Постанова № 40423002, 05.09.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 вересня 2014 року 09:00 № 826/10904/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доВідділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській областіпровизнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області, в якому просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність відповідача Відділ державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області щодо обов'язку видати (направити) стягувачу ОСОБА_1 завірену належним чином копію постанови державного виконавця № 43979340 від 10.07.2014 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва про тимчасове вилучення доказів у Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

2. Визнати протиправною бездіяльність відповідача Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області щодо обов'язку виготовити постанову №43979340 від 10.07.2014 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження шрифтом відповідно до державних стандартів.

3. Зобов'язати відповідача Відділ державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області виготовити (надрукувати) текст постанови № 43979340 від 10.07.2014 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження шрифтом 12 пунктів, завірити її належним чином і направити на адресу стягувача ОСОБА_1 (інваліда 2 групи) по пошті рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

4. Зобов'язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Відділом державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області вчинено протиправну бездіяльність, що полягає у ненаданні (ненаправленні) ОСОБА_1 належним чином завіреної копії постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання виконавчого документу.

Позивач в судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце судового розгляду справи була повідомлена належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Згідно відмітки служби діловодства, 07.08.2014 р. Окружний адміністративний суд м. Києва одержав від позивача заяву, в якій вона просить розглядати справу без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Заяви про розгляд справи без його участі або клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Заперечень або пояснень по суті заявлених позовних вимог до суду не надходило.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.08.2014 р. суд ухвалив провести тимчасове вилучення матеріалів виконавчого провадження № 43979340, які знаходяться у Відділі державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області. Проведення тимчасового вилучення доручено Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві. Вилучення матеріалів виконавчого провадження № 43979340 ухвалено провести у строк до 20.08.2014 р.

Однак, ухвала суду у визначений строк не була виконана, про причини її невиконання Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві суд не повідомило.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

В С Т А Н О В И В:

15 липня 2014 року, під час ознайомлення з матеріалами справи в Окружному адміністративному суді м. Києва представником позивача ОСОБА_3, позивачу стало відомо про те, що у справі № 826/14558/13-а за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Києво-Святошинської районної державної адміністрації, Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправними та скасування розпоряджень, рішень, зобов'язання вчинити дії, в якій вона є позивачем, повернулась ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2014 р. про тимчасове вилучення у Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області наступних документів:

- Генеральні плани села Лука Києво-Святошинського району Київської області затверджені в 1976 р., 16.09.2008 р., 30.07.2012 р.;

- рішення про затвердження Генеральних планів села Лука Києво-Святошинського району Київської області 1976 р., 16.09.2008 р., 30.07.2012 р.;

- проект землеустрою щодо встановлення і зміни меж сіл Гореничі, Лука, Гнатівка в межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, розроблений Державним підприємством "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" за договором № 2386 від 30.12.2004 р.;

- Акт погодження меж земельних ділянок, який Гореницька сільська рада підписувала під час розробки проекту землеустрою (технічної документації) за замовленням гр. ОСОБА_11, в результаті чого гр. ОСОБА_11 отримав від Києво-Святошинської РДА Київської області рішення від 11.03.2010 р. і від 19.12.2012 р. щодо спірної земельної ділянки, державний акт про право власності на спірну земельну ділянку кадастровий номер 3222482003:04:007:5004, щодо якої між сільрадою і позивачем ОСОБА_1 та іншими громадянами виник спір ще 25.03.2008 р.

Тимчасове вилучення вищевказаних документів доручено Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції.

Як вбачається з пояснень позивача, ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2014 р. у справі № 826/14558/13-а про тимчасове вилучення у Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області вищевказаних документів була повернута у зв'язку із прийнятою відповідачем постановою від 10.07.2014 р. № 43979340 про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Однак, станом на 24.07.2014 р. постанова від 10.07.2014 р. № 43979340 про відмову у відкритті виконавчого провадження позивачем не була отримана.

22.07.2014 р. представник позивача звернувся до Начальника Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Вовченко О. із заявою про надання належним чином завіреної копії постанови державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Чижика А. від 10.07.2014 р № 43997340 про відмову у відкритті провадження, надруковану шрифтом 12 пунктів.

Крім того, позивач зазначила, що на думку відповідача, копію постанови від 10.07.2014 р. № 43997340 про відмову у відкритті провадження виконавчого провадження може бути отримано лише судом.

Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

«На підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльность.

Відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року N 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з висновком Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» колишня друга секція (Заява N 63566/00) Страсбург, 18 липня 2006 року, -кожен доречний і важливий аргумент особи має бути проаналізований і суд має надати відповідь на кожен аргумент заявника.

Згідно положень, вищевказаної практики Європейського Суду з прав людини, суд оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, звертає увагу на наступне.

Як встановлено судом, позивач є стороною у справі № 826/14558/13-а. В процесі розгляду вказаної справи Окружним адміністративним судом м. Києва винесена ухвала від 19.06.2014 р. про тимчасове вилучення у Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області відповідних документів, яка була направлена до виконання до ВДВС Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області.

Проте, зазначена вище ухвала була повернута у зв'язку із прийнятою відповідачем постановою від 10.07.2014 р. № 43979340 про відмову у відкритті виконавчого провадження.

За результатами звернення позивача до Начальника ВДВС Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області, останнім в усному порядку було відмовлено у наданні зазначеної постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (надалі - Закон N 606-XIV) примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Частиною 1 ст. 6 Закону N 606-XIV передбачено гарантії прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні, зокрема, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст. 25 Закону N 606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону N 606-XIV учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону N 606-XIV сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Сторони можуть реалізовувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов'язаний вчинити певні дії особисто (ч. 1 ст. 9 Закону N 606-XIV).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є одним із позивачів у справі № 826/14558/13-а, яка розглядається Окружним адміністративним судом м. Києва, а, отже, в силу закону є і учасником виконавчого провадження, оскільки оскаржувана ухвала безпосередньо стосується ухвали, яка була винесена Окружним адміністративним судом м. Києва про вилучення у Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області відповідних документів у вказаній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону N 606-XIV сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону N 606-XIV копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

З урахуванням вищенаведених положень, суд зазначає, що положеннями вищенаведених норм прямо передбачено право сторін виконавчого провадження реалізовувати свої права та обов'язки, зокрема, шляхом отримання копій відповідних документів.

При цьому, обов'язком державного виконавця є доведення до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження рішення про відкриття або відмову у відкритті виконавчого провадження. Законом чітко визначено, що таке повідомлення має відбуватися шляхом надіслання рекомендованого листа з повідомленням про вручення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, пояснень з приводу оскаржуваних дій та/або доказів, які б спростовували доводи позивача суду не надав, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у ненаданні позивачу, яка є учасником виконавчого провадження, належним чином завіреної копії постанови ВДВС Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області від 10.07.2014 р. ВП № 43979340.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги позивача в частині визнати протиправною бездіяльність відповідача - Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області щодо обов'язку видати (направити) стягувачу ОСОБА_1 завірену належним чином копію постанови державного виконавця № 43979340 від 10.07.2014 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва про тимчасове вилучення доказів у Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідачем в силу положень ч. 2 ст. 71 КАС України, не доведено правомірність своїх дій, зокрема, не надано доказів направлення позивачу належним чином завіреної постанови ВДВС Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області від 10.07.2014 р. № 43979340, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача направити останню на адресу ОСОБА_1

Щодо позовних вимог позивача в частині визнати протиправною бездіяльність відповідача Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області щодо обов'язку виготовити постанову №43979340 від 10.07.2014 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження шрифтом відповідно до державних стандартів та зобов'язати відповідача Відділ державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області виготовити (надрукувати) текст постанови № 43979340 від 10.07.2014 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження шрифтом 12 пунктів, завірити її належним чином, суд зазначає наступне.

Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Відповідно до положень Закону N 606-XIV, обов'язок щодо виготовлення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження покладається на Відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби.

За таких обставин суд, дотримуючись принципів законності, поділу влади, а також компетенції, визначеної Конституцією та законами України, не має права перебирати на себе повноваження Відділу державної виконавчої служби щодо вирішення питання виготовлення вказаної постанови.

З огляду на вищенаведене у суду також відсутні підстави для визнання бездіяльності протиправною щодо невиконання обов'язку з виготовлення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, а тому позовні вимоги в цій частині суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч.3 ст.2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги частково обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність відповідача - Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області щодо невиконання обов'язку видати (направити) ОСОБА_1 завірену належним чином копію постанови державного виконавця № 43979340 від 10.07.2014 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва про тимчасове вилучення доказів у Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

3. Зобов'язати відповідача - Відділ державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області направити на адресу ОСОБА_1 по пошті рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення належним чином завірену постанову від 10 липня 2014 року № 43979340.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.О.Іщук