Рішення № 40429937, 01.07.2014, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/880/14-ц

провадження № 2/179/340/14

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2014 р. Магдалинівський районний суд

Дніпропетровської області

у складі: головуючого - судді Новік Д.І.

при секретарі - Кривошлик І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління держземагенства в Дніпропетровській області, Пролетарської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, Бузівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області про визнання права власності на спадщину по праву спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідачів про визнання права власності на спадщину по праву спадкування за законом та спонукання до виконання певних дій, яку уточнивши щодо предмету позову 12 червня 2014 року, посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року в с. Бузівка Магдалинівського району Дніпропетровської області померла її баба - ОСОБА_4, про що свідчить видане свідоцтво про її смерть серії НОМЕР_1 від 18 січня 2010 року, після смерті якої відкрилась спадщина, що складається з селянського (фермерського) господарства «Євгенія», яке знаходиться в с. Ковпаківка Магдалинівського району Дніпропетровської області, зареєстроване 29 грудня 2000 року, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 206 120 0000 000174, ідентифікаційний код юридичної особи 31177253. Також, померлій ОСОБА_4, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ДП без номеру, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за МД № 660, надано 28 грудня 2000 року земельні ділянки площею 8,100 га та 40,900 га, для ведення фермерського господарства, розташовані на території Пролетарської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області. За життя померла ОСОБА_4 заповіту не залишала та відповідно до ст. 1265 ЦК України вона є спадкоємцем п'ятої черги по закону після смерті її баби ОСОБА_4, при цьому інших спадкоємців попередніх черг не має.

У встановлений законом строк позивачка звернулась до Магдалинівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва на право на спадщину їй письмово відмовили 18 квітня 2014 року, посилаючись на те, що відсутній склад спадкового майна фермерського господарства, в зв'язку з чим вона звернулась до суду з даним позовом.

В судове засіданні представник позивачки - адвокат ОСОБА_5, що діє на підставі угоди про представництво клієнта адвокатом від 04 квітня 2014 року (а.с. 10, 11), не з'явилась, до суду надала заяву (а.с. 44), згідно якої підтримала позовні вимоги, просила суд їх задовольнити та розглянути справу у її відсутність.

Представник відповідача - Феленко Я.О., що діє на підставі довіреності від 27 травня 2014 року (а.с. 25), будучи належним чином повідомленою про час та місце слухання справи, не з'явилась, до суду надала заяву (а.с. 47), згідно якої просила справу розглянути в її відсутність та відмовити в задоволені позову, посилаючись на надані нею письмові заперечення (а.с. 24).

Представники відповідачів Пролетарської та Бузівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, будучи належним чином повідомленими про час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явились, до суду надано заяви (а.с. 26, 30, 33), згідно яких просять справу розглянути в їх відсутність, позовні вимоги визнають в повному обсязі та не заперечують щодо їх задоволення.

З цих підстав суд вважає можливим ухвалити судове рішення відповідно до ст. 197 ЦПК України без фіксування судового процесу технічними засобами на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вивчивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року в с. Бузівка Магдалинівського району Дніпропетровської області померла баба позивачки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12-13, 15) - ОСОБА_4, про що свідчить видане свідоцтво про її смерть серії НОМЕР_1 від 18 січня 2010 року (а.с. 17), після смерті якої відкрилась спадщина, що складається з селянського (фермерського) господарства «Євгенія», яке знаходиться в с. Ковпаківка Магдалинівського району Дніпропетровської області, зареєстроване 29 грудня 2000 року, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 206 120 0000 000174, ідентифікаційний код юридичної особи 31177253 (а.с. 19).

Також, померлій ОСОБА_4, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ДП без номеру, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за МД № 660, надано 28 грудня 2000 року (а.с. 18, 38) надано земельні ділянки площею 8,100 га та 40,900 га, для ведення фермерського господарства, розташовані на території Пролетарської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.

Згідно п. 1.3 Статуту селянського (фермерського) господарства «Євгенія», зареєстрованого Розпорядженням Магдалинівської районної державної адміністрації від 29 грудня 2000 року (а.с. 5-8), посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу 09 січня 2001 року та зареєстрованого в реєстрі за № 191, господарство має організаційну форму приватного підприємства, заснованого на власності засновника - (ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, п. 1.2 Статуту) з правом найму робочої сили і для досягнення статутної мети діяльності СФГ господарство має земельну ділянку, на підставі державного акту МД № 660 від 28 грудня 2000 року на користування земельною ділянкою площею 49,0 га.

Крім того, розпорядженням голови Магдалинівської районної ради за № 294 -р від 20 грудня 2000 року (а.с. 31) ОСОБА_4 надано земельну ділянку саме для ведення селянського (фермерського) господарства в постійне користування, розташовану на території Пролетарської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської оаблсті.

За життя померла ОСОБА_4 заповіту не залишала та відповідно до ст. 1265 ЦК України вона є спадкоємцем п'ятої черги по закону після смерті її баби ОСОБА_4, при цьому інших спадкоємців попередніх черг не має (а.с. 16, 45-46).

У встановлений законом строк позивачка звернулась до Магдалинівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва на право на спадщину їй письмово відмовили 18 квітня 2014 року (а.с. 9), посилаючись на те, що відсутній склад спадкового майна фермерського господарства, в зв'язку з чим позивачка звернулась до суду з даним уточненим позовом (а.с. 1, 3-4, 36-37).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України.

Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово

Відповідно до ст. 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Таким чином, у п'яту чергу спадкують наступні родичі спадкодавця: онуки (другий ступінь споріднення); правнуки, прабаба, прадід, племінники (третій ступінь споріднення); двоюрідні брати та сестри, двоюрідні онуки; двоюрідні діди та бабки, двоюрідні брати та сестри (четвертий ступінь споріднення); двоюрідні правнуки, двоюрідні прадіди та прабабки, двоюрідні племінники, двоюрідні дядьки та тітки, троюрідні брати та сестри (п'ятий ступінь споріднення); троюрідні правнуки, троюрідні прадіди та прабабки, троюрідні племінники, троюрідні дядьки та тітки, чотириюрідні брати та сестри (шостий ступінь споріднення).

Як встановлено в судовому засіданні єдиною спадкоємицею п'ятої черги є позивачка ОСОБА_1, яка бажає прийняти спадщину та ніхто з осіб більше до нотаріальної контори не звертався.

У відповідності до ст.ст. 1268, 1273, 1274 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, при цьому спадкоємець за законом чи за заповітом може відмовитись від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги протягом строку для прийняття спадщини подавши заяву про відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Згідно до ст. 19 Закону України «Про фермерське господарство» до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) може входити також право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про фермерське господарство» громадяни, які придбали майно фермерського господарства, подають у встановленому порядку Статут фермерського господарства на державну реєстрацію.

Статтею 23 Закону України «Про фермерське господарство» успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Право позивачки на спадщину підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами та приведеними вище.

Таким чином, суд вважає, що є всі законні підстави задовольнити позов частково і визнати за позивачкою лише право на селянське (фермерське) господарство «Євгенія» та в порядку спадкування за законом право на постійне користування земельними ділянками наданими для ведення селянського (фермерського) господарства та внесених до статуту господарства, так як земельна ділянка спадкодавцю передана згідно Державного акту в постійне користування, тим самим у спадкодавця було відсутнє право саме власності на вказану ділянку і тому не можливо визнати за позивачкою право власності на СФГ «Євгенія», до якого вказана земельна ділянка як складова СФГ «Євгенія» не входить.

Оскільки, законність підстав для ухвалення рішення про часткове задоволення позову відповідає вимогам чинного законодавства і обґрунтована на обставинах справи та доказах про належність спадкодавцю селянського фермерського господарства «Євгенія», суд постановляє рішення про часткове задоволення позовних вимог позивачки ОСОБА_1.

Дане рішення суд ухвалює в рамках заявлених вимог і на підставі наданих доказів (ст.ст. 57-66 ЦПК України).

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 1217, 1218, 1223, 1265, 1268, 1273, 1274 ЦК України, ст.ст. 3, 5-8, 10, 11, 57-66, 208-210, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 19, 22, 23 Закону України «Про фермерське господарство», -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право на селянське (фермерське) господарство «Євгенія», яке знаходиться в с. Ковпаківка Магдалинівського району Дніпропетровської області, зареєстроване 29 грудня 2000 року, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 206 120 0000 000174, ідентифікаційний код юридичної особи 31177253, що належало ОСОБА_4, померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 року, по праву спадкування за законом.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_4, право користування земельними ділянками площею 8,100 га та 40,900 га, призначених для ведення фермерського господарства, розташованих на території Пролетарської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ДП без номеру, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за МД № 660 від 28 грудня 2000 року, виданого на ім'я ОСОБА_4.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а у разі проголошення рішення у відсутності особи, яка брала участь у справі, але не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий суддя Новік Д.І.