Постанова № 40429334, 08.09.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2014 року 810/4714/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Білоцерківське підприємство по племінній справі у тваринництві" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство "Білоцерківське підприємство по племінній справі у тваринництві" з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.10.2013 року №000069/2204/725.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем у порушення норм чинного податкового законодавства України були вчинені протиправні дії та прийняте протиправне рішення, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача. Також позивач наголошує, що акт документальної позапланової невиїзної перевірки за жовтень 2012 року від 18.01.2013 року №153/15-3/19427132 та податкове повідомлення-рішення від 14.02.2013 року №0000021504, які були взяті за основу акту перевірки від 30.09.2013р. №46/22-04/19427132/72 вже були предметом оскарження у судовому порядку. Так, Постановою КОАС у справі №810/2353/14 від 09.07.2014 року, позовні вимоги позивача задоволено, а рішення Білоцерківської ОДПІ - скасовано.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління у Київській області при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог законодавства.

Представник позивача в судове засідання не прибув, проте надав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідач в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні в разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до матеріалів справи, Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міністерства доходів і зборів у Київській області було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2013 року Державного підприємства «Білоцерківське підприємство по племінній справі у тваринництві», за результатами якої було складено Акт від 30.09.2013 р. №46/22-04/19427132/72.

При проведенні перевірки податковим органом було використано податкову декларацію позивача з ПДВ за серпень 2013 року, акт документальної позапланової невиїзної перевірки з ПДВ від 18.01.2013 року №153/15-39427132 за жовтень 2012 року, акт документальної позапланової невиїзної перевірки з ПДВ від 27.03.2013 року № 1297/15-3/ 19427132 за грудень 2012 року, акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 25.06.2013 року №2592/15-3/19427132 за березень 2013 року.

За результатами проведеної перевірки посадова особа податкового органу дійшла висновку про порушення позивачем наступних вимог податкового законодавства, а саме, залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду по декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року у сумі 132701 грн. та заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за серпень 2013 року у розмірі 27234 грн.

На підставі висновків Акту від 30.09.2013 р. №46/22-04/19427132/72 прийнятно податкове повідомлення-рішення від 14.10.2013 року №000069/2204/725, яким збільшено суму грошового зобов'язання Державного підприємства "Білоцерківське підприємство по племінній справі у тваринництві" з податку на додану вартість на 27 234,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 6 809,00 грн.

Позивач скористався своїм правом та оскаржив податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

Так, рішенням Міністерства доходів і зборів України від 16.01.2014 року №653/6/99-99-10-01-15 скарги позивача залишено без задоволення.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.10.2013 року №000069/2204/725.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Як вбачається з матеріалів справи даний момент Державне підприємство «Білоцерківське підприємство по племінній справі у тваринництві» знаходиться у стані ліквідації, на підприємстві працює ліквідаційна комісія, призначена наказом Міністерства аграрної політики від 06.07.2012 р. № 402.

Під час здійснення господарської діяльності у позивача виникла заборгованість перед рядом контрагентів. Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліта-2010» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства «Білоцерківське підприємство по племінній справі у тваринництві» про стягнення 1 110 559,39 грн. заборгованості. Рішенням господарського суду Київської області від 08.02.2011 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта-2010» задоволено повністю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.09.2011 року затверджено Мирову угоду у справі №10\242-10, укладену між ТОВ «Еліта-2010» та Позивачем 25.07.2011 року на стадії виконання судового рішення в наданій сторонами редакції. Відповідно до цієї Мирової угоди Позивач прийняв обов'язок у зв'язку із скрутним фінансовим становищем, в рахунок погашення заборгованості, передати у власність ТОВ «Еліта-2010» об'єкти незавершеного будівництва на загальну суму 1 091 976,00 грн в т.ч. ПДВ 181 996,00.

Передача об'єктів незавершеного будівництва, вказаних у Мировій угоді, відбулася у вересні 2011 року. При цьому, з урахуванням іншої поточної діяльності за вересень 2011 року та результатів попередніх звітних періодів, позивачем 27.10.2011 року було сплачено до бюджету кошти у сумі 149 791,00 грн. податку на додану вартість. Також Позивачем надано товариству з обмеженою відповідальністю «Еліта- 2010» податкові накладні №23 від 14.09.2011 року (сума ПДВ 91218,00 грн., №34 від 15.09.2011 року (сума ПДВ 49930,00 грн., у яких вказана вартість переданого майна, а результати передачі відображені у декларації з ПДВ за вересень 2011 року. ТОВ «Еліта- 2010» також відобразило дану операцію по передачі майна у податковій звітності за відповідний період у повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2011 року Ухвалу господарського суду Київської області від 06.09.2011 року про затвердження Мирової угоди у справі №10/242-10 скасовано. При розгляді касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта-2010» на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2011 року постановою, Вищого господарського суду України від 15.03.2012 року у справі №10/242-10 касаційну скаргу ТОВ «Еліта-2010» залишено без задоволення.

На підставі постанови Вищого господарського суду України від 15.03.2012 року у справі №10/242-10 Позивачем було здійснено розрахунок коригування сум податку на додану вартість за березень 2012 року із віднесенням суми ПДВ (у розмірі 181996,00 грн.) від вартості майна, повернутого після скасування судом Мирової угоди, до податкового кредиту.

Відповідні коригування на підставі постанови Вищого господарського суду України від 15.03.2012 року у справі №10\242-10 про скасування судом Мирової угоди, були проведені і товариством з обмеженою відповідальністю «Еліта-2010».

Як встановлено судом, висновок акту перевірки від 30.09.2013р. №46/22-04/19427132/72 ґрунтується на результаті попередньої перевірки по ПДВ, оформленої актом документальної позапланової невиїзної перевірки від 18.01.2013 року №153/15-3/19427132 за жовтень 2012 року, а саме вказано, що за результатами попередньої документальної позапланової невиїзної перевірки за жовтень 2012 року, оформленої актом від 18.01.2013 року №153/15-3/19427132, позивачем завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за жовтень 2012 року у сумі 156840 грн.

Також, суд звертає увагу на те, що на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки по ПДВ від 18.01.2013 року №153/15-3/19427132 за жовтень 2012 року відповідачем сформовано податкове повідомлення-рішення від 14.02.2013 року № 0000021504 на суму лише 2589,00 грн. Висновки акту перевірки та саме податкове повідомлення рішення від 14.02.2013 №0000021504 Позивачем оскаржені в судовому порядку, так, постановою КОАС у справі №810/2353/14 від 09.07.2014 року позовні вимоги позивача задоволено, а рішення Білоцерківської ОДПІ - скасовано.

А як убачається з матеріалів справи, висновки ж актів документальних позапланових невиїзних перевірок по ПДВ від 27.03.2013 року №1297/15-3/19427132 за грудень 2012 року та від 25.06.2013 року №2592/15-3/19427132 за березень 2013 року аналогічним чином базуються на висновку акта документальної позапланової невиїзної перевірки від 18.01.2013 року №153/15-3/19427132 за жовтень 2012 року, а не на підставі винесеного повідомлення-рішення.

Підсумовуючи вищезазначене, суд наголошує, що акт перевірки не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, він лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки і факти виявлених порушень законодавства та не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ст.56 ПКУ. Обов'язки для платника податку зумовлює саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту, що може бути оскаржено.

Разом з тим, у актах перевірок відповідача було зафіксовано обставини, встановлені під час проведення перевірки, але не було винесено відповідних рішень, то відповідачем у порушення чинного законодавства при формуванні податкового повідомлення-рішення від 14.10.2013 року № 000069/2204/725 використано лише дані актів перевірки з податку на прибуток, а не власне рішень податкового органу.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У даній справі відповідачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження правомірності винесення податкового повідомлення-рішення від 14.10.2013 року №000069/2204/725.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, що позивачем було сплачено до бюджету кошти у сумі 149 791,00 грн. з податку на додану вартість, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

1. Позовні вимоги Державного підприємства "Білоцерківське підприємство по племінній справі у тваринництві" задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.10.2013 року №000069/2204/725 винесене Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.