Рішення № 40420863, 03.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20727/13 03.09.14

За позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"доПідприємства "Тасман" Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріс-2005"треті особи1.Товариство з обмеженою відповідальністю "ШАКУР"; 2.Приватне акціонерне товариство "РУЖИНСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ"; 3.Публічне акціонерне товариство "БАРАНІВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ"; 4.ОСОБА_5;простягнення 225 411,42 дол. США,Головуючий суддя Літвінова М.Є.

Судді Полякова К.В.

Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача: Братченко А.В. - представник за дов.;

від відповідача: Боднар М.М. - представник за дов.;

від третіх осіб: не з'явились

У судовому засіданні 03.09.2014, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Підприємства "Тасман" Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріс-2005", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ТОВ "ШАКУР", ПАТ "РУЖИНСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ", ПАТ "БАРАНІВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ", ОСОБА_5. про стягнення 1 715 223,70 грн. заборгованості на підставі Кредитного договору №09-1459/2-1 від 13.07.2007 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.10.2013 порушено провадження у справі №910/20727/13, розгляд справи призначений на 20.11.2013. Ухвалою від 20.11.2013 розгляд справи відкладено на 11.12.2013.

Позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути заборгованість у розмірі 225 411,42 дол. США.

Ухвалою від 11.12.2013, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 25.12.2013.

Ухвалою від 25.12.2013, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 13.01.2014.

Ухвалою від 13.01.2014, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи №910/20727/13 відкладений на 27.01.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.01.2014 суд за власною ініціативою призначив колегіальний розгляд справи №910/20727/13.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 13.01.2014 справу №910/20727/13 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуюча суддя Літвінова М.Є., суддя Ващенко Т.М., суддя Полякова К.В.

Ухвалою від 13.01.2014 справу прийнято до провадження колегією суддів, розгляд справи призначено на 27.01.2014.

Ухвалою від 27.01.2014 розгляд справи відкладено на 12.02.2014.

Ухвалою від 12.02.2014 в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено розгляд справи на 03.03.2014.

Ухвалою від 03.03.2014 зупинено провадження у справі №910/20727/13 до проведення судової експертизи та повернення справи до господарського суду міста Києва.

Ухвалою від 16.06.2014 провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 09.07.2014.

У зв'язку з перебуванням судді Ващенко Т.М. у відпустці, розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 09.07.2014, справу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуюча суддя Літвінова М.Є., суддя Полякова К.В., суддя Босий В.П.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.07.2014 в порядку статті 77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 11.08.2014.

Ухвалою від 11.08.2014, в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 03.09.2014.

Клопотання відповідача про призначення додаткової судово-економічної експертизи у даній справі, оскільки експертом досліджувалась лише заборгованість по доларовому кредиту, а гривневому не досліджувалась, судом досліджено та визнано необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Частинами третьою і четвертою статті 42 ГПК передбачено право господарського суду призначити додаткову або повторну судову експертизу. У цих випадках господарський суд має виходити з такого.

Додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо.

Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об'єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання.

Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер (п. п. 15, 15.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

Суд також зазначає, що згідно заяви про збільшення позовних вимог, позивач не заявляє до стягнення заборгованість по гривневому кредиту, тому твердження відповідача щодо необхідності дослідження боргу у гривневому кредиту, є безпідставними.

Таким чином, відповідач не довів суду підстав щодо необхідності призначення додаткової експертизи, оскільки це може свідчити лише про затягування розгляду справи.

У відзиві на позов відповідач заперечив проти позову та зазначив, що у нього існує переплата за проценти на 30 404,51 грн. за користування гривневим кредитом.

Відповідач також зазначив, що позивач не врахував проведені ним проплати платіжними дорученнями №52 від 11.10.2012 на суму 528,00 дол. США, №53 від 31.10.2012 на суму 472,00 дол. США. Погашення кредиту на суму 1000,00 грн. було здійснено 21.03.2011, зазначає позивач, а відповідач вказує про те, що таке погашення відбулось 18.03.2011 платіжним дорученням №10, тобто на три дні раніше, погашення по кредиту на суму 1 000,00 грн., було здійснено 01.10.2012, проте, за даними відповідача таке погашення здійснювалось згідно платіжного доручення №42 від 28.09.2012, тобто на 3 дні раніше ніж зазначає позивач.

Також відповідач зазначив, що позивачем не враховано погашення тіла кредиту згідно платіжних доручень №557 від 31.03.2009 на суму 9 426,84 дол. США та платіжного доручення №47 від 03.10.2012 на суму 2 620,54 дол. США.

Крім того, відповідач зазначив, що позивач допустився помилок в довідках-розрахунках.

В судовому засіданні 03.09.2014, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.07.2007, між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) (змінено найменування на Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк") (далі - банк, позивач) та Підприємством "Тасман" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз Організацій Інвалідів України" (правонаступником якого є Підприємство "Тасман" Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріс-2005") укладено Кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №09-1459/2-1 (позичальник за договором) (далі - кредитний договір).

У відповідності до п.п. 2.1., 2.2., 2.3. Кредитного договору, Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит шляхом відкриття мультивалютної відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 4 500 000,00 гривень (ліміт кредитної лінії), або в доларах США у сумі, еквівалент якої не може перевищувати 4 500 000,00 гривень за курсом, встановленим Національним банком України в день надання коштів, на умовах, передбачених Кредитним договором, та встановлено остаточну дату повернення кредиту - дванадцяте липня дві тисячі десятого року. Видача кредиту здійснюється Банком траншами на умовах, передбачених п. 3.9. Кредитного договору. У відповідності до п. 3.9. Кредитного договору зобов'язання Банку з надання кредиту Позичальнику виникають:

- в сумі 3 050,0 тис. грн. - після укладення цього Договору, іпотечного договору нежитлової будівлі, що належить майновому поручителю ТОВ «ШАКУР», заставною вартістю 2 000 000,00 (два мільйони) грн. та іпотечного договору двох майнових комплексів, що належать майновому поручителю ВАТ «РУЖИНСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ», заставною вартістю 1 850 000,00 грн.;

- в сумі 1 450,0 тис. грн. - після передачі майновим поручителем ВАТ БАРАНІВСЬКИИ РАЙАГРОХІМ» в іпотеку Банку нежитлових будівель, що належать майновому поручителю ВАТ «БАРАНІВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ», заставною вартістю 1 850 000,00 грн.

Кредит надавався із наступним цільовим призначенням: на поповнення обігових коштів для придбання товару.

Згідно п. 3.2 Кредитного договору, проценти за користування кредитом нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі: 16,0 (шістнадцять) процентів річних за кредитом, наданим у національній валюті України; 12,0 (дванадцять) процентів річних за кредитом, наданим у доларах США.

Проценти нараховуються та сплачуються у тій валюті, в якій надано кредит.

Відповідно до п. 2.2 Кредитного договору, остаточне повернення позичальником отриманих сум кредиту та одночасне зменшення максимального обсягу кредитної лінії здійснюється за наступним графіком:

- 1 700 000,00 (один мільйон сімсот тисяч) грн. або в доларах США у сумі, еквівалент якої не може перевищувати 1 700 000,00 (один мільйон сімсот тисяч) грн. за курсом, встановленим Національним банком України в день повернення коштів - не пізніше « 20 » травня 2010 року;

- 2 000 000,00 (два мільйони) грн. або в доларах США у сумі, еквівалент якої не може перевищувати 2 000 000,00 (два мільйони) грн. за курсом, встановленим Національним банком України в день повернення коштів - не пізніше « 21» червня 2010 року;

- 800 000,00 (вісімсот тисяч) грн. або в доларах США у сумі, еквівалент якої не може перевищувати 800 000,00 (вісімсот тисяч) грн. за курсом, встановленим Національним банком України в день повернення коштів - не пізніше « 12» липня 2010 року.

Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту неодноразово змінювалася і встановлена - 31.07.2013 р.

В подальшому Договором про внесення змін № 20-1751/2-1 від 03.09.2008 року до Кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 09- 1459/2-1 від 13.07.2007 в зв'язку зі зміною назви Позичальника назву "Підприємство "ТАСМАН" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" замінено на назву «Підприємство "ТАСМАН" Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРІС-2005", збільшено процентну ставку за користування кредитом з 16 до 18 процентів річних за кредитом, наданим у національній валюті України.

Договором про внесення змін та доповнень № 20-2162/2-1 від 20.11.2008 року до Кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 09- 1459/2-1 від 13.07.2007 р. збільшено процентну ставку за користування кредитом з 18 до 22 процентів річних за кредитом, наданим у національній валюті України; з 12 до 14 процентів річних за кредитом, наданим у доларах США.

Договором про внесення змін № 720/105-09 від 25.09.2009 року до Кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №09-1459/2-1 від 13.07.2007 р. в зв'язку з переведенням заборгованості Позичальника по кредиту на обслуговування до філії "Київське міське відділення Промінвестбанку" облік кредитної заборгованості перенесено на інші позичкові рахунки.

У відповідності до Договору про внесення змін та доповнень № 784 від 30.11.2010 року до Кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 09-1459/2-1 від 13.07.2007р. встановлено розмір процентів за неправомірне користування кредитом на рівні 36% річних за кредитом, наданим у національній валюті України; 24% річних за кредитом, наданим у доларах США.

Згідно Договору про внесення змін та доповнень № 1040 від 24.06.2011 року до Кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 09- 1459/2-1 від 13.07.2007 р. по тексту Кредитного договору замінено назви ЗАТ "БАРАНІВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ", ЗАТ "РУЖИНСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ" замінено на назви ПАТ "БАРАНІВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ" та ПрАТ "РУЖИНСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ"; змінено дату остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту на 31.07.2013, змінено графік погашення заборгованості; зменшено розмір процентів за користування кредитом до 20 процентів річних за кредитом, наданим у національній валюті України, до 13 процентів річних за кредитом, наданим у доларах США; встановлено розмір процентів за неправомірне користування кредитом на рівні 30% річних за кредитом, наданим у національній валюті України, 24% річних за кредитом, наданим у доларах США; передбачено частково в якості забезпечення за кредитними зобов'язаннями Позичальника : оформити договір поруки фізичної особи ОСОБА_5

Договором про внесення змін та доповнень №20-1395/2-1 від 20.04.2012 р. до Кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 09- 1-59/2-1 від 13.07.2007 р. назву філії "Київське міське відділення Промінвестбанку" змінено на "Центральне відділення ПАТ Промінвестбанк по м. Києву і Київській області", облік кредитної заборгованості перенесено на інші позичкові рахунки.

У відповідності до Договору про внесення змін та доповнень № 20-3186/2-1 06.09.2012 до Кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 09-1459/2-1 від 13.07.2007 змінено внутрішній графік погашення кредитної заборгованості.

Відповідно до п. 3.1 Кредитного договору, кредит надається Банком Позичальнику шляхом оплати в межах сум та відповідно до термінів, визначених п. 2.1. та п. 2.2. цього Договору, розрахункових документів (платіжних доручень) Позичальника безпосередньо з позичкових рахунків: у національній валюті України

- №206353509575/980, у доларах США - №206353509575/840, відкритих в Промінвестбанку, код Банку 300012, на рахунки контрагентів Позичальника відповідно до цільового призначення кредиту. При цьому, за згодою Банку пускається часткове або повне конвертування Позичальником кредитних коштів у гривню або в іншу валюту згідно з умовами та на цілі, передбачені цим договором.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором надав позичальнику кредит на потреби, визначені договором (сума видачі кредиту (дол. США) - 5 704 794,80 дол. США; сума видачі кредитних коштів (гривневий еквівалент) - 29 601 136,07 грн.

Згідно з статтею 345 Господарського кодексу України кредитні операції банків полягають у розміщенні від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі, законом України "Про банки і банківську діяльність".

Статті 47 та 49 Закону "Про банки і банківську діяльність" визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та дозволу.

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі - Декрет) передбачено, що Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Пунктами 4.2.1, 4.2.2 Кредитного договору, зобов'язано позичальника своєчасно сплачувати кредит, проценти за користування кредитом, неустойки в порядку передбаченому цим Договором.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст.546 ЦК України).

З метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника по Кредитному поговору між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «ШАКУР» надалі - Третя особа 1) укладено Іпотечний договір № 09-1462/3-1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 13.07.2007 року за реєстровим № 1436 (зі змінами). Предметом іпотеки є нежитлова будівля - склад мінеральних добрив (під літерою В), загальною площею 2 376,7 кв..м., що знаходиться за адресою: Житомирська область, місто Бердичів, вулиця Пелушкова, 116.

Також, з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника по кредитному договору між банком та Приватним акціонерним товариством "РУЖИНСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ» (надалі - третя особа - 2) укладено наступні Договори:

І.Іпотечний договір № 09-1461/3-1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 13.07.2007 року за реєстровим № 1434 (зі змінами). Предметом іпотеки є цілісний майновий комплекс, нагальною площею 2 072,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Житомирська область, Ружинський район, смт. Ружин, вулиця Свердлова, 61;

II. Іпотечний договір № 09-1460/3-1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 13.07.2007 року за реєстровим № 1432 (зі змінами). Предметом іпотеки є комплекс - п'ять об'єктів згідно переліку, визначеного в Додатку до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, загальною площею 1 515,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Житомирська область, Ружинський район, село Зарудинці, вул. Залізнична, 3-Б.

Також для забезпечення виконання зобов'язань Позичальника по Кредитному договору між банком та Публічним акціонерним товариством БАРАНІВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ» (надалі - третя особа 3) укладено наступні договори:

Іпотечний договір № 20-5553/3-1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 13.09.2007 року за реєстровим № 1843 (зі змінами). Предметом іпотеки є нежитлові будівлі та нежитлові будівлі виробничої бази, що знаходяться за адресою: Житомирська область, Баранівський район, село Дубрівка, вулиця Заводська, 1-А;

Іпотечний договір № 20-5554/3-1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 13.09.2007 року за реєстровим № 1846 (зі змінами). Предметом іпотеки є нежитлові будівлі хімічної бази, що знаходяться за адресою: Житомирська область, Баранівський район, село Дубрівка, вул. Вокзальна, 62.

Також, з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника по Кредитному договору 24.06.2011 року між банком, Підприємством "ТАСМАН" Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРІС-2005" та ОСОБА_5 (надалі - третя особа 4) укладено Договір поруки № 1041.

На даний час позичальником порушено умови п.п. 2.2., 4.2.1., 4.2.2 Кредитного договору щодо своєчасної сплати кредиту та відсотків за користування кредитом, доказів протилежного суду не надано.

Враховуючи визначену заборгованість відповідача в розмірі 233 000,00 дол. США станом на 07.09.2012 (яка узгоджена умовами договору №20-3186/2-1) та оплату підприємством за кредит на загальну суму 50 629, 12 дол. США, залишок простроченої заборгованості складає 182 370, 90 дол. США.

Факт сплати відповідачем кредиту в дол. США підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 18.11.2013 (графа - дата погашення, сума погашення) виписками та платіжними дорученнями, які наявні в матеріалах справи.

Кошти згідно платіжних доручень №52 від 11.10.2012 на 528,00 дол. США, №53 від 31.10.2012 на 472,00 дол. США, банком були спрямовані на погашення відсотків, оскільки у позичальника на той час існувала заборгованість по відсотках і погашення відбулось в порядку черговості визначеним п. 3.7 Кредитного договору.

Кошти згідно платіжних доручень №535 від 27.02.2009 на 8 248, 49 дол. США, №557 від 31.03.2009 на 9426,84 дол. США не враховувались у довідці - розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 18.11.2013, оскільки ці кошти перераховувались позичальником на погашення заборгованості по іншому кредитному договору, (сплата відсотків), згідно банківських виписок.

Заборгованість в гривневому еквіваленті, як свідчать матеріали справи позивач не заявляв до стягнення, тому заперечення відповідача щодо них судом не приймається до уваги та не стосуються предмету спору.

Згідно заяви про збільшення позовних вимог, позивач заявив до стягнення відсотки за користування кредитом за період з 01.02.2013 по 17.11.2013 у розмірі 32 662,66 дол. США.

Стосовно висновку експерта щодо збільшення банком нарахування відсотків на 6 днів, при врахуванні платіжних доручень №10 від 18.03.2012, на 1 000,00 дол. США., №42 від 28.09.2012 на 1 000,00 дол. США, а саме станом на 19.03.2011- на 3 дні, станом на 29.09.2012 - на 3 дні, з цього приводу позивач пояснив суду наступне.

- пл. доручення №10 від 18.03.2011 р. (п'ятниця) на 1 000,00 дол. США (надалі - платіжне доручення) призначення платежу: погашення кредиту згідно кредитного договору №09-1459/2-1 від 13.07.2007 p., документ прийнято по системі I Bank 2 ua 18.03.2011 р. в 16:33 годину. Переказ коштів позичальником здійснювався за допомогою системи дистанційного обслуговування РІВ-ONLINE згідно Договору №20-2/110 від 23.04.2010 р. на розрахункове обслуговування за допомогою системи дистанційного обслуговування. Зараховано даний платіж Банком на погашення кредиту 21.03.2011 р. (понеділок) виходячи з наступного.

Згідно пункту 5.1.2. Договору банківського рахунку (договору рахунку в гривні або в валюті) №20-6/7-357 від 28.07.2008 р. зі змінами від 05.01.2011 р. (надалі - Договір банківського рахунку) Банк зобов'язується виконувати розрахункові документи Клієнта, прийняті Банком протягом операційного часу, який вказаний в додатку №1 №2, в день їх надходження.

Додатком №2 до Договору банківського рахунку встановлено наступний операційний час для приймання платежів в іноземній валюті терміном виконання поточною датою валютування: для доларів США - до 14:30 години.

Пунктом 8.1. ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінченим операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Крім того, згідно п. 5.1.5 Договору банківського рахунку розрахункові документи Клієнта прийняті Банком після закінчення операційного часу виконується в операційний час наступного операційного дня.

Відповідно до пункту 1.3 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» термін «дата валютування» визначається як - зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в обслуговуючих отримувача банку або в установі - учасників платіжної системи.

Таким чином, для того щоб банк виконав платіжне доручення Клієнта датою валютування 18.03.2011 р. (тобто в день надходження платіжного доручення в Банк), таке платіжне доручення мало б бути подане Клієнтом до 14:30 години операційного дня Банку.

В зв'язку з тим, що вищенаведене платіжне доручення подане на виконання до банку вже після закінчення операційного часу, тому кошти в розмірі 1000,00 дол. США згідно платіжного доручення №10 від 18.03.2011 р. були зараховані Банком на погашення кредиту датою валютування наступного робочого дня, а саме 21.03.2011 р. (понеділок). Проте експерт дані обставини не враховував.

- пл.доручення №42 від 28.09.2012 р. (п'ятниця) на 1 000,00 дол. США призначення платежу: погашення кредиту згідно кредитного договору №09-1459/2-1 від 13.07.2007 р. Переказ коштів позичальником здійснювався за допомогою системи дистанційного обслуговування РІВ-ONLINE згідно Договору №20-2/110 від 23.04.2010р. на розрахункове обслуговування за допомогою системи дистанційного обслуговування. Зараховані кошти на погашення кредиту 01.10.2012 р. (понеділок), підтверджується довідкою - розрахунком та банківською випискою, виходячи з наступного.

Згідно пункту 2.2 Договору про внесення змін та доповнень №20-3186/2-1 до Кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №09- 1459/2-1 від 13.07.2012 р. (надалі - Кредитний договір) передбачено, що позичальник здійснює повернення кредиту шляхом перерахування коштів на рахунок № 37393620223691/840 у доларах США.

Позичальником в платіжному дорученні №42 від 28.09.2012 (п'ятниця) невірно зазначений рахунок, на який мали бути зараховані кошти - зазначено р/р 2063435010173 замість рахунку -37393620223691/840.

Відповідно до п 4.2 Постанови НБУ №216 від 28.07.2008 р. «Про затвердження Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (надалі - Положення), у разі відсутності в розрахункових документах клієнта окремих реквізитів, зокрема номеру рахунку, або їх неточності, банк зараховує кошти на рахунок кредитованих сум до з'ясування. Після з'ясування банком таких реквізитів банк зараховує кошти за призначенням.

В даному випадку кошти згідно платіжного доручення № 42 від 28.09.2012 року були зараховані банком на рахунок до з'ясування відповідно до пункту 4.2 Положення. 01.10.2014 р. після з'ясування обставин, а саме неточних платіжних реквізитів отримувача, працівником банку було проведено банківську операцію щодо перенесення даної суми коштів з відповідного рахунку, на якому обліковуються кошти до з'ясування на рахунок, який передбачений Кредитним договором, а саме на рахунок 37393620223691/840. Підтвердженням цього факту є банківська виписка (в матеріалах справи).

Згідно пункту 7.3 Договору банківського рахунку (договору рахунку в гривні або в валюті) №20-6/7-357 від 28.07.2008 р. зі змінами від 05.01.2011 р. передбачено, що відповідальність за відповідність інформації, зазначеної в розрахунковому документі, суті операції, за якою здійснюється переказ, несе Клієнт.

Отже, в зв'язку з тим, що позичальником в платіжному доручені не вірно вказано платіжні реквізити (рахунок) контрагента, тому сума в розмірі 1000,00 дол. США згідно пл. доручення № 42 від 28.09.2012 р. була зарахована Банком 01.10.2012 р. (понеділок). Проте експерт дані обставини не враховував.

З огляду викладене вище вбачається, що банк не збільшував кількість днів, за які нараховувались відсотки, у порівнянні з умовами кредитного договору, на 6 днів, а в саме: станом на 19.03.2011 - на 3 дні; станом на 29.09.2012 - на 3 дні. Розрахунок заборгованості позичальника перед банком згідно довідки - розрахунку є вірним, відповідає умовам кредитного договору, документально підтверджений. Отже, розмір заборгованості по простроченим відсоткам в сумі 32 662,66 дол. США згідно заяви про збільшення позовних вимог від 25.11.2013 р. є обґрунтований.

Матеріали справи свідчать, що банк 08.04.2013 направив відповідачу претензію-вимогу №111-1/39/359 з вимогою про погашення в повному обсязі заборгованості за Кредитним договором, з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідач на претензію-вимогу відповів листом №29/04-03 від 29.04.2013, згідно якого повідомив, що він не погоджується з вказаною у претензії сумою заборгованості, і не зважаючи на настання дати остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту (31.07.2013) не здійснив погашення заборгованості за Кредитним договором.

Крім того, виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, Відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п. 5.3 Кредитного договору, за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, Позичальник сплачує Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (п.2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013, № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Згідно заяви про збільшення позовних вимог, позивач заявив до стягнення пеню за несвоєчасну сплату кредиту за період з 21.02.2013 по 20.08.2013 - 10 377,88 дол. США.

Суд здійснив перерахунок пені, оскільки як вбачається з наданого розрахунку позивач здійснював нарахування пені на зростаючу суму боргу за кредитом, що є не вірним.

Тому, за перерахунком суду розмір пені за вказаний період позивачем становить 1 051,39 дол. США.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відтак, заявлені позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за кредитом - 182 370, 88 дол. США, заборгованість за відсотками - 32 662, 66 дол. США., пеня - 1 051, 39 дол. США, всього - 216 084,93 дол. США.

Беручи до уваги, що абзацом другим пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року за № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" передбачено, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення, суд зазначає, що станом на 03.09.2014 офіційний курс НБУ (http://www.bank.gov.ua) становить 1 253,10310 грн. за 100 доларів, а відтак, 216 084,93 дол. США в гривневому еквіваленті становить 2 707 766,96 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Підприємства "Тасман" Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріс-2005" (04108, м. Київ, проспект Свободи, 2, код 31725274) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, провулок Шевченка, 12, код 00039002) заборгованість за кредитом - 182 370,88 дол. США (сто вісімдесят дві тисячі триста сімдесят доларів 88 центів), проценти - 32 662,66 дол. США (тридцять дві тисячі шістсот шістдесят два долари 66 центів), пеню за простроченим кредитом - 1 051,39 дол. США (одна тисяча п'ятдесят один долар 39 центів) та судовий збір - 34 543,34 грн. (тридцять чотири тисячі п'ятсот сорок три гривні 34 коп.).

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 08.09.2014.

Головуючий суддя М.Є. Літвінова

Судді В.П. Босий

К.В. Полякова