Постанова № 40422988, 05.09.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2014 року м. Львів № 813/4437/14

15 год. 36 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Рехліцької Ю.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Батенчук М.Й.;

відповідача: представник Чабан О.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування або визнання нечинним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Львівське комунальне підприємство «Львівелектротранс» (далі - ЛКП «Львівелектротранс») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Франківському районі м. Львова), в якому, з урахуванням заяви про уточнення до адміністративного позову від 04.07.2014 року №30-759 (вх. №23817 від 08.07.2014 року), просить визнати нечинним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0003871703 від 04.04.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що спірне рішення не відповідає формі заповнення, оскільки не містить дати набрання чинності таким. Тому прийняте рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску слід визнати протиправним та скасувати. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях, зміст яких зводиться до такого.

Згідно з ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Проте, за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, до позивача застосовано штраф у розмірі 27483,73 грн. та нараховано пеню в розмірі 1367,85 грн. Крім цього, вказав, що графа: «дата набрання чинності рішення» заповняється при направленні рішення до органу ДВС.

На думку представника відповідача підстав для скасування рішення про застосування штрафних санкцій немає, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ЛКП «Львівелектротранс» відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є платником єдиного внеску.

ДПІ у Франківському районі м. Львова прийнято рішення №0003871703 від 04.04.2014 року про застосування до ЛКП «Львівелектротранс» штрафу у розмірі 27483,73 грн. та нарахування пені в розмірі 1367,85 грн., на підставі ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Згідно з цим рішенням, підставою для застосування до позивача санкцій стала несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Зазначене рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у Львівській області та Міністерства доходів і зборів України, які своїми рішеннями від 08.05.2014 року та від 12.06.2014 року залишили спірне рішення без змін, після чого позивач звернувся до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені положеннями Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 (далі - Закон № 2464).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 на платників збору покладений обов'язок по своєчасному та в повному обсязі нараховуванні, обчисленні і сплаті єдиного внеску.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (ч. 2 ст. 9 Закону).

Частиною 3 ст.9 Закону України № 2464 визначено, що обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця (ч. 8 ст. 9 Закону). При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

При цьому, ч. 12 ст. 9 Закону №2464 встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Згідно із п. 6 ст.1 Закону України №2464, недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Частинами 2, 3, 10, 11, 13 ст. 25 Закону України №2464 визначено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Як вбачається із долученої до матеріалів справи облікової картки платника по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, ЛКП «Львівелектротранс» несвоєчасно сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 274837,34 грн., а саме 21.02.2014 року - 1585,73 грн., 25.02.2014 року - 273251,61 грн. з граничним терміном сплати 20.02.2014 року.

Крім цього, в судовому засіданні представник позивача не спростував факт несвоєчасно сплаченого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 274837,34 грн.

З урахуванням зазначеного та на виконання вимог ч. 14 ст. 25 Закону України №2464, 04.04.2014 року ДПІ у Франківському районі м. Львова було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Щодо покликання позивача на недотримання відповідачем форми заповнення оспорюваного рішення, оскільки таке не містить дати набрання чинності, суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 року №455 було затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів.

Відповідно до п. 7.2 Інструкції, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 9. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний період, за який сплачується єдиний внесок, незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

Згідно з додатком 9 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, графа «дата набрання чинності рішенням» заповнюється при направленні рішення до органу Державної виконавчої служби.

Відповідно до ч. 11 статті 9 Закону № 2464-VI, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

При цьому, суд зазначає, що формальні дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

Оскільки спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення, таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.

Суд враховує також і те, що відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з ст. 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд відмічає, що позивачем не подано належних та допустимих доказів протиправності дій відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення при зверненні до суду за захистом своїх прав, а відтак не довів обґрунтованість та законність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги вимоги ч.2 ст.19 Конституції України, п. 1 ч. 3 ст. 2, ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд приходить до висновку, що рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0003871703 від 04.04.2014 року відповідає приписам Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а вказані позивачем обставини не можуть бути підставою для його скасування.

Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові, не передбачено.

За приписами ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Відповідно до платіжного доручення №7 від 19.06.2014 року, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 182,70 грн., відтак решта несплаченої суми судового збору становить 1644,30 грн.

Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» (вул. Сахарова, 2, м. Львів, 79012, код ЄДРПОУ 03328406) решту суми судового збору в розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 10.09.2014 року.

Суддя Клименко О.М.