Рішення № 40430114, 02.09.2014, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/565/14-ц

Провадження № 2/188/505/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2014 року

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді Полубан М.П.

при секретарі Філіповій В.С.

з участю представника відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача, в якому зазначає, що06.12.2008 між сторонами було укладено кредитний договір № DNQ1RХ 2019101168 .

У відповідності до умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 2898.00 грн. . зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом .

Відповідач підтвердив свою згоду на те , що підписана заява разом з Умовами надання кредитку фізичним особам ( Розстрочка) складає між ним і Банком Договір , про що свідчить підпис Відповідача у заяві .

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку : щомісяця в період сплати. Позичальник повинен надати Банку грошові кошти ( щомісячний платіж ) для погашення заборгованості за Кредитом , яка складається із заборгованості за Кредитом , за відсотками , комісією , а також інші витрати згідно Умов.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором, відповідач станом на 11.12.2013 р. має заборгованість - 27929.46 грн ., яка складається з наступного:

- 2898.00 грн. - заборгованість за кредитом;

- 183.19 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 22690.03 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором;

А також штрафи, відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг :

- 500.00 грн. - штраф (фіксована частина)

- 1306.16 грн. - штраф (процентна складова).

Розрахунок суми заборгованості додається.

Просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 27929.46 за кредитним договором від 06.12.2008 р. та стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 279.29 грн..

Просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 27929.46 за кредитним договором від 06.12.2008 р. та стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 279.29 грн..

У судове засідання представник позивача не з'явився . У своїй позовній заяві просить суд справу розглянути у його відсутність Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. В разі неявки відповідача згоден на прийняття заочного рішення.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнали . Відповідач визнав той факт , що він дійсно укладав кредитний договір з позивачем. Брав кредит в сумі в розмірі 300- грн. для побутових потреб. Однак , в силу збігу тяжких матеріальних та побутових обставин , він не сплачував кредит взагалі. Позов не визнає . Просить суд в позові відмовити.

Представник відповідача також вважає , що в позові слід відмовити та застосувати строки позовної давності. Надав суду письмову заяву . Зазначив , що згідно з розрахунку заборгованості , що є додатком до позову , погашення за кредитом не здійснювалося взагалі. Також посилається на роз"яснення Постанови Пленуму ВСУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. № 5 " Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів , що виникають із кредитних правовідносин " ...

Вислухавши відповідача та його представника ,вивчивши матеріали справи , суд вважає , що позов не підлягає задоволенню .

Судом встановлено, що 06.12.2008 р. позичальник ( відповідач) звернувся до позивача із заявою № DNQ1RХ 2019101168 про надання строкового кредиту у сумі 2898 грн. , строком на 10 місяців , тобто до 06.10..2009 р. Ціль кредиту - придбання товару . Дана заява підписана сторонами.

Сума заборгованості відповідача станом на 11.12..2013 р. становить 27929.46 грн. , яка складається з вищезазначеного розрахунку відповідача .

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін).

Згідно розрахунку заборгованності по даному договору днем здійснення останнього платежу визначено 20.01.2009 р.

Представник позивача в своїй заяві з додатковими пояснення щодо строків давності посилається на п.5.5 Умов надання споживчого кредиту. Згідно даного пункту передбачено , що термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту , відстоткам за користування кредитом , винагороди , неустойки-пені , штрафів за даним Договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Однак , суд не може погодитися з такою позицією представника позивача в силу наступного.

В заяві позичальника ( позивача ) № 001301900079452708 від 06.12.2008 р. зазначається , що Банк надає позичальнику кредит в сумі 2898.00 ( дві тисячі вісімсот дев"яносто вісім ) грн. на строк 10 місяців строк з 06.12.2008 р. по 06.10.2009 р. включно...

Згідно з положеннями статей 256 та 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

В п.31 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" роз'яснено, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Крім того , відповідно до частини 1 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно ч. 1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Однак , цим Кодексом встановлено строк, протягом якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу - позовна давність.

До вимоги заявленої позивачем застосовується загальна позовна давність, встановлена ст.257 ЦК України, тривалістю у три роки. Договором кредиту укладеним між сторонами передбачено збільшення позовної давності до 5 років , відповідно до положень ст.259 ЦК України. В зв"язку з викладеним та керуючись нормами ст.260 ЦК України про неможливість зміни порядку обчислення позовної давності суд не приймає до уваги твердження представника позивача про те, що строк позовної давності не пройшов, оскільки кредитним договором передбачено його дію до моменту виконання сторонами своїх обов"язків.

Виходячи з приписів ч. 1 ст.261 ЦК України суд вважає, що перебіг позовної давності почався від дня, коли позивач міг довідатися про порушення свого права або особу, яка його порушила.

Суд бере до увагу ту суттєво важливу обставину , що відповідач почав порушувати умови договору ще 20.01.209 р. , коли він отримав кредит і повинен був здійснити перший внесок , але не здійснив жодного кредитного платежу ( згідно вищезазначеного Розрахунку ) . Отже , початком перебігу строку позовної давності слід вважати з 20.01.2009 р. Адже , позивач повинен був контролювати та стежити за виконанням позичальником ( відповідачем) своїх договірних зобов'язань .

Відповідно до Порядку ведення претензійно-позовної роботи Банку після передачі кредитної справи до підрозділу з роботи з проблемними активами банку подальша робота з повернення проблемної заборгованості здійснюється у порядку, визначеному відповідними внутрішніми положеннями банку. При цьому, у разі, якщо майна при зверненні на нього стягнення недостатньо або з інших підстав кредитна заборгованість не погашена і позов до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором не подавався необхідно відстежувати строки позовної давності для недопущення пропуску подачі позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором ..

Позовна заява - письмова вимога кредитора щодо спонукання позичальника (поручителя, гаранта, страховика) до виконання зобов'язань перед банком, що подається до судових органів у передбаченому чинними нормативними актами порядку.

Подача позовної заяви в межах строків позовної давності є обов'язковою з огляду на забезпечення можливості в майбутньому списувати в податковому обліку безнадійну заборгованість за кредитним договором за рахунок сформованого резерву. Такі строки позовної давності відстежуються або філією, яка здійснює стягнення заборгованості, або управлінням з роботи з проблемними активами, якщо стягнення заборгованості здійснюється ним.

На обгрунтування вищезазначеного , суд не може взяти до уваги посилання представника позивача на п.5.5 Умов , де вказується , що сторонами були обговорені строки позовної давності на 5 років.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилання на дату закінчення строку договору , тобто на 07.04.2010 р. на думку суду , є безпідставним .

Разом з тим, позивач звернувся до суду з позовом лише 28.03.2014 р. ( конверт з поштовим штемпелем в матеріалах справи відсутній ) , про що свідчить дата реєстрації матеріалів в канцелярії суду , тобто з пропуском встановленого законом трирічного строку позовної давності .

Статтею 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається, зокрема, вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку; після переривання перебіг позовної давності починається заново; час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до вимог ст.72 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав переривання строків позовної давності, встановлених ст.264 ЦК України, оскільки відповідачем в період перебігу строків позовної давності не було вчинено будь-якої дії, яка б свідчила про визнання ним свого боргу або іншого обов'язку.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Крім того ,відповідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Питання про поновлення даного строку позивач перед судом не ставить.

Отже , право позивача на позов у розумінні одержання судового захисту погашено у процесуальному аспекті.

На підставі ст. 88 ЦПК України в зв'язку з відмовою у позові не підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат.

На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 3 , 57 , 72, 89 , 212-214 ЦПК України , ст. ст. 251,252,264 , 267 , 1049 ЦК України суд , -

В И Р І Ш И В :

Позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Копію даного рішення направити сторонам.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текс рішення виготовлено 05.09.2014 р.

Суддя

Суддя М. П. Полубан