Рішення № 40423182, 04.09.2014, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2014 року Справа № 915/972/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" /вул. Чигрина, 159, м. Миколаїв, 54003/

до відповідача: Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради /вул. Адмірала Макарова, 7, м. Миколаїв, 54030/

про стягнення 8563,52 грн.

Суддя Бездоля Д.О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Панфілова О.В. (довіреність від 30.12.2013 № 04/990)

від відповідача: Сапожник А.А. (довіреність від 03.02.2014 № 172/08/07)

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 8563,52 грн. основного боргу.

Заявлений позов позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати природного газу, поставленого йому позивачем за договорами від 03.01.2012 № РД/2012-ПГ-Г-104, від 22.08.2012 № РД/2012-ПГ-Г-104, від 23.07.2013 № ТП-ВВ-8101133-МГ та від 03.03.2014 № 44ТП-ВВ-8101133-МГ.

Відповідач позов позивача визнав у повному обсязі та просить суд відстрочити виконання рішення суду у даній справі до 01.10.2014.

Ухвалою суду від 01.07.2014 провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 10.07.2014 о 12 год. 10 хв.

Ухвалою суду від 10.07.2014 розгляд справи був відкладений на 14.08.2014 о 12 год. 40 хв. у зв'язку з неподанням відповідачем витребуваних судом доказів та необхідністю витребування судом нових доказів по справі.

Ухвалою суду від 14.08.2014 строк розгляду спору був продовжений на 15 днів, а розгляд справи відкладений на 04.09.2014 о 10 год. 40 хв. у зв'язку з неподанням позивачем витребуваних судом доказів та необхідністю витребування судом нових доказів по справі.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами були укладені договори від 03.01.2012 № РД/2012-ПГ-Г-104, від 22.08.2012 № РД/2012-ПГ-Г-104, від 23.07.2013 № ТП-ВВ-8101133-МГ, від 03.03.2014 № 44ТП-ВВ-8101133-МГ.

За вказаними договорами позивач зобов'язався постачати відповідачу природний газ, а останній, в свою чергу, - прийняти цей газ та оплатити його вартість не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

На виконання умов вказаних договорів, позивач протягом періодів з січня 2012 по грудень 2012 року, з липня 2013 року по грудень 2013 року та з лютого 2014 року по квітень 2014 року поставив відповідачу природний газ вартістю 18829,82 грн., що підтверджується актами прийому - передачі природного газу та поясненнями сторін.

Відповідач вказаний газ оплатив частково на суму 10266,30 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та іншими доказами.

Отже, станом на час вирішення даного спору сума основного боргу відповідача перед позивачем по вищезгаданим договорам становить 8563,52 грн., що підтверджується позивачем та визнається відповідачем.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позов позивача підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом станом на час вирішення даного спору сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 8563,52 грн., а отже позов позивача підлягає повному задоволенню господарським судом.

Щодо заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду до 01.10.2014, то суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 84 ГПК України при задоволенні позову в резолютивній частині рішення в т.ч. вказуються: найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або яка зобов'язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій, а також строк сплати грошових сум при відстрочці або розстрочці виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

З цього приводу, пленум Вищого господарського суду України у п. 7.2. постанови від 17.10.12р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснив, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський суд вважає, що матеріальні інтереси стягувача полягають у повному виконанні боржником рішення господарського суду, між тим матеріальні інтереси боржника полягають у збереженні нормальної господарської діяльності боржника, що в кінцевому рахунку дозволить забезпечити матеріальні інтереси стягувача та повністю виконати рішення суду.

Матеріалами справи дійсно підтверджується важкий фінансовий стан відповідача та відсутність у останнього на даний час коштів для повного виконання рішення суду у даній справі.

Господарський суд вважає, що на даний час матеріалами справи підтверджується наявність виняткових обставин, які ускладнюють виконання відповідачем рішення суду у даній справі, а тому, враховуючи, що інтереси позивача спрямовані на повне виконання відповідачем судового рішення, вирішив задовольнити заяву відповідача про відстрочку виконання рішення суду у даній справі до 01.10.2014.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82, 82-1, 84, 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (вул. Адмірала Макарова, 7, м. Миколаїв, 54030, код 03365707) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" (вул. Чигрина, 159, м. Миколаїв, 54003, код 05410263) 8563 (вісім тисяч п'ятсот шістдесят три) грн. 52 коп. основного боргу та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Відстрочити виконання рішення суду до 01.10.2014.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 09.09.2014.

Суддя Д.О.Бездоля