Рішення № 40430776, 28.08.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11936/14 28.08.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Біонікс Лаб» До Державного підприємства «Біоімплант» Міністерства Охорони здоров'я України Простягнення 137 495,11 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Крекча А.Г., представник за довіреністю;

Від відповідача не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь заборгованість по договору поставки №123 від 05.07.2013р. в сумі 137 495,11 грн., з яких: 127 835,83 грн. сума основного боргу та 9 659,28 грн. пені.

Ухвалою суду від 19.06.2014р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.07.2014р.

15.07.2014р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на серпень місяць, а також останній повідомив суд про те, що відповідач у наступне судове засідання надасть суду відзив на позовну заяву з відповідними доказами. Суд задовольнив подане клопотання.

За клопотанням позивача на підставі ст. 69 ГПК України суд продовжив строк розгляду справи.

Позивачем подана заява про зменшення розміру позовних вимог, а саме уточнення суми пені, відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, відповідно до вказаної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача 8 727,65 грн.

Вказана заява про зменшення розміру позовних вимог відповідає приписам ст. 22 ГПК України, а отже прийнята судом до розгляду.

Відповідач про дату та час проведення судових засідань повідомлений належним чином, про що зокрема свідчать наявні у матеріалах справи оригінали поштових відправлень, з яких слідує, що поштова кореспонденція з ухвалами суду про призначення судових засідань була вручена відповідачу 03.07.2014р, 04.07.2014р, 23.07.2014р.

Отже, відповідач завчасно був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, і у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.07.2013р. між позивачем (надалі - Постачальник) та відповідачем (надалі - Покупець) укладено договір поставки №123, згідно з п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця обладнання, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

Відповідно до п. 1.2 Договору найменування, одиниця виміру, ціна за одиницю та кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, визначаються сторонами у специфікаціях, складених Постачальником згідно заявок Покупця.

Відповідно до специфікації, яка містяться в матеріалах справи сторони визначили найменування, одиницю виміру, ціну за одиницю та кількість товару, що підлягає поставці.

Відповідно до п. 6.1 Договору передача товару Постачальником та приймання товару Покупцем здійснюється згідно заявленої кількості в місці здійснення поставки, визначеному в п. 5.2 цього Договору. Постачання товару підтверджується підписанням сторонами видаткових накладних. Підписання видаткових накладних вважається моментом переходу права власності і відповідальності за Товар.

Суду доведено, що позивач на виконання умов договору здійснив поставку товару - ВІО II Advance Biological Safety Cabіnet 1,2 m. (BIO II Advance біологічно безпечний кабінет 1.2м) - 1 шт., реєстратор абсолютного тиску testo 176 PI - 1 шт. на загальну суму 150 395,10 гривень. Товар було поставлено з дотриманням умов про кількість, якість, асортимент, строки згідно умов Договору та специфікації №1 до нього, що була підписана сторонами в якості додатку №1 до Договору.

Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною №165 від 05 липня 2013р., який отриманий представником відповідача (Шевчук В.В.) за дорученням ААГ №260205 від 05 липня 2013р.

Відповідно до видаткової накладної та товарно-транспортної накладної №165 від 05 липня 2013р. товар був поставлений належним чином, зауважень та претензій з боку відповідача немає.

Відповідно до п. 4.1 Договору Відповідач здійснює оплату за Товар трьома частинами: першу частину в розмірі 15% від вартості товару, що визначена у Специфікації, Покупець сплачує протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати поставки товару. Другу частину в розмірі 15% від вартості Товару, що визначена у Специфікації, Покупець сплачує не пізніше 01 вересня 2013 року. Третю частину в розмірі 70% від вартості Товару, що визначена у Специфікації, Покупець сплачує не пізніше 15 жовтня 2013р.

Матеріали справи містять докази часткової оплати відповідачем суми боргу у розмірі 22 559,27 грн., що підтверджується банківською випискою.

Отже, станом на 30.04.2014р. за відповідачем рахується заборгованість в сумі 127 835,83 грн.

Вказана сума заборгованості також підтверджується підписаним обома сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2013р. по 22.04.2014р.

Таким чином, Відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання на користь Позивача в сумі 127 835,83 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Згідно до п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем в сумі 127 835,83 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований.

Отже, позов в частині стягнення основної суми боргу підлягає задоволенню у сумі 127 835,83 грн.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 статті 216 ГК України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з п. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 7.2 Договору за порушення строку оплати поставленого товару Покупець сплачує пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем, відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 ГК України здійснено перерахунок пені, відповідно до якого стягненню з відповідача підлягає пеня в сумі 8 727,65 грн.

Приймаючи до уваги, що наявність простроченої заборгованості відповідача перед позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог дійшов висновку про задоволення стягнення пені, відповідно до уточненого розрахунку в сумі 8 727,65 грн.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Біоімплант» Міністерства Охорони здоров'я України» (01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 7, ідентифікаційний код 32916479) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біонікс Лаб» (04071, м. Київ, провулок Ярославський, буд. 7/9, ідентифікаційний код 36301858) заборгованість у розмірі 127 835 (сто двадцять сім тисяч вісімсот тридцять п'ять) грн. 83 коп., 8 727 (вісім тисяч сімсот двадцять сім) грн. 65 коп. пені, а також та 2 731 (дві тисячі сімсот тридцять одну) грн. 28 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 08.09.2014р.

Суддя І.І.Борисенко