Постанова № 40428570, 04.09.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

04 вересня 2014 року 11:11 справа №826/1357/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої комерційної фірми "Вісмас-Техно"доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішенняОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича комерційна фірма "Вісмас-техно" (далі по тексту - позивач, ТОВ НВКФ "Вісмас-Техно") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Святошинському районі), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27 липня 2012 року №0002572250.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2013 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 липня 2014 року №К/800/35552/13 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 квітня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2013 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу передано на розгляд судді Кузьменку В.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2014 року адміністративну справу прийнято до провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 18 серпня 2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, відповідач свого представника не направив.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника відповідача та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 14 серпня 2014 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва, правонаступником якої є відповідач, від 27 липня 2012 року №0002572250, згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "НВКФ "Вісмас-Техно" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 340 241,48 грн., у тому числі за основним платежем на - 1 221 806,37 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 118 435,11 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта від 04 липня 2013 року №6/16-30/24076605 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої комерційної фірми "Вісмас-Техно" (код за ЄДРПОУ 24076605) з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємостосунків з Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВК "Град" (код за ЄДРПОУ 37165086) за період з 01.01.2010р. по 31.03.2012р." (далі по тексту - Акт перевірки).

У висновках Акта перевірки встановлено порушення позивачем пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 221 806,37 грн., у тому числі за березень-серпень 2011 року.

Зазначені порушення в Акті перевірки обґрунтовані тим, що особа, яка значиться директором контрагента позивача ТОВ "ТВК "Град" - ОСОБА_1, пояснив про свою непричетність до фінансового-господарської діяльності підприємства, зокрема в частині підписання документів (видаткових накладних, договорів); згідно бази даних ДПС України при аналізі податкової звітності ТОВ "ТВК "Град" не встановлено наявності у нього адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по відносинам із ТОВ "НВКФ "Вісмас-Техно" та фактичних дій, спрямованих на їх виконання.

Вказана інформація, на думку відповідача, свідчить про укладення між позивачем та ТОВ "ТВК "Град" фіктивних та нікчемних правочинів, що виключає можливість відносити до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість по вказаним господарським операціям.

Позивач вважає протиправним збільшенням грошового зобов'язання з податку на додану вартість, виходячи з того, що позивач не може нести відповідальність за ймовірні порушення при створенні постачальника; контрагент-постачальник на момент здійснення господарських операцій був зареєстрований як юридична особа та платник податку на додану вартість; господарські операції підтверджені належним чином оформленими первинними документами та податковими накладними; висновки акта перевірки про нікчемність правочинів не підтверджуються жодними доказами.

Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками Акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи даний спір, звертає увагу на наступне.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ "ТВК "Град" та ТОВ "НВКФ "Вісмас-Техно", обставини використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи підтверджують, що між ТОВ "ТВК "Град" (постачальник) та ТОВ "НВКФ "Вісмас-Техно" (покупець) укладено договір від 25 лютого 2011 року №021125, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар, в асортименті, у кількості та за цінами, вказаними в накладних; поставка товару здійснюється силами та засобами постачальника.

Як зазначено в Акті перевірки, до видаткових накладних ТОВ "ТВК "Град" протягом перевіреного періоду поставило позивачу оргтехніку та витратні матеріали в асортименті на загальну суму 7 330 838,20 грн.

Копій вказаних видаткових накладних матеріали справи не містять, а позивачем не наведено причин їх не надання.

ТОВ "ТВК "Град" виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 7 330 838,20 грн., у тому числі податок на додану вартість 1 221 806,37 грн.

За виконані роботи позивач перерахував на рахунок ТОВ "ТВК "Град" грошові кошти, що підтверджується відповідними виписками банку.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за перевірений період в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість, на підставі податкової накладних, виписаних ТОВ "ТВК "Град", у зв'язку з придбанням товару.

Суд звертає увагу, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Вирішуючи питання про реальність виконання та отримання позивачем наданих послуг і виконаних робіт та їх придбання з метою використання у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Позивач зазначає, що спірні господарські операції є реальними, а придбаний у ТОВ "ТВК "Град" товар було реалізовано іншим особам.

Однак, суд звертає увагу на те, що жодних доказів на підтвердження використання придбаного у межах спірних правовідносин товару позивач до суду не надав, а тому суд не має можливості встановити з якою метою придбавався такий товар.

При цьому, приймаючи до провадження дану справу, Окружний адміністративний суд міста Києва в ухвалі від зобов'язував позивача надати, зокрема копії первинних документів та податкових накладних по спірним господарським операціям; письмові пояснення та будь-які можливі докази на підтвердження реальності господарських операцій та використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності (первинні, звітні, платіжні документи, ліцензії, дозволи тощо, зазначити з якою метою придбавались товари/послуги та яким чином використані в господарській діяльності).

Зокрема матеріали справи не містять доказів оприбуткування придбаного товару, доказів безпосереднього його використання у господарській діяльності ТОВ "НВКФ "Вісмас-Техно" чи знаходження на складі, або доказів, які б підтверджували подальший продаж вказаного товару третім особам (первинні, податкові, платіжні документи тощо).

Враховуючи те, що позивачем не надано документів на підтвердження придбання ТОВ "ТВК "Град" для провадження господарської діяльності, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено, а судом не встановлено, що здійснені ним господарські операції з ТОВ "ТВК "Град" носять реальний характер, а придбаний товар використано в межах господарської діяльності позивача, чи придбано з такою метою.

З огляду на зазначене, висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи, а тому, збільшення ТОВ "НВКФ "Вісмас-Техно" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість відповідно до податкового повідомлення-рішення від 27 липня 2012 року №0002572250 є правомірним.

Водночас суд погоджується з доводами позивача про необґрунтованість висновків Акта перевірки щодо фіктивності та нікчемності правочинів та про недоведеність фіктивності ТОВ "ТВК "Град", між тим ці обставини не можуть бути самостійною підставою для задоволення позовних вимог у випадку не доведення реальності господарської операції та мети придбання товару для провадження господарської діяльності.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ "НВКФ "Вісмас-Техно" про скасування податкового повідомлення-рішення нормативно та документально не підтверджуються.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Святошинському районі доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "НВКФ "Вісмас-Техно" задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробничій комерційній фірмі "Вісмас-Техно" відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко