Постанова № 4043231, 28.05.2009, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2009 р.                     Справа № 2а-17887/09/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрука В.В.,

при секретарі судового засідання – Кузику Р.В.,

з участю представника позивача Іваницької Н.А.,

представників відповідача 1): Бугайова А.О, Кузьменко О.О., Степанюк В.І.,

представника відповідача 2): Гережун Н.Д.

прокурора відділу представництва облпрокуратури Манзія П.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньінвестбуд» до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області з участю прокуратури Волинської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень та зобов’язання перерахувати суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Волиньінвестбуд» звернувся з позовом до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції та із врахуванням уточнених позовних вимог просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 16.04.2009р. №0000032302/1, яким відповідачем констатовано відмову позивача від бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 3526300, 00 грн., від 16.02.2009р. №0000022302/1, яким інспекцією зменшено заявлену позивачем до відшкодування суму ПДВ на 3000000,00 грн., а також зобов’язати Головне управління Державного казначейства України у Волинській області перерахувати суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість – 3000000грн. на рахунок позивача.

Позовні вимоги вмотивовані наступним:

- п.15.3.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлює 1095-денний строк для реалізації права на бюджетне відшкодування, а не річний, як на те посилається податковий орган в акті перевірки;

- факт самостійного виявлення суми бюджетного відшкодування платником податку (позивачем) унеможливлює застосування пп. 7.7.7. Закону України, яка застосовується тільки у разі, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган податковий орган виявляє невідповідність між сумою бюджетного відшкодування, на яке платник податку має право, та сумою яка була або не була ним заявлена;

- Луцька ОДПІ припустилась неправильного тлумачення пп. 7.7.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки застосувала механізм, передбачений в абз. а) щодо того періоду, коли до бюджетного відшкодування суму ПДВ ще не було заявлено (період грудень 2006 – листопад 2007);

- позивач заяви про зарахування відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів не подавав, а тому висновок податкового органу, що суми визначені в рядку 26 податкової декларації позивача за грудень 2007 року це суми, щодо яких платник податку прийняв рішення про зарахування відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів є помилковим.

Луцька ОДПІ у відзиві з приводу заявлених вимог від 26.05.2009р. та представники в судовому засіданні проти позову заперечують, мотивуючи тим, що позивачем пропущено річний строк для звернення із заявою про відшкодування з Державного бюджету сум ПДВ, а також в зв’язку із заниженням рядка 2 Розрахунку суми бюджетного відшкодування за грудень 2006 року – листопад 2007 року на суму ПДВ - 3526300грн. занижено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за вказаний період на 3526300грн., відповідно дана сума повинна зараховуватись у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів. Крім того, в підтвердження вказаних доводів представники податкового органу посилаються на акт камеральної перевірки від 18.11.2008р. та прийняте за результатами даної перевірки податкове повідомлення-рішення від 18.11.2008р. №0003911601/0, яким зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на 3000000грн. та збільшено суму що підлягає бюджетному відшкодуванню шляхом зарахування у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів – 3000000грн.

Головне управління ДКУ у Волинській області в поясненні від 13.05.2009р. та представник в судовому засіданні повідомили, що оскільки на момент розгляду справи висновок Луцької ОДПІ про суми відшкодування податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю «Волиньінвестбуд» відсутній, то відповідно відсутні й правові підстави для перерахунку коштів з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок позивача.

13.05.2009р. прокуратурою Волинської області повідомлено про вступ у справу в зв’язку з необхідністю захисту економічних інтересів держави. Представник прокуратури Волинської області в судовому засіданні повністю підтримав заперечення проти позову Луцької ОДПІ та просить в позові відмовити повністю з мотивів безпідставності заявлених вимог.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов. При цьому судом враховано наступне:

ТзОВ «Волиньінвестбуд» зареєстроване в якості суб’єкта підприємницької діяльності виконкомом Луцької міської ради 18.05.2006р., про що зроблено реєстраційний запис під №11981020000002653, код за ЄДРПОУ - 34396581. Товариство взяте на облік як платник податків з 18.05.2006р. за №440 та з 25.05.2006р. зареєстроване в якості платника ПДВ.

16.10.2006р. між ТзОВ «Волиньінвестбуд» та Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради укладено договір купівлі-продажу структурного підрозділу Комунального підприємства «Допомога» - цілісного майнового комплексу готелю «Мир» за ціною 21500000грн. Позивач сплатив вартість об’єкту договору - 21500000 грн., в тому числі ПДВ - 3583333грн.33коп., повністю, що підтверджується платіжними дорученнями: №19 від 17.10.2006р. на суму 3000000грн.; №2 від 03.11.2006р. на суму 11000000грн.; №3 від 07.11.2006р. на суму 2000000грн.; №6 від 10.11.2006р. на суму 3300000грн.; №8 від 13.11.2006р. на суму 2200000грн.

Управлінням комунальною власністю виконкому Рівненської міськради позивачеві видано податкові накладні №02 від 20.10.2006р. (на суму 500000грн.) та №03 від 23.11.2006р. (на суму 3083333грн.33коп.), на підставі яких останнім сформовано суму податкового кредиту за грудень 2006 року.

Згідно поданої ТзОВ «Волиньінвестбуд» до Луцької ОДПІ податкової декларації з ПДВ за грудень 2006 року від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ становило 3565265грн.

01.12.2008р. Товариством подано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2008 року, а також розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника – 3000000грн.

З 15.12.2008р. по 23.12.2008р. Луцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Волиньінвестбуд» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2008 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2006р. по 31.03.2008р., про що складено акт від 26.12.2008р. №2133/2304/34396581.

Перевіркою порушень при формуванні податкового кредиту в грудні 2006 року в сумі 3583333грн. не виявлено, однак встановлено, що позивачем в порушення абз. «а» пп.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97- ВР (далі – Закон) занижено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2006 року – листопад 2007 року на суму ПДВ 3526300грн. та в порушення абз. «а» пп.7.7.2, абз. «б» пп.7.7.7 п.7.7. ст.7 Закону завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2008 року на суму ПДВ 3000000грн.

За результатами перевірки Луцькою ОДПІ прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення від 10.01.2009р. № 0000032302/0, яким констатовано відмову позивача від бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 3526300грн., та № 0000022302/0, яким зменшено заявлену до відшкодування суму ПДВ на 3000000грн.

В зв’язку з оскарженням даних рішень в адміністративному порядку (скарги залишені без задоволення, рішення – без змін) податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.04.2009р. №0000032302/1, від 16.02.2009р. №0000022302/1.

Висновки перевірки мотивовані тим, що відповідно до абзацу «а» підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання суми заниження як бюджетного відшкодування, відповідно при складанні розрахунку суми бюджетного відшкодування наступних податкових періодів, значення рядка 1 Розрахунку бюджетного відшкодування платнику необхідно зменшувати на суму заниженого бюджетного відшкодування. Крім того, податковим органом та його представниками в судовому засіданні зроблено посилання на пропуск позивачем річного строку звернення із заявою про повернення бюджетного відшкодування з ПДВ.

Згідно пп.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Вказана норма чітко визначає строк звернення платника податків із заявою про повернення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість - 1095 днів, відповідно посилання податкового органу на пропуск позивачем річного строку звернення з такою заявою суперечить чинному законодавству.

Оскільки право на бюджетне відшкодування виникло у позивача в січні 2007 року, то скориставшись у грудні 2008 року правом на подання уточнюючого розрахунку до декларації за березень 2008 року, позивач діяв в межах зазначених строків.

Відповідно до абз. «а» підпункту 7.7.7 підпункту 7.7. статті 7 Закону якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Таким чином, позивач, подавши уточнюючий розрахунок до декларації за березень 2008 року, самостійно виявив існування у нього права на бюджетне відшкодування, яким він ще не скористався і, відповідно, факт самостійного виявлення суми бюджетного відшкодування платником податку (позивачем) унеможливлює застосування пп. 7.7.7 Закону.

Підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону передбачено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Право позивача на повернення сплаченого ПДВ шляхом зарахування його суми в рахунок платежів з ПДВ слід вважати реалізованим з моменту подання декларації, яка є заявою про таке повернення.

Як вбачається з копії декларації за грудень 2007 року позивач не робив заяви про зарахування відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів, оскільки рядок, який відображає зазначену форму повернення (відшкодування) суми ПДВ (рядок 25.2 - «у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів») залишився незаповненим.

Посилання податкового органу на акт камеральної перевірки від 18.11.2008р. та прийняте за результатами даної перевірки податкове повідомлення-рішення від 18.11.2008р. №0003911601/0, яким зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на 3000000грн. та збільшено суму що підлягає бюджетному відшкодуванню шляхом зарахування у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів – 3000000грн. судом до уваги не приймаються, оскільки пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону чітко визначено, що рішення платником податку приймається самостійно, відповідно прийняття такого рішення податковим органом замість платника податку не тягне для нього правових наслідків у вигляді збільшення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню шляхом зарахування у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів.

Таким чином, суд приходить до висновку про неправомірність прийнятих податковим органом податкових повідомлень-рішень від 16.04.2009р. №0000032302/1, яким відповідачем констатовано відмову позивача від бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 3526300, 00 грн., від 16.02.2009р. №0000022302/1, яким інспекцією зменшено заявлену позивачем до відшкодування суму ПДВ на 3000000,00 грн., а також про правомірність вимоги позивача щодо перерахування Головним управлінням Державного казначейства України у Волинській області суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 3000000грн. на його рахунок.

Разом з тим, при постановленні рішення суд відповідно до ст.162 КАС України може визначити спосіб захисту порушеного права, а тому, оскільки позивачем оскаржуються акти індивідуальної дії, суд вважає за необхідне скасувати вищевказані податкові повідомлення-рішення як такі, що прийняті всупереч вимог чинного законодавства та стягнути з Державного бюджету на користь позивача суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2007 року в розмірі 3000000грн.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об’єднаної державної податкової інспекції від 16.04.2009р. №0000032302/1, від 16.02.2009р. №0000022302/1.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньінвестбуд» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2007 року в розмірі 3000000грн. (три мільйони гривень), а також 1700грн. (одну тисячу сімсот гривень) судового збору

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі – 02 червня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                                               В.В.Дмитрук