Рішення № 40427728, 10.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15123/14 10.09.14За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український торгівельний дім «Белшина»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ-МТС»

про стягнення 1914639,45 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Шамко О.Б.(представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Український торгівельний дім «Белшина» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ-МТС» (далі - Відповідач) 1563545,92 грн. заборгованості за Договором поставки № 1705/13-К/92 від 17.05.2013.

Заявою від 06.08.2014, яка була прийнята судом відповідно до ст.ст. 22, 55 ГПК України, Позивач змінив предмет позову та просить суд стягнути з Відповідача: 1563545,92 грн. заборгованості, 198713,99 грн. інфляційних, 45155,19 грн. 3% річних та 107224,35 грн. пені. Відтак, має місце нова ціна позову в сумі 1914639,45 грн.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав.

В судові засідання представники Відповідача не з'являлися, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду в засіданнях суду, про час і місце їх проведення, оскільки ухвали суду надсилалася на адресу місцезнаходження Відповідача згідно відомостей з ЄДРЮО та ФОП, та були отримані ним 31.07.2014 та 26.08.2014, що вбачається зі зворотних повідомлень про вручення поштових відправлень.

А відтак, будь-які несприятливі наслідки такої неявки покладаються на Відповідача.

При цьому суд зазначає, що Відповідач, як учасник судового процесу не був позбавлений права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) забезпечити за необхідності участь у судових засіданнях свого повноважного представника.

Неможливість направлення Відповідачем повноважного представника та неможливість розгляду справи без участі його представника підлягає доведенню Відповідачем, як учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Суд також приймає до уваги, що явка представників сторін у судові засідання обов'язковою не визнавалась, а отже направлення представника було правом, а не обов'язком Відповідача, та останнім не обґрунтовано підстав необхідності прийняття його представником особистої участі в судових засіданнях.

Крім того, Відповідач не був позбавлений права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) надати відзив на позов, інші письмові докази, в письмовому вигляді через канцелярію суду заздалегідь, або направити поштою, кур'єром тощо.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем, як постачальником, та Відповідачем, як покупцем, 17.05.2013 було укладено договір поставки товару № 1705/13-К/92 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язався передавати Покупцю у власність (поставляти), а Покупець приймати та оплачувати Товар, загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість якого узгоджується Сторонами на кожну поставку окремо та зазначається в накладних/рахунках/Специфікаціях/Додаткових угодах, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Строк дії Договору - з моменту підписання та до 31.12.2014 з можливістю постійної пролонгації за відсутності заперечень проти цього з боку сторін.

Розрахунки за поставлений Товар здійснюються протягом 45 (сорок п'ять) робочих днів з моменту фактичного отримання Товару на підставі рахунків Постачальника. Оплата здійснюється шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, що визначений у розділі 9 цього Договору або окремо вказаний Постачальником у відповідному рахунку.

Так, у відповідності до умов Договору, згідно з залученими до матеріалів справи видатковими накладними (містять підписи представників сторін, скріплені печатками), товарно-транспортними накладними та довіреностями на отримання ТМЦ, а також враховуючи надані Позивачем відомості про часткову оплату, судом встановлено, що Позивачем поставлялася Відповідачу, та останнім отримувався обумовлений Договором товар, по оплаті якого станом на 01.08.2014 на даний час є непогашеною заборгованість в сумі 1563545,92 грн.

Претензій щодо якості та комплектності вищевказаного поставленого Позивачем товару, а також щодо обумовленої Договором супроводжувальної документації, від Відповідача не надходило, проте і повної оплати також проведено не було. Матеріали справи не містять доказів протилежного.

А відтак, заявлені позовні вимоги про стягнення 1563545,92 грн. заборгованості згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України та 193 ГК України визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення:

- інфляційних та 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України;

- пені відповідно до п. 5.2 Договору, на підставі статей 546, 549 ЦК України, з урахуванням скороченого строку нарахування пені відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Перевіривши наведені Позивачем у заяві про зміну предмету позову розрахунки вищевказаних санкцій, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Договору, та зокрема оскільки вони не перевищують дозволені до стягнення згідно з законом, а відтак, позовні вимоги про стягнення 198713,99 грн. інфляційних, 45155,19 грн. 3% річних та 107224,35 грн. пені визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ-МТС» (м. Київ, вул. Лютеранська, 15, літ. А, н/п 17; ідентифікаційний код 37702357) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український торгівельний дім «Белшина» (14011, м. Чернігів, вул. Щорса, 100; ідентифікаційний код 35237656) 1563545 (один мільйон п'ятсот шістдесят три тисячі п'ятсот сорок п'ять) грн. 92 коп. заборгованості, 198713 (сто дев'яносто вісім тисяч сімсот тринадцять) грн. 99 коп. інфляційних, 45155 (сорок п'ять тисяч сто п'ятдесят п'ять) грн. 19 коп. 3% річних, 107224 (сто сім тисяч двісті двадцять чотири) грн. 35 коп. пені, а також 38292 (тридцять вісім тисяч двісті дев'яносто дві) грн. 79 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.09.2014

Суддя Сташків Р.Б.