Рішення № 40429172, 12.09.2014, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/4373/14-ц

Провадження № 2/591/1726/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2014 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Сидоренко А.П.

з участю секретаря - Попович Ю.О.

позивачки - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Грандфінресурс» про визнання недійсним договору та відшкодування збитків,

в с т а н о в и в :

20 червня 2014 року позивачка звернулася до Зарічного районного суду м. Суми із зазначеним позовом до ПП «Грандфінресурс» та в обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що на початку серпня 2012 року вона прочитала об'яву в газеті «Ваш шанс», в якій зазначалося: «Альянс-Україна. Надаємо позики під 3% -12% річних». Також була вказана адреса знаходження цієї установи: м. Суми вул. Петропавлівська, 60 та номери мобільних телефонів. Оскільки на той час їй вкрай необхідні були кошти на ремонт, то вирішила отримати позику в розмірі 60 000 грн. у вищезазначеній в рекламі установі. 01 серпня 2012 року вона прийшла до офісу відповідача, та цього ж дня сплатила перший внесок 2400 грн. та підписала договір № 2116542 з метою одержання суми коштів у розмірі 60 000 грн. Після цього її запевнили, що протягом трьох-п'яти днів вона отримає на наданий нею рахунок кошти у розмірі 60 000 грн. Однак до вказаної дати вона кошти не отримала, а їй в телефонному режимі запропонували сплатити черговий місячний платіж, як це передбачено договором, про що її було проінформовано та надано квитанцію до сплати. Вона зробила чотири щомісячних внесків на суму 3 982 грн.00 коп.

Після того, як відповідач не надав їй позики до зазначеної дати, вона стала занепокоюватись та звернулася за допомогою до фахівців права, які пояснили, що вона стала учасником програми діяльності «Альянс-Україна» і може отримати згідно договору не гроші в якості позики, а лише товар, про який вона і речі не вела, оскільки хотіла отримати гроші в чистому вигляді. Щодо дати коли це станеться, в договорі та додатках до нього нічого не вказано, а кошти сплачені нею в розмірі 2400 грн. це не первісний внесок в рахунок майбутніх платежів за позикою, а одноразовий комісійний платіж, який нікуди не враховується.

Зазначає, що з її боку була присутня помилка щодо природи правочину при укладенні оспорюваного договору. Крім того, не маючи ліцензії на право здійснення діяльності в сфері надання фінансових послуг, відповідач взагалі не мав права укладати з позивачем договорів, за якими він може залучати його кошти.

Також вказала, що положення оспорюваного договору містить ознаки нечесної підприємницької практики, діяльність ПП «Грандфінресурс» фактично є діяльністю з надання фінансових послуг, оскільки має характерні для таких послуг ознаки, але здійснюється відповідачем без відповідної ліцензії, з боку відповідача має місце нечесна підприємницька практика. Вважає, що вона вчинила правочин під впливом обману з боку відповідача, який замовчував існування обставин, які могли перешкодити укладенню договору, а саме відсутність у відповідача права (ліцензії) на укладення подібних договорів, навмисно повідомив позивачу, що він укладає саме договір позики, знаючи про те, що він укладає зовсім інший за своєю юридичною природою договір - договір про надання послуг.

Позивачка зазначила, що їй нанесені прямі матеріальні збитки в сумі 6292 грн. 00 коп. у вигляді сплати одноразового комісійного платежу, чотирьох щомісячних внесків та з урахуванням того, що відповідач застосував обман (в порядку ст. 230 ЦК України) вважає, що має право на відшкодування збитків у подвійному розмірі, тобто в сумі 12584 грн.00 коп. Посилаючись на зазначені обставини, просить визнати недійсним укладений з відповідачем договір разом з додатками до нього та стягнути з відповідача ПП «Грандфінресурс» на свою користь кошти в сумі 12584грн. 00 коп.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши думку позивачки, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 01 серпня 2012 року між позивачкою та ПП «Грандфінресурс» було укладено договір № 211654 з додатками №1 та №2 до нього (а.с. 6-8), за умовами якого відповідач за згодою позивача зобов'язується вчинити від його імені та за його рахунок певні юридичні дії, спрямовані на придбання ним 60 000 грн. на умовах діяльності програми «Альянс Україна», в тому числі сформувати реєстр учасників, забезпечити його адміністрування, організовувати та проводити заходи по розподілу грошового фонду та надати йому відповідну заявлену для придбання суму. Для цього позивач доручив відповідачеві використовувати суми чистих внесків для формування фонду реєстру та його розподілу.

За ст. 2 цього Договору учасник, поряд із іншим, зобов'язується сплатити одноразовий комісійний внесок у день підписання сторонами даного договору та адміністративний платіж, який сплачується не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання дозволу, а також своєчасно сплачувати загальний платіж, який включає чистий внесок, за рахунок якого адміністратор надає заявлені для отримання грошові суми, та адміністративні витрати, що є платою за послуги адміністратора з організації діяльності програми.

Відповідно до ст. 4 Договору його укладено у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, що мають однакову юридичну силу, набуває чинності з дати його складання та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих зобов'язань, передбачених Договором та додатками до нього. Цей договір не є поворотною фінансовою допомогою. Всі додатки, зміни та доповнення до нього вважаються його невід'ємною частиною. Підписання Договору та додатків до нього є свідченням того, що сторони повністю розуміють її значення та умови, правові наслідки, що вона не носить характеру фіктивного або удаваного правочину, і що договірні умови є обов'язковими для виконання.

Згідно з п.1.3 ст.1 додатку №2 до Договору його предметом є послуги з формування реєстру учасників програми, метою яких є придбання товару або відповідної суми у позику, зазначеного у додатку № 1 до Договору.

Після вчасної сплати чергового загального платежу учасник набуває право брати участь у найближчому заході, коли фонд реєстру є достатнім ( п.4.1 ст.4 додатку № 2).

Конкретні умови отримання учасником товару або відповідної суми у позику визначені у ст.5 цього додатку.

Учасник підтверджує, що отримав усі коректно викладені пояснення від представника адміністратора, уважно прочитав та зрозумів умови додатку №2 та правові наслідки, що засвідчує своїм підписом (ст.15 додатку №2).

На виконання умов даного договору позивачка 01 серпня 2012 року сплатила 2400 грн. одноразового комісійного внеску (а.с. 9), а також чотири щомісячних внесків: 13 вересня 2012 року в сумі 973 грн. 00 коп., 19 жовтня 2014 року в сумі 973 грн., 23 листопада 2012 року в сумі 973 грн.00 коп. та 20 грудня 2012 року в сумі 973 грн. 00 коп. (а.с.10,11).

Доводи позивача про те, що діяльність відповідача є такою, що вводить споживача в оману, оскільки позивач не отримав чіткої інформації, необхідної для здійснення свідомого вибору і сплатив кошти не за одержання товару чи послуги, а за можливість одержання права на отримання позики за рахунок залучення інших споживачів, що свідчить про наявність пірамідальної схеми, внаслідок чого оспорюваний договір в силу ч.6 ст.9 Закону України «Про захист прав споживачів» є недійсним, є необґрунтованими.

Так, предметом оспорюваної угоди є надання учаснику програми «Альянс Україна» адміністративних послуг фінансового характеру з метою отримання заявленої до надання грошової суми.

Оплатні послуги адміністратора при виконанні споживачем всіх умов договору забезпечують не можливість, а реальне отримання останнім грошової суми за рахунок фонду реєстру, який формується з чистих внесків його та інших учасників, з наступним повним погашенням цієї суми своїми внесками.

До того ж при невиконанні цього обов'язку настає відповідальність, передбачена ст. 9 додатку № 2.

Таким чином, позивач за оспорюваним договором виявив бажання отримати кошти, добровільно скориставшись наданими йому послугами, і у кінцевому результаті не за рахунок залучення інших споживачів, а за рахунок власних внесених коштів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 засвідчила своїм підписом повне розуміння нею значення та умов договору, його правові наслідки, отримала від представника Адміністратора усі пояснення, уважно прочитала та зрозуміла усі визначення, умови та зміст договору.

Позивачці був відомий перелік її прав і обов'язків, а також перелік прав та обов'язків ПП «Грандфінресурс», оскільки позивачка сплатила комісійний внесок, що передбачений умовами договору. Отже позивачка використовувала механізми, передбачені угодою, з метою придбання товару, до моменту складання позовної заяви.

Укладена між сторонами угода є видом цивільного договору; сторони врегулювали свої відносини на свій розсуд; змістом договору є, власне ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати взяті на себе зобов'язання, що має наслідком виконання зобов'язань для кола осіб, що його підписали. При цьому, доводи позивача щодо укладення угоди внаслідок обману спростовується статтею 15 додатку № 2 до договору, відповідно до якої учасник підтверджує своєю заявою, що отримав усі коректно викладені пояснення від представника ПП «Грандфінресурс», уважно прочитав та зрозумів умови даного договору та правові наслідки, що засвідчує своїм підписом.

Умови розірвання договору наведені у розділі 8 Додатку №2 договору.

Згідно п.8.3. Додатку №2 договір вважається розірваним на вимогу Адміністратора в односторонньому порядку з першого числа місяця, в якому виникла заборгованість, за умови, якщо Учасник, якому ще не надано Дозвіл, не сплатить у строк, передбачений п.3.2 та п.3.4 ст.3 цього Додатку:

а)3агальний або Мінімальний платіж;

б)Адміністративні витрати, за умови отримання згоди від Адміністратора на відстрочення Чистого внеску.

Повернення Учаснику, сплачених ним на рахунок Адміністратора, коштів відбуватиметься у відповідності до п.8.2. даної статті.

Згідно п.8.2. Додатку № 2 сторони дійшли згоди, якщо Учасник виявить бажання розірвати Договір в односторонньому порядку після встановленого в п.8.1. даної статті терміну, або Договір буде розірваний зі сторони Адміністратора при не виконанні Учасником п.3.2 ст. 3 дод.№2 до Договору, та Одноразовий комісійний внесок та Адміністративні витрати Учаснику не повертаються. Враховуючи те, що сплачені кожним Учасником Чисті внески були використані для оплати грошових сум, які були передані відповідним Учасникам, Адміністратор здійснить повернення сплачених Учасником Чистих внесків протягом 60 банківських днів після закриття реєстру, крім випадку, визначеному в п.6.1 ст.6 цього додатку. Адміністратор проводить закриття Реєстру після виконання платіжних зобов'язань останнього Учасника у даному Реєстрі.

Згідно п.3.2 Додатку №2 3.2. учасник повинен сплачувати Загальний або Мінімальний платіж не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа кожного поточного місяця. Якщо п'ятнадцяте число будь-якого місяця виявиться неробочим днем, то останнім днем сплати платежу буде вважатися робочий день, який слідує за неробочим.

Під час судового розгляду не було встановлено обставин, які б свідчили про умисел з боку відповідача, оскільки усі умови діяльності відповідача, його права та обов'язки, а також права та обов'язки позивачки були викладені у договорі № 211654, з умовами якого позивачка погодилася.

Оскаржуваний позивачкою правочин відповідає загальним засадам законодавства, а також моральним засадам суспільства, а волевиявлення позивачки під час укладання правочину було вільним і відповідало її внутрішній волі.

Пунктом 3 ч.1 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» визначено, що відповідно до спеціальних законів ліцензуванню підлягає господарська діяльність, зокрема із надання фінансових послуг.

Згідно з п.п. 1,5 ч.1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» під фінансовою установою слід розуміти юридичну особу, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку.

Фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Такими фінансовими послугами, як зазначено у п.п.2,6,11-1 ч.1 ст.4 цього ж Закону, вважаються довірче управління фінансовими активами, надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту та адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

Пунктом 4 ч.1 ст. 34 даного Закону передбачено, що національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими установами діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 вказаного Закону здійснення такої діяльності дозволяється тільки після отримання відповідної ліценції. Особи, винні у здійсненні діяльності без ліцензії, несуть відповідальність згідно із законами України.

Згідно з п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг» від 02 червня 2011 року №3462-VI (введено в дію з 09 січня 2012 року) фінансові установи зобов'язані протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність у відповідність із вимогами цього Закону.

На підставі цього Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (як уповноважений державний орган), затвердила Ліцензійні умови провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах (розпорядження від 9 жовтня 2012 року № 1676 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах»).

Фінансовим установам цим законом було надано час протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність у відповідність до вимог цього Закону, тобто до 09 січня 2013 року.

Спірний договір укладено сторонами 01 серпня 2012 року, коли отримання ліцензії для надання послуг з адміністративного фінансування активів для придбання товарів у групах не вимагалось.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 218, 224-233 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Зарічним районним судом м. Суми за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Зарічного районного суду м. Суми протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач може оскаржити рішення суду до апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення суду, а у разі відсутності особи у судовому засіданні - з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А.П.Сидоренко