Постанова № 40434284, 09.09.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2014 р. Справа№ Б24/081-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів: Остапенка О.М.

Сотнікова С.В.

при секретарі Матвєєнко Т.Є.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу господарського суду Київської області від 21.07.2014р.

по справі № Б24/081-12 (суддя Скутельник П.Ф.)

за спільною заявою ОСОБА_3 та ОСОБА_4

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Гроуверс»

про банкрутство

за участю представників:

від апелянта: не з»явились

від заявників: не з»явились

від боржника: не з»явились

від арбітражного керуючого: Хрипко І.І. - дов. № б/н від 21.03.2014р.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.07.2014р.у справі № Б24/081-12 заяву ОСОБА_6 про визнання кредитором та включення вимог до реєстру вимог кредиторів від 29.11.2012 року б/н (вх. №19560 від 03.12.2012 року), - задоволено.

Визнані грошові вимоги ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце проживання: 11200, АДРЕСА_1) у вигляді заборгованості з виплати заробітної плати у сумі 24 000,00 грн. (двадцять чотири тисячі гривень 00 коп.), які підлягають задоволенню в першу чергу задоволення вимог кредиторів, заборгованості з виплати заробітної плати у сумі 632 000,00 грн. (шістсот тридцять дві тисячі гривень 00 грн.), які підлягають задоволенню в другу чергу задоволення вимог кредиторів, компенсації за затримку виплати заробітної плати із урахуванням індексації заробітної плати у сумі 42 555,60 грн. (сорок дві тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять гривень 60 коп.), які підлягають задоволенню в другу чергу задоволення вимог кредиторів, та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Боржника.

Покладено на боржника - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ГРОУВЕРС", ідентифікаційний код: 31252340, місцезнаходження: 07412, Київська обл., Броварський район, с. Рожни, вул. Щорса, буд. 41-Г, судовий збір у сумі 1 073,00 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 00 коп.), який відноситься до першої черги задоволення вимог кредиторів за наслідком розгляду заяви ОСОБА_6 про визнання кредитором та включення вимог до реєстру вимог кредиторів від 29.11.2012 року б/н, яка звільнена від сплати судового збору та кредитором за яким є орган доходів та зборів за місцезнаходженням Боржника, як орган стягнення до Державного бюджету України та інше.

Не погоджуючись із згаданою ухвалою, ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу господарського суду київської області 21.07.2014р. у справі № Б24/081-12 скасувати в частині задоволення заяви ОСОБА_6 про визнання кредитором та включення вимог до реєстру вимог кредиторів; визнані грошових вимог ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце проживання: 11200, АДРЕСА_1) у вигляді заборгованості з виплати заробітної плати у сумі 24 000,00 грн. (двадцять чотири тисячі гривень 00 коп.), які підлягають задоволенню в першу чергу задоволення вимог кредиторів, заборгованості з виплати заробітної плати у сумі 632 000,00 грн. (шістсот тридцять дві тисячі гривень 00 грн.), які підлягають задоволенню в другу чергу задоволення вимог кредиторів, компенсації за затримку виплати заробітної плати із урахуванням індексації заробітної плати у сумі 42 555,60 грн. (сорок дві тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять гривень 60 коп.), які підлягають задоволенню в другу чергу задоволення вимог кредиторів, та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Боржника; покладення на боржника - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ГРОУВЕРС", ідентифікаційний код: 31252340, місцезнаходження: 07412, Київська обл., Броварський район, с. Рожни, вул. Щорса, буд. 41-Г, судовий збір у сумі 1 073,00 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 00 коп.), який відноситься до першої черги задоволення вимог кредиторів за наслідком розгляду заяви ОСОБА_6 про визнання кредитором та включення вимог до реєстру вимог кредиторів від 29.11.2012 року б/н, яка звільнена від сплати судового збору та кредитором за яким є орган доходів та зборів за місцезнаходженням Боржника, як орган стягнення до Державного бюджету України. В іншій частині ухвалу господарського суду київської області від 21.07.2014р. залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2014р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 було прийнято до провадження та призначено розгляд справи № Б24/081-12 на 09.09.2014р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2014р. було внесено зміни до складу колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2014р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 було прийнято до провадження.

Встановлено, що в судове засідання 09.09.2014р. представники боржника, заявників та апелянта не з»явились, але останнім через відділ документального забезпечення було подано клопотання в якому підтримує апеляційну скаргу в повному обсязі та просить суд розглядати апеляційну скаргу без її участі.

Представник арбітражного керуючого в судовому засіданні зазначив, що вирішення питання щодо задоволення або залишення без задоволення апеляційної скарги поклався на розсуд суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до п. 1-1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в ред. Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI, що набрала чинності з 19 січня 2013 року, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Провадження у цій справі про банкрутство порушено ухвалою суду від 11.09.2012 року, відповідно, до набрання чинності новою редакцією Закону про банкрутство та у відповідності до п. 1-1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в ред., що набрала чинності з 19 січня 2013 року), в зв'язку з чим під час розгляду справи підлягають застосовуванню положення Закону про банкрутство в редакції, що набрала чинності 04 листопада 2012 року.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Визначення терміну "кредитор" надається в ст. 1 Закону про банкрутство, згідно якої, кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Отже, грошові вимоги, що заявляються до боржника, мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Відповідно до Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04 червня 2004 року №05-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, п.п. 3.1.1., кредиторами у справі про банкрутство можуть бути будь-які юридичні або фізичні особи, які мають у встановленому порядку підтверджені відповідними доказами грошові вимоги до боржника, вимоги щодо виплати заробітної плати, а також щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); згідно абз. 2 п.п. 4.3. зазначених Рекомендацій, у вирішенні питання про визначення розміру вимог за грошовими зобов'язаннями господарські суди мають враховувати, що частина 7 статті 1 закону визначає грошове зобов'язання як зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Частиною 1 ст. 14 Закону про банкрутство визначено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном.

Відповідно до ч. 9 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розпорядник майна зобов'язаний: розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому цим Законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку; повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову визнання вимог боржником; вживати заходів для захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; скликати збори кредиторів; надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено справу про банкрутство; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника; виконувати інші функції, передбачені цим Законом.

ОСОБА_6 звернулась до господарського суду Київської області з заявою про визнання кредитором та включення вимог до реєстру вимог кредиторів від 29.11.2012 року б/н (вх. №19560 від 03.12.2012 року) з урахуванням додаткових пояснень від 12.08.2013 року б/н (вх. №17195 від 12.08.2013 року) та додаткових пояснень від 26.09.2013 року (вх. №20373 від 26.09.2013 року), у якій ОСОБА_6 просить визнати вимоги на суму 698 555,60 грн., що складаються з: заборгованості з виплати заробітної плати у сумі 656 000,00 грн. та компенсації за затримку виплати заробітної плати із урахуванням індексації заробітної плати у сумі 42 555,60 грн.

Вказані вимоги ОСОБА_6 обґрунтовує тим, що всупереч та в порушення вимог трудового законодавства України та наказу від 31.01.2006 року №4-К, яким призначено ОСОБА_6 на посаду заступника директора Боржника та встановлено посадовий оклад у розмірі 8 000,00 грн. на місяць, Боржником не виплачено заробітну плату за період з 01.02.2006 року по 30.11.2006 року, у зв'язку з чим розмір заборгованості Боржника по виплаті заробітної плати ОСОБА_6 складає 656 000,00 грн. Крім того, відповідно до положень ст. 34 Закону України "Про оплату праці", розмір компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати становить 42 555,60 грн.

На підтвердження заборгованості з виплати заробітної плати у сумі 656 000,00 грн. та компенсації за затримку виплати заробітної плати із урахуванням індексації заробітної плати у сумі 42 555,60 грн. ОСОБА_6 надано копії наказу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ГРОУВЕРС" від 31.01.2006 року №4-К, рішення апеляційного суду Житомирської області від 08.04.2014 року у справі №277/1451/13-ц, рішення Броварського міськрайонного суду Київської області; відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів за період з 01.01.2008 року по 31.03.2011 року.

Згідно наказу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ГРОУВЕРС" від 31.01.2006 року №4-К, ОСОБА_6 призначено на посаду заступника директора з питань земельних відносин; встановлено ОСОБА_6 посадовий оклад в розмірі 8 000,00 грн. на місяць.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Кодексу законів про працю України (далі за текстом: КзпП України), власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 15 КзпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про оплату праці", у разі банкрутства підприємства чи ліквідації його у судовому порядку зобов'язання перед працівниками такого підприємства щодо заробітної плати, яку вони повинні одержати за працю (роботу, послуги), виконану у період, що передував банкрутству чи ліквідації підприємства, виконуються відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В матеріалах справи наявне рішення апеляційного суду Житомирської області від 08.04.2014 року у справі №277/1451/13-ц, яким вирішено стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ГРОУВЕРС" на користь ОСОБА_6 заборгованість по заробітній платі за період роботи з 01.02.2006 року по 28.11.2013 року в сумі 752 000,00 грн., індексацію заробітної плати за період роботи з 01.02.2006 року по 28.11.2013 року в сумі 54 526,54 грн., а всього 806 526,54 грн.

Вказаним рішенням встановлено, що наказом СТОВ "ЮНАЙТЕД ГРОУВЕРС" №4-К від 31.01.2006 року "Про призначення на посаду Директора" ОСОБА_6 було призначено з 01.02.2006 року на посаду заступника директора з питань земельних відносин з посадовим окладом 8 000,00 грн. на місяць, трудові відносини між сторонами тривають до цього часу. З моменту прийняття на роботу та до цього часу відповідач не виплачував позивачу заробітну плату в повному обсязі.

Доказів оскарження чи скасування рішення апеляційного суду Житомирської області від 08.04.2014 року у справі №277/1451/13-ц учасниками провадження у справі суду не надано.

Згідно п.п. "б" п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею: у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати за три місяці роботи, що передують порушенню справи про банкрутство чи припиненню трудових відносин у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, право на які виникло протягом двох років, відпрацьованих до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, інших коштів, належних працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), право на які виникло протягом трьох останніх місяців до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі.

Частиною 2 ст. 31 Закону про банкрутство встановлено, що у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників).

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_6 будь-яких заперечень щодо ухвали суду від 21.07.2014р. не надавала, не скористалась своїм правом на участь у судовому засіданні, хоча про час та дату засідання була повідомлена належним чином, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку, що грошові вимоги ОСОБА_6 у вигляді заборгованості з виплати заробітної плати у сумі 24 000,00 грн. (двадцять чотири тисячі гривень 00 коп.), підлягають задоволенню в першу чергу задоволення вимог кредиторів, заборгованості з виплати заробітної плати у сумі 632 000,00 грн. (шістсот тридцять дві тисячі гривень 00 грн.), які підлягають задоволенню в другу чергу задоволення вимог кредиторів, компенсації за затримку виплати заробітної плати із урахуванням індексації заробітної плати у сумі 42 555,60 грн. (сорок дві тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять гривень 60 коп.), які підлягають задоволенню в другу чергу задоволення вимог кредиторів, та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Боржника.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законну обґрунтовану ухвалу, яка відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, належних доказів на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із ухвалою господарського суду київської області від 21.07.2014р. у справі № Б24/081-12, а отже підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. 99 ст. ст. 101- 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Київської області у справі № Б24/081-12 від 21.07.2014р. залишити без змін.

2. Матеріали справи № Б24/081-12 повернути до господарського суду Київської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.В. Шипко

Судді О.М. Остапенко

С.В. Сотніков