вимог Заявника 8 до Боржника по договору № 20/1212РОС безпроцентної цільової позики від 20 грудня 2012 року, по договору № 06/0213РОС безпроцентної позики від 06 лютого 2013 року, по договору № 28/0213РОС безпроцентної цільової позики від 28 лютого 2013 року; копію договору купівлі-продажу № 15/1012 (продукції сільськогосподарського призначення) від 15 жовтня 2012 року читабельної якості для долучення до матеріалів справи; на виконання вимог п.п. 2.1. договору купівлі-продажу № 15/1012 (продукції сільськогосподарського призначення) від 15 жовтня 2012 року надати суду графіки відвантаження товару, що погоджені Заявником 8 та Боржником; на виконання вимог п.п. 3.3. договору купівлі-продажу № 15/1012 (продукції сільськогосподарського призначення) від 15 жовтня 2012 року надати суду виставлені Заявником 8 рахунки-фактури.

Судом встановлено, що Заявником 8 виконано вимоги суду лише частково, Боржником не виконано вимоги суду в повному обсязі щодо надання суду витребуваних доказів, необхідних для розгляду заяви Заявника 8.

Керуючись Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16 липня 1999 року, Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87, Наказом Міністерства фінансів України від 26 квітня 2000 року № 91 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 "Фінансові інвестиції", Положенням "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, ст.ст. 34, 36 Господарського процесуального кодексу, п. 5.27 ДСТУ 4163-2003, п. 2.2. Постанови пленуму Верховного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року, враховуючи те, що додані Заявником 8 до заяви з вимогами до Боржника документи засвідчені не належним чином (окрім оригіналів документів, що подані Заявником 8 в судовому засіданні 24 лютого 2014 року), в зв'язку з тим, що Заявником 8 не надано для огляду в судовому засіданні долучених до заяви документів, та те, що більшість доданих Заявником 8 документів не відповідають перерахованим правовим нормам, судом встановлено не належність документів доданих Заявником 8 до своєї заяви з вимогам до Боржника у якості доказів, окрім тих, оригінали яких долучені до матеріалів справи в судовому засіданні 24 лютого 2014 року. Подані Заявником 8 документи (окрім долучених в судовому засіданні 24 лютого 2014 року) з викладених підстав не є належними та допустимим доказами у цій справі.

Розглядаючи оригінали поданих Заявником 8 в судовому засіданні 24 лютого 2014 року документів, судом встановлено, що для розгляду договорів комісії № 01/0411 від 04 квітня 2011 року, поставки на умовах відстрочення кінцевого розрахунку № 05а/0411 від 22 квітня 2011 року, складського зберігання зерна № 12 від 28 липня 2011 року, поставки від 15 листопада 2011 року, договорів безпроцентної цільової позики № 20/0812РОС від 20 серпня 2012 року, № 22/0812РОС від 22 серпня 2012 року, № 29/0812РОС від 29 серпня 2012 року, № 18/1012РОС від 18 жовтня 2012 року, № 15/1112 від 15 листопада 2012 року, № 27/1112РОС від 27 листопада 2012 року, від № 29/1112РОС 29 листопада 2012 року, договорів купівлі-продажу № 15/1012 від 15 жовтня 2012 року, № 3 від 10 лютого 2012 року, № 2 від 31 січня 2012 року, № 1 від 31 січня 2012 року; договору складського зберігання зерна № 1 від 18 липня 2010 року, має істотне значення аналіз дійсності даних договорів, аналіз зобов'язань які виникають на підставі вище перелічених договорів, встановлення фактів приймання-передачі надання коштів, послуг, передавання товарів на підставі вище зазначених договорів.

Відповідно до наданих Заявником 8 в судовому засіданні 24 лютого 2014 року оригіналів документів, договір поставки від 15 листопада 2011 року, договір № 20/0812РОС безпроцентної цільової позики від 20 серпня 2012 року, договір № 22/0812РОС безпроцентної цільової позики від 22 серпня 2012 року, договір № 29/0812РОС безпроцентної цільової позики від 29 серпня 2012 року, договір № 18/1012РОС безпроцентної цільової позики від 18 жовтня 2012 року, договір № 15/1112 безпроцентної цільової позики від 15 листопада 2012 року, договір № 27/1112РОС безпроцентної цільової позики від 27 листопада 2012 року, договір № 29/1112РОС безпроцентної цільової позики від 29 листопада 2012 року, договір купівлі-продажу № 15/1012 (продукції сільськогосподарського призначення) від 15 жовтня 2012 року, договір купівлі-продажу № 3 (зерна кукурудзи 3 класу) від 10 лютого 2012 року, договір купівлі-продажу № 2 (зерна кукурудзи 3 класу) від 31 січня 2012 року, договір купівлі-продажу № 1 (зерна кукурудзи 3 класу) від 31 січня 2012 року, договір № 1 складського зберігання зерна від 18 липня 2010 року, договір поставки на умовах відстрочення кінцевого розрахунку № 05а/0411 від 22 квітня 2011 року, договір № 12 складського зберігання зерна від 28 липня 2011 року, - вказані договори підписані першим заступником генерального директора ОСОБА_17 із зазначенням про те, що він діє на підставі Статуту; договір комісії № 01/0411 від 04 квітня 2011 року, додаток № 1 від 04 квітня 2011 року до договору комісії від № 01/0411 від 04 квітня 2011 року, додаток № 2 від 11 квітня 2011 року до договору комісії № 01/0411 від 04 квітня 2011 року, від імені Заявника 8 підписані заступником генерального директора ОСОБА_17 (без зазначення документу, що підтверджує повноваження вказаної особи); від імені Боржника додаток № 2 від 11 квітня 2011 року до договору комісії № 01/0411 від 04 квітня 2011 року не підписаний; акти приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей № 05а/0411 від 10 травня 2011 року та від 22 квітня 2011 року від імені Боржника підписані Богданцем Г.П., від імені Заявника 8 підписані директором ОСОБА_17; акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей № 05а/0411 від 30 травня 2011 року підписаний від імені Заявника 8 Богданцем Г.П; акти приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей № 05а/0411: від 11 листопада 2011 року, від 30 листопада 2011 року, від 09 грудня 2011 року, від 29 лютого 2011 року від імені Заявника 8 підписані Громадським П.О.; додатки до договору № 12 складського зберігання зерна від 28 липня 2011 року № 1 та № 2 підписані від імені Заявника 8 ОСОБА_17

З метою встановлення правомірності укладення договорів комісії № 01/0411 від 04 квітня 2011 року, поставки на умовах відстрочення кінцевого розрахунку № 05а/0411 від 22 квітня 2011 року, складського зберігання зерна № 12 від 28 липня 2011 року, поставки від 15 листопада 2011 року, безпроцентної цільової позики № 20/0812РОС від 20 серпня 2012 року, № 22/0812РОС від 22 серпня 2012 року, № 29/0812РОС від 29 серпня 2012 року, № 18/1012РОС від 18 жовтня 2012 року, № 15/1112 від 15 листопада 2012 року, № 27/1112РОС від 27 листопада 2012 року, від № 29/1112РОС 29 листопада 2012 року, купівлі-продажу № 15/1012 від 15 жовтня 2012 року, № 3 від 10 лютого 2012 року, № 2 від 31 січня 2012 року, № 1 від 31 січня 2012 року, складського зберігання зерна № 1 від 18 липня 2010 року, - Заявника 8 п. 10 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 22 квітня 2013 року було зобов'язано надати оригінали для огляду та належним чином засвідчені копії для долучення до матеріалів справи: статутів в редакції чинній станом на поточну дату та в редакціях, чинних станом на: 29 січня 2010 року, 01 червня 2010 року, 18 липня 2010 року, 21 жовтня 2010 року, 04 квітня 2011 року, 22 квітня 2011 року, 28 липня 2011 року, 01 жовтня 2011 року, 15 листопада 2011 року, 31 січня 2012 року, 01 березня 2012 року, 02 березня 2012 року, 20 серпня 2012 року, 22 серпня 2012 року, 29 серпня 2012 року, 15 жовтня 2012 року, 18 жовтня 2012 року, 15 листопада 2012 року, 27 листопада 2012 року, 29 листопада 2012 року, 20 грудня 2012 року, 06 лютого 2013 року, 28 лютого 2013 року (окрім доданого до заяви Заявника 8 в редакції, затвердженій протоколом № 1 установчих зборів Заявника 8 від 21 червня 2005 року); документи, що підтверджують повноваження Богданця Г.П. на підписання актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей до договору 05а/0411 від 10 травня 2011 року, 22 квітня 2011 року, 30 травня 2011 року; Громадського П.О. на підписання актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей до договору 05а/0411 від 11 листопада 2011 року, 30 листопада 2011 року, 09 грудня 2011 року, 29 лютого 2012 року. На виконання вимог суду Заявником 8 не було надано витребувані документи.

Подана Заявником 8 копія статуту Заявника 8 в редакції, затвердженій протоколом № 1 установчих зборів Заявника 8 від 21 червня 2005 року, як було встановлено, не є належним та допустимим доказом у цій справі; Заявником 8 не було надано для огляду в судовому засіданні оригінал для огляду статуту Заявника 8 в редакції, затвердженій протоколом № 1 установчих зборів Заявника 8 від 21 червня 2005 року; також Заявником 8 не було надано редакцій статуту, відповідно до яких заступник директора Заявника 8 наділений правом без довіреності укладати та підписувати договори від імені Заявника 8.

Поряд з цим, відповідно до абз. 11 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи, в тому числі: прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) та реєстраційні номери облікових карток платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.

Детально дослідивши матеріали справи, в тому числі Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 17638589 станом на 25 листопада 2013 року, керуючись ст.ст. 17, 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені Заявника 8 є ОСОБА_5, який станом на 01 березня 2013 року є керівником Заявника 8.

Відповідно до ст. 7 Господарського кодексу України, відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Згідно ч. 1 ст. 80 Цивільного кодексу України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 7 ст. 82 Господарського кодексу України, до установчих документів можуть бути включені також відомості щодо інших умов діяльності господарського товариства, які не суперечать закону.

Згідно п.п. г, ж ч. 5 ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" із урахуванням абз. 1 ст. 59 Закону України "Про господарські товариства", до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить: утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства; затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства. Відповідно до ч. 5, 6 ст. 62 вказаного Закону, Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами. Генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства. Інші члени дирекції також можуть бути наділені цим правом.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази призначення заступником генерального директора Заявника 8 ОСОБА_17 уповноваженого на підписання укладення договорів комісії № 01/0411 від 04 квітня 2011 року, поставки на умовах відстрочення кінцевого розрахунку № 05а/0411 від 22 квітня 2011 року, складського зберігання зерна № 12 від 28 липня 2011 року, поставки від 15 листопада 2011 року, безпроцентної цільової позики № 20/0812РОС від 20 серпня 2012 року, № 22/0812РОС від 22 серпня 2012 року, № 29/0812РОС від 29 серпня 2012 року, № 18/1012РОС від 18 жовтня 2012 року, № 15/1112 від 15 листопада 2012 року, № 27/1112РОС від 27 листопада 2012 року, від № 29/1112РОС 29 листопада 2012 року, купівлі-продажу № 15/1012 від 15 жовтня 2012 року, № 3 від 10 лютого 2012 року, № 2 від 31 січня 2012 року, № 1 від 31 січня 2012 року, складського зберігання зерна № 1 від 18 липня 2010 року, органом уповноваженим на такі дії; редакції статутів Заявника 8 із зазначенням про те, що заступник директора Заявника 8 діє на підставі статуту без доручення. Виходячи з усього вищенаведеного, Заявником 8 не доведено суду правомірність підписання договорів комісії № 01/0411 від 04 квітня 2011 року, поставки на умовах відстрочення кінцевого розрахунку № 05а/0411 від 22 квітня 2011 року, складського зберігання зерна № 12 від 28 липня 2011 року, поставки від 15 листопада 2011 року, безпроцентної цільової позики № 20/0812РОС від 20 серпня 2012 року, № 22/0812РОС від 22 серпня 2012 року, № 29/0812РОС від 29 серпня 2012 року, № 18/1012РОС від 18 жовтня 2012 року, № 15/1112 від 15 листопада 2012 року, № 27/1112РОС від 27 листопада 2012 року, від № 29/1112РОС 29 листопада 2012 року, купівлі-продажу № 15/1012 від 15 жовтня 2012 року, № 3 від 10 лютого 2012 року, № 2 від 31 січня 2012 року, № 1 від 31 січня 2012 року, заступником генерального директора Заявника 8 ОСОБА_17

Частиною 1 ст. 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні редакції статуту Заявника 8, якими передбачено укладення заступником директора угод, договорів, контрактів без доручення. На вимогу суду, викладену в ухвалі від 22 квітня 2013 року щодо надання документів, якими підтверджено повноваження заступника директора Заявника 8 ОСОБА_17 (статут, відповідно до перелічених законів) - Заявником 8 жодного документу не надано, в судовому засіданні для розгляду заяви Заявника 8 з вимогами до Боржника Заявник 8 причин не надання витребуваних судом документів не повідомив.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Виходячи з того, що судом встановлено відсутність у ОСОБА_17 необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладення договорів комісії № 01/0411 від 04 квітня 2011 року, поставки на умовах відстрочення кінцевого розрахунку № 05а/0411 від 22 квітня 2011 року, складського зберігання зерна № 12 від 28 липня 2011 року, поставки від 15 листопада 2011 року, безпроцентної цільової позики № 20/0812РОС від 20 серпня 2012 року, № 22/0812РОС від 22 серпня 2012 року, № 29/0812РОС від 29 серпня 2012 року, № 18/1012РОС від 18 жовтня 2012 року, № 15/1112 від 15 листопада 2012 року, № 27/1112РОС від 27 листопада 2012 року, від № 29/1112РОС 29 листопада 2012 року, купівлі-продажу № 15/1012 від 15 жовтня 2012 року, № 3 від 10 лютого 2012 року, № 2 від 31 січня 2012 року, № 1 від 31 січня 2012 року, складського зберігання зерна № 1 від 18 липня 2010 року, від імені Заявника 8, що становить недодержання Боржником в момент вчинення правочинів, - укладення договорів комісії № 01/0411 від 04 квітня 2011 року, поставки на умовах відстрочення кінцевого розрахунку № 05а/0411 від 22 квітня 2011 року, складського зберігання зерна № 12 від 28 липня 2011 року, поставки від 15 листопада 2011 року, безпроцентної цільової позики № 20/0812РОС від 20 серпня 2012 року, № 22/0812РОС від 22 серпня 2012 року, № 29/0812РОС від 29 серпня 2012 року, № 18/1012РОС від 18 жовтня 2012 року, № 15/1112 від 15 листопада 2012 року, № 27/1112РОС від 27 листопада 2012 року, від № 29/1112РОС 29 листопада 2012 року, купівлі-продажу № 15/1012 від 15 жовтня 2012 року, № 3 від 10 лютого 2012 року, № 2 від 31 січня 2012 року, № 1 від 31 січня 2012 року, складського зберігання зерна № 1 від 18 липня 2010 року, встановленої ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України вимоги, - в зв'язку з чим на підставі ч. 2 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України та вищевикладеного договори комісії № 01/0411 від 04 квітня 2011 року, поставки на умовах відстрочення кінцевого розрахунку № 05а/0411 від 22 квітня 2011 року, складського зберігання зерна № 12 від 28 липня 2011 року, поставки від 15 листопада 2011 року, безпроцентної цільової позики № 20/0812РОС від 20 серпня 2012 року, № 22/0812РОС від 22 серпня 2012 року, № 29/0812РОС від 29 серпня 2012 року, № 18/1012РОС від 18 жовтня 2012 року, № 15/1112 від 15 листопада 2012 року, № 27/1112РОС від 27 листопада 2012 року, від № 29/1112РОС 29 листопада 2012 року, купівлі-продажу № 15/1012 від 15 жовтня 2012 року, № 3 від 10 лютого 2012 року, № 2 від 31 січня 2012 року, № 1 від 31 січня 2012 року, складського зберігання зерна № 1 від 18 липня 2010 року, на підставі яких Заявник 8 висуває кредиторські вимоги до Боржника у цій справі є недійсним.

Частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України встановлено, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Окрім того, як було зазначено, на підтвердження факту заборгованості Боржника перед Заявником 8 останнім в судовому засіданні 24 лютого 2014 року долучено оригінали: корінців до прибуткових касових ордерів: б/н від 28 лютого2012 року, № 90 від 31 травня 2012 року, № 91 від 18 червня 2012 року, № 27 від 16 лютого 2012 року, № 34 від 29 лютого 2012 року, № 32 від 28 лютого 2012 року, № 31 від 27 лютого 2012 року, № 88 від 14 травня 2012 року, № 83 від 28 квітня 2012 року, № 82 від 28 квітня 2012 року, № 79 від 24 квітня 2012 року, № 75 від 23 квітня 2012 року, № 78 від 23 квітня 2012 року, № 74 від 13 квітня 2012 року, № 67 від 09 квітня 2012 року; видаткових накладних № 90 від 09 грудня 2011 року, № 87 від 02 грудня 2011 року, № 89 від 30 листопада 2011 року, № 80 від 11 листопада 2011 року, № 51 від 30 червня 2011 року, № 26 від 22 квітня 2011 року, № 30 від 08 квітня 2011 року, № 31 від 06 квітня 2011 року; актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № 48 від 05 вересня 2011 року, № 43 від 31 серпня 2011 року, № 7 від 31 січня 2011 року; видаткових касових ордерів від 06 лютого 2013 року, від 28 лютого 2013 року, від 20 грудня 2012 року, від 20 серпня 2012 року, від 22 серпня 2012 року, від 20 липня 2012 року, від 18 жовтня 2012 року, від 15 листопада 2012 року, від 28 листопада 2012 року, від 29 листопада 2012 року; видаткових накладних № 89 від 30 листопада 2012 року, № 88 від 30 листопада 2012 року, № 82 від 13 листопада 2012 року, № 81 від 13 листопада 2012 року, № 71 від 15 жовтня 2012 року; видаткових накладних № 13 від 02 березня 2012 року, № 12 від 01 березня 2012 року, № 11 від 29 лютого 2012 року, № 10 від 29 лютого 2012 року, № 5 від 13 лютого 2012 року, № 4 від 31 січня 2012 року, № 3 від 31 січня 2012 року; видаткових накладних № 15 від 31 березня 2010 року, № 16 від 30 червня 2010 року; видаткових накладних № 38 від 30 вересня 2010 року, № 66 від 31 грудня 2010 року, - дослідивши які судом встановлено наступне.

Порядок оформлення прибуткового касового ордеру на підприємстві врегульовано Постановою Національного банку України "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" № 637 від 15 грудня 2004 року, якою затверджено "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні". Вказаним положенням у Додатку 2 до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затверджено Типову форму № КО-1, якою встановлено типову форму прибуткового касового ордеру.

Відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, це Положення розроблено відповідно до статті 33 Закону України "Про Національний банк України", визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою. Згідно вказаного Положення приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Згідно ст. 1, ч.ч. 1-3, 5, 8 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", корінці квитанції до прибуткового касового ордеру є первинним бухгалтерським документом - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, які фіксують факти здійснення господарських операцій, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції; як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Як встановлено у ч. 2 ст. 9 вказаного Закону, первинні бухгалтерські документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Положеннями п.п. 1.2., 2.6., 3.1., 3.3., 3.10., 3.12., 3.13. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15 грудня 2004 року, визначено, що касовим ордером є первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форми касових ордерів, що використовуються спеціалізованими підприємствами та установами Національного банку України, які не мають оборотної каси, установлюються відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України та встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися (2.6.). Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів (п.п. 3.1.). Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником (п. 3.3.). Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери і видаткові відомості мають заповнюватися бухгалтером чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою, за допомогою друкарських машинок, комп'ютерних засобів чи іншими способами, які забезпечили б належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну. У касових ордерах зазначається підстава для їх складання і перелічуються додані до них документи. Видача касових ордерів і видаткових відомостей на руки особам, що вносять або одержують готівку, забороняється (3.10.). Під час одержання касових ордерів або видаткових відомостей касир зобов'язаний перевірити: наявність і справжність на документах відповідних підписів, а на видатковій відомості - дозвільного напису керівника підприємства або осіб, які ним уповноважені; правильність оформлення документів, наявність усіх реквізитів; наявність перелічених у документах додатків. У разі невиконання хоча б однієї із зазначених вимог касир повертає документи для відповідного оформлення. Касові ордери або видаткові відомості одразу ж після одержання або видачі за ними готівки підписуються касиром, а на доданих до них документах ставиться відбиток штампа або напис "Оплачено" із зазначенням дати (число, місяць, рік) (3.12.). Касові документи після складання касиром звіту та оброблення цього звіту комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються, переплітаються в окремі папки та зберігаються відповідно до законодавства України відповідальною особою, на яку керівником покладено обов'язок щодо їх зберігання (3.13.). Згідно п.п. 4.2. Положення усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі (додаток 5). Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів). Записи в касовій книзі здійснюються у двох примірниках (через копіювальний папір) чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою. Перші примірники, що є невідривною частиною аркуша касової книги - "Вкладні аркуші касової книги", залишаються в касовій книзі. Другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги - "Звіт касира", є документом, за яким касири звітують щодо руху грошей у касі. Перші і другі примірники мають однакові номери.

Детально дослідивши подані Заявником 8 частини прибуткового касового ордеру, судом встановлено наступне: надані Заявником 8 корінці квитанції до прибуткового касового ордеру становлять лише фрагмент /частину квитанції до прибуткового касового ордеру встановленої Типової форми № КО-1 та не містять вказаних реквізитів - підпису касира. Поряд з цим, квитанції до прибуткового касового ордеру містять пряму вказівку на те, що підставою прийняття коштів є "тимчасова фінансова допомога". Жодних посилань на договори, укладені між Заявником 8 та Боржником, як на правову підставу приймання коштів квитанції до прибуткового ордера не містять та не доводять, що вказані кошти вносились на фінансову допомогу саме за, наприклад, договором безпроцентної цільової позики № 20/0812РОС від 20 серпня 2012 року, договором безпроцентної цільової позики № 22/0812РОС від 22 серпня 2012 року, договором безпроцентної цільової позики № 29/0812РОС від 29 серпня 2012 року, договором безпроцентної цільової позики № 18/1012РОС від 18 жовтня 2012 року, договором безпроцентної цільової позики № 15/1112 від 15 листопада 2012 року, договором безпроцентної цільової позики № 27/1112РОС від 27 листопада 2012 року, договором безпроцентної цільової позики від № 29/1112РОС 29 листопада 2012 року, на їх умовах. Окремі корінці до прибуткового касового ордеру не містять відбитку печатки Боржника, а саме: № 90 від 31 травня 2012 року, № 91 від 18 червня 2012 року; корінець до прибуткового касового ордеру б/№ від 28 лютого 2012 року не містить порядкового номеру; корінець до прибуткового касового ордеру № 34 не містить підпису касира; усі подані корінці до прибуткових касових ордерів не містять прізвища та ініціалів особи, яка їх підписала.

Відповідно до п. 2 Інструкції Про порядок виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16 травня 1996 року, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Дослідивши подані Заявником 8 оригінали видаткових накладних № 90 від 09 грудня 2011 року, № 87 від 02 грудня 2011 року, № 89 від 30 листопада 2011 року, № 80 від 11 листопада 2011 року, № 51 від 30 червня 2011 року, № 26 від 22 квітня 2011 року, № 30 від 08 квітня 2011 року, № 31 від 06 квітня 2011 року, видаткових накладних № 89 від 30 листопада 2012 року, № 88 від 30 листопада 2012 року, № 82 від 13 листопада 2012 року, № 81 від 13 листопада 2012 року, № 71 від 15 жовтня 2012 року, видаткових накладних № 13 від 02 березня 2012 року, № 12 від 01 березня 2012 року, № 11 від 29 лютого 2012 року, № 10 від 29 лютого 2012 року, № 5 від 13 лютого 2012 року, № 4 від 31 січня 2012 року, № 3 від 31 січня 2012 року, видаткових накладних № 15 від 31 березня 2010 року, № 16 від 30 червня 2010 року, - судом встановлено, що вони не містять вказівки на виконання якого правочину/договору здійснюється передача коштів, посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, номера та дати довіреності, особи отримувача, зокрема: видаткова накладна № 90 від 09 грудня 2011 року не містить вказівки на виконання якого правочину/договору здійснюється передача диз.палива, а зазначено «надання послуг», посади і прізвища особи Заявника 8, яка відповідальна за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; видаткова накладна № 87 від 02 грудня 2011 року не містить вказівки на виконання якого правочину/договору здійснюється передача кукурудзи, а зазначено «договір складського зберігання», посади і прізвища осіб Заявника 8 та Боржника, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, номера та дати довіреності, особи отримувача (Боржника); видаткова накладна № 89 від 30 листопада 2011 року не містить вказівки на виконання якого правочину/договору здійснюється передача диз.палива, а зазначено «договір», посади і прізвища особи Заявника 8, яка відповідальна за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, посади особи Боржника, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; видаткова накладна № 80 від 11 листопада 2011 року не містить вказівки на виконання якого правочину/договору здійснюється передача диз.палива, а зазначено «договір», посади і прізвища особи Заявника 8, яка відповідальна за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, посади особи Боржника, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; видаткова накладна № 51 від 30 червня 2011 року та видаткова накладна № 26 від 22 квітня 2011 року не містять вказівки на виконання якого правочину/договору здійснюється передача диз.палива, а зазначено «договір поставки», посади і прізвища осіб Заявника 8 та Боржника, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, номера та дати довіреності, особи отримувача (Боржника); видаткова накладна № 30 від 08 квітня 2011 року не містить вказівки на виконання якого правочину/договору здійснюється передача аміачної селітри, а зазначено «договір комісії», посади і прізвища особи Заявника 8, яка відповідальна за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, посади особи Боржника, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; видаткова накладна № 31 від 06 квітня 2011 року не містить вказівки на виконання якого правочину/договору здійснюється передача нітроамофоска, а зазначено «договір комісії», посади і прізвища особи Заявника 8, яка відповідальна за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, посади особи Боржника, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; видаткові накладні № 89 від 30 листопада 2012 року, № 88 від 30 листопада 2012 року, № 82 від 13 листопада 2012 року, № 81 від 13 листопада 2012 року, № 71 від 15 жовтня 2012 року, - не містять вказівки на виконання якого правочину/договору здійснюється передача цукру, олії, пшениці 2012, кукурудзи, а зазначено «договір поставки» та «договір купівлі-продажу», посади і прізвища осіб Заявника 8 та Боржника, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, номера та дати довіреності, особи отримувача (Боржника); видаткові накладні № 13 від 02 березня 2012 року, № 12 від 01 березня 2012 року, № 11 від 29 лютого 2012 року, № 10 від 29 лютого 2012 року, № 4 від 31 січня 2012 року, № 3 від 31 січня 2012 року, не містять вказівки на виконання якого правочину/договору здійснюється передача кукурудзи 2011, бензину А-80, диз.палива, а зазначено «договір куплі продажу», «договір поставки», не містять посади і прізвища особи Заявника 8, яка відповідальна за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, не містять посади особи Боржника, яка відповідальна за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; видаткова накладна № 5 від 13 лютого 2012 року не містить вказівки на виконання якого правочину/договору здійснюється передача кукурудзи 2011, а зазначено «куплі-продажу», не містить посади і прізвища осіб Заявника 8 та Боржника, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, номера та дати довіреності, особи отримувача (Боржника); видаткові накладні № 15 від 31 березня 2010 року, № 16 від 30 червня 2010 року, № 38 від 30 вересня 2010 року, № 66 від 31 грудня 2010 року не містять вказівки на виконання якого правочину/договору здійснюється оренда сільгосптехніки, а зазначено «договор оренди сільгосптехніки», тоді як заявлена Заявником 8 заборгованість ґрунтується на підставі договору оренди сільськогосподарської техніки № 13/10 від 29 січня 2010 року, не містять посади і прізвища осіб Заявника 8 та Боржника, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, номера та дати довіреності, особи отримувача (Боржника).

Відповідно до глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо. Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не обов'язковий. У разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа. Касові ордери або видаткові відомості одразу ж після одержання або видачі за ними готівки підписуються касиром, а на доданих до них документах ставиться відбиток штампа або напис "Оплачено" із зазначенням дати (число, місяць, рік).

Дослідивши подані Заявником 8 оригінали видаткових касових ордерів від 06 лютого 2013 року, від 28 лютого 2013 року, від 20 грудня 2012 року, від 20 серпня 2012 року, від 22 серпня 2012 року, від 20 липня 2012 року, від 18 жовтня 2012 року, від 15 листопада 2012 року, від 28 листопада 2012 року, від 29 листопада 2012 року, судом встановлено, що вони не містять вказівки на виконання якого правочину/договору здійснюється передача коштів, а зазначено «безпроцентна цільова фінансова допомога, договір про надання фінансової допомоги ПСП Росава, договір безпроцентної поворотної допомоги, виплата земельних паїв надання безпроцентної фінансової допомоги ПСП "Росава", виплата земельних паїв/безпроцентна цільова фінансова допомога ПСП "Росава", надання поворотної цільової фінансової допомоги, фінансова допомога ПСП "Росава", фінансова допомога ПСП "Росава", поворотна фінансова допомога, окрім видаткового касового ордеру, в якому зазначено підставу «згідно договору безпроцентної цільової позики № 15/1112 від 15.11.2012 року.»; не містять найменування, номеру, дати та місця видачі документа, який засвідчує особу одержувача, окрім видаткового касового ордеру від 20 липня 2012 року; не містять підпис, прізвище та ініціали касира, який видав кошти.

Дослідивши долучені Заявником 8 заявою б/№ від 25 березня 2014 року платіжні доручення: № 436 від 01серпня 2011 року, № 37 від 08 вересня 2011 року, № 774 від 21 листопада 2011 року, № 775 від 21 листопада 2011 року, № 776 від 21 листопада 2011 року, № 777 від 21 листопада 2011 року, № 789 від 29 листопада 2011 року, № 790 від 29 листопада 2011 року, № 791 від 29 листопада 2011 року, № 792 від 29 листопада 2011 року, № 793 від 29 листопада 2011 року, № 794 від 29 листопада 2011 року, № 795 від 29 листопада 2011 року, № 809 від 29 листопада 2011 року, № 870 від 08 грудня 2011 року, № 873 від 08 грудня 2011 року, № 874 від 08 грудня 2011 року, № 875 від 08 грудня 2011 року, № 933 від 29 грудня 2011 року, № 934 від 29 грудня 2011 року, № 935 від 29 грудня 2011 року, № 159 від 12 березня 2012 року, № 160 від 12 березня 2012 року, № 161 від 12 березня 2012 року, № 162 від 12 березня 2012 року, № 163 від 12 березня 2012 року, № 270 від 13 квітня 2012 року, № 287 від 20 квітня 2012 року, № 288 від 20 квітня 2012 року, № 289 від 20 квітня 2012 року, № 290 від 20 квітня 2012 року, № 291 від 20 квітня 2012 року, № 401 від 21 травня 2012 року, № 402 від 21 травня 2012 року, № 403 від 21 травня 2012 року, № 404 від 21 травня 2012 року, № 405 від 21 травня 2012 року, № 439 від 28 травня 2012 року, № 440 від 28 травня 2012 року, № 444 від 30 травня 2012 року, № 496 від 15 червня 2012 року, № 497 від 15 червня 2012 року, № 498 від 15 червня 2012 року, № 499 від 15 червня 2012 року, № 500 від 15 червня 2012 року, № 544 від 02 липня 2012 року, № 545 від 02 липня 2012 року, № 645 від 24 липня 2012 року, № 646 від 24 липня 2012 року, № 780 від 22 серпня 2012 року, № 781 від 22 серпня 2012 року, № 946 від 20 вересня 2012 року, № 947 від 20 вересня 2012 року, № 979 від 28 вересня 2012 року, № 980 від 28 вересня 2012 року, № 981 від 28 вересня 2012 року, № 982 від 28 вересня 2012 року, № 983 від 28 вересня 2012 року, № 1154 від 23 жовтня 2012 року, № 1155 від 23 жовтня 2012 року, № 1322 від 20 листопада 2012 року, № 1323 від 20 листопада 2012 року, № 1500 від 21 грудня 2012 року, № 1501 від 21 грудня 2012 року, - судом встановлено, що вони не містять вказівки на виконання якого правочину/договору, укладеного між Заявником 8 та Боржником доручається переказ коштів, а зазначено призначенням платежів за переліченими платіжними дорученнями: повернення коштів помилково перерахованим платіжним дорученням № 280 від 01 серпня 2011 року, кредиторська заборгованість згідно акту звірки, нарахування єдиного соц. внеску сплачено за ПСП "Росава" повністю, нарахування єдиного соц. внеску із заробітної плати сплачено за ПСП "Росава" повністю, утримання з осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності сплачено за ПСП "Росава" повністю, утримання з найманих працівників сплачено за ПСП "Росава" повністю, сплата фіксованого податку сплачено за ПСП "Росава" повністю, податок з доходу від оренди земельних паїв сплачено за ПСП "Росава" повністю, нарахування ЄСВ із з/плати сплачено за ПСП "Росава" повністю, оплата за активну електроенергію сплачено за ПСП "Росава", оплата за реактивну електроенергію сплачено за ПСП "Росава"; платіжне доручення № 37 від 08 вересня 2011 року - платником є Боржник, який сплачує на користь Заявника 8, в зв'язку з чим вказані платіжні доручення не доводять фактичного виконання Заявником 8 договорів, укладених ним з Боржником.

На підставі вищевикладеного, судом встановлено, що внесення через касу Боржника Заявником 8 на виконання договору № 20/0812РОС безпроцентної цільової позики від 20 серпня 2012 року, договору № 22/0812РОС безпроцентної цільової позики від 22 серпня 2012 року, договору № 29/0812РОС безпроцентної цільової позики від 29 серпня 2012 року, договору № 18/1012РОС безпроцентної цільової позики від 18 жовтня 2012 року, договору № 15/1112 безпроцентної цільової позики від 15 листопада 2012 року, договору № 27/1112РОС безпроцентної цільової позики від 27 листопада 2012 року, в сумі 11 090,70 грн. договору № 29/1112РОС безпроцентної цільової позики від 29 листопада 2012 року, коштів; надання Заявником 8 Боржнику товарів/ послуг по договору № 1 складського зберігання зерна від 18 липня 2010 року, договору оренди сільськогосподарської техніки № 13/10 від 29 січня 2010 року, договору комісії № 01/0411 від 04 квітня 2011 року, договору № 12 складського зберігання зерна від 28 липня 2011 року, договору поставки від 15 листопада 2011 року, договору поставки на умовах відстрочення кінцевого розрахунку № 05а/0411 від 22 квітня 2011 року, договору № 01/10-11-КФ комісії на здійснення фінансово-господарських операцій від 01 жовтня 2011 року, договору купівлі-продажу № 1 (зерна кукурудзи 3 класу) від 31 січня 2012 року, договору купівлі-продажу № 2 (зерна кукурудзи 3 класу) від 31 січня 2012 року, договору купівлі-продажу № 01/0312 (зерна кукурудзи 3 класу на кормові цілі) від 01 березня 2012 року, договору купівлі-продажу № 02/0312 (зерна кукурудзи 3 класу на кормові цілі) від 02 березня 2012 року, договору купівлі-продажу № 15/1012 (продукції сільськогосподарського призначення) від 15 жовтня 2012 року, - не доведено, подані ним документи надані з численними істотними вище переліченими порушеннями вимог чинного законодавства; відсутні підписи, прізвища, ініціали уповноважених посадових осіб, печатки, номери, - обов'язковість яких встановлена вказаними нормативно-правовими актами; невідповідність документів встановленим нормативно-правовими актами формам, які у сукупності є підставою для висновку про недопустимість їх як доказів у цій справі; судом встановлено відсутність будь-якого правового зв'язку між вказаними вивченими документами та фактичним виконанням Заявником 8 умов перелічених вище договорів.

Керівник Заявника 8 є одним із засновників Боржника, - є заінтересованою особою стосовно Боржника; згідно п. 14.1.159. Податкового кодексу України, Заявник 8 та Боржник є пов'язаними особами; суд дійшов висновку про те, що Заявником 8 не доведено, що ОСОБА_17 був уповноважений у встановлений законом спосіб на укладення договорів комісії № 01/0411 від 04 квітня 2011 року, поставки на умовах відстрочення кінцевого розрахунку № 05а/0411 від 22 квітня 2011 року, складського зберігання зерна № 12 від 28 липня 2011 року, поставки від 15 листопада 2011 року, безпроцентної цільової позики № 20/0812РОС від 20 серпня 2012 року, № 22/0812РОС від 22 серпня 2012 року, № 29/0812РОС від 29 серпня 2012 року, № 18/1012РОС від 18 жовтня 2012 року, № 15/1112 від 15 листопада 2012 року, № 27/1112РОС від 27 листопада 2012 року, від № 29/1112РОС 29 листопада 2012 року, купівлі-продажу № 15/1012 від 15 жовтня 2012 року, № 3 від 10 лютого 2012 року, № 2 від 31 січня 2012 року, № 1 від 31 січня 2012 року, мав необхідний обсяг цивільної дієздатності для укладення від імені товариства з обмеженою відповідальністю "Русава-К" договорів комісії № 01/0411 від 04 квітня 2011 року, поставки на умовах відстрочення кінцевого розрахунку № 05а/0411 від 22 квітня 2011 року, складського зберігання зерна № 12 від 28 липня 2011 року, поставки від 15 листопада 2011 року, безпроцентної цільової позики № 20/0812РОС від 20 серпня 2012 року, № 22/0812РОС від 22 серпня 2012 року, № 29/0812РОС від 29 серпня 2012 року, № 18/1012РОС від 18 жовтня 2012 року, № 15/1112 від 15 листопада 2012 року, № 27/1112РОС від 27 листопада 2012 року, від № 29/1112РОС 29 листопада 2012 року, купівлі-продажу № 15/1012 від 15 жовтня 2012 року, № 3 від 10 лютого 2012 року, № 2 від 31 січня 2012 року, № 1 від 31 січня 2012 року, в зв'язку з цим, договори комісії № 01/0411 від 04 квітня 2011 року, поставки на умовах відстрочення кінцевого розрахунку № 05а/0411 від 22 квітня 2011 року, складського зберігання зерна № 12 від 28 липня 2011 року, поставки від 15 листопада 2011 року, безпроцентної цільової позики № 20/0812РОС від 20 серпня 2012 року, № 22/0812РОС від 22 серпня 2012 року, № 29/0812РОС від 29 серпня 2012 року, № 18/1012РОС від 18 жовтня 2012 року, № 15/1112 від 15 листопада 2012 року, № 27/1112РОС від 27 листопада 2012 року, від № 29/1112РОС 29 листопада 2012 року, купівлі-продажу № 15/1012 від 15 жовтня 2012 року, № 3 від 10 лютого 2012 року, № 2 від 31 січня 2012 року, № 1 від 31 січня 2012 року, на підставі яких Заявник 8 висуває кредиторські вимоги до Боржника у цій справі (на підставі ч. 2 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України та вищевикладеного в частині дослідження вимог Заявника 1) мають всі належні ознаки недійсного договору; дослідивши всі подані Заявником 8 оригінали корінців до прибуткових касових ордерів, видаткових накладних, актів здавання-приймання робіт (надання послуг), видаткових касових ордерів, платіжних доручень, суд дійшов висновків про те, що за змістом подані первинні бухгалтерські документи складені з істотними численними порушеннями вимог чинного законодавства, частина з яких не містить підписів уповноважених осіб; документи не містять визнаних обов'язковими реквізитів, що є підставою для відхилення доказів як належних та допустимих доказів у цій справі; судом встановлено, що жоден з поданих Заявником 8 корінців до прибуткових касових ордерів, видаткових накладних, актів здавання-приймання робіт (надання послуг), видаткових касових ордерів, платіжних доручень не містить посилань на договори комісії № 01/0411 від 04 квітня 2011 року, поставки на умовах відстрочення кінцевого розрахунку № 05а/0411 від 22 квітня 2011 року, складського зберігання зерна № 12 від 28 липня 2011 року, поставки від 15 листопада 2011 року, безпроцентної цільової позики № 20/0812РОС від 20 серпня 2012 року, № 22/0812РОС від 22 серпня 2012 року, № 29/0812РОС від 29 серпня 2012 року, № 18/1012РОС від 18 жовтня 2012 року, № 15/1112 від 15 листопада 2012 року, № 27/1112РОС від 27 листопада 2012 року, від № 29/1112РОС 29 листопада 2012 року, купівлі-продажу № 15/1012 від 15 жовтня 2012 року, № 3 від 10 лютого 2012 року, № 2 від 31 січня 2012 року, № 1 від 31 січня 2012 року, договорів комісії № 01/0411 від 04 квітня 2011 року, поставки на умовах відстрочення кінцевого розрахунку № 05а/0411 від 22 квітня 2011 року, договору оренди сільськогосподарської техніки № 13/10 від 29 січня 2010 року, правового зв'язку з переліченими договорами, вказівок на те, що оформлені на виконання цих договорів; всі корінці квитанцій до прибуткового касового ордеру містять прямі посилання на інші підстави їх оформлення, ніж на виконання вище перелічених договорів (документи мають пряму вказівку на те, що передача коштів здійснюється на підставі "тимчасова фінансова допомога"), видаткові накладні, акти здавання-приймання робіт (надання послуг), видаткові касові ордери (окрім видаткового касового ордеру від 15 листопада 2012 року), платіжні доручення містять прямі посилання на інші підстави їх оформлення, ніж на виконання вище перелічених договорів (із вказівкою №, дати укладення відповідного договору), укладених між Заявником 8 та Боржником. Таким чином, суд дійшов висновку про те, що подані документи Заявником 8 не містять жодного свідчення фактичності виконання Заявником 8 обов'язків на підставі договорів комісії № 01/0411 від 04 квітня 2011 року, поставки на умовах відстрочення кінцевого розрахунку № 05а/0411 від 22 квітня 2011 року, складського зберігання зерна № 12 від 28 липня 2011 року, поставки від 15 листопада 2011 року, безпроцентної цільової позики № 20/0812РОС від 20 серпня 2012 року, № 22/0812РОС від 22 серпня 2012 року, № 29/0812РОС від 29 серпня 2012 року, № 18/1012РОС від 18 жовтня 2012 року, № 15/1112 від 15 листопада 2012 року, № 27/1112РОС від 27 листопада 2012 року, від № 29/1112РОС 29 листопада 2012 року, купівлі-продажу № 15/1012 від 15 жовтня 2012 року, № 3 від 10 лютого 2012 року, № 2 від 31 січня 2012 року, № 1 від 31 січня 2012 року, оренди сільськогосподарської техніки № 13/10 від 29 січня 2010 року; подані оригінали документів не відповідають встановленим законодавчим вимогам до їх оформлення, в тому числі як первинних бухгалтерських документів. На підставі та керуючись вищевикладеним, суд вважає вищевказані посилання Заявника 8 на виконання ним договорів комісії № 01/0411 від 04 квітня 2011 року, поставки на умовах відстрочення кінцевого розрахунку № 05а/0411 від 22 квітня 2011 року, складського зберігання зерна № 12 від 28 липня 2011 року, поставки від 15 листопада 2011 року, безпроцентної цільової позики № 20/0812РОС від 20 серпня 2012 року, № 22/0812РОС від 22 серпня 2012 року, № 29/0812РОС від 29 серпня 2012 року, № 18/1012РОС від 18 жовтня 2012 року, № 15/1112 від 15 листопада 2012 року, № 27/1112РОС від 27 листопада 2012 року, від № 29/1112РОС 29 листопада 2012 року, купівлі-продажу № 15/1012 від 15 жовтня 2012 року, № 3 від 10 лютого 2012 року, № 2 від 31 січня 2012 року, № 1 від 31 січня 2012 року, оренди сільськогосподарської техніки № 13/10 від 29 січня 2010 року, оренди сільськогосподарської техніки № 13/10 від 29 січня 2010 року, - з вказівкою на долучені ними докази безпідставними та необґрунтованими.

Будь-яких інших доказів для підтвердження заборгованості Боржника перед Заявником 8 ані Заявником 8, ані Боржником суду не надано. Документи подані Заявником 8 (окрім наданих в судовому засіданні 24 лютого 2014 року) не є допустимими доказами з підстав невідповідності вимогам ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України не містять жодних відміток про особистий підпис особи, що здійснила копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копій; факт наявності заборгованості Боржника перед Заявником 8 не доведено належними та допустимими доказами. Долучені оригінали документів Заявника 8 в судовому засіданні 24 лютого 2014 року досліджені судом та встановлено: договори комісії № 01/0411 від 04 квітня 2011 року, поставки на умовах відстрочення кінцевого розрахунку № 05а/0411 від 22 квітня 2011 року, складського зберігання зерна № 12 від 28 липня 2011 року, поставки від 15 листопада 2011 року, безпроцентної цільової позики № 20/0812РОС від 20 серпня 2012 року, № 22/0812РОС від 22 серпня 2012 року, № 29/0812РОС від 29 серпня 2012 року, № 18/1012РОС від 18 жовтня 2012 року, № 15/1112 від 15 листопада 2012 року, № 27/1112РОС від 27 листопада 2012 року, від № 29/1112РОС 29 листопада 2012 року, купівлі-продажу № 15/1012 від 15 жовтня 2012 року, № 3 від 10 лютого 2012 року, № 2 від 31 січня 2012 року, № 1 від 31 січня 2012 року, складського зберігання зерна № 1 від 18 липня 2010 року, які становлять підставу кредиторських вимог Заявник 8 до Боржника у цій справі є недійсними; невідповідність оригіналів корінців до прибуткових касових ордерів, видаткових накладних, актів здавання-приймання робіт (надання послуг), видаткових касових ордерів, платіжних доручень встановленим нормативно-правовими актами формам, які у сукупності є підставою для висновку про недопустимість їх як доказів у цій справі; судом встановлено відсутність будь-якого правового зв'язку між вказаними вивченими документами та фактичним виконанням Заявником 8 умов перелічених вище договорів комісії № 01/0411 від 04 квітня 2011 року, поставки на умовах відстрочення кінцевого розрахунку № 05а/0411 від 22 квітня 2011 року, складського зберігання зерна № 12 від 28 липня 2011 року, поставки від 15 листопада 2011 року, безпроцентної цільової позики № 20/0812РОС від 20 серпня 2012 року, № 22/0812РОС від 22 серпня 2012 року, № 29/0812РОС від 29 серпня 2012 року, № 18/1012РОС від 18 жовтня 2012 року, № 15/1112 від 15 листопада 2012 року, № 27/1112РОС від 27 листопада 2012 року, від № 29/1112РОС 29 листопада 2012 року, купівлі-продажу № 15/1012 від 15 жовтня 2012 року, № 3 від 10 лютого 2012 року, № 2 від 31 січня 2012 року, № 1 від 31 січня 2012 року, оренди сільськогосподарської техніки № 13/10 від 29 січня 2010 року.

Окрім вище викладеного, Заявником 8 заявлені вимоги до Боржника, які ґрунтуються на договорах № 06/0213РОС безпроцентної цільової позики від 06 лютого 2013 року, № 20/1212РОС безпроцентної цільової позики від 20 грудня 2012 року, № 28/0213РОС безпроцентної цільової позики від 28 лютого 2013 року, - оригінали яких долучені в судовому засіданні 24 лютого 2014 року.

Відповідно до абз. 6 ст. 1 Закону про банкрутство, конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно матеріалів справи, провадження у даній справі про банкрутство порушено ухвалою господарського суду Київської області від 10 грудня 2012 року. Виходячи з того, що Заявником 8 заявлено вимоги за договорами право вимоги за якими настає після дати порушення провадження у справі про банкрутство Боржника, - вказані вимоги є вимогами поточними, виходячи з чого, такі вимоги не підлягають задоволенню.

Проте, суд звертає увагу Заявника 8 на те, що відповідно до п.п. 11. 5 Рекомендацій, з моменту публікації відомостей про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури поточні кредитори, вимоги яких виникли після порушення провадження у справі про банкрутство (у процедурах розпорядження майном, санації та ліквідації), зобов'язані заявити їх ліквідатору та до господарського суду протягом строку ліквідаційної процедури. Розгляд таких вимог здійснюється за аналогією з порядком розгляду вимог конкурсних кредиторів.

Врахувавши викладене вище, в зв'язку з тим, що вимоги Заявника 8 не підтверджені належними та допустимим доказами, в зв'язку з тим, що Заявником 8 не доведено за допомогою належних та допустимих доказів фактичного виконання договорів, укладених між ним та Боржником, на яких ґрунтуються його вимоги до Боржника, суд відхиляє вимоги Заявника 8 - товариства з обмеженою відповідальністю "Русава-К" в сумі 14 727 858,25 грн.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В зв'язку з відхиленням вимог Заявника 8, витрати по оплаті судового збору в сумі 1 147,00 грн. за подання заяви про визнання кредитором у справі про банкрутство Боржника, відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського кодексу України, покладаються судом на Заявника 8.

Розглядаючи заяву Заявника 12 - закритого акціонерного товариства "МІЖНАРОДНА АГРОПРОМИСЛОВА КОРПОРАЦІЯ" б/№ від 17 квітня 2013 року (вх. № 9983 від 18 квітня 2013 року) з грошовими вимогами до Боржника, судом встановлено наступне.

В своїй заяві б/№ від 17 квітня 2013 року з грошовими вимогами до Боржника, Заявник 12 просить суд визнати та включити в реєстр вимог кредиторів Боржника грошві вимоги у сумі 184 434 707,62 грн. в порядку черговості згідно з законом. Свою заяву б/№ від 17 квітня 2013 року з грошовими вимогами до Боржника, Заявник 12 мотивує невиконанням Боржником договору управління майном № 30 від 20 жовтня 2009 року. На підтвердження викладеного у своїй заяві б/№ від 17 квітня 2013 року з грошовими вимогами до Боржника Заявником 12 долучено низку документів, в тому числі копію договору управління майном № 30 від 20 жовтня 2009 року.

У звіті розпорядника майна Боржника та відомостях про результати розгляду вимог кредиторів № Б8/134-12 від 01 вересня 2014 року, розпорядник майна Боржника надає пояснення, відповідно до яких вимоги Заявника 12 не можуть бути визнані судом з огляду на те, що по суті вимоги Заявника 12 є не грошовими, а майновими; у заяві Заявник 12 вказує на відсутність майна, тому просить визнати себе кредитором на вартість його нестачі, що суперечить вимогами ст.ст. 1, 14 Закону про банкрутство в частині визнання кредитором з грошовими вимогами.

Кредитор 2 у запереченнях щодо визнання вимог інших кредиторів б/№ від 29 липня 2013 року надає пояснення, відповідно до яких він заперечує вимоги Заявника 12 так як на його думку грошові вимоги Заявника 12 до Боржника базуються на нікчемному правочині і вони не можуть бути задоволені судом. Свої заперечення стосовно вимог Заявника 12 Кредитор 2 базує на ст. 1031 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договір управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню.

В ході дослідження вимог Заявника 12, викладених в заяві б/№ від 17 квітня 2013 року з грошовими вимогами до Боржника, перевірки в судовому процесі обставин справи в їх сукупності на підставі поданих Заявником 12 до господарського суду письмової заяви з вимогами до Боржника та документів на їх підтвердження, за результатом дослідження інших матеріалів справи, суд дійшов наступних висновків.

З метою підготовки заяви Заявника 12 до розгляду в судовому засіданні та з'ясування законності підстав вимог Заявника 12, дійсних та фактичних обставин справи, п. 14 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 22 квітня 2013 року було зобов'язано Заявника 12 надати низку документальних доказів у справі, в тому числі зобов'язано Заявника 12 надати суду: оригінали поданих документів для огляду в судовому засіданні; оригінали для огляду в судовому засіданні та належним чином засвідчені копії для долучення до матеріалів справи: документу Заявника 12, що підтверджує обрання ОСОБА_5 президентом Заявника 12, кадрового наказу Заявника 12 про приступання ОСОБА_5 до виконання обов'язків президента Заявника 12; статутів Заявника 12 в поточній редакції та в редакції, чинній станом на 20 жовтня 2009 року; додатку № 3 до договору управління майном № 30 від 20 жовтня 2009 року, підписаного Заявником 12 та Боржником; належні та допустимі докази припинення договору управління майном № 30 від 20 жовтня 2009 року із урахуванням п.п. 4.2.3. п. 4.2. ст. 4, п.п. 8.6., 8.6. ст. 8 договору управління майном № 30 від 20 жовтня 2009 року; на виконання вимог абз. 2 п. 3.1. ст. 3 договору управління майном № 30 від 20 жовтня 2009 року надати узгоджені Заявником 12 і Боржником щоквартальні кошториси; детальний розрахунок прибутку від використання майна (з урахуванням майна), що наводить Заявник 12 у своїй заяві на загальну суму 162 120 000,00 грн. (а. з. 2) до дати порушення провадження у справі про банкрутство Боржника № Б8/134-12; надати письмові пояснення стосовно наступного: відповідно до п.п. 1.2. ст. 1 договору управління майном № 30 від 20 жовтня 2009 року, склад майна, яке передається в управління та його вартість визначені в додатках №№ 1-9, проте, дослідивши додані Заявником 12 до його заяви додатки, не все майно, передане Боржнику Заявником 12 міститься у додатках №№ 1-9 до договору управління майном № 30 від 20 жовтня 2009 року (наприклад, відповідно до акту № 8/82 від 20 жовтня 2009 року приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів щодо передавання агрегату для дражування насіння ELITE-8 інвентарний номер 13,114, залишковою вартістю 53 479,52 грн. (а.з. 101)); в своїй заяві Заявник 12 зазначає, що розмір збитків відповідає вартості переданого майна, зазначеній у відповідних додатках до договору, однак, відповідно до п. 1.5. договору управління майном № 30 від 20 жовтня 2009 року, майно, визначене п. 1.2. цього договору передається в управління шляхом підписання актів приймання-передачі, - надати письмові пояснення щодо вказаної неузгодженості; надати докази нотаріального посвідчення і державної реєстрації договору управління майном № 30 від 20 жовтня 2009 року на виконання вимог ч. 2 ст. 1030 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній станом на дату укладення договору управління майном № 30 від 20 жовтня 2009 року); надати правове обґрунтування заявлених вимог з урахуванням положень, що містяться в ст. 1040 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що Заявником 12 та Боржником не виконано вимоги суду в повному обсязі щодо надання суду витребуваних доказів, необхідних для розгляду заяви Заявника 12.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як зазначає Заявник 12, між ним та Боржником укладено договір управління майном № 30 від 20 жовтня 2009 року, відповідно до умов якого Заявник 12 передав в управління Боржника майно (в тому числі майнові комплекси, майно, майнові права), що є власністю Заявника 12, а Боржник зобов'язувався здійснювати управління майном в інтересах останнього.

Відповідно до п.п. 1.1. договору управління майном № 30 від 20 жовтня 2009 року, склад майна, яке передається у управління та його вартість визначені в додатках № 1-9, які є невід'ємною частиною договору, в тому числі: майновий комплекс відокремленого структурного підрозділу «Лани Маньківщини»; майновий комплекс відокремленого структурного підрозділу «Агрофірма «Насташківська»; майновий комплекс відокремленого структурного підрозділу «Агрофірма «Маяк»; майновий комплекс відокремленого структурного підрозділу «Агрофрма «Мир»; майновий комплекс відокремленого структурного підрозділу «Агрофірма «Переселенська»; автомобілі, трактори, комбайни та сільськогосподарська техніка; трактори, комбайни, сільськогосподарська техніка та автомобілі, що є предметом застави; поточні біологічні активи; пакет акцій відкритого акціонерного товариства «Кагарлицький цукровий завод».

Відповідно до ч. 1 ст. 209 Цивільного кодексу України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Договір про закупівлю, який укладається відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель", на вимогу замовника підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Згідно ст. 1031 Цивільного кодексу України, договір управління майном укладається в письмовій формі. Договір управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню.

Як було зазначено, ухвалою господарського суду Київської області від 22 квітня 2013 року зобов'язано Заявника 12 надати низку доказів у справі, в тому числі докази нотаріального посвідчення і державної реєстрації договору управління майном № 30 від 20 жовтня 2009 року на виконання вимог ч. 2 ст. 1030 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній станом на дату укладення договору управління майном № 30 від 20 жовтня 2009 року); Заявником 12 вимоги суду не виконані, витребувані докази не надані, пояснень щодо не можливості надання витребуваних доказів не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як було зазначено, відповідно до ч. 1 ст. 215, абз. 1 ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Враховуючи вище викладене, договір управління майном № 30 від 20 жовтня 2009 року, на якому базуються вимоги Заявника 12 є нікчемний.

У відповідності до договору управління майном № 30 від 20 жовтня 2009 року, згідно ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, Боржник має повернути Заявнику 12 передане йому в управління майно, отже вимоги Заявника 12 є майновими, а не грошовими.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Згідно п.п. 3.1.1. Рекомендацій, кредиторами у справі про банкрутство можуть бути будь-які юридичні або фізичні особи, які мають у встановленому порядку підтверджені відповідними доказами грошові вимоги до боржника, вимоги щодо виплати заробітної плати, а також щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

В зв'язку з тим, що вимоги Заявника 12 є майновими, а не грошовими, суд відмовляє у задоволенні заяви Заявника 12 б/№ від 17 квітня 2013 року з грошовими вимогами до Боржника.

В зв'язку з відмовою у задоволенні вимог Заявника 12, витрати по оплаті судового збору в сумі 1 147,00 грн. за подання заяви про визнання кредитором у справі про банкрутство Боржника, відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського кодексу України, покладаються судом на Заявника 12.

Розглядаючи заяву Заявника 14 б/№ від 15 квітня 2013 року про визнання конкурсним кредитором, судом встановлено наступне.

В своїй заяві б/№ від 15 квітня 2013 року про визнання конкурсним кредитором Заявник 14, посилаючись на ст. 23 Закону про банкрутство, ст.ст. 1, 18, 86 Господарського процесуального кодексу України, просить суд визнати його конкурсним кредитором з грошовими вимогами до Боржника в сумі 828 811,00 грн.; зобов'язати розпорядника майна Боржника включити до реєстру майнових вимог кредиторів вимоги Заявника 14 в повному об'ємі на суму 828 811,00 грн. Свої вимоги до Боржника Заявник 14 обґрунтовує не виконанням Боржником зобов'язань за договором про надання зворотної фінансової допомоги від 10 січня 2012 року.

На підтвердження викладеного у заяві б/№ від 15 квітня 2013 року про визнання конкурсним кредитором Заявником 14 долучено документи, в тому числі копії: договору № 10/01-12 про надання фінансової допомоги від 10 січня 2012 року; корінців квитанцій до прибуткового касового ордеру № 78 від 23 квітня 2012 року, № 74 від 13 квітня 2012 року, № 67 від 09 квітня 2012 року, № 91 від 18 червня 2012 року, № 27 від 16 лютого 2012 року, № 31 від 27 лютого 2012 року, № 32 від 28 лютого 2012 року, № 34 від 29 лютого 2012 року, № 83 від 28 квітня 2012 року, № 82 від 28 квітня 2012 року, № 79 від 24 квітня 2012 року, № 75 від 23 квітня 2012 року, № 90 від 31 травня 2012 року, № 88 від 14 травня 2012 року.

Кредитор 2 у запереченнях щодо визнання вимог інших кредиторів б/№ від 14 квітня 2014 року надає пояснення, відповідно до яких він заперечує проти визнання заборгованості Боржника перед Заявником 14. Свої заперечення вимог Заявника 14 Кредитор 2 мотивує тим, що Боржник та Заявник 14 є пов'язаними особами, оскільки сам Боржник знаходиться під контролем Заявника 14; Кредитор 2 також надає пояснення, згідно яких вважає, що заява Заявника 14 була подана з порушенням 30-денного строку для її подання.

З метою підготовки заяви Заявника 14 до розгляду в судовому засіданні та з'ясування законності підстав вимог Заявника 8, дійсних та фактичних обставин справи, п. 16 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 22 квітня 2013 року було зобов'язано надати низку документальних доказів у справі, зокрема зобов'язано Заявника 14 надати суду: оригінали поданих документів для огляду в судовому засіданні; інші докази, що підтверджують викладені в заяві обставини; оригінали для огляду в судовому засіданні та належним чином засвідчені копії для долучення до матеріалів справи: трудової книжки Заявника 14.

Судом встановлено, що Заявником 14 та Боржником не виконано вимоги суду в повному обсязі щодо надання суду витребуваних доказів, необхідних для розгляду заяви Заявника 14.

Розглядаючи заперечення Кредитора 2 щодо прострочення Заявником 14 строку для заявлення своїх вимог до Боржника, судом встановлено наступне.

Згідно ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Публікація оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Боржника № Б8/134-12 здійснена в газеті "Голос України" № 51-52 (5551-5552) від 19 березня 2013 року, отже граничним строком для подання до господарського суду письмових заяв з вимогами до боржника є 18 квітня 2013 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 51 Господарського процесуального кодексу України, процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.

Судом встановлено, що згідно відбитку печатки відділу поштового зв'язку на конверті Р0920003050159, в якому надійшла заява Заявника 14 з вимогами до Боржника, заява Заявника 14 з вимогами до Боржника здана на пошту 18 квітня 2013 року, отже, подана в межах законодавчо встановленого строку для її подання.

Як зазначає Заявник 14, між ним та Боржником було укладено договір № 10/01-12 про надання поворотної фінансової допомоги від 10 січня 2012 року, відповідно до п.п. 1.1. якого, Позикодавець (Заявник 14) надає Позичальнику (Боржник) поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до пояснень, що надані Заявником 14 в своїй заяві, ним виконуючи умови договору № 10/01-12 про надання поворотної фінансової допомоги від 10 січня 2012 року надано фінансову допомогу Боржнику, що підтверджено квитанціями до прибуткових касових ордерів № 78 від 23 квітня 2012 року, № 74 від 13 квітня 2012 року, № 67 від 09 квітня 2012 року, № 91 від 18 червня 2012 року, № 27 від 16 лютого 2012 року, № 31 від 27 лютого 2012 року, № 32 від 28 лютого 2012 року, № 34 від 29 лютого 2012 року, № 83 від 28 квітня 2012 року, № 82 від 28 квітня 2012 року, № 79 від 24 квітня 2012 року, № 75 від 23 квітня 2012 року, № 90 від 31 травня 2012 року, № 88 від 14 травня 2012 року, - на загальну суму 828 811,00 грн.

Для підтвердження надання Боржнику поворотної фінансової допомоги, Заявником 14 долучено до своєї заяви копії корінців до прибуткових касових ордерів № 78 від 23 квітня 2012 року, № 74 від 13 квітня 2012 року, № 67 від 09 квітня 2012 року, № 91 від 18 червня 2012 року, № 27 від 16 лютого 2012 року, № 31 від 27 лютого 2012 року, № 32 від 28 лютого 2012 року, № 34 від 29 лютого 2012 року, № 83 від 28 квітня 2012 року, № 82 від 28 квітня 2012 року, № 79 від 24 квітня 2012 року, № 75 від 23 квітня 2012 року, № 90 від 31 травня 2012 року, № 88 від 14 травня 2012 року, які, як встановлено судом, вже досліджувалися на відповідність їх встановленим нормативно-правовими актами формам при дослідженні вимог Заявника 8, яким в судовому засіданні 24 лютого 2014 року долучені оригінали перелічених корінців до прибуткових касових ордерів в якості доказів, що підтверджують його (Заявника 8) вимоги до Боржника.

Як вже було встановлено судом, оригінали корінців до прибуткових касових ордерів: № 90 від 31 травня 2012 року, № 91 від 18 червня 2012 року, № 27 від 16 лютого 2012 року, № 34 від 29 лютого 2012 року, № 32 від 28 лютого 2012 року, № 31 від 27 лютого 2012 року, № 88 від 14 травня 2012 року, № 83 від 28 квітня 2012 року, № 82 від 28 квітня 2012 року, № 79 від 24 квітня 2012 року, № 75 від 23 квітня 2012 року, № 78 від 23 квітня 2012 року, № 74 від 13 квітня 2012 року, № 67 від 09 квітня 2012 року, - не відповідають встановленим нормативно-правовими актами формам та недопустимі в якості доказів у цій справі.

Окрім встановленого при розгляді вимог Заявника 8, судом встановлено, що вказані оригінали корінців до прибуткових касових ордерів: № 90 від 31 травня 2012 року, № 91 від 18 червня 2012 року, № 27 від 16 лютого 2012 року, № 34 від 29 лютого 2012 року, № 32 від 28 лютого 2012 року, № 31 від 27 лютого 2012 року, № 88 від 14 травня 2012 року, № 83 від 28 квітня 2012 року, № 82 від 28 квітня 2012 року, № 79 від 24 квітня 2012 року, № 75 від 23 квітня 2012 року, № 78 від 23 квітня 2012 року, № 74 від 13 квітня 2012 року, № 67 від 09 квітня 2012 року, не містять правового зв'язку, в тому числі, із фактичним виконанням Заявником 14 договору № 10/01-12 про надання фінансової допомоги від 10 січня 2012 року, оскільки мають пряму вказівку, що передача коштів здійснена не на виконання договору № 10/01-12 про надання фінансової допомоги від 10 січня 2012 року, а «тимчасова фінансова допомога».

Врахувавши вище викладене, в зв'язку з тим, що вимоги Заявника 14 не підтверджені належними та допустимими доказами, в зв'язку з тим, що Заявником 14 не доведено фактичне виконання ним зобов'язань стосовно Боржника відповідно до договору № 10/01-12 про надання поворотної фінансової допомоги від 10 січня 2012 року, суд відмовляє у задоволенні заяви Заявника 14 /№ від 15 квітня 2013 року про визнання конкурсним кредитором.

В зв'язку з відмовою у задоволенні вимог Заявника 14, витрати по оплаті судового збору в сумі 1 147,00 грн. за подання заяви про визнання кредитором у справі про банкрутство Боржника, відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського кодексу України, покладаються судом на Заявника 14.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

В зв'язку з неявкою в судове засідання більшості учасників провадження суд дійшов висновку про необхідність відкладення судового засідання на іншу дату.

Судом встановлено, що відкладення судового засідання у справі потребує продовження строків, встановлених ч.ч. 4-6 п. 11 ст. 11 Закону про банкрутство.

Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Призначені господарським судом строки можуть бути ним продовжені за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи.

Відповідно до п. 2.6. Рекомендацій, у вирішенні питань процесуального характеру під час розгляду справ про банкрутство господарські суди мають виходити з такого. Згідно зі статтею 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом. Отже, господарські суди, розглядаючи справи про банкрутство, повинні керуватися Законом і застосовувати лише ті статті або відповідні частини статей ГПК України, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу. Відповідно до статті 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Оскільки ця норма застосовується і у провадженні у справах про банкрутство, господарські суди, керуючись нею, можуть відновити пропущений процесуальний строк, встановлений Законом для вчинення певної дії, наприклад, встановлений частиною 6 статті 18 Закону строк подання плану санації. Відновлення встановлених Законом строків конкретних процедур не допускається, але ці строки можуть бути продовжені судом у випадках, передбачених самим Законом. Наприклад, за правилами частини 1 статті 17 та частини 2 статті 22 Закону можуть бути продовжені судом строки санації боржника та ліквідації банкрута. Строки, призначені господарським судом у справі про банкрутство, можуть бути ним продовжені, наприклад, строки проведення процесуальних дій, які визначені за правилами частини 11 статті 11 Закону, але не більше, ніж передбачено Законом.

В зв'язку з неявкою в попереднє засідання більшості учасників у справі, суд дійшов висновку про необхідність продовження строків, встановлених ч.ч. 4-6 п. 11 ст. 11 Закону про банкрутство на один місяць від раніше продовжених.

Керуючись 129 Конституції України, ст.ст. 4-1, 4-3, 22, 33- 36, 43, 49, 53, 75, 77, 81, 82, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 1, 5, 11, 13, 14, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 17, 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16 липня 1999 року, ст.ст. 4, 7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 7, 82, 173, 179 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 80, 202- 205, 209, 215, 216,517, 593, 1031 Цивільного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18 грудня 2009 року, Рекомендаціями Президії Вищого господарського Суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04 червня 2004 року № 04-5/1193, Роз'ясненнями Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Арбітражного процесуального Кодексу України" № 01-6/244 від 25 лютого 1992 року, Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Агротекс-Хім" б/№ від 23 лютого 2013 року (вх. № 3516 від 26 лютого 2013 року) "Про визнання кредитором, вимоги якого забезпечені заставою та включення до реєстру кредиторів", б/№ від 18 квітня 2013 року (вх. № 10217 від 22 квітня 2013 року) про визнання кредитором, - задовольнити частково, а саме задовольнити в частині: визнання вимог ТОВ "Агротекс-Хім" в сумі 2 768 970,78 грн. та в сумі 411 412,32, основного боргу, які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів;

Визнати вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Агротекс-Хім" (ідентифікаційний код: 34262545, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Цитадельна, буд. 6/8) в сумі 3 180 383,10 грн. (три мільйони сто вісімдесят тисяч триста вісімдесят три гривні 10 коп.) основного боргу, які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, в сумі 1 147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.) судового збору, які відносяться до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Судовий збір сплачений товариством з обмеженою відповідальністю "Агротекс-Хім" (ідентифікаційний код: 34262545, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Цитадельна, буд. 6/8) відповідно до квитанції № 2547 від 18 квітня 2013 року в сумі 3,00 грн. (три гривні 00 коп.) повернути з Державного бюджету України товариству з обмеженою відповідальністю "Агротекс-Хім" (ідентифікаційний код: 34262545, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Цитадельна, буд. 6/8).

2. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Родень-М" (ідентифікаційний код: 14196320, місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, вул. Благовісна, буд. 299, кв. 132; поштова адреса (згідно заяви): 18035, м. Черкаси, вул. Володарського, 15) б/№ від 22 лютого 2013 року (вх. № 3678 від 28 лютого 2013 року) про грошові вимоги, - залишити без розгляду.

Судовий збір сплачений товариством з обмеженою відповідальністю "Родень-М" (ідентифікаційний код: 14196320, місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, вул. Благовісна, буд. 299, кв. 132) відповідно до квитанції № 4862/з1 від 22 лютого 2014 року в сумі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень 70 коп.) повернути з Державного бюджету України товариству з обмеженою відповідальністю "Родень-М" (ідентифікаційний код: 14196320, місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, вул. Благовісна, буд. 299, кв. 132).

3. В задоволенні заяви Заявника 8 - товариства з обмеженою відповідальністю "Русава-К" (ідентифікаційний код: 33451012, місцезнаходження: 09200, Київська область, м. Кагарлик, вул. Фрунзе, буд. 92) б/№, б/дати (вх. № 4817 від 19 березня 2013 року) про визнання конкурсним кредитором, - відмовити.

Судові витрати Заявника 8 - товариства з обмеженою відповідальністю "Русава-К" понесені ним у справі № Б8/134-12 покласти на останнього.

Відповідно до п.п. 11. 5 Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 04-5/1193 від 04 червня 2004 року, з моменту публікації відомостей про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури поточні кредитори, вимоги яких виникли після порушення провадження у справі про банкрутство (у процедурах розпорядження майном, санації та ліквідації), зобов'язані заявити їх ліквідатору та до господарського суду протягом строку ліквідаційної процедури. Розгляд таких вимог здійснюється за аналогією з порядком розгляду вимог конкурсних кредиторів.

4. В задоволенні заяви Заявника 12 - закритого акціонерного товариства "МІЖНАРОДНА АГРОПРОМИСЛОВА КОРПОРАЦІЯ" (ідентифікаційний код: 31925477, місцезнаходження: 01023, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16) б/№ від 17 квітня 2013 року (вх. № 9983 від 18 квітня 2013 року) з грошовими вимогами до Боржника, - відмовити.

Судові витрати Заявника 12 - закритого акціонерного товариства "МІЖНАРОДНА АГРОПРОМИСЛОВА КОРПОРАЦІЯ" понесені ним у справі № Б8/134-12 покласти на останнього.

5. В задоволенні заяви Заявника 14 - громадянина України ОСОБА_5 (паспорт серії НОМЕР_6, виданий Печерським РУГУ МВС України в м. Києві 25 лютого 1997 року, ідентифікаційний код: НОМЕР_4, місце проживання 01011, АДРЕСА_3) б/№ від 15 квітня 2013 року (вх. № 10232 від 22 квітня 2013 року) про визнання конкурсним кредитором, - відмовити.

Судові витрати Заявника 14 - громадянина України ОСОБА_5 понесені ним у справі № Б8/134-12 покласти на останнього.

6. Продовжити строки, встановлені абз.абз. 4-6 п. 11 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на один місяць від раніше продовжених.

7. Відкласти попереднє засідання у справі на 06 жовтня 2014 року на 16 год. 20 хв., яке відбудеться в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Комінтерну, 16, зал судових засідань № 2).

8. Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі, ТОВ "Родень-М, ТОВ "Русава-К", ЗАТ "МІЖНАРОДНА АГРОПРОМИСЛОВА КОРПОРАЦІЯ", ОСОБА_5

Суддя П.Ф. Скутельник