Ухвала суду № 40430825, 10.09.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

"10" вересня 2014 р.№ 916/2888/14

За позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю „Промтоварний ринок"

про стягнення 129924,20грн.

Суддя Малярчук І.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3, довіреність від 18.08.2014р.; ОСОБА_1, згідно паспорту

від відповідача: ОСОБА_4, довіреність від 11.08.2014р.

від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: про стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 суми переплати за оренду торгового об'єкту №241, розташованого по вул. Розвантажувальній на території ТОВ „Промтоварний ринок" у розмірі 129924,20грн.

Ухвалою суду від 23.07.2014р. порушено провадження у справі №916/2888/14 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю „Промтоварний ринок", про стягнення 129924,20грн.

Так, позов у даній справі позивачем обґрунтовано тим, що 02.10.2013р. між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір №241 оренди торгового об'єкту , розташованого по вул. Розвантажувальній на території ТОВ „Промтоварний ринок". 08.08.2012р. між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ „Промтоварний ринок" укладено договір №241 про надання послуг по здійсненню торговельної діяльності на розміщення павільйону. У договорі №241 від 02.10.2013р. сторони передбачили, що розмір орендної плати складає 5500грн. Однак, фактично позивач сплачував відповідачу орендну плату у набагато більшому розмірі, ніж передбачена договором від 02.10.2013р., а саме, за жовтень 2013р. - 4600дол. США, за листопад 2013р. - 4600дол. США, за грудень 2013р. - 2000дол. США., за січень 2014р. - 1000дол. США, за лютий 2014р. - 1300дол. США. При цьому, 20.03.2014р. відповідач повідомив позивача про припинення договірних відносин з 31.12.2013р. з вимогою звільнити приміщення, незважаючи на те, що у відсутності заперечень з боку сторін протягом січня 2014р. щодо користування об'єктом оренди мала місце автоматична пролонгація договору від 02.10.2013р. на той же строк і на тих же умовах. 31.03.2014р. відповідач вручив позивачу повідомлення про припинення дії договору від 02.10.2013р., де повідомив про згоду на пролонгацію договору до 01.04.2014р. та виклав прохання про звільнення об'єкта оренди. Крім того, відповідач перешкоджає позивачу в оформленні перепустки до об'єкта оренди, а майно позивача, яке знаходилось в орендованому приміщенні було самовільно вивезено відповідачем за територію ринку.

18.08.2014р. за вх.№2-3442/14 позивач подав до суду заяву про зміну позовних вимог, в якій просить визнати недійсним договір №241 про надання послуг по здійсненню торговельної діяльності від 08.08.2012р., укладений з порушенням господарської компетенції ФОП ОСОБА_2 з ТОВ „Промтоварний ринок"; застосувати наслідки недійсності договору №241 про надання послуг по здійсненню торговельної діяльності від 08.08.2012р., а саме, визнати недійсним договір оренди торгового об'єкту №241 від 03.10.2013р., укладений між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2; стягнути з ФОП ОСОБА_2 27500грн. орендної плати за 5 місяців, оплачену згідно договору оренди торгового об'єкту №241; стягнути з ФОП ОСОБА_2 129924грн. - гривневий еквівалент переплати за оренду торгового об'єкту №241.

Так, положення ч.4 ст.22 ГПК України передбачають, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до абз.4, 5, 6 п.3.12. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Судом досліджено зміст позовної заяви та заяви позивача про зміну позовних вимог від 18.08.2014р. за вх.№2-3442/14, в результаті чого встановлено, що мало місце одночасна зміна позивачем предмету та підстав позову, що є фактично подачею іншого позову, у зв'язку з чим відповідно до абз.4, 5, 6 п.3.12. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", суд відмовляє у задоволенні вказаної заяви позивача.

Керуючись ст.ст.22, 86 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_1 про зміну позовних вимог від 18.08.2014р. за вх.№2-3442/14.

Суддя І.А. Малярчук