Ухвала суду № 40431255, 04.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1209/14 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О. В. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2014 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.06.2013 року № 0003011720, № 0003021720 про визначення суми податкового зобов'язання з земельного податку фізичних осіб.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення в повному обсязі.

В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Перевіривши матеріали справи, письмові заперечення на апеляційну скаргу та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивач є платником єдиного податку та фактично здійснює такий вид підприємницької діяльності як здавання в оренду власного нерухомого майна, а тому відповідно до п.п. 4 п. 297.1. ст. 297 ПК України звільнений від сплати земельного податку, в силу чого у відповідача не було підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач зареєстрований 22.11.2006 року як фізична особа-підприємець, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Крім того, позивач зареєструвався платником єдиного податку, що підтверджується свідоцтвами про сплату єдиного податку від 11.05.2011 року серії А№433015, за видом діяльності - 70.20.0 Здавання в оренду власного нерухомого майна; 51.90.0 Інші види оптової торгівлі, ставка єдиного податку - 5%.

Позивач є власником 1/2 частини нежилої будівлі - критої автостоянки літера Н, загальною площею 2 115,60 кв.м., що складає 70/200 частин (від майнового комплексу загальною площею 3 029,50 кв.м.) та розташована по проспекту Академіка Палладіна, 32-Б, тобто всього загальною площею 1057,8 кв.м.

Об'єкти нерухомості, використовувалися позивачем для здійснення видів підприємницької діяльності, зокрема: для здавання в оренду безпосередньо самих нежилих приміщень, так і обладнання, яке знаходиться у власних приміщеннях.

В липні 2013 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання нею вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 30.06.2013р.

За результатами перевірки складено Акт від 25.07.2013р. яким встановлено використання позивачкою протягом 2012 року - 2013 років власних нежилих приміщень (частини критої автостоянки загальною площею 1057,8 кв.м, що розташована за адресою: проспект Академіка Палладіна, 32-Б) для здійснення підприємницької діяльності.

Згідно перевірки, загальна площа зданого позивачем в оренду власного нерухомого майна становила більше ніж 300 кв.м., а тому в силу приписів нормами пп. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПК України позивач не мала права перебувати на спрощеній системі оподаткування протягом 2012 року та І-го півріччя 2013 року, та як наслідок не могла користуватися пільгами по сплаті земельного податку, передбаченими пп. 297.1.4 п. 297.1 ст. 297 ПК України для фізичних осіб-підприємців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування.

За результатами перевірки був нарахований земельний податок за 2012 рік на суму 24 273, 77 грн.

16 серпня 2013 року ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі Акта від 25.07.2013р. прийняла податкові повідомлення-рішення:

- № 0003011720, яким згідно із п. 293.4 ст. 293 ПК України, за порушення вимог пп. 291.4.2 п. 291.4 ст. 291 ПК України, збільшила грошове зобов'язання по єдиному податку на суму 39 052, 50 грн., в т.ч. 31 242, 00 грн. - основний платіж, 7 810, 50 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- № 0003021720, яким згідно із п. 293.4 ст. 293 ПК України, за порушення вимог ст. 269, ст. 170 ПК України, збільшено грошове зобов'язання по земельному податку на суму 30 342, 21 грн., в т.ч. 24 273, 77 грн. - основний платіж, 6 068, 44 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Згідно рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві від 30.10.2013р. № 1759/ч/26-15-10-08, винесеного за результатами розгляду первинної скарги ФОП ОСОБА_2 на податкові повідомлення-рішення від 16.08.2013р., скарга частково задоволена. Скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 16.08.2013р. № 0003011720 в частині нарахованих штрафних санкцій 5 324, 25 грн., а в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення та податкове повідомлення-рішення від 16.08.2013р. № 0003021720 були залишені без змін.

Відповідно до п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Згідно з п.269.1 ст.269 ПК України передбачено, що платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Відповідно до ст.270 ПК України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; - земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з п.п. 297.1.4 п. 297.1 ст. 297 ПК України платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.

Необхідно зазначити, що позивач зареєстрований як платник податків та зборів та перебуває на спрощеній системі оподаткування із сплатою єдиного податку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.2000 р. № 2063-НІ суб'єкти підприємницької діяльності застосовують спрощену систему оподаткування, якою передбачено заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів сплатою єдиного податку. Тобто податки і збори, які не сплачуються платниками єдиного податку (стаття 6 Указу № 727), входять до складу єдиного податку. Таким податком, зокрема, є земельний податок.

Платник єдиного податку відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 6 Указу Президента України N 727/98 від 3 липня 1998 року «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», не є платником податку на землю, оскільки земельний податок сплачується їм у складі єдиного податку.

Пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України N 507 від 16 березня 2000 року «Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727/98» роз'яснює, що суб'єкт малого підприємництва, який не є платником податку на землю, звільняється від плати за земельні ділянки, що використовуються ним для здійснення підприємницької діяльності, зазначеної у свідоцтві про сплату єдиного податку.

Свідоцтво про сплату єдиного податку видавались позивачу на здійснення видів підприємницької діяльності, зокрема, здавання в оренду власного нерухомого майна.

Нормами п. 291.5 ст. 291 ПК України встановлені певні застереження при обранні суб'єктом господарської діяльності спрощеної системи оподаткування. Зокрема, згідно із пп. 291.5.3 п. 291.56 ст. 291 цього Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.

Пунктом 297.1 ст. 297 ПК України чітко встановлено, що платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів: 1) податку на прибуток підприємств; 2) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковані згідно з цією главою; 3) податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 підпункту 293.3.1 пункту 293.3 або підпунктом 1 підпункту 293.3.2 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу; 4) земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності; 5) збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності; 6) збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Позивачем здійснюється підприємницька діяльність безпосередньо з використанням власного нерухомого майна (нежилих приміщень загальною площею 1057,8 кв.м.), в т.ч., але не виключно шляхом здавання в оренду певних частин таких приміщень, на спрощеній системі оподаткування.

Копії договорів найму (оренди) нежитлових приміщень та договору оренди обладнання, та доданих до них актів здачі-приймання орендованих приміщень/обладнання, податкової звітності позивача не підтверджують посилання апелянта на факт здавання позивачем протягом 2012 року та 1-го півріччя 2013 року в оренду іншим суб'єктам господарювання нежитлових приміщень та/або їх частин, загальна площа яких перевищує 300 кв.м.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач є платником єдиного податку і здійснює підприємницьку діяльність, здаючи в оренду належне йому нежитлове приміщення, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для нарахування позивачу земельного податку в розмірі, оскільки це суперечить вимогам Указу Президента України від 03.07.1998 №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів підприємницької діяльності», постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2000 № 507 «Про роз'яснення Указу Президента України від 03.07.98 № 727/98» та п.п. 297.1.4 п. 297.1 ст. 297 ПК України.

Відповідачем не було надано будь-яких документальних доказів на підтвердження того, що позивач набув статус власника або землекористувача щодо частини земельної ділянки площею 1057,8 кв.м., де знаходяться належні йому нежилі приміщення, доказів належності йому вказаної земельної ділянки на праві власності чи праві користування або виділення її в якості прибудинкової території, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу податкового зобов'язання по земельному податку в сумі 24 273, 77 грн. за результатами документальної перевірки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги та апелянта спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 8, 12, 41, 160, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2014 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 09.09.2014 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 09.09.2014 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.