Ухвала суду № 40423436, 04.09.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 вересня 2014 рокусправа № 0870/10721/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Юхименка О.В. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТІВ ПРИНТ"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року у справі № 0870/10721/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТІВ ПРИНТ" до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АКТІВ ПРИНТ" (далі - Позивач) звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - Відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000132214 від 24.10.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання Позивача з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 323519,50 грн., в тому числі за основним платежем - 289833,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 33686,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки податкового органу щодо завищення Позивачем валових витрат з податку на прибуток та заниження податку на прибуток є штучним, адже відсутність у ТОВ «АКТІВ ПРИНТ» товарно-транспортних накладних за умови доставки картону безпосередньо продавцями за свій рахунок не свідчить про відсутність реальності даних операцій. В той же час реальність господарських операцій між Позивачем та його контрагентами підтверджується всіма належними первинними документами - податковими, видатковими накладними, доказами сплати за отриманий товар та його реалізація. (том 1 а.с.3-4)

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року позовні у задоволенні позовних вимог ТОВ «АКТІВ ПРИНТ» відмовлено повністю.

Постанова суду обґрунтована тим, що Позивачем було отримано видаткові та податкові накладні від контрагентів без мети реального настання правових наслідків, адже матеріалами справи не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій між ТОВ «АКТІВ ПРИНТ» та ТОВ «ЦЕЗІЙ», ПП «СІТАЛ», ТОВ «АРКАДА І К», у зв'язку з цим надані документи не можуть вважатися первинними навіть за наявності всіх формальних реквізитів. (том 1 а.с.207-210)

ТОВ «АКТІВ ПРИНТ», не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало на нього апеляційну скаргу, відповідно до якої, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що Позивачем було надано майже всі первинні документи по взаємовідносинам з контрагентами. Крім того, посилання на відсутність у контрагентів можливості вести господарську діяльність є безпідставним, так як податковим органом зустрічні перевірки з ТОВ «АРКАДА І К», ПП «СІТАЛ», ТОВ «ЦЕЗІЙ» не проводились. Разом з тим, фактичне отримання від контрагентів картону та подальша реалізацію поліграфічної продукції, виготовленої з нього, підтверджується реєстром основних покупців Позивача, що служить доказом фактичного здійснення даної господарської діяльності. Відсутність товарно-транспортних накладних обумовлена тим, що доставка товарів здійснювалася за рахунок продавці, у зв'язку з чим висновки акту перевірки є штучними та необґрунтованими. (том 1 а.с.212-214)

ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області заперечувала проти задоволення апеляційної скарги. Зазначали, що факт придбання товарів та послуг від контрагентів належними первинними документами у повній їх сукупності підтверджено не було, у зв'язку з чим відповідні суми не можуть бути включені до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. (том 2 а.с.7-11).

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалам справи підтверджено, що на підставі наказу №610 від 13.06.2012 та направлень від 20.09.2012 №610 та №611 уповноваженими працівниками ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя було проведено документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТІВ ПРИНТ" з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансового господарських відносин з ТОВ "АРКАДА І К", ПП "СІТАЛ", ТОВ"ЦЕЗІЙ", за період з 01.07.2011р. по 31.03.2012р., за результатами якої було складено акт №1688/2214/36575986 від 05.10.2012 р. (том 1 а.с.5-22)

Перевіркою встановлено порушення:

1. пп. 138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8ст. 138, п.150.1.ст. 150 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 2755-VІ, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті на загальну суму 289833 грн., у т.ч.: за III квартал 2011 р. в сумі 58835 грн.; за ІІІ-ІV квартал 2011 р. в сумі 155087 грн.; за 1 квартал 2012 р. в сумі 134746 грн.

2. пп. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ, в результаті чого занижено податок на додану вартість, сплаті до бюджету, на загальну суму 287708 грн., у т.ч.: за вересень 2011 р. на суму ПДВ 59777 грн., за жовтень 2011 р. на суму ПДВ 27013 грн., за листопад 2011 р. на суму ПДВ 28969 грн., за грудень 2011 р. на суму ПДВ 44933 грн., за лютий 2012 р. на суму ПДВ 81862 грн., за березень 2012 р. на суму ПДВ 45154 грн.

Позивач заперечував проти висновків податкового органу, викладених у акті перевірки, та надавав до Відповідача письмові заперечення, які були залишені без задоволення. (том 1 а.с.3)

На підставі вказаного акту перевірки Відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення №0000132214 від 24.10.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання Позивача з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 323519,50 грн., в тому числі за основним платежем - 289833,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 33686,50 грн. (том 1 а.с.24)

Скасування указаного податкового повідомлення-рішення і було предметом даного спору.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «АКТІВ ПРИНТ», суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем було отримано видаткові та податкові накладні від контрагентів без мети реального настання правових наслідків, адже матеріалами справи не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій між ТОВ «АКТІВ ПРИНТ» та ТОВ «ЦЕЗІЙ», ПП «СІТАЛ», ТОВ «АРКАДА І К», у зв'язку з чим надані документи не можуть вважатися первинними навіть за наявності всіх формальних реквізитів.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Пунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 138.1 статті 138 Податкового Кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат.

Приписи пунктів п. 138.1, 138.6, 138.8 статті 138 Податкового Кодексу України регламентують , що включають у себе витрати операційної діяльності, що включається до складу прямих матеріальних витрат та загальновиробничих витрат, з чого складається собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, а пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 цього Кодексу визначає, що не включаються до складу витрат, а саме - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення), забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи вищезазначені норми, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

В силу викладеного будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач протягом періоду, що перевірявся, мав взаємовідносини з ТОВ «ЦЕЗІЙ», ПП «СІТАЛ», ТОВ «АРКАДА І К».

Між ТОВ «ЦЕЗІЙ» (Продавець) та ТОВ «АКТІВ ПРИНТ» (Покупець) було укладено договір поставки від 01.02.2012 р. № 0102/01, згідно якого Продавець передає у власність, а Покупець приймає і оплачує Товар на умовах, що визначаються в п.4.1 у кількості та асортименті згідно з накладними, що є невід'ємною частиною цього Договору. Відповідно до п. 3.3 вказаного Договору доставка Товару на склад Покупця здійснюється Продавцем за рахунок Продавця. (том 1 а.с.44)

На підтвердження факту поставки продукції від ТОВ «ЦЕЗІЙ» Позивачем були надані рахунки-фактури, податкові та видаткові накладні. (том 1 а.с.59-83)

З ТОВ «АРКАДА І К» (Продавець) ТОВ «АКТІВ ПРИНТ» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу від 05.09.2011 р., згідно якого Продавець передає у власність, а Покупець приймає і оплачує Товар на умовах, що визначаються в п.4.1 у кількості та асортименті згідно з накладними, що є невід'ємною частиною цього Договору. Відповідно до п. 3.3 вказаного Договору доставка Товару на склад Покупця здійснюється Продавцем за рахунок Продавця. (том 1 а.с.215)

На підтвердження факту поставки продукції від ТОВ «АКТІВ ПРИНТ» Позивачем були надані рахунки-фактури, податкові та видаткові накладні. (том 1 а.с.216-237)

Однак, інформація та її документальне підтвердження щодо розрахунків між вищевказаними підприємствами та транспортування товару і його подальшої реалізації Позивачем до перевірки не надано, як і не надано до суду.

В той же час, відповідно до акту ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від 09.12.2011 р. № 951/18-011/37189154, від 29.12.2011р.№ 1001/18-011/37189154 та від 12.03.2012р. № 250/18-011/37189154 встановлено, що ТОВ «АРКАДА І К» не знаходиться за юридичною адресою, не має основних фондів, транспортних засобів, технічного персоналу тощо, необхідних для здійснення господарської діяльності.

При цьому, позивачем не заперечується той факт, що по взаємовідносинам з ТОВ «АРКАДА І К» первинні документи за лютий-березень 2012 року були втрачені.

По взаємовідносинам з ТОВ «Цезій» податковим органом встановлено, що постачальник вказаного контрагента - ТОВ «КОРЕВСА ЛІМІТЕД», було визнано банкрутом, дата закриття 21.08.2012р.

Ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду жодних належних первинних документів на підтвердження факту здійснення господарських відносин з ПП «СІТАЛ» Позивачем надано не було.

Більш того, відповідно до акту №21.06.2012 №2012/22-11695093 про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства "СІТАЛ" щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.12.2011 по 30.05.2012 р., який складений з урахуванням матеріалів отриманих від ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва, встановлено, що підписи на документах означених як від імені громадянина ОСОБА_1 (керівника та засновника ПП "СІТАЛ") виконані різними особами.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що надані до суду первинні документи на підтвердження факту здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентами є формально складеними та не підтверджують факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в подальшій господарській діяльності

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що Позивачем було документально підтверджено наявність майже всіх первинних документів по взаємовідносинам з контрагентами та фактичне отримання від контрагентів картону та подальша реалізацію поліграфічної продукції, виготовленої з нього, підтверджується реєстром основних покупців Позивача, що підтверджує реальність здійснення ним господарської діяльності, визнаються колегією суддів безпідставними та такими, що спростовуються вищенаведеним.

У межах доводів апеляційної скарги підстави для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТІВ ПРИНТ" - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року у справі № 0870/10721/12 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у строки, встановлені статтею 212 КАС країни.

Повний текст ухвали складено 05 вересня 2014 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: І.Ю. Богданенко