Ухвала суду № 40428648, 27.08.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2014 р. м.Львів Справа № 876/4311/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Большакової О.О.,

Ільчишин Н.В.,

з участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,

представника позивача Куксова В.Г.,

представника відповідача Ониська З.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року в адміністративній справі № 813/453/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Львівагропродукт» до державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Львівагропродукт» (далі - ТзОВ «Львівагропродукт») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Франківському районі м.Львова) від 25.12.2012 року за №№ 0003252320 та 0003262320.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що посадовими особами податкового органу неправомірно в акті перевірки зазначено, що під час проведення перевірки ТзОВ «Львівагропродукт» не було надано податковому органу документів, які б підтверджували придбання (фактичне отримання) підприємством сировини і матеріалів у 3 кварталі 2012 року. Насправді, такі документи, які були підставою для формування витрат операційної діяльності у 3 кварталі 2012 року та документи, які були підставою для формування інших витрат у 3 кварталі 2012 року, під час проведення перевірки були надані, однак, з невідомих причин вони не були взяті до уваги і зазначені в акті перевірки.

З урахуванням того, що у позивача були всі необхідні первинні документи, він правомірно відніс до витрат витрати операційної діяльності за 3 квартал 2012 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року позов задоволено.

Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржила ДПІ у Франківському районі м.Львова, яка вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним встановленням обставин у справі та неправильним застосуванням норм права. Тому просила скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовано тим, що під час проведення перевірки ТзОВ «Львівагропродукт» податковому органу не було надано документів, які б підтверджували придбання (фактичне отримання) підприємством у 3 кварталі 2012 року сировини та матеріалів на суму 1 630 825,00 грн та слугували б підставою для формування витрат операційної діяльності у сумі 1 630 825,00 грн, а також документів, які б підтверджували придбання (фактичне отримання) підприємством у 3 кварталі 2012 року витрат на загальну суму 154 859,00 грн та слугували б підставою для формування інших витрат на суму 154 859,00 грн, що спричинило завищення витрат операційної діяльності на загальну суму 1 630 825,00 грн та призвело до порушення вимог п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138 та пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За приписами пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - це витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу (п.п.14.1.228 п.14.1 ст.14 ПК України).

За приписами п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток складаються з витрат операційної діяльності та інших витрат, крім витрат, визначених в п.138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності складаються, зокрема, із собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Витрати, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст.138 ПК України).

Крім того, пп.138.10.5 п.138.10 ст.138 ПК України передбачено, що до складу інших витрат включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів за користування кредитами та позиками та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, що включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Разом з тим, при визначенні оподатковуваного прибутку не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України).

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, в період з 31.10.2012 року по 20.11.2012 року ДПІ у Франківському районі м.Львова було проведено документальну планову виїзну перевірку ТзОВ «Львівагропродукт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 р. по 30.09.2012 р., про що складено акт від 03.12.2012 року за № 2074/2210/30338070.

Перевіркою встановлено порушення товариством вимог п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138 та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, що полягали у ненаданні під час перевірки документів, які б підтверджували придбання (фактичне отримання) підприємством у 3 кварталі 2012 року сировини та матеріалів на суму 1 630 825,00 грн та слугували б підставою для формування витрат операційної діяльності у сумі 1 630 825,00 грн, а також документів, які б підтверджували придбання (фактичне отримання) підприємством у 3 кварталі 2012 року витрат на загальну суму 154 859,00 грн та слугували б підставою для формування інших витрат на суму 154 859,00 грн, що спричинило завищення витрат операційної діяльності на загальну суму 1 630 825,00 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки та відповідно до встановлених порушень відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 25.12.2012 року:

- за № 0003252320, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» у розмірі: 273 416,00 грн - за основним платежем та 68 354,00 грн - за штрафними санкціями;

- за № 0003262320, яким позивачу визначено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 483 703,00 грн.

У ході дослідження доказів судом встановлено, що у відповідності до даних податкової декларації з податку на прибуток ТзОВ «Львівагропродукт» за 3 квартал 2012 року підприємством відображено значення рядка 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» за 3 квартал 2012 року у сумі 2 644 158,0 грн, з яких вартість сировини та матеріалів складає 2 020 086,0 грн.

У зв'язку із твердженнями представника відповідача про ненадання позивачем під час перевірки документів, які б підтверджували придбання ТзОВ «Львівагропродукт» у 3 кварталі 2012 року сировини та матеріалів на вищезазначену суму та відповідно слугували б підставою для формування витрат операційної діяльності у сумі 1 630 825,00 грн при наявності залишків сировини й матеріалів станом на 01.07.2012 року у розмірі 5985356,85 грн та станом на 01.10.2012 року у розмірі 5915762,12 грн, а також у зв'язку із запереченням цього факту представником позивача, у відповідності до вимог частин четвертої та п'ятої статті 11 КАС України, представнику позивача судом було запропоновано надати до суду документи на підтвердження своїх заперечень щодо доводів податкового органу з приводу наявності порушень та підтвердження факту придбання (фактичного отримання) ТзОВ «Львівагропродукт» сировини та матеріалів у 3 кварталі 2012 року на зазначену вище суму.

У зв'язку із цим позивачем долучено до матеріалів справи наступні документи: податкові накладні, видаткові накладні, товаротранспортні накладні, договори з контрагентами з додатками, акти приймання виконаних робіт, банківські виписки, які підтверджують придбання (фактичне отримання) ТзОВ «Львівагропродукт» сировини та матеріалів у 3 кварталі 2012 року на зазначену вище суму. Вказані первинні документи оформлені з дотриманням вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а по зазначених операціях придбання результатів робіт (послуг) повинні бути в наявності.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами пункту 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що відомості, зазначені у згаданих вище первинних документах, у повній мірі підтверджують придбання (фактичне отримання) позивачем сировини і матеріалів у 3 кварталі 2012 року на вищезазначену суму, тому ТзОВ «Львівагропродукт» не допущено порушення вимог п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, з огляду на що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 25.12.2012 року за №№ 0003252320 та 0003262320 винесені з порушенням норм чинного законодавства.

Оскільки доказів протилежного відповідачем не надано та судом не встановлено, суд вважав, що твердження органу державної податкової служби є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим відсутні правові підстави вважати оскаржувані податкові повідомлення-рі-шення правомірними.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції.

Згідно із приписами частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч зазначеним положенням КАС України, не довів фактів вчинення позивачем порушенням норм податкового законодавства та правомірності власних дій щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Як видно із матеріалів справи, наведені відповідачем доводи носять формальний характер, ґрунтуються на припущеннях та не підтверджують обставин, якими обґрунтовуються вимоги апеляційної скарги, при тому, що податковим органом не надано будь-яких доказів, на підставі яких можна було б достовірно встановити перелік документів, які були надані для перевірки представниками товариства.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року в адміністративній справі № 813/453/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий судді Р.Й.Коваль

Судді О.О.Большакова

Н.В.Ільчишин

Ухвала в повному обсязі складена 01 вересня 2014 року.