Справа № 226/509/14-к
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
ЄУН 226/509/14-к
Кримінальне провадження № 1-кп/226/82/2014
09 вересня 2014р. м.Димитров
Димитровський мiський суд Донецької областi в складi:
головуючого - суддi Петуніна І.В.
при секретарі Альберті О.В.
за участю прокурора Капуснікової Ю.А., Білобловсього Р.В., Пономаренко О.О.
потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
представника потерпілої ОСОБА_5 - ОСОБА_7
представника потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_8
розглянувши обвинувальний акт відносно ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Красноармійськ Донецької області, українки, громадянки України, з повною вищою освітою, працюючої секретарем у ОСББ «Моє житло», заміжньої, має неповнолітню доньку ОСОБА_23 ІНФОРМАЦІЯ_2, малолітніх дітей: синів: ОСОБА_24 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_25 ІНФОРМАЦІЯ_4, в силу ст.89 КК України не судимої, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2
про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.ч.1, 2 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Обвинувачена ОСОБА_9, в період з 19.07.2013р. по 17.10.2013р., шляхом обману та зловживання довірою, під виглядом надання громадянам інформаційних послуг для оформлення майнових прав на квартири, розташовані на мікрорайонах «Молодіжний», «Світлий», «Східний» м.Димитров Донецької області заволоділа грошима ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 при наступних обставинах.
19.07.2013р. у денний час ОСОБА_9, зустрівшись в районі автобусної зупинки м-ну «Світлий» м.Димитров Донецької області з ОСОБА_2, видаючи себе за співробітника Приватного підприємства «Донмегатранс», яке з 20.09.2010 року знаходиться в стадії ліквідації за рішенням суду, запевнила ОСОБА_2 в тому, що при укладенні з нею договору, вона допоможе ОСОБА_2 в отриманні права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3. При цьому ОСОБА_9 усвідомлювала, що не має наміру надавати вказані послуги ОСОБА_2 та не має законних підстав для оформлення права власності ОСОБА_2 на вказану квартиру. Повіривши ОСОБА_9, що за її допомогою вона дійсно отримає право власності на вказану квартиру, ОСОБА_2, діючи від імені свого цивільного чоловіка ОСОБА_10, уклала з ОСОБА_9 вказаний договір, який насправді був фіктивним. Після укладення вказаного договору, який був складений і підписаний ОСОБА_9 від Приватного підприємства «Донмегатранс», ОСОБА_9, діючи з умислом, направленим на заволодіння грошима ОСОБА_2, створювала видимість, що здійснює послуги за договором, запевняючи ОСОБА_2 в законності своїх дій. Для цього ОСОБА_9 передала ОСОБА_2 копію фіктивної ухвали Димитровського міського суду Донецької області від 06.08.2013р. про накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_3. Повіривши, що ОСОБА_9 дійсно надає їй допомогу в отриманні права власності на квартиру за вищевказаною адресою, ОСОБА_2 на виконання умов укладеного договору в період з 20.07.2013р. по 25.09.2013р. передала ОСОБА_9 за нібито надані тою послуги гроші на загальну суму 9900 гривень, якими ОСОБА_9 заволоділа шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_2, в дійсності ніякої допомоги в отриманні права власності на квартиру ОСОБА_2 не надавши. Таким чином, в результаті умисних дій ОСОБА_9 потерплій ОСОБА_2 був заподіяний матеріальний збиток на суму 9900 гривень.
19.07.2013 року у денний час ОСОБА_9, зустрівшись в районі автобусної зупинки м-ну «Світлий» м.Димитров Донецької області з ОСОБА_3, видаючи себе за співробітника Приватного підприємства «Донмегатранс», яке з 20.09.2010 року знаходиться в стадії ліквідації за рішенням суду, запевнила ОСОБА_3 в тому, що при укладенні з нею договору, вона допоможе ОСОБА_3 в отриманні права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_4. При цьому ОСОБА_9 усвідомлювала, що не на має наміру надавати вказані послуги ОСОБА_3 та не має законних підстав для оформлення права власності ОСОБА_3 на вказану квартиру. Повіривши ОСОБА_9, що за її допомогою вона дійсно отримає право власності на вказану квартиру, ОСОБА_3 уклала ОСОБА_9 вказаний договір, який насправді був фіктивним. Після укладення вказаного договору, який був складений і підписаний ОСОБА_9 від Приватного підприємства «Донмегатранс», ОСОБА_9, діючи з умислом, направленим на заволодіння грошима ОСОБА_3, створювала видимість, що здійснює послуги за договором, запевняючи ОСОБА_3 в законності своїх дій. Для цього ОСОБА_9 передала ОСОБА_3 копію фіктивної ухвали Димитровського міського суду Донецької області від 14.08.2013р. про накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_4. Повіривши, що ОСОБА_9 дійсно надає їй допомогу в отриманні права власності на квартиру за вищевказаною адресою, ОСОБА_3 на виконання умов укладеного договору в період з 20.07.2013р. по 25.09.2013р. передала ОСОБА_9 за нібито надані тою послуги гроші на загальну суму 16800 гривень, якими ОСОБА_9 повторно заволоділа шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_3, в дійсності ніякої допомоги в отриманні права власності на квартиру ОСОБА_3 не надавши. Таким чином, в результаті умисних дій ОСОБА_9 потерплій ОСОБА_3 був заподіяний матеріальний збиток на суму 16800 гривень.
20.07.2013 року у денний час ОСОБА_9, зустрівшись в районі автобусної зупинки м-ну «Світлий» м.Димитров Донецької області з ОСОБА_5, видаючи себе за співробітника Приватного підприємства «Донмегатранс», яке з 20.09.2010 року знаходиться в стадії ліквідації за рішенням суду, запевнила ОСОБА_5 в тому, що при укладенні з нею договору, вона допоможе ОСОБА_5 в отриманні права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_5. При цьому ОСОБА_9 усвідомлювала, що не має наміру надавати вказані послуги ОСОБА_5 та не має законних підстав для оформлення права власності ОСОБА_5 на вказану квартиру. Повіривши ОСОБА_9, що за її допомогою вона дійсно отримає право власності на вказану квартиру, ОСОБА_5 уклала з ОСОБА_9 вказаний договір, який насправді був фіктивним. Після укладення вказаного договору, який був складений і підписаний ОСОБА_9 від Приватного підприємства «Донмегатранс», ОСОБА_9, діючи з умислом, направленим на заволодіння грошима ОСОБА_5, створювала видимість, що здійснює послуги за договором, запевняючи ОСОБА_5 в законності своїх дій. Повіривши, що ОСОБА_9 дійсно надає їй допомогу в отриманні права власності на квартиру за вищевказаною адресою, ОСОБА_5 на виконання умов укладеного договору в період з 20.07.2013 року по 08.10.2013 року передала ОСОБА_9 за нібито надані тою послуги гроші на загальну суму 17900 гривень, якими ОСОБА_9 повторно заволоділа шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_5, в дійсності ніякої допомоги в отриманні права власності на квартиру ОСОБА_5 не надавши. Таким чином, в результаті умисних дій ОСОБА_9 потерплій ОСОБА_5 був заподіяний матеріальний збиток на суму 17900 гривень.
12.08.2013 року у денний час ОСОБА_9, зустрівшись в районі автобусної зупинки м-ну «Світлий» м.Димитров Донецької області з ОСОБА_4, видаючи себе за співробітника Приватного підприємства «Донмегатранс», яке з 20.09.2010 року знаходиться в стадії ліквідації за рішенням суду, запевнила ОСОБА_4 в тому, що при укладенні з нею договору, вона допоможе ОСОБА_4 в отриманні права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_6. При цьому ОСОБА_9 усвідомлювала, що не має наміру надавати вказані послуги ОСОБА_4 та не має законних підстав для оформлення права власності ОСОБА_4 на вказану квартиру. Повіривши ОСОБА_9, що за її допомогою вона дійсно отримає право власності на вказану квартиру, ОСОБА_4 уклала з ОСОБА_9 вказаний договір, який насправді був фіктивним. Після укладення вказаного договору, який був складений і підписаний ОСОБА_9 від Приватного підприємства «Донмегатранс», ОСОБА_9, діючи з умислом, направленим на заволодіння грошима ОСОБА_4, створювала вигляд, що здійснює послуги за договором, запевняючи ОСОБА_4 в законності своїх дій. Повіривши, що ОСОБА_9 дійсно надає їй допомогу в отриманні права власності на квартиру за вищевказаною адресою, ОСОБА_4 на виконання умов укладеного договору в період з 12.08.2013 року по 02.10.2013 року передала ОСОБА_9 за нібито надані тою послуги гроші на загальну суму 14080 гривень, якими ОСОБА_9 повторно заволоділа шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_4, в дійсності ніякої допомоги в отриманні права власності на квартиру ОСОБА_4 не надавши. Таким чином, в результаті умисних дій ОСОБА_9 потерплій ОСОБА_4 був заподіяний матеріальний збиток на суму 14080 гривень.
17.10.2013 року у денний час ОСОБА_9, зустрівшись в районі автобусної зупинки м-ну «Світлий» м.Димитров Донецької області з ОСОБА_6, видаючи себе за співробітника Приватного підприємства «Донмегатранс», яке з 20.09.2010 року знаходиться в стадії ліквідації за рішенням суду, запевнила ОСОБА_6 в тому, що при укладенні з нею договору, вона допоможе ОСОБА_6 в отриманні права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_5. При цьому ОСОБА_9 усвідомлювала, що не має наміру надавати вказані послуги ОСОБА_6 та не має законних підстав для оформлення права власності ОСОБА_6 на вказану квартиру. Повіривши ОСОБА_9, що за її допомогою вона дійсно отримає право власності на вказану квартиру, ОСОБА_6 уклала з ОСОБА_9 вказаний договір, який насправді був фіктивним. Після укладення вказаного договору, який був складений і підписаний ОСОБА_9 від Приватного підприємства «Донмегатранс», ОСОБА_6, повіривши, що ОСОБА_9 дійсно надасть їй допомогу в отриманні права власності на квартиру за вищевказаною адресою, на виконання умов укладеного договору 17.10.2013 року передала ОСОБА_9 в якості передплати за послуги, які повинна була надати їй ОСОБА_9, гроші на загальну суму 8000 гривень. Гроші в сумі 1000 гривень ОСОБА_9 в подальшому повернула ОСОБА_6 за її вимогою, а грошима у сумі 7000 ОСОБА_9 повторно заволоділа шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_6, в дійсності ніякої допомоги в отриманні права власності на квартиру ОСОБА_6 не надавши. Таким чином, в результаті умисних дій ОСОБА_9 потерплій ОСОБА_6 був заподіяний матеріальний збиток на суму 7000 гривень.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_9 винною за пред'явленим обвинуваченням визнала себе частково, цивільні позови визнала повністю та пояснила суду, що нею не були передані ухвали Димитровського міського суду потерпілим. Ці ухвали вона не виготовляла та не передавала потерпілим, в іншому вину визнає повністю. Засновником ПП «Донмегатранс» є вона та її матір, підприємство розташовано за адресою: АДРЕСА_7. Підприємство працювало з 2006 по 2011р.р., потім підприємство не працювало. Після 2011р. вона бажала реанімувати підприємство. Офіційно - директор підприємства ОСОБА_11. Адреса, де розташовано підприємство - це квартира її матері. Підприємство займалося наданням послуг населенню юридичного характеру. Вона управляла всіма справами підприємства по довіреності. Право підпису від імені підприємства мала ОСОБА_11 і по довіреності - вона. Здавала звіти до 2011р. у податкову інспекцію вона. Їй відомо, що з 19.12.2013р. підприємство знаходиться у стадії ліквідації, до цього часу вона про це не знала. Це їй стало відомо зі слів слідчого. Печатка підприємства була завжди з нею. Потерпілі самостійно знайшли її, зателефонувавши на мобільний телефон. На початку червня-липня 2013р. їй подзвонила ОСОБА_3, вона зустрілася з нею та її матір'ю. Матір сказала, що знає адреси покинутих квартир та буде вдячна за допомогу в оформленні права власності на ці квартири. Потерпілі до неї приходили з чіткими адресами, точно їх не пам'ятає, адреси були на м-нах «Молодіжний», «Східний» м.Димитров. Матір ОСОБА_3 просила посприяти в оформленні правовстановлюючих документів, щоб потерпілі стали власниками квартир. Вона стала укладати з кожній з потерпілих договір, на договорах вона ставила печатку. У договорах було вказано щодо надання послуг по підготовці правовстановлюючих документів. Договори підписували вона та всі потерпілі. Сума, яка вказана у договорі, була з розрахунку запланованих витрат та з урахуванням її роботи. На той час вона вважала, що має право займатися цим, чому саме так вважала - не знає. Вона безпосередньо брала гроші готівкою з рук у руки на оформлення квартир. Вона згодна з сумами та датами, викладеними в обвинувальному акті. Інколи гроші брав її чоловік, але він не знав, за які послуги потерпілі дають гроші. Ніяких довіреностей від власників квартир, у неї не було. Вона ніяких дій не робила, щоб реанімувати ПП «Донмегатранс». Вона надавала квитанції потерпілим, оскільки хотіла їх переконати, що дійсно бажає допомогти. Вона ходила з потерпілою ОСОБА_5 показати їй квартиру за адресою: АДРЕСА_5, потім ще пропонувала квартиру на м-ні «Світлий», але разом туди вже не ходили. ОСОБА_5 самостійно зайшла у квартиру на м-ні «Східний» м.Димитров. Вона не погашала комунальну заборгованість за квартири, які пропонувала потерпілим, гроші, які давали потерпілі, залишала собі. Вона не бажає відповідати на питання, які саме вона робила дії, щоб оформити право власності на квартири на потерпілих. Гроші повернула потерпілій ОСОБА_6 у розмірі 8000 грн., є розписка у справі. Ухвали суду вона не видавала та не має до них ніякого відношення. До потерпілих у неї нема неприязні, до цього випадку їх не знала. Потерпілим з погрозами не дзвонила. Щомісячно зустрічалася з потерпілими щоб отримати чергову суму грошей, вказану у договорі. Ініціатором зустрічей була вона. Протокол свого допиту у слідчого вона підписувала, але не читала його, оскільки у неї було різке погіршення самопочуття. Вона наполягає на показах, даних у судовому засіданні. Раніше вона не займалася ріелтерською діяльністю. Підготовка документів - це пошук власника квартири і з цього приводу звернення в усній формі до ЖЕКу, до БТІ. Також зверталася про комунальну заборгованість квартир. Все робилося в усній формі, ніяких письмових запитів вона не робила, раніше такою діяльністю не займалася. Власників квартири за адресою: АДРЕСА_5 вона знайшла та в усній формі домовилася з ними про поновлення документів. Податки з отриманих грошей вона не платила, гроші у касу підприємства не вносила, на рахунок гроші не клала. Вона не бажає відповідати на питання, кому вона давала гроші за інформацію о квартирах. Вона не бажає відповідати на питання, звідки вона знає, як потрібно оформляти документи. Свою діяльність вона не рекламувала. Офісу під час цієї діяльності у неї не було та до цих подій, матір ОСОБА_3, вона не знала. Вона не бажає казати, куди витратила отримані від потерпілих гроші. Потерпілим під час досудового розслідування вона не дзвонила, оскільки це їй заборонив робити слідчий ОСОБА_26. Вона буде готова з квітня відшкодовувати шкоду. Зараз вона мешкає на орендованій квартирі та розриває шлюб з чоловіком. Ухвали суду вона не виготовляла та не давала і чому так кажуть потерпілі - пояснити не може. Види діяльності свого підприємства вона не пам'ятає. Вона не пам'ятає, чи зробила хоч один письмовий документ, крім квитанцій на прийняття грошей, на виконання договорів, укладених з потерпілими. Ніякого ОСОБА_13 та його тітку, вона не знає. Вона не буде відповідати на питання, чому вона відразу не віддала всі гроші ОСОБА_6, якщо не бажала займатися шахрайством. Штраф за попереднім вироком вона заплатила, квитанцію віднесла до ВДВС Красноармійського міського управління юстиції.
Пред'явлене ОСОБА_9 обвинувачення у скоєнні нею кримінального правопорушення та її вина доказана показами потерпілих, свідків та матеріалами кримінального провадження.
Потерпіла ОСОБА_2 пояснила суду, що підтверджує покази своєї сестри. У Договорі вказані повністю анкетні дані її чоловіка, була печатка «Донмегатранса». Вона пішла з ухвалою суду, щоб на її копії поставили, що вона набрала законної сили. Ухвалу для неї отримала від ОСОБА_9 її сестра - ОСОБА_3 Адрес квартири в ухвалі: АДРЕСА_3, сума комунальної заборгованості - 12940,98 грн. Після рішення суду ОСОБА_9 сказала, що борг анулюється. Загальна сума, яку віддала ОСОБА_9, складає 9900 грн. Відразу заплатила 6000 грн. 20.07.2013р., потім передавала гроші через батьків. На позові наполягає. Першу квитанцію виписала ОСОБА_9 та просила надати копію паспорту чоловіка та його коду. Дивитися квартиру не ходила. У ОСОБА_9 у блокноті було кілька адресів квартир, вона вибрала одну з трьох. Вона вірила ОСОБА_9, оскільки терміново потрібна була квартира.
Потерпіла ОСОБА_3 пояснила суду, що його родич був у ОСОБА_14. ОСОБА_14 сказав, що у нього є знайомий ОСОБА_8, а у цього ОСОБА_8 є племінник ОСОБА_13, який узяв квартиру через обвинувачену. 19.07.2013р. ОСОБА_14 привів її до магазину АТБ, куди приїхав ОСОБА_13 разом з ОСОБА_9. ОСОБА_14 пішов, а вона залишилася з ОСОБА_9 у якої був список квартир з адресами, які можливо було купити у розстрочку на 2 роки. ОСОБА_9 запропонувала квартиру за адресою: АДРЕСА_4, на яку вона погодилася. ОСОБА_9 повідомила, що вартість квартири складає 70000 грн., вона розбиває цю суму на 3 роки для сплати цієї суми частками. При цьому ОСОБА_9 пояснила, що подає до суду заяву про арешт квартири за борги та вибиває цю квартиру і оформляє на неї право власності. Перший внесок у розмірі 10000 грн. заплатила ОСОБА_9 у цей же день або у наступний день, про що ОСОБА_9 надала квитанцію. Останній раз ОСОБА_9 казала, що все дорожчає і потрібний подвійний внесок і вона заплатила ОСОБА_9 3400 грн. Всього ОСОБА_9 отримала від неї 16800 грн., один внесок забирав чоловік ОСОБА_9. ОСОБА_9 також сказала, що через 3 тижні зробить арешт квартири та можливо бути розкрити двері і робити у квартирі ремонт. Наприкінці серпня ОСОБА_9 прийшла до неї на роботу, показала акти, папки, ухвали з мокрими печатками Димитровського міського суду. Вона попросила ОСОБА_9 зробити копії їй цих ухвал, через 2 тижні ОСОБА_9 дала ці копії і вона заспокоїлася. Також про покупку квартири через ОСОБА_9 узнала її колега по роботі - ОСОБА_4. Вона показала ОСОБА_4 копії ухвал суду, але там не було номеру і вони пішли до суду, щоб поставити номер на ухвалі. У суді вони узнали, що ухвала «липова». Також ОСОБА_9 вимагала від неї довіреність на суди. Після того, як вона написала заяву у міліцію, ОСОБА_9 дзвонила їй та присилала СМС. На своєму цивільному позові наполягає. У договорі, який вона уклала з ОСОБА_9, прізвище її та ОСОБА_11. У 2-й раз приїжджав чоловік ОСОБА_9 та заповнював квитанцію. З сумами, вказаними у обвинувальному акті, згодна. У підсумку квартиру вона так і не отримала, ОСОБА_9 кормила її сніданками. Вона не ходила дивитися на квартиру, яку бажала придбати. Вона не обмовляє ОСОБА_9. Рішення суду для ОСОБА_5, дала ОСОБА_9, у рішенні був відповідний адрес та прізвище «ОСОБА_5». Про суму комунальної заборгованості та власників і сусідів квартири, ОСОБА_9 їй не казала. ОСОБА_9 переконливо розповідала, що відбувається у суді та що вона оформлює документи у БТІ.
Потерпіла ОСОБА_4 пояснила суду, що ОСОБА_9 повірила, тому що фірма була зареєстрована. Підтримує показання сестер ОСОБА_3. Договір укладала, заплатила ОСОБА_9 14080 грн. На позові наполягає. Першу квитанцію складала ОСОБА_9 на суму 8000 грн., гроші також передавала чоловіку ОСОБА_9. Зустрічі організовувала ОСОБА_9. Узнала, що все не так, коли приїхали з ОСОБА_3 до суду.
Потерпіла ОСОБА_5 пояснила суду, що підтримує покази сестер ОСОБА_3, ОСОБА_4 Вона заходила у квартиру за адресою: АДРЕСА_5, яку їй запропонувала ОСОБА_9 та фотографувала її. Коли приїхали до квартири, двері були відчинені, вони постукали до сусідів, потім, ОСОБА_9 уїхала, а вона з сусідами зайшла до квартири. Квартира була «вбита». Але старша будинку попросила покинути квартиру. Потім, вона змінила рішення на іншу квартиру. Ухвалу суду вона отримала від ОСОБА_3, яка сказала, що цю ухвалу їй дала ОСОБА_9. У вказаній ухвалі була зазначена квартира за адресою: АДРЕСА_5. Там було вказано, що комунальні підприємства подали в суд на ОСОБА_16 про стягнення заборгованості та якщо господар не скасує ухвалу суду, то квартира перейде їй у власність. Потім ОСОБА_9 передала їй копію ухвали. Всього ОСОБА_9 вона заплатила 17900 грн. На позові наполягає. Перший внесок у розмірі 6000 грн. зробила у присутності сестер ОСОБА_3 та їх матері. Потім була оплата ще 700 грн., ОСОБА_9 при цьому була з жінкою, яку називала ОСОБА_3. 2 рази приїжджав чоловік ОСОБА_9 з готовою квитанцією. Спочатку вона вірила ОСОБА_9, поки ОСОБА_3 не пішла до суду. Про те, що вона попала на гроші, вона казала своїй матері та чоловіку. ОСОБА_9 не казала, які конкретно дії нею були проведені по виконанні договору. Інша квартира була за адресою: АДРЕСА_8. Вона ходила її дивитися, електролічильника не було, були квитанції від ПП «Гарант-Сервіс» про заборгованість з квартплати та повідомлення, що будуть передавати справу до суду. ОСОБА_9 писала їй СМС, потім прийшла та сказала, що будеш спілкуватися з іншими людьми та в іншому місці. Коли ОСОБА_9 приїжджала на таксі, то за кермом був один і то же хлопець. Комунальний борг за квартирою: АДРЕСА_5, був приблизно 12000 грн. ОСОБА_9 сказала, що якщо треба бути щось узнати чи будуть якійсь питання, то дала номер ОСОБА_3.
Потерпіла ОСОБА_6 пояснила суду, що підтримує покази всіх інших потерпілих. Вона домовилася з ОСОБА_9 оглянути квартиру зовнішньо. Вони проїхали з чоловіком на квартиру. ОСОБА_9 заплатила 8000 грн. у присутності свого чоловіка, отримала від неї квитанцію. Коли вирішила підписати договір, то ОСОБА_9 вийшла, а потім прийшла з договором. Вже потім, ОСОБА_9 обіцяла зустрітися та розірвати договір. В кінці кінців домовилися, що ОСОБА_9 віддасть гроші, а вона напише їй розписку. ОСОБА_9 прийшла до під'їзду та сказала, що може віддати тільки 1000 грн., оскільки юрист їх фірми сказав, що гроші в обороті. ОСОБА_9 віддала їй 1000 грн. і вона своєю рукою виправила 8 на 1 у розписці. Після цього ОСОБА_9 не дзвонила. Вона відправляла листи на адресу підприємства, але вони поверталися з вказівкою, що підприємства за даною адресою немає. Щодо того, що ОСОБА_9 повернула їй всі кошти, це неправда, ОСОБА_9 її обмовляє.
Представник потерпілої ОСОБА_5 - ОСОБА_7 підтримала пояснення потерпілої.
Представник потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_8 підтримав пояснення потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
Свідок ОСОБА_18 пояснив суду, що приблизно рік тому він працював у таксі «Лідер», обвинувачена була його клієнтом, це було 2-3 рази. Він підвозив обвинувачену з Красноармійська у Димитров у р-н магазину АТБ на «Даманському». При ньому обвинувачена ні з ким не зустрічалася. Він не чув ніяких розмов обвинуваченої з ким то, їздила вона сама. Обвинувачена викликала таксі через диспетчера, а не саме його. Забирав обвинувачену у м.Красноармійськ біля універмагу. Він дзвонив матері ОСОБА_2 Він розмовляв з обвинуваченою про квартири, яка пропонувала йому купити квартиру. Він дав номер телефону ОСОБА_9 своєму дяді, сказав, що пропонувала купити квартиру. Він не запитував у матері ОСОБА_2 про ухвалу суду та не казав, що сам узяв квартиру.
Свідок ОСОБА_19 пояснила суду, що вона з листопада 2012р. мешкає у квартирі за адресою: АДРЕСА_9. У листопаді 2013р. до неї прийшли працівники міліції та запитали, чи знає вона когось з 11-ї квартири. Вона розповіла, що там ніхто не живе, квартира приватизована, рахунки за комунальні послуги приходять великі.
Свідок ОСОБА_20 пояснив суду, що ОСОБА_18 - це його племінник, який працював у таксі. Приблизно рік тому племінник розповідав, що віз клієнтку, яка запропонувала йому квартиру, 6000 грн. необхідно сплатити відразу, а потім щомісячно по трохи більше 1000 грн. Потім він зустрів свого знайомого - ОСОБА_14 і розповів йому про це. Потім ОСОБА_14 чи ОСОБА_18 комусь дзвонили, йому телефон не давали. Сам він, обвинуваченій не дзвонив та йому не відомо, чи придбав ОСОБА_18 у обвинуваченій квартиру.
Свідок ОСОБА_13 пояснив суду, що він є власником квартири за адресою: АДРЕСА_10. Він нікуди не звертався з приводу того, щоб йому допомогли з продажу цієї квартири. Він придбав цю квартиру рік тому і з часу придбання у ній не мешкає. Ключі він нікому від квартири не давав.
Свідок ОСОБА_14 пояснив суду, що він звів ОСОБА_21 - це матір потерпілих з жінкою, яка продавала квартири. Про цю жінку йому розповів ОСОБА_8, а привіз - ОСОБА_13. Потерпілі не придбали квартиру. Сашко сказав, що ОСОБА_13 придбав квартиру. Він давав матері потерпілих номер телефону ОСОБА_13. Він тільки звів потерпілих біля «АТБ» і все, розмови не чув.
Свідок ОСОБА_21 пояснила суду, що є матір'ю потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 З обвинуваченою у неї неприязні відносини. 19.07.2013р., приблизно о 18.00 год. приїхав ОСОБА_14 та сказав, що домовився про зустріч. Вони з ОСОБА_3 під'їхала до магазину «АТБ», там стояла легкова машина, де сиділа обвинувачена. Обвинувачена сказала, що у неї є фірма, яка займається арештом квартир. Спочатку обвинувачена вказала на 3 адреси квартир, які у неї є для продажу: 2 - двокімнатні, одна - чотирикімнатна. Вартість чотирикімнатної - 70000 грн., договір укладався на 4 роки, перший внесок - 10000 грн. Обвинувачена сказала, що подає від їх імені прохання на арешт вибраної квартири. Після цього, обвинувачена йде до БТІ, поновлює документи на квартиру на колишнього власника, потім знову йде до суду і суд виносить постанову на їх користь. Все це на протязі півроку. Вони погодилися на ці умови та ОСОБА_3 дала обвинуваченій 10000 грн., обвинувачена поставила печатку, надала квитанцію та сказала, якщо кому ще треба квартиру - нехай звертаються. Інша її донька - ОСОБА_2, погодилася на двокімнатну квартиру, гроші передавала на роботі ОСОБА_3 у розмірі 6000 грн. у рахунок першого внеску. У наступний день обвинувачена принесла договори на придбання квартири та сказала, що через 3 тижні вже можна ставити двері у ці квартири. Приблизно 10 серпня 2013р. був перший платіж: за чотирикімнатну - 1600 грн., за двокімнатну - 1300 грн. За грошима приїхав чоловік ОСОБА_9, який забрав гроші та надав вже готові квитанції. Наприкінці серпня обвинувачена сказала ще почекати і вони попросили ОСОБА_9, щоб та зробила копії ухвал суду. Через деякий час ОСОБА_9 зробила копії ухвал та привезла їх ОСОБА_3 на роботу. Вона забрала ці ухвали, однак на ухвалах не було номеру справи, було видно трохи печатку та підпис. З цього приводу вони подзвонили ОСОБА_9 і та сказала, що це щось дівчата в суді недоробили. Тоді вони самі пішли в суд перевірити ці ухвали. У суді виявилося, що вони підроблені. Також ОСОБА_9 наприкінці вересня дзвонила та наполягала на подвійному внеску, вони його їй заплатили. Також ОСОБА_9 робила звірку за 3 місяці. Коли вони написали заяву у прокуратуру, їй дзвонив ОСОБА_13, сказав, що вже придбав квартиру у ОСОБА_9 та повинен був поставити двері.
Згідно копії ухвали Димитровського міського суду Донецької області від 14.08.2013р., з метою забезпечення позовів Красноармійського РЕС ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», Димитровського ПУВКГ «Компанія Вода Донбаса», Димитровтеплосіть ОКП «ДТКЕ», КП «Димитровський СЕЗ», про стягнення заборгованості по комунальним платежам на загальну суму: 21747,73 грн., накладено арешт на майно відповідача та квартиру номер АДРЕСА_4. Відповідальність за збереження майна відповідача та квартири номер АДРЕСА_4 покладено на ОСОБА_3 (а.к.п.73 т.1).
Згідно протоколу огляду від 14.11.2013р., були оглянуті та вилучені наступні документи: Договір про надання інформаційних послуг № 44 від 17.10.2013р., укладений між ОСОБА_6 та Приватним підприємством «Донмегатранс»; квитанція до прибуткового касового ордеру на бланку № 44/621/10 від 17.10.2013р. про прийняття від ОСОБА_6 8000 грн.; розписка на аркуші паперу білого кольору формату А4, виконана рукописним способом. Розписка виписана від ім'я ОСОБА_6 про отримання від ПП «Донмегатранс» 1000 грн. (а.к.п.129-132 т.1).
Згідно протоколу огляду від 15.11.2013р., були оглянуті та вилучені наступні документи: Договір про надання інформаційних послуг від 20.07.2013р., укладений між ОСОБА_22 та Приватним підприємством «Донмегатранс»; квитанції до прибуткового касового ордеру на бланку від 20.07.2013р. про прийняття від ОСОБА_22 6000 грн., від 10.08.2013р. про прийняття від ОСОБА_22 1000 грн., від 10.09.2013р. про прийняття від ОСОБА_22 1300 грн., від 25.09.2013р. про прийняття від ОСОБА_22 1300 грн.; копія ухвали судді Димитровського міського суду Петуніна від 06.08.2013р. про накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_11; Акт звірки розрахунків по Договору від 20.07.2013р. між замовником ОСОБА_22 та виконавцем ПП «Донмегатранс» (а.к.п.133-138 т.1).
Згідно протоколу огляду від 15.11.2013р., були оглянуті та вилучені наступні документи: Договір про надання інформаційних послуг від 12.08.2013р., укладений між ОСОБА_4 та Приватним підприємством «Донмегатранс»; Договір про надання інформаційних послуг від 12.08.2013р., укладений між ОСОБА_4 та Приватним підприємством «Донмегатранс»; квитанції до прибуткового касового ордеру на бланку від 13.08.2013р. про прийняття від ОСОБА_4 8000 грн., від 04.09.2013р. про прийняття від ОСОБА_4 1400 грн., від 11.09.2013р. про прийняття від ОСОБА_4 2000 грн., від 02.10.2013р. про прийняття від ОСОБА_4 2680 грн. (а.к.п.139-142 т.1).
Згідно протоколу огляду від 16.11.2013р., були оглянуті та вилучені наступні документи: копія Договору про надання інформаційних послуг від 20.07.2013р., укладений між ОСОБА_5 та Приватним підприємством «Донмегатранс»; копія графіку виплат на аркуші білого паперу формату А4; Договір про надання інформаційних послуг від 20.07.2013р., укладений між ОСОБА_5 та Приватним підприємством «Донмегатранс»; квитанції до прибуткового касового ордеру на бланку від 20.07.2013р. про прийняття від ОСОБА_5 6000 грн., від 21.07.2013р. про прийняття від ОСОБА_5 4000 грн., від 03.08.2013р. про прийняття від ОСОБА_5 700 грн., від 27.08.2013р. про прийняття від ОСОБА_5 1000 грн., від 02.09.2013р. про прийняття від ОСОБА_5 1400 грн., від 20.09.2013р. про прийняття від ОСОБА_5 2800 грн., від 08.10.2013р. про прийняття від ОСОБА_5 2000 грн., Акт звірки розрахунків по договору від 20.07.2013р. між замовником ОСОБА_5 та виконавцем ПП «Донмегатранс», датований 20.09.2013р. (а.к.п.143-148 т.1).
Згідно протоколу огляду від 16.11.2013р., були оглянуті та вилучені наступні документи: Договір про надання інформаційних послуг від 01.07.2013р., укладений між ОСОБА_3 та Приватним підприємством «Донмегатранс»; квитанції до прибуткового касового ордеру на бланку від 19.07.2013р. про прийняття від ОСОБА_3 10000 грн., від 10.08.2013р. про прийняття від ОСОБА_3 1700 грн., від 02.09.2013р. про прийняття від ОСОБА_3 1700 грн., від 25.09.2013р. про прийняття від ОСОБА_3 3400 грн., копія ухвали судді Димитровського міського суду Петуніна І.В. від 14.08.2013р. про накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_4, Акт звірки розрахунків по договору від 01.07.2013р. між замовником ОСОБА_3 та виконавцем ПП «Донмегатранс», датований 25.09.2013р. (а.к.п.149-155 т.1).
Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.11.2013р., потерпіла ОСОБА_4 впізнала обвинувачену ОСОБА_9 як особу, з якою 12.08.2013р. вона уклала угоду на надання інформаційних послуг та передала їй гроші на загальну суму 14080 грн. (а.к.п.163-164 т.1).
Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.11.2013р., потерпіла ОСОБА_5 впізнала обвинувачену ОСОБА_9 як особу, з якою 20.07.2013р. вона уклала угоду на надання інформаційних послуг та передала їй гроші на загальну суму 17900 грн. (а.к.п.165-166 т.1).
Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.11.2013р., потерпіла ОСОБА_2 впізнала обвинувачену ОСОБА_9 як особу, з якою 20.07.2013р. вона уклала угоду на надання інформаційних послуг та передала їй гроші на загальну суму 9900 грн. (а.к.п.167-168 т.1).
Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.11.2013р., потерпіла ОСОБА_3 впізнала обвинувачену ОСОБА_9 як особу, з якою 01.07.2013р. вона уклала угоду на надання інформаційних послуг та передала їй гроші на загальну суму 16800 грн. (а.к.п.169-170 т.1).
Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.11.2013р., потерпіла ОСОБА_6 впізнала обвинувачену ОСОБА_9 як особу, з якою 17.10.2013р. вона уклала угоду на надання інформаційних послуг та передала їй гроші на загальну суму 7000 грн. (а.к.п.171-172 т.1).
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.11.2013р. щодо Приватного підприємства «Донмегатранс»: місцезнаходження юридичної особи - АДРЕСА_4; засновники юридичної особи - ОСОБА_11, ОСОБА_9; прізвище, ім'я, по-батькові осіб, які обираються (призначаються) осіб, які обираються до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи - ОСОБА_11 (згідно статуту) - керівник, ОСОБА_11 (згідно статуту) - підписант, ОСОБА_11 - голова комісії з припинення або ліквідатор; відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення - 04.02.2011р. у стані припинення за судовим рішенням Донецького окружного адміністративного суду про неподання протягом року органам ДПС податкових декларацій, документів фінансової звітності (а.к.п.3-5, 12 т.2).
Згідно технічної експертизи документів № 74 від 25.12.2013р., відбитки круглої печатки ПП «Донмегатранс» м.Димитров, Донецька область, ідент.код 33991049 на документах: 1)квитанція без номера від 19.07.2013р., 2)квитанція без номера від 10.08.2013р., 3)квитанція без номера від 02.09.2013р., 4)квитанція без номера від 25.10.2013р., прийняті від ОСОБА_3, 5)Акт звірки розрахунків по договору від 01.07.2013р., 6)Договір на надання інформаційних послуг без номеру від 01.07.2013р. замовник ОСОБА_3, 7)квитанція до прибуткового касового ордеру без номера від 20.07.2013р., 8)квитанція без номера від 10.08.2013р., 9)квитанція без номера від 20.07.2013р., 10)квитанція без номера від 25.09.2013р., 11)квитанція без номера від 10.09.2013р., 12)Акт звірки розрахунків по договору від 20.07.2013р., 13)Договір на надання інформаційних послуг без номеру від 20.07.2013р. замовник ОСОБА_10, 14)квитанція без номера від 02.09.2013р., 15)квитанція без номера від 27.08.2013р., 16)квитанція без номера від 08.10.2013р., 17)квитанція без номера від 20.07.2013р., 18)квитанція без номера від 21.07.2013р., 19)квитанція без номера від 03.08.2013р., 20)квитанція без номера від 20.09.2013р., 21)Акт звірки розрахунків по договору від 20.07.2013р., 22)Договір на надання інформаційних послуг без номеру від 20.07.2013р. замовник ОСОБА_5, 23)квитанція без номера від 04.09.2013р., 24)квитанція без номера від 13.08.2013р., 25)квитанція без номера від 02.10.2013р., 26)квитанція без номера від 11.09.2013р., 27)Договір на надання інформаційних послуг без номеру від 12.08.2013р. замовник ОСОБА_4, 28) квитанція до прибуткового касового ордеру № 44/621/10 від 17.10.2013р., 29)договір на надання інформаційних послуг № 44 від 17.10.2013р. замовник ОСОБА_6 - нанесені печаткою, вилученою у ОСОБА_9 (а.к.п.32-35 т.2).
Згідно почеркознавчої експертизи № 75 від 24.12.2013р., підписи від імені ОСОБА_9 в графах «Головний бухгалтер», «Исполнитель» на документах згідно їх нумерації: 1)квитанція до прибуткового касового ордеру без номера від 19.07.2013р., 2)квитанція без номера від 10.08.2013р., 3)квитанція без номера від 02.09.2013р., 5)акт звірки розрахунків по договору від 01.07.2013р. - замовник ОСОБА_3, 7)квитанція до прибуткового касового ордеру без номера від 20.07.2013р., 8)квитанція без номера від 10.08.2013р., 9)квитанція без номера від 20.07.2013р., 11)квитанція без номера від 10.09.2013р., 12)акт звірки розрахунків по договору від 20.07.2013р. - замовник ОСОБА_22, 14)квитанція без номера від 02.09.2013р., 15)квитанція без номера від 27.08.2013р., 16)квитанція без номера від 08.10.2013р., 17)квитанція без номера від 20.07.2013р., 18)квитанція без номера від 21.07.2013р., 20)квитанція без номера від 20.09.2013р., 21)Акт звірки розрахунків по договору від 20.07.2013р., 22)Договір на надання інформаційних послуг без номеру від 20.07.2013р. замовник ОСОБА_5, 24)квитанція без номера від 13.08.2013р., 25)квитанція без номера від 02.10.2013р., 26)квитанція без номера від 11.09.2013р., 27)Договір на надання інформаційних послуг без номеру від 12.08.2013р. замовник ОСОБА_4, 28) квитанція до прибуткового касового ордеру № 44/621/10 від 17.10.2013р., розписка від 26.10.2013 ОСОБА_6, 30)договір на надання інформаційних послуг № 44 від 17.10.2013р. замовник ОСОБА_6 - виконані ОСОБА_9
По існуючій методиці судово-почеркознавчої експертизи, ідентифікаційне дослідження можливе лише за наявності співставних об'єктів. Підписи від імені ОСОБА_9 мають штриховий склад, а зразки підпису буквені з малоінформативними штрихами, що не відповідає цій вимозі. Тому встановити виконавця підписів на документах: 4)квитанція без номера від 25.10.2013р., 6)договір на надання інформаційних послуг без номеру від 01.07.2013р., 10)квитанція без номера від 25.09.2013р., 13)договір на надання інформаційних послуг без номеру від 20.07.2013р., 19)квитанція без номера від 03.08.2013р., 23)квитанція без номера від 04.09.2013р. - не представляється можливим.
Рукописні тести на документах: 1)квитанція до прибуткового касового ордеру без номера від 19.07.2013р., 2)квитанція без номера від 10.08.2013р., 3)квитанція без номера від 02.09.2013р., 5)акт звірки розрахунків по договору від 01.07.2013р. - замовник ОСОБА_3, 7)квитанція до прибуткового касового ордеру без номера від 20.07.2013р., 8)квитанція без номера від 10.08.2013р., 9)квитанція без номера від 20.07.2013р., 11)квитанція без номера від 10.09.2013р., 12)акт звірки розрахунків по договору від 20.07.2013р. - замовник ОСОБА_22, 14)квитанція без номера від 02.09.2013р., 15)квитанція без номера від 27.08.2013р., 16)квитанція без номера від 08.10.2013р., 17)квитанція без номера від 20.07.2013р., 18)квитанція без номера від 21.07.2013р., 20)квитанція без номера від 20.09.2013р., 21)Акт звірки розрахунків по договору від 20.07.2013р., 22)Договір на надання інформаційних послуг без номеру від 20.07.2013р. замовник ОСОБА_5, 24)квитанція без номера від 13.08.2013р., 25)квитанція без номера від 02.10.2013р., 26)квитанція без номера від 11.09.2013р., 27)Договір на надання інформаційних послуг без номеру від 12.08.2013р. замовник ОСОБА_4, 28) квитанція до прибуткового касового ордеру № 44/621/10 від 17.10.2013р., розписка від 26.10.2013 ОСОБА_6, 30)договір на надання інформаційних послуг № 44 від 17.10.2013р. замовник ОСОБА_6 - виконані ОСОБА_9 (а.к.п.43-51 т.2).
Проаналізувавши викладене у сукупності, суд вважає що дії обвинуваченої ОСОБА_9 досудовим розслідуванням кваліфіковані правильно за ч.1 ст.190 КК України, оскільки вона своїми діями скоїла заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство).
Проаналізувавши викладене у сукупності, суд вважає що дії обвинуваченої ОСОБА_9 досудовим розслідуванням кваліфіковані правильно за ч.2 ст.190 КК України, оскільки вона своїми діями скоїла заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
Вина обвинуваченої у скоєнні злочинів, передбачених ст.190 ч.ч.1, 2 КК України, підтверджується поясненнями потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, свідків ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_21, а також протоколами оглядів від 14.11.2013р., 15.11.2013р., 16.11.2013р., протоколами пред'явлення особи для впізнання від 19.11.2013р. та від 20.11.2013р., витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.11.2013р. щодо Приватного підприємства «Донмегатранс», висновками технічної експертизи документів № 74 від 25.12.2013р. та почеркознавчої експертизи № 75 від 24.12.2013р.
Пояснення обвинуваченої про те, що вона не передавала копію підробленої ухвали суду спростовується пояснення потерпілих та свідка ОСОБА_21, які пояснили, що на їх вимогу, ОСОБА_9 надала копію ухвали Димитровського міського суду Донецької області від 14.08.2013р., яка, як виявилося потім, була підробленою.
Пояснення обвинуваченої щодо повернення потерпілій ОСОБА_6 8000 грн., спростовуються розпискою від 26.10.2013р., де вказано, що повернуто одна тисяча гривень (а.к.п.131 т.1).
Призначаючи міру та вид покарання обвинуваченій ОСОБА_9 суд враховує, що скоєне нею кримінальне правопорушення за ст.190 ч.1 відноситься до злочинів невеликої тяжкості, а за ст.190 ч.2 - до злочинів середньої тяжкості.
Суд також враховує й особу обвинуваченої, те, що вона заміжня, раніше притягалася до кримінальної відповідальності за шахрайство, працює та має неповнолітню дитину та 2-х малолітніх дітей.
Обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання, судом не встановлено.
З врахуванням особи обвинуваченої ОСОБА_9, скоєного нею злочину та конкретних обставин кримінального провадження, суд приходить до висновку про можливість призначення покарання у вигляді штрафу.
До суду від обвинуваченої ОСОБА_9 надійшла заява про застосування до неї амністії, оскільки у неї є діти, яким не виповнилося 18 років.
Згідно п.в) ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», Верховна Рада України постановила звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, зокрема осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, на день набрання чинності Закону України «Про амністію у 2014 році», обвинувачена ОСОБА_9 має 3-х дітей, у відношенні яких вона не позбавлена батьківських прав та яким не виповнилося 18 років.
За змістом ч.2 ст.3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
Відповідно до ст.ст.118, 122, 124, 126 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_9 на користь держави судові витрати за проведення експертиз у розмірі 1173,60 грн. (а.к.п.36, 52 т.2).
Речові докази: вилучені у ОСОБА_6 договір про надання інформаційних послуг, квитанція до прибуткового касового ордеру, розписка про отримання грошей; вилучені у ОСОБА_2 договір про надання інформаційних послуг, акт звірки розрахунків, квитанції до прибуткового касового ордеру, копія ухвали Димитровського міського суду; вилучені у ОСОБА_4 договори про надання інформаційних послуг, квитанції до прибуткового касового ордеру; вилучені у ОСОБА_5 договір про надання інформаційних послуг, копія графіку виплат, акт звірки розрахунків, квитанції до прибуткового касового ордеру; вилучені у ОСОБА_3 договір про надання інформаційних послуг, акт звірки розрахунків, квитанції до прибуткового касового ордеру, копія ухвали Димитровського міського суду; вилучені у ОСОБА_9 зразки почерку та підписів ОСОБА_9, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, підлягає залишенню при матеріалах кримінального провадження, вилучені у ОСОБА_9 печатку приватного підприємства «Донмегатранс», яка зберігається при матеріалах кримінального провадження, підлягає передачі ОСОБА_11
Крім цього, потерпілою ОСОБА_6 заявлено цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_9 про стягнення матеріальної та моральної шкоди в обґрунтування якого вказано, що 17.10.2013р. ОСОБА_9 шляхом обману, видаючи себе за співробітника ПП «Донмегатранс», нібито розташованого за адресою: АДРЕСА_4, керуючись тим, що вона має необхідність у придбанні квартири та отриманні допомоги при оформленні документів, запропонувала своє сприяння в отриманні права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_5, запевнивши її, що та має таку можливість, за певні грошові внески, при укладенні з нею договору. Повіривши ОСОБА_9, вона від свого імені, надавши копії свого паспорта та ідентифікаційного коду, так як бажала, щоб квартира відразу ж була оформлена на неї уклала з той зазначений договір № 44 від 17.10.2013р. про надання інформаційних послуг та виконуючи певні умови вказаного договору зробила початковий внесок, який складав 8000 грн., які одразу передала ОСОБА_9, а остання, шляхом обману та зловживання її довірою, під приводом необхідності в скорішому вирішенні квартирного питання та оформлення документів, продовжуючи її переконувати в правомірності своїх дій, прийняла їх та власноруч виписала квитанцію до прибуткового касового ордеру № 44/621/10 від 17.10.2013р. Маючи на меті перевірити законність та правомірність дій ОСОБА_9, вона звернулася до електронного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо перевірки ПП «Донмегатранс», де було зазначено: « 04.02.2011р. в стані припинення за судовим рішенням…», та як їй стало відомо, ОСОБА_9 від початку усвідомлювала, що не має наміру надавати вказані послуги та не має законних підстав для оформлення права власності на вказану квартиру. Тобто ОСОБА_9 шляхом обману, незаконно та навмисно заволоділа її грошовими коштами у розмірі 8000 грн., про що вона за телефоном той повідомила та намагалася розірвати договір. Остання відтягувала цей факт, але не відмовлялася цього зробити. 26.10.2013р. ОСОБА_9 зателефонувала їй та запропонувала повернути гроші у розмірі 8000 грн. Коли вони зустрілися, то ОСОБА_9 повідомила, що може повернути лише 1000 грн., тому що бухгалтер підприємства не з'ясувала всі питання. Таким чином, вказаними злочинними діями їй було заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 7000 грн. Розмір душевних страждань оцінює у 1500 грн. Ціна враховує в себе психологічні страждання, які довелося перенести за цей час: порушення звичайного способу життя, пов'язаного з «очікуванням обіцянок» та надання помилкової надії, оскільки вона та її родина мала складне матеріальне становище та гостру потребу в обіцяному придбанні житла у приватну власність; відчуття образи, незахищеності від порушеного майнового права, недоторканості, відчайдушності, злості, які вона випробувала від незаконних дій цивільного відповідача. У зв'язку з цим просить стягнути з цивільного відповідача на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 7000 грн. та моральну шкоду у розмірі 1500 грн.
Також, потерпілою ОСОБА_2 заявлено цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_9 про стягнення матеріальної та моральної шкоди в обґрунтування якого вказано, що 19.07.2013р. ОСОБА_9 шляхом обману, видаючи себе за співробітника ПП «Донмегатранс», нібито розташованого за адресою: АДРЕСА_4, керуючись тим, що вона має необхідність у придбанні квартири та отриманні допомоги при оформленні документів, запропонувала своє сприяння в отриманні права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3, запевнивши її, що та має таку можливість, за певні грошові внески, при укладенні з нею договору. Повіривши ОСОБА_9, вона від імені свого цивільного чоловіка, надавши копії його паспорта та ідентифікаційного коду, так як бажала, щоб квартира відразу ж була оформлена на чоловіка та виконуючи певні умови вказаного договору у період з 20.07.2013р. по 25.09.2013р. передала ОСОБА_9, а остання, шляхом обману та зловживання її довірою, під приводом необхідності в скорішому вирішенні квартирного питання та оформлення документів, продовжуючи її переконувати в правомірності своїх дій, прийняла гроші на загальну суму 9900 грн. Крім того, у жовтні 2013р., ОСОБА_9, надала їй копію ухвали Димитровського міського суду Донецької області від 06.08.2013р. суддя Петунін І.В., за рішенням якого відповідальність за збереження майна відповідача (анкетні дані не були вказані) та квартири за адресою: АДРЕСА_3, покласти ОСОБА_22, чим знов таки ж, умовно, запевнила її нібито в правомірності своїх дій. Маючи на меті перевірити законність та правомірність дій ОСОБА_9, вона звернулася до електронного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо перевірки ПП «Донмегатранс», де було зазначено: « 04.02.2011р. в стані припинення за судовим рішенням…», та як їй стало відомо, ОСОБА_9 від початку усвідомлювала, що не має наміру надавати вказані послуги та не має законних підстав для оформлення права власності на вказану квартиру. Таким чином, вказаними злочинними діями їй було заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 9900 грн. Розмір душевних страждань оцінює у 2000 грн. Ціна враховує в себе психологічні страждання, які довелося перенести за цей час: порушення звичайного способу життя, пов'язаного з «очікуванням обіцянок» та надання помилкової надії, оскільки вона перебуває у декретній відпустці, на утриманні чоловіка знаходиться їх малолітня дитина, її родина мала складне матеріальне становище та гостру потребу в обіцяному придбанні житла у приватну власність; відчуття образи, незахищеності від порушеного майнового права, недоторканості, відчайдушності, злості, які вона випробувала від незаконних дій цивільного відповідача. У зв'язку з цим просить стягнути з цивільного відповідача на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 9900 грн. та моральну шкоду у розмірі 2000 грн.
Також, потерпілою ОСОБА_3 заявлено цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_9 про стягнення матеріальної та моральної шкоди в обґрунтування якого вказано, що 19.07.2013р. ОСОБА_9 шляхом обману, видаючи себе за співробітника ПП «Донмегатранс», нібито розташованого за адресою: АДРЕСА_4, керуючись тим, що вона має необхідність у придбанні квартири та отриманні допомоги при оформленні документів, запропонувала своє сприяння в отриманні права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_4, запевнивши її, що та має таку можливість, за певні грошові внески, при укладенні з нею договору. Повіривши ОСОБА_9, вона від свого імені, надавши копії її паспорта та ідентифікаційного коду, так як бажала, щоб квартира відразу ж була оформлена на неї та виконуючи певні умови вказаного договору у період з 19.07.2013р. по 25.09.2013р. передала ОСОБА_9, а остання, шляхом обману та зловживання її довірою, під приводом необхідності в скорішому вирішенні квартирного питання та оформлення документів, продовжуючи її переконувати в правомірності своїх дій, прийняла гроші на загальну суму 16800 грн. Крім того, у жовтні 2013р., ОСОБА_9, надала їй копію ухвали Димитровського міського суду Донецької області від 14.08.2013р. суддя Петунін І.В., за рішенням якого відповідальність за збереження майна відповідача (анкетні дані не були вказані) та квартири за адресою: АДРЕСА_4, покласти ОСОБА_3, чим знов таки ж, умовно, запевнила її нібито в правомірності своїх дій. Маючи на меті перевірити законність та правомірність дій ОСОБА_9, вона звернулася до електронного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо перевірки ПП «Донмегатранс», де було зазначено: « 04.02.2011р. в стані припинення за судовим рішенням…», та як їй стало відомо, ОСОБА_9 від початку усвідомлювала, що не має наміру надавати вказані послуги та не має законних підстав для оформлення права власності на вказану квартиру. Таким чином, вказаними злочинними діями їй було заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 16800 грн. Розмір душевних страждань оцінює у 2500 грн. Ціна враховує в себе психологічні страждання, які довелося перенести за цей час: порушення звичайного способу життя, пов'язаного з «очікуванням обіцянок» та надання помилкової надії, оскільки вона та її родина мала складне матеріальне становище та гостру потребу в обіцяному придбанні житла у приватну власність; відчуття образи, незахищеності від порушеного майнового права, недоторканості, відчайдушності, злості, які вона випробувала від незаконних дій цивільного відповідача. У зв'язку з цим просить стягнути з цивільного відповідача на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 16800 грн. та моральну шкоду у розмірі 2500 грн.
Також, потерпілою ОСОБА_4 заявлено цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_9 про стягнення матеріальної та моральної шкоди в обґрунтування якого вказано, що 19.07.2013р. ОСОБА_9 шляхом обману, видаючи себе за співробітника ПП «Донмегатранс», нібито розташованого за адресою: АДРЕСА_4, керуючись тим, що вона має необхідність у придбанні квартири та отриманні допомоги при оформленні документів, запропонувала своє сприяння в отриманні права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_10, запевнивши її, що та має таку можливість, за певні грошові внески, при укладенні з нею договору. Повіривши ОСОБА_9, вона від свого імені, надавши копії її паспорта та ідентифікаційного коду, так як бажала, щоб квартира відразу ж була оформлена на неї та виконуючи певні умови вказаного договору у період з 13.08.2013р. по 02.10.2013р. передала ОСОБА_9, а остання, шляхом обману та зловживання її довірою, під приводом необхідності в скорішому вирішенні квартирного питання та оформлення документів, продовжуючи її переконувати в правомірності своїх дій, прийняла гроші на загальну суму 14080 грн. Крім того, у жовтні 2013р., зустрівшись зі своєю знайомою ОСОБА_3, яка також складала договір з ОСОБА_9 та в якої вже була копія рішення Димитровського міського суду за встановленням певних прав з обраною нею квартирою, вони звернули увагу про відсутність реєстраційного номеру, для встановлення якого вона разом з нею звернулися до Димитровського міського суду, де їм повідомили, що дана ухвала не дійсна та така справа не розглядалася. Маючи на меті перевірити законність та правомірність дій ОСОБА_9, вона звернулася до електронного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо перевірки ПП «Донмегатранс», де було зазначено: « 04.02.2011р. в стані припинення за судовим рішенням…», та як їй стало відомо, ОСОБА_9 від початку усвідомлювала, що не має наміру надавати вказані послуги та не має законних підстав для оформлення права власності на вказану квартиру. Таким чином, вказаними злочинними діями їй було заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 14080 грн. Розмір душевних страждань оцінює у 2500 грн. Ціна враховує в себе психологічні страждання, які довелося перенести за цей час: порушення звичайного способу життя, пов'язаного з «очікуванням обіцянок» та надання помилкової надії, оскільки вона та її родина мала складне матеріальне становище та гостру потребу в обіцяному придбанні житла у приватну власність; відчуття образи, незахищеності від порушеного майнового права, недоторканості, відчайдушності, злості, які вона випробувала від незаконних дій цивільного відповідача. У зв'язку з цим просить стягнути з цивільного відповідача на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 14080 грн. та моральну шкоду у розмірі 2500 грн.
Також, потерпілою ОСОБА_5 заявлено цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_9 про стягнення матеріальної та моральної шкоди в обґрунтування якого вказано, що 19.07.2013р. ОСОБА_9 шляхом обману, видаючи себе за співробітника ПП «Донмегатранс», нібито розташованого за адресою: АДРЕСА_4, керуючись тим, що вона має необхідність у придбанні квартири та отриманні допомоги при оформленні документів, запропонувала своє сприяння в отриманні права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_5, запевнивши її, що та має таку можливість, за певні грошові внески, при укладенні з нею договору. Повіривши ОСОБА_9, вона від свого імені, надавши копії її паспорта та ідентифікаційного коду, так як бажала, щоб квартира відразу ж була оформлена на неї та виконуючи певні умови вказаного договору у період з 19.07.2013р. по 08.10.2013р. передала ОСОБА_9, а остання, шляхом обману та зловживання її довірою, під приводом необхідності в скорішому вирішенні квартирного питання та оформлення документів, продовжуючи її переконувати в правомірності своїх дій, прийняла гроші на загальну суму 17900 грн. Крім того, у вересні 2013р., ОСОБА_9, надала їй копію ухвали Димитровського міського суду Донецької області про стягнення заборгованості по комунальним платежам на квартиру за адресою: АДРЕСА_5 за рішенням якого відповідальність за збереження майна відповідача (анкетні дані не були вказані) та квартири було покладено на неї, але ОСОБА_9 на її пропозицію придбати іншу квартиру за адресою: АДРЕСА_8 Донецької області погодилася та переуклала договір без графіку сплати внесків, але із зазначенням іншої суми вартості договору, чим знов таки ж, умовно, запевнила її нібито в правомірності своїх дій. Ухвалу щодо попередньої квартири, вона повернула собі. Маючи на меті перевірити законність та правомірність дій ОСОБА_9, вона звернулася до електронного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо перевірки ПП «Донмегатранс», де було зазначено: « 04.02.2011р. в стані припинення за судовим рішенням…», та як їй стало відомо, ОСОБА_9 від початку усвідомлювала, що не має наміру надавати вказані послуги та не має законних підстав для оформлення права власності на вказану квартиру. Таким чином, вказаними злочинними діями їй було заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 17900 грн. Розмір душевних страждань оцінює у 3000 грн. Ціна враховує в себе психологічні страждання, які довелося перенести за цей час: приниження від того, що частка грошових коштів, які було передано ОСОБА_9, вона отримала за рахунок сплати їй пенсії за похорони батька, а інша частина коштів - накопичення для розвитку та матеріального утримання дитини, що призвело до порушення звичайного способу життя, пов'язаного з «очікуванням обіцянок» та надання помилкової надії, оскільки вона та її родина мала складне матеріальне становище та гостру потребу в обіцяному придбанні житла у приватну власність; відчуття образи, незахищеності від порушеного майнового права, недоторканості, відчайдушності, злості, які вона випробувала від незаконних дій цивільного відповідача. У зв'язку з цим просить стягнути з цивільного відповідача на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 17900 грн. та моральну шкоду у розмірі 3000 грн.
Цивільні позивачі у судовому засіданні підтримали свої позовні вимоги.
Цивільний відповідач щодо позовних вимог надала пояснення, викладені вище.
Згідно ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Суд вважає, що з вини цивільного відповідача цивільним позивачам спричинена матеріальна шкода у розмірі: ОСОБА_6 - 7000 грн., ОСОБА_2 - 9900 грн., ОСОБА_3 - 16800 грн., ОСОБА_4 - 14080 грн., ОСОБА_5 - 17900 грн., яку належить стягнути з цивільного відповідача на користь цивільних позивачів, оскільки цивільний відповідач протиправно заволоділа вказаними коштами цивільних позивачів, що підтверджується поясненнями сторін, свідків, матеріалами кримінального провадження.
Згідно ч.ч.1-3 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ч.4 ст.23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
За змістом ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.
У зв'язку з вчиненими цивільним відповідачем діями, які за своєю суттю супроводжуються моральною зневажливістю, цивільні позивачі притерпіли психічні страждання через протиправну поведінку цивільного відповідача, що зруйнувало їх звичайний уклад життя і потребувало від них додаткових зусиль для організації нормальних життєвих зв'язків.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з характеру, об'єму та тривалості страждань цивільних позивачів, їх негативних наслідків, і вважає, що на користь цивільних позивачів з цивільного відповідача підлягає стягненню моральна шкода у сумі: ОСОБА_6 - 1500 грн., ОСОБА_2 - 2000 грн., ОСОБА_3 - 2500 грн., ОСОБА_4 - 2500 грн., ОСОБА_5 - 3000 грн.
Вказані розміри моральної шкоди цивільних позивачів, на думку суду, будуть відповідати вимогам розумності та справедливості.
Крім цього суд вважає, що відповідно до ч.5 ст.127 КПК України, ст.88 ЦПК України, з цивільного відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 900,40 грн., як за задоволення позовних вимог майнового та немайнового характеру.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100, 126-129, 368, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
ОСОБА_9 визнати винною:
за ст.190 ч.1 КК України та призначити їй покарання за ст.190 ч.1 КК України у вигляді штрафу у розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому вигляді становить 680 (шістсот вісімдесят) грн.;
за ст.190 ч.2 КК України та призначити їй покарання за ст.190 ч.2 КК України у вигляді штрафу у розмірі 80 (вісімдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому вигляді становить 1360 (тисяча триста шістдесят) грн.
В силу ч.ч.1, 2 ст.70 КК України визначити ОСОБА_9 покарання шляхом часткового складення призначених за кожен злочин покарань по цьому кримінальному провадженню та призначити ОСОБА_9 покарання у вигляді штрафу у розмірі 90 (дев'яносто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому вигляді становить 1530 (тисяча п'ятсот тридцять) грн.
Звільнити ОСОБА_9 від призначеного їй покарання у вигляді штрафу у розмірі 90 (дев'яносто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому вигляді становить 1530 (тисяча п'ятсот тридцять) грн.
Цивільні позови ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_9 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_9:
на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду у розмірі 7000 (сім тисяч) грн. та моральну шкоду у розмірі 1500 (тисяча п'ятсот) грн.
на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 9900 (дев'ять тисяч дев'ятсот) грн. та моральну шкоду у розмірі 2000 (дві тисячі) грн.
на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 16800 (шістнадцять тисяч вісімсот) грн. та моральну шкоду у розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн.;
на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 14080 (чотирнадцять тисяч вісімдесят) грн. та моральну шкоду у розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн.;
на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 17900 (сімнадцять тисяч дев'ятсот) грн. та моральну шкоду у розмірі 3000 (три тисячі) грн.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави витрати на проведення експертиз розмірі 1173(тисяча сто сімдесят три),60 грн.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави судовий збір у розмірі 900(дев'ятсот),40 грн.
Речові докази: вилучені у ОСОБА_6 договір про надання інформаційних послуг, квитанція до прибуткового касового ордеру, розписка про отримання грошей; вилучені у ОСОБА_2 договір про надання інформаційних послуг, акт звірки розрахунків, квитанції до прибуткового касового ордеру, копія ухвали Димитровського міського суду; вилучені у ОСОБА_4 договори про надання інформаційних послуг, квитанції до прибуткового касового ордеру; вилучені у ОСОБА_5 договір про надання інформаційних послуг, копія графіку виплат, акт звірки розрахунків, квитанції до прибуткового касового ордеру; вилучені у ОСОБА_3 договір про надання інформаційних послуг, акт звірки розрахунків, квитанції до прибуткового касового ордеру, копія ухвали Димитровського міського суду; вилучені у ОСОБА_9 зразки почерку та підписів ОСОБА_9, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження, вилучені у ОСОБА_9 печатку приватного підприємства «Донмегатранс», яка зберігається при матеріалах кримінального провадження - передати ОСОБА_11
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку, негайно після проголошення, вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя
Судове рішення № 40424614, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області) було прийнято 09.09.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 226/509/14-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: