Постанова № 40422963, 02.09.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2014 р. Справа № 804/5563/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Шабанова Д.В.

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Бондара М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області

про скасування рішення, зобов'язання розглянути заяву та стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просила скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 20.01.2014р. №05/ДПВ-14, зобов'язати відповідача розглянути звернення позивача згідно вимог чинного законодавства, стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 7000,00грн., а також стягнути судовий збір.

В обґрунтування позову зазначалося, що оскаржуваним рішенням позивачу було відмовлено у порушенні дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_3, однак, висновки цього рішення не відповідають дійсності та суперечать нормам чинного законодавства. Так, адвокат ОСОБА_3, подавши на досудовому слідстві клопотання про перекваліфікацію дій своєї підзахисної - ОСОБА_1, штучно збільшив обсяг її обвинувачення, що свідчить про його неналежний професійний рівень та неналежне виконання обов'язків за договором про участь адвоката у кримінальному процесі. Крім того відповідачем не надано належної оцінки діям адвоката ОСОБА_3 щодо невиконання ним п.7.2 вказаного договору, в результаті чого за наявності не припиненого та нерозірваного договору адвокат припинив виконувати свої обов'язки за цим договором, не зважаючи на повну виплату його гонорару. І хоча ОСОБА_1 не є стороною цього договору, оскільки він укладався з її матір'ю ОСОБА_4, вона має довіреність на здійснення відповідних дій від імені останньої. Тим більше, позивач була підзахисною за цим договором і їй відомо про допущені адвокатом порушення, які можуть бути підставою для порушення дисциплінарного провадження. Незаконне рішення відповідача завдало позивачу моральні страждання та необхідність звернення до суду.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала адміністративний позов та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просила, повністю його задовольнити.

Відповідач пред'явлений позов не визнав. Представник відповідача у судовому засіданні також заперечував проти його задоволення, посилаючись на те, що за результатами перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_1, було встановлено, що дії адвоката ОСОБА_3 не мають ознак дисциплінарного проступку, що стало підставою для відмови в порушенні відносно нього дисциплінарного провадження. Складене ним на досудовому слідстві клопотання про перекваліфікацію дій своєї підзахисної ОСОБА_1 за своїм змістом відповідає нормам чинного законодавства, інтересам підзахисної та свідчить про належний професійний рівень адвоката ОСОБА_3 При цьому, зважаючи на те, що за приписами ч.3 ст.27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, всі спори, що виникають відносно виконання таких договорів, мають вирішуватися не дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а в судовому порядку. Отже, питання відносно належного виконання адвокатом ОСОБА_3 своїх зобов'язань за договором з ОСОБА_4, в тому числі і питання щодо повернення виплаченого йому гонорару у разі неналежного виконання таких зобов'язань, має бути вирішено в порядку цивільного судочинства.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.12.2013р. ОСОБА_1 звернулася до Ради адвокатів Дніпропетровської області зі скаргою на порушення правил адвокатської етики та невиконання своїх адвокатських обов'язків адвокатом ОСОБА_3 (а.с.66-69).

26.12.2013р. Радою адвокатів Дніпропетровської області означена скарга була надіслана за належністю до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області (а.с.65).

Згідно штампу реєстрації вхідної кореспонденції відповідачем вищевказана скарга ОСОБА_1 отримана 08.01.2014р.

В означеній скарзі значилося, що в період перебування ОСОБА_1 під вартою у зв'язку із звинуваченням у вчиненні злочину, її матір'ю ОСОБА_4 було укладено договір про участь адвоката у кримінальному процесі з адвокатом ОСОБА_3, за яким ОСОБА_4 сплатила останньому гонорар у розмірі 50000,00грн. Однак, в порушення умов цього договору, зокрема, п.7.2, адвокат ОСОБА_3 не виконував своїх зобов'язань та не приймав участь у судових засіданнях по розгляду кримінальної справи, через що ОСОБА_1 була вимушена захищати себе самостійно. Порушення адвокатом ОСОБА_3 правил адвокатської етики виявилося у тому, що ним на досудовому слідстві було подано клопотання про перекваліфікацію дій своєї підзахисної - ОСОБА_1 з ч.2 ст.368 КК України на ч.2 ст.15, ч.3 ст.190 КК України, при цьому адвокату завідомо було відомо, що в діях ОСОБА_1 не було умислу на заволодіння майном без виконання зобов'язань. Наведене свідчить про неналежний професійний рівень адвоката та неналежне виконання ним обов'язків за договором про участь адвоката у кримінальному процесі. На підставі цього ОСОБА_1 просила зобов'язати адвоката ОСОБА_3 повернути отримані кошти у сумі 50000,00грн. та притягнути його до дисциплінарної відповідальності і призупинити його адвокатську діяльність.

Так, ст.33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено загальні умови дисциплінарної відповідальності адвоката. Згідно приписів вказаної норми закону адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності згідно ч.1 ст.34 цього Закону є вчинення ним дисциплінарного проступку.

При цьому ч.2 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1)порушення вимог несумісності; 2)порушення присяги адвоката України; 3)порушення правил адвокатської етики; 4)розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5)невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6)невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7)порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.

Разом з тим, відповідно до частини 3 означеної статті не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Згідно ч.1 ст.36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Статтею 37 цього Закону встановлено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1)проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Відповідно до ч.1, абз.1,4 ч.2, ч.3 ст.38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.01.2014р. головою дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області Бондарем М.І. було дано доручення в порядку ч.2 ст.38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» члену цієї дисциплінарної палати ОСОБА_5 провести перевірку відомостей, викладених в скарзі ОСОБА_1 про порушення адвокатом ОСОБА_3 обов'язків захисника у кримінальному провадженні (а.с.64).

В ході перевірки ОСОБА_5 було відібрано письмові пояснення від адвоката ОСОБА_3, в яких останній зазначав, що осіню 2010 року він надавав юридичну допомогу ОСОБА_1 на підставі договору, укладеного з її матір'ю. На той час ОСОБА_1 була звинувачена у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України. Перед укладанням договору він повідомив мати ОСОБА_1 про те, що буде захищати її дочку лише на досудовому слідстві, на що вона надала згоду та виплатила гонорар у розмірі 4000,00грн. Після цього адвокат прибув до прокуратури Індустріального району м. Дніпропетровська, якою розслідувалася кримінальна справа по звинуваченню ОСОБА_1, ознайомився з матеріалами кримінальної справи та отримав дозвіл на побачення з підзахисною, яка утримувалася у СІЗО №3. При відвіданні ОСОБА_1 він повідомив останню про укладення договору з її матір'ю та про умови, на яких його було укладено, на що ОСОБА_1 надала згоду. Протягом всього досудового слідства адвокат неодноразово відвідував ОСОБА_1 у слідчому ізоляторі, інформував її, а також її мати про хід кримінальної справи та про виконану ним роботу. Всі клопотання, що ним подавалися, були узгоджені з ОСОБА_1 Всі слідчі дії проводилися в його присутності. Під час досудового слідства та після його завершення жодних претензій щодо ведення справи йому ніхто не пред'являв, окрім виплачених 4000,00грн. гонорару більше коштів йому не виплачували (а.с.63).

За результатами перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_1, членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_5 була складена довідка із висновком та пропозицією відмовити в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3

Означена довідка та всі матеріали перевірки із скаргою ОСОБА_1 були подані на розгляд дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Судом встановлено, що рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 20.01.2014р. №05/ДПВ-14 було відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_3 за відсутністю підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності (а.с.60-61).

Зазначене рішення мотивоване тим, що матеріалами перевірки встановлено, що адвокат ОСОБА_3 дійсно надавав правову допомогу ОСОБА_1 на стадії досудового слідства по кримінальній справі за обвинуваченням її у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України. Адвокат відвідував підзахисну у слідчому ізоляторі, погоджував з нею позицію захисту, приймав участь у всіх процесуальних діях на стадії досудового слідства. На той час обрана адвокатом позиція захисту була погоджена з ОСОБА_1 та повністю відповідала її інтересам. В судових засіданнях адвокат участі не приймав, що також було узгоджено з ОСОБА_1 За свою роботу ОСОБА_3 отримав гонорар у розмірі 4000,00грн., отримання суми у розмірі 50000,00грн. матеріалами перевірки не підтверджується. При цьому, оскільки згідно ч.3 ст.27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, то і питання щодо виконання таких договорів, в тому числі і щодо повернення виплаченого адвокату гонорару у разі неналежного виконання таких зобов'язань, має бути вирішено судом в порядку цивільного судочинства. Крім того, у рішенні вказувалося на те, що стороною договору про участь адвоката у кримінальному процесі є мати підзахисної - ОСОБА_4, а від останньої жодних скарг на дії адвоката не надходило. Щодо складеного адвокатом на досудовому слідстві клопотання про перекваліфікацію дій своєї підзахисної ОСОБА_1, то в його основу були покладені відомості, отримані ОСОБА_3 з матеріалів кримінальної справи та свідчень ОСОБА_1, мотивувальна частина цього клопотання містить аналіз відсутності в діях ОСОБА_1 складу злочину, кваліфікованого як хабар, з посиланням на норми діючого на той час законодавства, а резолютивна частина клопотання, де вказано про можливу перекваліфікацію дій ОСОБА_1 на ч.3 ст.190 КК України, не містить правового обґрунтування думки захисника з посиланням на будь-які докази. Отже, означене клопотання за своїм змістом відповідає нормам чинного законодавства, інтересам ОСОБА_1 та свідчить про належний професійний рівень адвоката ОСОБА_3

Суд вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим з наступних підстав.

Так, позивачем фактично не заперечується, що адвокат ОСОБА_3 відвідував її під час перебування у слідчому ізоляторі та був присутній під час проведення процесуальних дій на стадії досудового слідства. Однак, позивач вважає, що адвокат повністю не виконав своїх зобов'язань за укладеним з ним договором про участь у кримінальному процесі.

При цьому, ч.3 ст.27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дійсно встановлено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно ст.626 Глави 52 Розділу ІІ «Загальні положення про договір» Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

З аналізу наведених норм слідує, що у разі виникнення спору відносно належного виконання договору про надання правової допомоги, як домовленості між його сторонами, для яких цей договір встановлює певні цивільні права та обов'язки, такий спір має бути вирішений судом в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не повинна перебирати на себе повноваження суду щодо вирішення наведених питань, тому відповідач вірно послався на положення ч.3 ст.27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та зазначив, що питання належного виконання договору про надання правової допомоги, в тому числі і щодо повернення виплаченого адвокату гонорару у разі неналежного виконання зобов'язань за цим договором, має бути вирішено судом в порядку цивільного судочинства.

В межах своїх повноважень відповідачем було перевірено, що адвокатом, на виконання приписів ст.27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», було складено письмовий договір, зміст якого не суперечить присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Також суд погоджується з доводами відповідача відносно того, що при складанні адвокатом ОСОБА_3 на досудовому слідстві клопотання про перекваліфікацію дій своєї підзахисної ОСОБА_1 з ч.2 ст.368 КК України на ст.15, ч.3 ст.190 КК України, останнім не було допущено порушення правил адвокатської етики.

Так, в означеному клопотанні адвокатом ОСОБА_3 було викладено його позицію щодо відсутності в діях підзахисної ОСОБА_1 складу злочину, кваліфікованого як одержання хабара (ст.368 КК України), оскільки остання не була наділена необхідним спектром організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, будь-яких владних повноважень, необхідних для визначення її як суб'єкта посадового злочину, передбаченого ст.368 КК України та у розумінні примітки до ст.364 цього Кодексу. Разом з тим, адвокатом було зазначено про можливу перекваліфікацію дій ОСОБА_1 на ст.15, ч.3 ст.190 КК України, без наведення при цьому будь-яких обґрунтувань щодо дійсного скоєння останньою такого злочину та надання відповідних доказів, що, в свою чергу, свідчить про те, що адвокатом у межах додержання принципу законності дотримувалися інтереси підзахисної щодо усунення невірної кваліфікації її дій як посадового злочину. При цьому у вказаному клопотанні адвокат не вдавався до аналізу питання розміру як хабара, так і шахрайства (а.с.10-11).

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення було прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, неупереджено, своєчасно та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення (ОСОБА_1 була присутня на засіданні дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області 20.01.2014р., що посвідчується протоколом №1 від 20.01.2014р. (а.с.57-58)), а також обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Таким чином, позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про скасування рішення, зобов'язання розглянути заяву та стягнення моральної шкоди - відмовити у повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова