Постанова № 40430888, 09.09.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2014 р. Справа№ 910/8965/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Сітайло Л.Г.

Чорної Л.В.

при секретарі Майданевич Г.А.

за участю

представників сторін : від позивача - не з'явився.

від відповідача - Стрілець В.В.

розглянувши Товариства з обмеженою відповідальністю

апеляційну скаргу "Укртехпромлізинг"

на рішення

господарського суду міста Києва

від 09.07.2014 року

у справі № 910/8965/14 (суддя: Ломака В.С.)

за позовом Приватного підприємства "Інсталпласт-ХВ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Укртехпромлізинг"

про стягнення 139968,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 09.07.2014 року позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехпромлізинг" (02002, місто Київ, вулиця Микільсько-Слобідська, будинок 1а/309, код ЄДРПОУ 34615340) на користь Приватного підприємства "Інсталпласт-ХВ" (81500, Львівська область, місто Городок, вулиця Львівська, будинок 163, код ЄДРПОУ 20818151) 139968 (сто тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 00 коп. основного боргу та 2799 (дві тисячі сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 36 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртехпромлізинг" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 09.07.2014 року у справі № 910/8965/14 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2014 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

В судове засідання 09.09.2014 року представник позивача не з'явився, проте належним чином повідомлений про дату, місце та час судового засідання.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника позивача, враховуючи що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 20.10.2011 р. між позивачем (далі - продавець) та відповідачем (далі - покупець) укладено Договір купівлі-продажу №20/10, відповідно до п. 1.1. якого, продавець зобов'язується передати у власність покупця трубу захисну ребристу ПВТ-40 в кількості 48000 м/п по ціні 10,42 грн. в тому числі ПДВ 20 % (товар), відповідно до Додатку який є невід'ємною частиною даного Договору, а покупець зобов'язується прийняти товар від продавця та оплатити його.

Відповідно до п. 2.1 Договору, його загальна сума складає 499968,00 (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) грн., в тому числі ПДВ 83238,00 грн.

Згідно з п. 4.1. Договору, оплата товару, який визначений цим договором, має бути здійснена в українських гривнях шляхом безготівкового перерахування на розрахунковий рахунок продавця наступним чином:

- 100000,00 грн. оплачується покупцем після підписання договору протягом 10 банківських днів з дати отримання покупцем оригіналу рахунку-фактури продавця;

- 260000,00 грн. оплачується покупцем після доставки відповідної партії товару на місце доставки та надання сертифікатів якості товару на відповідну партію товару в цілому протягом 7 банківських днів з дати отримання покупцем оригіналу рахунку-фактури продавця;

- решта 139968,00 грн. оплачується покупцем після доставки відповідної партії товару на місце доставки та надання сертифікатів якості товару на відповідну партію товару в цілому протягом 90 банківських днів з дати отримання покупцем оригіналу рахунку-фактури продавця.

Відповідно до п. 5.1 Договору, товар вважається переданим продавцем та прийнятим покупцем: за якістю - згідно із сертифікатом якості, за кількістю - відповідно до кількості місць та ваги, зазначених у транспортних документах. Передача товару/партії товару від продавця до покупця оформлюється актом прийому-передачі товару.

Згідно із умовами п. 10.2 Договору, він набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2011 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

На виконання умов Договору купівлі-продажу № 20/10 від 20.10.2011 р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату № 6834 від 20.10.2011 р. на суму 499968,00 грн.

Так, позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 499968,00, грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № 23134 від 21.10.2011 р. на суму 249984,00 грн. та № 23223 від 25.10.2011 р. на суму 249984,00 грн.

В свою чергу, відповідачем 01.11.2011 р. частково оплачено поставлений позивачем товар на суму 360000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку позивача.

Проте, оскільки відповідач так і не провів остаточний розрахунок з позивачем на суму 139968,00 грн., останній вирішив звернутись до суду з даним позовом.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого господарського суду України "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 р., якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

При цьому, в п. 1.7. Постанови Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначається, що нормою ст. 530 ЦК України передбачено, між іншим, можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу.

Водночас, як зазначалось вище, пунктом 4.1. Договору сторони передбачили, що покупець зобов'язаний сплатити вартість товару у розмірі 139968,00 грн. після доставки відповідної партії товару на місце доставки та надання сертифікатів якості товару на відповідну партію товару в цілому протягом 90 банківських днів з дати отримання покупцем оригіналу рахунку-фактури продавця.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До матеріалів справи долучені підписані сторонами видаткові накладні та довіреність № 742 від 20.10.2011 р. на отримання товару, що в тому числі засвідчує одержання відповідачем товару та відповідно початок перебігу строку з їх оплати. При цьому, за твердженнями позивача, не спростованими відповідачем, сертифікати якості товару на поставлену продукцію були передані відповідачу позивачем разом з видатковими накладними. Копії відповідних документів долучені до матеріалів справи.

Так, відповідно до ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

В даному випадку, відповідач більше двох років не приймав рішення про повернення спірного товару позивачу та не заявляв вимог про надання відповідних документів, якщо такі надані не були, що відповідно ставить під сумнів доводи відповідача.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки відповідач прийняв замовлений ним товар, однак в обумовлені строки не сплатив позивачеві повної його вартості, відповідний борг має бути стягнутий з нього в судовому порядку.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності основного боргу.

Відповідач не надав доказів виконання грошового зобов'язання в розмірі 139968,00 грн. відповідно до умов договору купівлі-продажу № 20/10 від 20.10.2011 року. Надані відповідачем платіжні документи доводять сплату по іншим договорам.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів цілком підтримує висновок суду першої інстанції про те, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов'язки щодо оплати вартості поставленого йому товару, позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 09.07.2014 року у справі №910/8965/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 910/8965/14 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді Л.Г. Сітайло

Л.В. Чорна

Повний текст постанови складено 09.09.2014 року.