Рішення № 40430616, 09.09.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 вересня 2014 р. Справа № 903/668/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аванта", м.Луцьк

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Луцьк

про стягнення 5 647,71 грн.

Суддя Дем'як В.М.

Представники:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

Відповідно до ст. 811 Господарського процесуального кодексу України, у випадку неявки у судове засідання всіх учасників судового процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аванта" звернувся з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та просить стягнути 5 647,71грн. заборгованості за договором поставки №804-12А від 02.10.2012р.

В підтвердження позовних вимог позивач посилається на договір поставки №804-12А від 02.10.2012р., видаткову накладну №144954/379 від 05.10.2012р, №148993/379 від 12.10.2012р.; вимогу на суму 4 790,83 грн. за вх. №830/2 від 05.08.2013р.(а.с. 7-11).

Представник позивача в судове засідання не прибув. Проте, на вимогу ухвали суду від 20.08.2014р. через канцелярію за вх. 01-29/8360/14 від 05.09.2014р. подав клопотання, в якому уточнив періоди нарахування 3% річних та 50% річних, а також просить позов розглядати без участі представника позивача, оскільки останній змушений в 12:00 год. 09.09.2014р. представляти інтереси товариства в господарському суді Рівненської області.

Представник відповідача в призначене судове засідання не прибув. Ухвали суду від 16.07.2014р. про порушення провадження у справі та від 20.08.2014р. про відкладення розгляду справи, які були направлені рекомендованим листом на юридичну адресу (АДРЕСА_1), повернуті з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Згідно приписів ст.75 ГПК та п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає, що неявка представника позивача та відповідача в судове засідання, не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторін в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Стаття 22 ГПК України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки, в матеріалах справи є всі достатні документи, необхідні для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про судовий розгляд справи без участі представника позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд,-

в с т а н о в и в:

02 жовтня 2012р. між постачальником (позивачем) - Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аванта" та покупцем (відповідачем) - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір поставки №804-12А (а.с. 7-8).

У п. 1.1. вказаного договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, згідно накладних, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах даного договору.

Умовами п.4.1. договору передбачено відтермінування оплати товару на 14 календарних днів.

Згідно п.5.3., 5.4. даного договору, у випадку несвоєчасної оплати за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику штрафну неустойку (пеню) 0,5% від вартості несвоєчасно оплаченої партії товару, за кожен день прострочення оплати, до моменту повного розрахунку з врахуванням встановленого індексу інфляції, а також один відсоток від простроченої суми як відсотки за користуванням чужими грошовими коштами у відповідності до ст. 625 ЦК України за весь період прострочення. За прострочення оплати поставленого товару понад 5 (п'ять) календарних днів від дати встановленої п.4.1. даного договору, покупець додатково сплачує наступні санкції:

а) на протязі трьох банківських днів з моменту надсилання відповідної вимоги постачальником, покупець зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 50% від суми боргу за кожен випадок порушення строків оплати;

б) на протязі трьох банківських днів з моменту надсилання відповідної вимоги постачальником, покупець зобов'язаний сплатити суму боргу та проценти за користування чужими грошовими коштами з розрахунку 50% річних, що нараховується на прострочену суму за кожен день прострочки.

На виконання умов договору, позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 2 362,00грн. Даний факт стверджується видатковими накладними №144954/379 від 05.10.2012р., №148993/379 від 12.10.2012р. (а.с. 9-10).

Позивачем 05.08.2014р. на адресу відповідача була надіслана вимога про оплату товару згідно видаткової накладної №144954/379 від 05.10.2012р. в сумі 454,42грн. та видаткової накладної №148993/379 від 12.10.2012р. в сумі 1 907,58грн., однак останнім залишена без відповіді та задоволення. (а.с. 11).

Отже, з врахуванням приписів ст. 530 ЦК України для відповідача строк виконання зобов'язання наступив 12.08.2014р.

Згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов'язки на підставі договору поставки № 804-12А від 02.10.2012р.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, позовна вимога про стягнення 2 362,00грн. підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Водночас, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із зазначеними обставинами, нараховані позивачем за період з 27.10.2012р. по 02.07.2014р. в сумі 96,00 грн. та за період з 20.10.2012р. по 02.07.2014р. в сумі 23,13грн. 3% річних також підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, які встановлюються договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно п.5.4. підпункту «б» прострочення оплати поставленого товару понад 5 (п'ять) календарних днів від дати встановленої п.4.1. даного договору, покупець додатково сплачує на протязі трьох банківських днів з моменту надсилання відповідної вимоги постачальником, покупець зобов'язаний сплатити суму боргу та проценти за користування чужими грошовими коштами з розрахунку 50% річних, що нараховується на прострочену суму за кожен день прострочки.

Надаючи правову оцінку змісту п. 5.4 договору суд дійшов висновку про те, що позивачем правомірно передбачено стягнення відсотків від суми боргу за кожний день затримки платежу, що є платою за користування чужими грошовими коштами.

Таким чином, пеню необхідно відрізняти від процентів за користування чужими коштами, що є платою саме за користування ними, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання. Передбачені договором проценти не є неустойкою (штрафом, пенею), а є саме процентами за користування чужими грошовими коштами які встановлюються договором, законом або іншим актом цивільного законодавства відповідно до ст. 536 ЦК України .

Згідно п. 6.2 Постанови, Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013р., № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" передбачено, що підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством.

Суд провів власний перерахунок плати за користування чужими грошовими коштами (проценти) виходячи із суми основного боргу.

Отже, нараховані позивачем 50% річних за користування чужими грошовими коштами за період з 27.10.2014р. по 02.07.2014р. в сумі 1 600,00грн. та за період з 20.10.2012р. по 02.07.2014р. в сумі 385,51грн. також підлягають до задоволення повністю.

При цьому судом було застосовано розрахунки, здійснені за допомогою встановленої в господарському суді системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга Закон".

Крім того, сторони згідно договору №804-12А від 02.10.2012р. погодили,що за прострочення оплати поставленого товару понад 5 (п'ять) календарних днів від дати встановленої п.4.1. даного договору, покупець додатково сплачує на протязі трьох банківських днів з моменту надсилання відповідної вимоги постачальником, покупець зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 50% від суми боргу за кожен випадок порушення строків оплати.

Отже, позивачем правомірно нараховано штраф в розмірі 50% від суми боргу 2 362,00грн. в розмірі 1 181,00грн.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача за договором поставки №804-12А від 02.10.2012р. підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована підлягає задоволенню в сумі 5 647,71 грн., з них 2 362,00грн. - основного боргу, 1 985,58грн. - 50% річних, 119,13 - з% річних та 1 181,00грн. - штрафу.

Оскільки розгляд справи в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати по справі, на підставі ст. 44,49 ГПК України, слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 144, 193Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 526, 527, 530, 536, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (43000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аванта" (43000, Волинська обл., м.Луцьк, пров. Макарова, буд.5, код ЄДРПОУ 35495114) 5 647,71грн. заборгованості, з них 2 362,00грн. - основного боргу, 1 985,58грн. - 50% річних, 119,13 - з% річних, 1 181,00грн. - штрафу та 1 827,00 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Повний текст

рішення складено

11.09.2014р.

Суддя В. М. Дем`як