Рішення № 40434303, 10.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13659/14 10.09.14

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при помічнику судді Угленко Я.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» простягнення заборгованості в розмірі 3 397 гривень 63 копійки

Представники:

від Позивача: Ашмінець І.В. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: Безсрочна А.М. (представник за Довіреністю);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості в розмірі 3 397 гривень 63 копійки.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 21 травня 2012 року між Дочірньою компанією «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» («Продавець») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» («Покупець») укладено Договір купівлі-продажу документації, відповідно до умов якого сторони погодили, що продавець зобов'язується на умовах, визначних договором, передавати у власність покупця документацію, а покупець зобов'язується на умовах, визначених договором прийняти та оплатити документацію. Позивач зазначає, що передача документації покупцю підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі документації від 23.04.2013 року. Однак, Відповідач в порушення договірних умов, за отриману документацію своєчасно розрахунки не здійснив. Таким чином, за прострочення Відповідачем розрахунків за отриману документацію, Позивач просить Суд стягнути з останнього 2 162 гривні 44 копійки - пені, 489 гривень 99 копійок - 3% річних та 745 гривень 20 копійок - інфляційних нарахувань.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.07.2014 р. порушено провадження у справі № 910/13659/14, судове засідання призначено на 24.07.2014 р.

24.07.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю уповноваженого представника бути присутнім в судовому засіданні.

24.07.2014 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2014 року відкладено розгляд справи на 13.08.2014 року.

12.08.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 09.07.2014 року.

У зв'язку з перебуванням судді Чинчин О.В. у відпустці, Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 13.08.2014 року справу № 910/13659/14 передано для розгляду судді Поляковій К.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.08.2014 року справу № 910/13659/14 прийнято до провадження суддею Поляковою К.В., розгляд справи призначено на 10.09.2014 рік.

13.08.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли додаткові обґрунтування та докази на підтвердження позовних вимог.

У зв'язку з виходом судді Чинчин О.В. з відпустки, Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 01.09.2014 року справу № 910/13659/14 передано для розгляду судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.09.2014 справу № 910/13659/14 прийнято до провадження суддею Чинчин О.В., розгляд справи призначено на 10.09.2014 рік.

10.09.2014 року через загальний відділ діловодства суду отримано від Відповідача документи на виконання вимог Ухвали суду про порушення провадження у справі та Відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що оскільки оплата документації проведена в межах договірних строків оплати (з 01.05.2013 року по 01.05.2015 року), нарахування штрафних санкцій і позовні вимоги Відповідач вважає безпідставними.

В судовому засіданні 10.09.2014 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 10 вересня 2014 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

21 травня 2012 року між Дочірньою компанією «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» («Продавець») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» («Покупець») укладено Договір купівлі-продажу документації (надалі - Договір), відповідно до умов якого сторони погодили, що продавець зобов'язується на умовах, визначних договором, передавати у власність покупця документацію, а покупець зобов'язується на умовах, визначених договором прийняти та оплатити документацію.

Пунктом 3.1. Договору, в редакції Додаткової угоди від 25.12.2012 року, визначено, що документація повинна бути передана Покупцю на підставі акту приймання-передачі документації.

Покупець здійснює оплату вартості документації продавцю протягом 24 місяців після підписання акту приймання-передачі документації, починаючи з місяця, наступного за місяцем підписання акту приймання-передачі документації. Оплата здійснюється щомісячно до 15 числа згідно з рахунками-фактурами, що надаються щомісячно, в порядку та розмірах, наведених нижче: протягом 23 місяців - по 62 100, 00 грн.; у 24-му місяці - 61 485,20 грн. (пункт 4.2. Договору, в редакції Додаткової угоди від 25.12.2012 року).

На підставі Актів приймання-передачі документації №№ 1, 2, 3 від 23.04.2013 року Позивачем передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» документацію на загальну суму 1 489 785 гривень 20 копійок.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з травня 2014 року по грудень 2013 року Позивачем, відповідно до умов Договору купівлі-продажу документації, було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» відповідні рахунки-фактури.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач в порушення договірних умов, за отриману документацію своєчасно розрахунки не здійснив. Таким чином, за прострочення Відповідачем розрахунків за отриману документацію, Позивач просить Суд стягнути з останнього 2 162 гривні 44 копійки - пені, 489 гривень 99 копійок - 3% річних та 745 гривень 20 копійок - інфляційних нарахувань.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору купівлі-продажу документації між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі Актів приймання-передачі документації №№ 1, 2, 3 від 23.04.2013 року Позивачем передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» документацію на загальну суму 1 489 785 гривень 20 копійок.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з травня 2014 року по грудень 2013 року Позивачем, відповідно до умов Договору купівлі-продажу документації, було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» відповідні рахунки-фактури.

Однак, як вставлено Судом, Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» було прострочено сплату грошових коштів за рахунками за червень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2013 року та січень 2014 року.

Суд не приймає до уваги доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» про те, що так як оплату документації проведена в межах договірних строків оплати (з 01.05.2013 року по 01.05.2015 року), нарахування штрафних санкцій є безпідставним, оскільки пунктом 4.2. Договору, в редакції Додаткової угоди від 25.12.2012 року, визначено, що оплата здійснюється щомісячно до 15 числа згідно з рахунками-фактурами, що надаються щомісячно, в порядку та розмірах визначених вказаним пунктом Договору.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, Суд зазначає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» в частині стягнення 489 гривень 99 копійок - 3% річних та 745 гривень 20 копійок - інфляційних нарахувань є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» визначено, що пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки. Установлене статтею 3 названого Закону обмеження розміру пені не стосується неустойки, встановленої іншими законодавчими актами (пункт 2.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).

Таким чином, Суд зазначає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» в частині стягнення 2 162 гривні 44 копійки - пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» (04053, м.Київ, ВУЛИЦЯ КУДРЯВСЬКА, будинок 13-19, Ідентифікаційний код юридичної особи 30162340) на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м.Київ, ВУЛИЦЯ КУДРЯВСЬКА, будинок 26/28, Ідентифікаційний код юридичної особи 30019775) 3 397 (три тисячі триста дев'яносто вісім) гривень 63 копійки, з яких: 2 162 гривні 44 копійки - пені, 489 гривень 99 копійок - 3% річних та 745 гривень 20 копійок - інфляційних нарахувань.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» (04053, м.Київ, ВУЛИЦЯ КУДРЯВСЬКА, будинок 13-19, Ідентифікаційний код юридичної особи 30162340) на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м.Київ, ВУЛИЦЯ КУДРЯВСЬКА, будинок 26/28, Ідентифікаційний код юридичної особи 30019775) 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 11 вересня 2014 року.

Суддя О.В. Чинчин