Постанова № 40430920, 04.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1285/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т. О.

Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2014 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Рипік О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринговий центр Ай.Бі.Тек» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринговий центр Ай.Бі.Тек» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.04.2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 10.09.2013 року №46926552207 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 167 183,00 грн. з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій.

Свої вимоги мотивував тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене податковим органом із порушенням чинного законодавства України, ґрунтується на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а дії відповідача щодо зменшення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість є неправомірними. Вказує, що правочини вчинені за участю контрагентів спрямовані на реальне настання правових наслідків та підтверджуються необхідними первинними документами.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.04.2014 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та винести нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В засідання з'явився представник апелянта, наполягав на задоволенні апеляційної скарги. Представник відповідача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, подані представником апелянта додаткові письмові документи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з того, що позивачем не підтверджено належними первинними і розрахунковими документами господарські відносини з контрагентами, а тому, висновки викладені в Акті перевірки підтверджуються матеріалами справи.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Інжиніринговий центр Ай.Бі.Тек» з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування і сплати податків за наслідками фінансово-господарських відносин з ТОВ «Українсько-ізраїльська фірма «Он лайн Дніпро» за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 23.08.2013 року №263/26-55-22-07/32072453, яким встановлено порушення ТОВ «Інжиніринговий центр Ай.Бі.Тек» п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, пп. а п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 111 455,00 грн., у тому числі за квітень 2012 року у сумі 111 455,00 грн.

На підставі складеного акту перевірки, прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.09.2013 року №46926552207, яким ТОВ «Інжиніринговий центр Ай.Бі.Тек» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у загальному розмірі 167 183,00 грн., з яких 111 455,00 грн. - за основним платежем та 55 728,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Встановлено, що ТОВ «Українсько-ізраїльська фірма «Он лайн Дніпро» на ім'я позивача виписало податкову накладну від 28.04.2012 року №22 на загальну суму 250 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 41 666,67 грн., в якості підстави для формування суми податкового кредиту у даній податковій накладній вказано договір виконання робіт від 30.03.2012 року №788-2/5/С1.

Відповідно п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Суд першої інстанції вказує, що з наявної у матеріалах справи копії податкової накладної від 28.04.2012 року №22 не вбачається наявності на останній відбитку печатки ТОВ «Українсько-ізраїльська фірма «Он лайн Дніпро».

Згідно податкової накладної №25 копія якої наявна у матеріалах справи, податковий кредит у розмірі 267,80 грн. сформований на підставі договору підряду від 06.03.2012 року №780-2/5/С.

На підтвердження фактичності господарської операції, за результатами якої сформовано вказаний податковий кредит, позивачем надано суду копію договору від 06.03.2012 року, укладеного між позивачем (Підрядник) та ТОВ «Українсько-ізраїльська фірма «Он лайн Дніпро» (Субпідрядник), з копії якого не вбачається інший його реквізитів (зокрема, номеру договору) (а.с. 116-119 том 1), зі змісту якого вбачається, що субпідрядник зобов'язується своїми силами, засобами та на власний ризик виконати комплекс будівельно-монтажних робіт з власних матеріалів та матеріалів Підрядника, надалі - БМР, на будівництві комплексу будинків і споруд для обслуговування міжнародного аеропорту на вул. Медовій у Солом'янському районі м. Києва (аеропорт «Київ» (Жуляни) надалі - Будівельний майданчик, а Підрядник зобов'язується передати фронт робіт, проектно-кошторисну документацію, прийняти та оплатити роботи на умовах цього Договору. Конкретний перелік робіт наведений у Додатку №1, який є невід'ємною частиною Договору (Договірна ціна).

Суд першої інстанції зазначає, що копії договору від 06.03.2012 року та Додатків №1 до даного договору (а.с. 120-121, а.с. 126-127 том 1), який відповідно до вищенаведених положень договору є його від'ємною частиною, не містять відміток печатки обох сторін.

Також, між позивачем (Підрядник) та ТОВ «Українсько-ізраїльська фірма «Он лайн Дніпро» (Субпідрядник) укладено договір від 06.01.2012 року з копії якого не вбачається інший його реквізитів (зокрема, номеру договору) (а.с. 153-156 том 1), зі змісту якого вбачається, що субпідрядник зобов'язується своїми силами, засобами та на власний ризик виконати комплекс будівельно-монтажних робіт з власних матеріалів та матеріалів Підрядника, надалі - БМР, на будівництві комплексу будинків і споруд для обслуговування міжнародного аеропорту на вул. Медовій у Солом'янському районі м. Києва (аеропорт «Київ» (Жуляни) надалі - Будівельний майданчик, а Підрядник зобов'язується передати фронт робіт, проектно-кошторисну документацію, прийняти та оплатити роботи на умовах цього Договору. Конкретний перелік робіт наведений у Додатку №1, який є невід'ємною частиною Договору (Договірна ціна).

При цьому, між позивачем (Підрядник) та ТОВ «Українсько-ізраїльська фірма «Он лайн Дніпро» (Субпідрядник) укладено додаткову угоду №797-1/2/С від 22.03.2012 року до договору субпідряду №797/2/С2 від 06.01.2012 року, згідно якої сторони домовилися збільшити вартість робіт на 57 879,00 грн.

На підставі викладеного вище, ТОВ «Українсько-ізраїльська фірма «Он лайн Дніпро» виписало на ім'я позивача податкову накладну від 28.04.2012 року №26 на загальну суму 57 879,00 грн., у т.ч. ПДВ 9 646,50 грн.

Копії додаткової угоди №797-1/2/С від 22.03.2012 року до договору субпідряду №797/2/С2 від 06.01.2012 року (а.с. 157 том 1), Додатку №1 до даного договору (Договірна ціна) (а.с. 158-159 том 1), який відповідно до вищенаведених положень договору є його від'ємною частиною, як зазначає суд першої інстанції, не містять підписів уповноважених представників та відміток печатки обох сторін.

Між позивачем (Підрядник) та ТОВ «Українсько-ізраїльська фірма «Он лайн Дніпро» (Субпідрядник) укладено додаткову угоду №797-2/2/С від 29.03.2012 року до договору субпідряду №797/2/С2 від 06.01.2012 року, згідно якої сторони домовилися збільшити вартість робіт на 26 878,80 грн.

На підставі викладеного вище, ТОВ «Українсько-ізраїльська фірма «Он лайн Дніпро» виписало на ім'я позивача податкову накладну від 28.04.2012 року №27 на загальну суму 26 878,80 грн., у т.ч. ПДВ 4 479,80 грн.

Копії додаткової угоди №797-2/2/С від 29.03.2012 року до договору субпідряду №797/2/С2 від 06.01.2012 року які містяться в матеріалах справи (а.с. 192 том 1), Додатку №1 до даного договору (Договірна ціна) (а.с. 193-194 том 1), який відповідно до вищенаведених положень договору є його від'ємною частиною, не містять відміток печатки обох сторін.

ТОВ «Українсько-ізраїльська фірма «Он лайн Дніпро» на ім'я позивача виписало податкову накладну від 28.04.2012 року №28 на загальну суму 39 171,72 грн., у т.ч. ПДВ 6 528,62 грн., в якості підстави для формування суми податкового кредиту у даній податковій накладній вказано договір підряду від 30.03.2012 року №753/2/С.

Відповідно до умов договору субпідряду №753/2/С від 30.03.2012 року, копія якого наявна у матеріалах справи, Субпідрядник (ТОВ «Українсько-ізраїльська фірма «Он лайн Дніпро») зобов'язується своїми силами, засобами та на власний ризик виконати ремонт системи водяного пожежогасіння з власних матеріалів та матеріалів Підрядника (ТОВ «Інжиніринговий центр Ай.Бі.Тек») на об'єкті: Оптово-роздрібний магазин «Фуршет» по вул. Кибальчича, 11 в м. Києві, надалі - «Об'єкт», а Підрядник зобов'язується прийняти та оплатити роботи на умовах цього Договору. Склад, обсяги, види, вартість обсягу робіт, що підлягають виконанню по цьому Договору, визначаються Сторонами в Кошторисі (договірна ціна), яка є Додатком №1 до даного Договору.

Надані до суду першої інстанції копії договору субпідряду №797/2/С2 від 06.01.2012 року (а.с. 75-78 том 2) та додатку до нього (Договірна ціна) (а.с. 79-80 том 2), не містять відміток печатки контрагента позивача - ТОВ «Українсько-ізраїльська фірма «Он лайн Дніпро».

Копія акту приймання виконаних будівельних робіт за квітень (типова форма №КБ-2в) (а.с. 91 том 2), не містить відбитку печатки контрагента позивача - ТОВ «Українсько-ізраїльська фірма «Он лайн Дніпро».

Згідно податкової накладної від 28.04.2012 року №21, копія якої наявна у матеріалах справи, позивачем на підставі договору виконання робіт від 23.03.2012 року №438-1/2/3/4/8/9/С1 сформовано податковий кредит у розмірі 33 333,33 грн.

Так, між позивачем (Підрядник) та ТОВ «Українсько-ізраїльська фірма «Он лайн Дніпро» (Субпідрядник) укладено договір субпідряду №438-1/2/3/4/8/9/С1 від 23.03.2012 року, відповідно до умов якого Субпідрядник (ТОВ «Українсько-ізраїльська фірма «Он лайн Дніпро») зобов'язується своїми силами, засобами та на власний ризик виконати комплекс будівельно-монтажних робіт з власних матеріалів та матеріалів Підрядника, надалі - БМР, на об'єкті «Житловий комплекс з підземним паркінгом по пр. Г. Сталінграду, 2» в Оболонському районі м. Києва, в т.ч. Житловий будинок №1, житловий будинок №2, офісні приміщення, готель, паркінг, допоміжні споруди (в подальшому Об'єкт), а Підрядник зобов'язується прийняти Роботи та оплатити їх на умовах даного Договору. Склад, обсяги, види, вартість обсягу робіт, що підлягають виконанню по цьому Договору, визначаються Сторонами в Кошторисі (договірна ціна), яка є Додатком №1 до даного Договору.

На підтвердження фактичності даної господарської операції позивачем не надано первинного документу за вказаний період (квітень 2012 року), на підставі якого був сформований вказаний у податковій накладній від 28.04.2012 року №21 розмір податкового кредиту.

Як вказує суд першої інстанції, копій податкових накладних від 28.04.2012 року №29 на загальну суму 64 616,94 грн. (у т.ч. ПДВ 10 769,49 грн.), від 28.04.2012 року №30 на загальну суму 28 576,45 грн. (у т.ч. ПДВ 4 762,74 грн.), на підставі яких ТОВ «Інжиніринговий центр Ай.Бі.Тек» включило до складу податкового кредиту суму ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Українсько-ізраїльська фірма «Он лайн Дніпро», що вказано у додатку до податкової декларації з податку на додану вартість та реєстру отриманих податкових накладних за квітень 2012 року, у матеріалах справи взагалі не міститься.

Однак, суду апеляційної інстанції представником апелянта надано пакет документів на підтвердження господарських відносин з контрагентами по вказаних договорах. Подані договори, податкові накладні та ін. документи повністю відповідають змісту тим, що були подані до суду першої інстанції, однак з усіма необхідними реквізитами, та повністю відповідають вимогам, встановленим ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України визначено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, наприклад, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.

Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

В наданих апелянтом документах наявна копія податкової накладної від 28.04.2012 року №22 з відбитком печатки сторін, зокрема і ТОВ «Українсько-ізраїльська фірма «Он лайн Дніпро».

Також копія договору від 06.03.2012 року, укладеного між позивачем (Підрядник) та ТОВ «Українсько-ізраїльська фірма «Он лайн Дніпро» (Субпідрядник), з усіма необхідними реквізитами, включаючи номер договору.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що серед наданих документів також наявна копія договору від 06.03.2012 року та Додатків №1 до даного договору, який містить відмітки печаток обох сторін.

Також, наявна копія укладеного між позивачем (Підрядник) та ТОВ «Українсько-ізраїльська фірма «Он лайн Дніпро» (Субпідрядник) договору від 06.01.2012 року з усіма реквізитами (зокрема, і номером договору).

Копія додаткової угоди №797-1/2/С від 22.03.2012 року до договору субпідряду №797/2/С2 від 06.01.2012 року, Додатку №1 до даного договору (Договірна ціна) містить підписи уповноважених представників та відмітки печаток обох сторін.

Копія додаткової угоди №797-2/2/С від 29.03.2012 року до договору субпідряду №797/2/С2 від 06.01.2012 року які містяться в поданих апелянтом документах, Додатку №1 до даного договору (Договірна ціна) містять відмітки печаток обох сторін.

Копія договору субпідряду №797/2/С2 від 06.01.2012 року та додаток до нього (Договірна ціна) також містить відмітки печаток контрагента позивача - ТОВ «Українсько-ізраїльська фірма «Он лайн Дніпро».

Копія акту приймання виконаних будівельних робіт за квітень (типова форма №КБ-2в) містить відбиток печатки контрагента позивача - ТОВ «Українсько-ізраїльська фірма «Он лайн Дніпро».

Також надано копії податкових накладних від 28.04.2012 року №29 на загальну суму 64 616,94 грн. (у т.ч. ПДВ 10 769,49 грн.), від 28.04.2012 року №30 на загальну суму 28 576,45 грн. (у т.ч. ПДВ 4 762,74 грн.), на підставі яких ТОВ «Інжиніринговий центр Ай.Бі.Тек» включило до складу податкового кредиту суму ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Українсько-ізраїльська фірма «Он лайн Дніпро», що вказано у додатку до податкової декларації з податку на додану вартість та реєстру отриманих податкових накладних за квітень 2012 року, які були відсутні в матеріалах справи.

Тобто, господарські взаємовідносини позивача з контрагентами підтверджується належним чином оформленими первинними документами, поданими представником апелянта в суд апеляційної інстанції, які повністю відповідають вимогам, встановленим ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

Відтак, відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди - як-то безтоварний характер здійснених операцій, а тому позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження включення відповідних витрат до складу валових витрат підприємства та права на отримання податкового кредиту.

Таким чином, з'ясувавши характер та зміст спірних операцій з поставки товарів, дослідивши усі первинні документи, наявність у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення відповідних операцій з поставки, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Позивачем доведено реальне здійснення господарських операцій та правомірного формування витрат для цілей визначення податкового кредиту, а відтак, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 10.09.2013 року №46926552207 є таким, що прийняте податковим органом протиправно.

Враховуючи вищевикладене, апелянтом було надано вагомі докази на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що не відповідають вимогам закону і спростовуються доводами апеляційної скарги.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7 колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринговий центр Ай.Бі.Тек» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.04.2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринговий центр Ай.Бі.Тек» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.04.2014 року - скасувати та прийняти нову.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринговий центр Ай.Бі.Тек» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 10.09.2013 року №46926552207 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 167 183,00 грн. з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 09.09.2014 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 09.09.2014 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.