Рішення № 40420774, 11.09.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.09.14р. Справа № 904/5216/14За позовом Прокурора Інгулецького району м. Кривого Рога Дніпропетровської області в інтересах держави Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі Державного підприємства "Криворізька тепл

до Житлово-будівельного кооперативу "Рассвет-32", м.Кривий Ріг

про стягнення 123 501,74 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Завалєй Я.О.

Представники:

від прокуратури: Ягольник Г.В., посвідчення № 016143 від 12.04.13р.

від позивача: Кожемятов К.М., представник за довіреністю №112/01 від 13.01.14р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду від 17.07.14р. порушено провадження у справі № 904/5216/14 за позовом Прокурора Інгулецького району м. Кривого Рога Дніпропетровської області в інтересах держави Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" (далі-позивач) до Житлово-будівельного кооперативу "Рассвет-32" (далі-відповідач) про стягнення 123 501,74 грн. Справу призначено до розгляду на 14.08.14р.

Ухвалою господарського суду від 14.08.14р. відкладено розгляд справи на 11.09.14р.

11.09.14р. у судовому засіданні прокурор заявлені позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги також підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи витребувані судом документи.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов на інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився та не подав відзив на позов та інші витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 11.09.14р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення прокурора та повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.10.13р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 593 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір), відповідно до умов якого за цим договором позивач бере на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Як зазначає прокурор, позивач належним чином та в обумовлених обсягах постачав відповідачу теплову енергію, за яку відповідач належним чином не розрахувався, в наслідок чого станом на 26.06.14р. у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за період з жовтня 2013р. по квітень 2014р. у розмірі 101 548,49 грн.

Прокурор та позивач звертають увагу суду на те, що обсяги відпущеної теплової енергії та її вартість підтверджується двосторонніми актами надання послуг, які знаходяться в матеріалах справи та підписані повноважним представником відповідача та скріплені печаткою без будь-яких зауважень.

У зв'язку з неналежним виконання відповідачем свого обов'язку по Договору, на підставі п. 7.2.7. Договору відповідачу була нарахована пеня у розмірі 5 570,19 грн. та 7% штрафу у розмірі 7129,39грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, відповідачу нараховані інфляційні втрати у розмірі 8 216,61 грн. та 3% річних у розмірі 1 037,06 грн.

Враховуючи вищевикладене, прокурор та позивач просять суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 101 548,49 грн., пеню у розмірі 5 570,19 грн., 7% штрафу у розмірі 7 129,39 грн., інфляційні втрати у розмірі 8 216,61 грн., 3% річних у розмірі 1037,06 грн., всього 123 501, 74 грн.

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначено у ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання по Договору виконав належним чином, а саме позивач поставив відповідачу теплову енергію, що підтверджують Акти здачі - прийняття робіт (надання послуг). Вищезазначені документи підписані сторонами та скріплені печатками підприємств без будь-яких зауважень.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства, умови Договору та встановлені судом обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги прокурора в частині стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 101 548,49 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки вимоги є обґрунтованими та доведеними.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 7.2.7. Договору передбачено, що за порушення строків сплати за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, за які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми. Період, за який нараховуються штрафні санкції, становить три роки. Строк позовної давності, щодо стягнення штрафних санкцій, встановлено у три роки.

Відповідно до п. 7.2.7. Договору відповідачу була нарахована пеня у розмірі 5 570,19 грн. та 7% штрафу у розмірі 7 129,39 грн., розрахунок яких судом перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, відповідачу нараховані інфляційні втрати у розмірі 8216,61 грн. та 3% річних у розмірі 1 037,06 грн., розрахунок яких судом перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи зазначене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Рассвет-32" (50056, м. Кривий Ріг, мкрн.Сонячний, буд. 46, код ЄДРПОУ 21908548) на користь Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" (50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1, код ЄДРПОУ 00130850) заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 101 548,49 грн. (сто одну тисячу п'ятсот сорок вісім грн. 49 коп.), пеню у розмірі 5 570,19 грн. (п'ять тисяч п'ятсот сімдесят грн. 19 коп.), 7% штрафу у розмірі 7129,39 грн. (сім тисяч сто двадцять дев'ять грн. 39 коп.), інфляційні втрати у розмірі 8 216,61 грн. (вісім тисяч двісті шістнадцять грн. 61 коп.), 3% річних у розмірі 1 037,06 грн. (одна тисяча тридцять сім грн. 06 коп.).

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Рассвет-32" (50056, м. Кривий Ріг, мкрн.Сонячний, буд. 46, код ЄДРПОУ 21908548) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, буд. 7; код ЄДРПОУ 37989269, р/р 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, призначення платежу "Судовий збір, код 03499891, Пункт 2.1") судовий збір у розмірі 2 470,03 грн. (дві тисячі чотириста сімдесят грн. 03 коп.).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 11.09.14р.

Суддя Н.Е. Петренко