Постанова № 40427024, 08.09.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/3186/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кулик-Куличок О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

12 серпня 2014 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1897,16 грн., посилаючись на те, що вказаний податковий борг виник в результаті несплати відповідачем у повному обсязі авансових внесків за даним платежем за період з жовтня 2012 року по вересень 2013 року (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 05.09.2014).

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання також не з'явився. Конверт із повісткою про виклик до суду, направлений за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), повернувся із відміткою поштової організації "за закінченням терміну зберігання". В силу положень частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістка вручена відповідачу належним чином.

За приписами частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на викладене, суд вважав за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, на підставі наявних матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа - підприємець Реєстраційною службою Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області 26.09.2012 (а.с.6 - 7).

26.09.2012 відповідачем подано до Кременчуцької ОДПІ заяву № 7400 про застосування спрощеної системи оподаткування з 26.09.2012, в якій визначено вид діяльності згідно КВЕД - 96.09 "надання інших індивідуальних послуг", ставку єдиного податку 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати, 2 група (а.с.10).

На підставі вказаної заяви від 26.09.2012 відповідачем 18.10.2012 отримано свідоцтво платника єдиного податку серії НОМЕР_2 (а.с.9 на звороті)

Згідно із пунктами 293.1, 293.2 статті 293 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі - ПКУ) ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Положенням про механізм справляння та порядок сплати єдиного податку, затвердженого рішенням Кременчуцької міської ради від 05.07.2011 із змінами, внесеними рішенням Кременчуцької міської ради від 17.01.2012, встановлено ставку єдиного податку для фізичних осіб - підприємців, які віднесені до 2 групи платників єдиного податку у розмірі 20 відсотків від мінімальної заробітної плати (а.с.15-16).

Пунктами 295.1 та 295.2 статті 295 ПКУ закріплено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Згідно матеріалів справи щомісячний розмір авансового внеску єдиного податку для відповідача на підставі його заяви розраховано податковим органом у розмірі 214,60 грн щомісячно у 2012 році, та 229,40 грн щомісячно у 2013 році. 01.10.2013 свідоцтво платника єдиного податку відповідача анульовано .

Відповідачем сплата авансових внесків в повному розмірі у встановлений Податковим кодексом України строк за період з жовтня 2012 року по вересень 2013 року не здійснювалася, про що свідчить витяг з облікової картки.

На підставі пункту 129.1.1 статті 129 Податкового кодексу України, відповідно до якого за несплату у встановлені строки грошових зобов'язань на суму податкового боргу нараховується пеня, позивачем нараховано відповідачу пеню.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

З огляду на викладене, заборгованість відповідача зі сплати єдиного податку в розмірі 1897,16 грн, в тому числі пеня в розмірі 3,92 грн, набула статусу податкового боргу.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

21.01.2013 позивачем виставлено відповідачу податкову вимогу № 21, яка була надіслана відповідачу, але повернута з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 6, на звороті ).

З огляду на приписи п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу податкова вимога № 1/17 від 29.01.2014 вважається врученою відповідачу.

Доказів щодо оскарження податкової вимоги в адміністративному або судовому порядку до суду не надано, разом з тим, суму податкового боргу не сплачено.

Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку у загальному розмірі 1897,16 грн, що підтверджується витягом з облікової картки платника податків.

Відповідно до пункту 41.2.статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області про стягнення податкового боргу із відповідача є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1) податковий борг зі сплати єдиного податку у розмірі 1897 (одна тисяча вісімсот дев'яносто сім) гривень 16 (шістнадцять) копійок на р/р№ 31516970700008, код платежу:18050400, одержувач : УК у м.Кременчуці /м.Кременчук/ 18050400, код одержувача: 37965850, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО:831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 11 вересня 2014 року.

Суддя М.В. Довгопол