Ухвала суду № 40420761, 11.09.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ОКРЕМА УХВАЛА

"11" вересня 2014 р. справа №903/696/14

Господарський суд Волинської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Департаменту соціальної політики Луцької міської ради, м. Луцьк

до відповідачів:

Відділу державної виконавчої служби Маневицького районного управління юстиції, смт. Маневичі

Управління Державної казначейської служби у Маневицькому районі Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області, смт. Маневичі

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: фізична особа ОСОБА_1, м. Луцьк

про стягнення 8 121 грн.

Встановив: 24 липня 2014 року Департамент соціальної політики Луцької міської ради звернувся до господарського суду з позовною заявою від 22.07.2014р. №11.2-8/8627 про стягнення з відділу державної виконавчої служби Маневицького районного управління юстиції грошових коштів в розмірі 8 121 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями відповідача.

Ухвалою суду від 25.07.2014р. за цим позовом було порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 11.08.2014р. до участі у справі в якості відповідача було залучене управління Державної казначейської служби у Маневицькому районі Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області.

Рішенням господарського суду Волинської області від 11.09.2014р. позовні вимоги Департаменту соціальної політики Луцької міської ради було задоволено, постановлено стягнути з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби у Маневицькому районі Волинської області Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області в дохід Державного бюджету України грошові кошти в розмірі 8 121 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями відділу державної виконавчої служби Маневицького районного управління юстиції, а також у зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій органу державної виконавчої служби, постановлено стягнути з Відділу державної виконавчої служби Маневицького районного управління юстиції в дохід Державного бюджету України 1 827 грн. судового збору за розгляд справи судом.

В процесі розгляду судом справи та прийнятті рішення господарським судом були встановлені наступні обставини:

02 червня 2009 року, 04 грудня 2009 року, 07 червня 2010 року, 03 грудня 2010 року, а також 15 червня 2011 року до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради із заявами про призначення тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання (перебування) їх невідоме, відповідно до Порядку призначення виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, зверталась громадянка ОСОБА_1

При зверненні за призначенням допомоги із заявами гр. ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики було подано копію виконавчого листа, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області 25.07.2005р. про стягнення з гр. ОСОБА_3 на користь гр. ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів щомісячно, починаючи з 02 грудня 2004 року і до досягнення дитиною повноліття.

Також гр. ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики було подано поруч з цим видані ВДВС Маневицького районного управління юстиції впродовж 2009-2011 років п'ять довідок про неотримання гр. ОСОБА_1 аліментів, зокрема, довідку від 01.06.2009р. № 1586 про неотримання аліментів за період з 01.12.2008р. по 01.06.2009р.; довідку від 02.12.2009р. № 5270 про неотримання аліментів за період з 01.06.2009р. по 01.12.2009р.; довідку від 07.06.2010р. № 2641 про неотримання аліментів за період з 01.12.2009р. по 01.06.2010р.; довідку від 02.12.2010р. № 6875 про неотримання аліментів за період з 01.06.2009р. по 01.12.2010р.; довідку від 14.06.2011р. № 3171 про неотримання аліментів за період з 01.12.2009р. по 31.05.2011р.

На підставі зазначених довідок ВДВС Маневицького РУЮ, Департаментом соціальної політики відповідно до п. 6 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, гр. ОСОБА_1 призначалася тимчасова допомога. Всього на підставі довідок ВДВС Маневицького РУЮ гр. ОСОБА_1 з 01.06.2009р. по 30.11.2011р. отримала 8 121 грн. тимчасової допомоги.

Проведеною державними соціальними інспекторами Департаменту соціальної політики перевіркою правильності та повноти інформації, що надається заявником для призначення державних соціальних допомог було встановлено, що довідки, які видавалися ВДВС Маневицького РУЮ гр. ОСОБА_1 про несплату гр. ОСОБА_3 аліментів є недостовірними, оскільки аліменти заявниця отримувала постійно, що підтверджується довідкою №1237 від 11.03.2014р., виданою ВДВС Маневицького РУЮ.

За наслідками перевірки Департаментом соціальної політики було прийнято Рішення про визначення обсягу надміру виплачених коштів у вигляді допомог від 02.04.2014р., котрим визначено обсяг надміру виплачених гр. ОСОБА_1 грошових допомог в розмірі 8 121 грн., а також встановлено ВДВС Маневицького РУЮ строк для повернення надміру виплачених коштів до 25.06.2014р.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, г) вина.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом вказаної статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі. Мова йде про реальну шкоду та упущену вигоду (ст. 22 ЦК України).

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами ЦК відповідальність настає незалежно від вини.

Особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

При цьому, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними свої повноважень.

Частиною 2 статті 87 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

Статтею 1173 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність вини не є обов'язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Таким чином, предметом доказування у даній справі виступали факти неправомірних дій (бездіяльності) органу державної влади (відділу державної виконавчої служби Маневицького РУЮ) при прийнятті відповідного рішення шляхом підготовки та видання недостовірних довідок про неотримання аліментів (довідки від 01.06.2009р. № 1586 про неотримання аліментів за період з 01.12.2008р. по 01.06.2009р.; довідки від 02.12.2009р. № 5270 про неотримання аліментів за період з 01.06.2009р. по 01.12.2009р.; довідки від 07.06.2010р. № 2641 про неотримання аліментів за період з 01.12.2009р. по 01.06.2010р.; довідки від 02.12.2010р. № 6875 про неотримання аліментів за період з 01.06.2009р. по 01.12.2010р.; довідки від 14.06.2011р. № 3171 про неотримання аліментів за період з 01.12.2009р. по 31.05.2011р.), виникнення шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями (бездіяльністю) органу державної виконавчої служби і заподіянням шкоди.

Судом було встановлено, що з боку ВДВС Маневицького РУЮ наявний та повністю підтверджений склад правопорушення положень чинного законодавства України, котре регулює відносини призначення виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, внаслідок чого завдано шкоди державі від імені котрої виступають органи соціального захисту населення, зокрема, Департамент соціальної політики Луцької міської ради (протиправна поведінка ВДВС Маневицького РУЮ - подання недостовірних довідок, шкода - нарахування тимчасової державної допомоги та її виплата гр. ОСОБА_1 в розмірі 8 121 грн., причинний зв'язок - нарахування допомоги на основі недостовірних довідок, вина заподіювача шкоди - надання недостовірних довідок за підписом посадових осіб ВДВС Маневицького РУЮ із скріпленням цих довідок печатками відділу ДВС). Аналогічні правові позиції викладено у матеріалах численної судової практики, зокрема, у постановах Вищого господарського суду України від 20.11.2012р. у справі №5009/2285/12, від 12.03.2013р. у справі №5023/4139/12.

Відтак, враховуючи встановлені у справі обставини, суд прийшов до висновку, що шкода, завдана неправомірними діями ВДВС Маневицького РУЮ, яка полягає у безпідставному нарахуванні та виплаті грошової допомоги на підставі недостовірних довідок, повинна бути відшкодована державі у повному обсязі.

Згідно ст. 90 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу. Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі.

Встановлені факти підготовки та видачі відділом ДВС Маневицького районного управління юстиції недостовірних довідок свідчать про недоліки в діяльності відділу Державної виконавчої служби, порушення посадовими особами відділу положень чинного законодавства України, що, в свою чергу, виступає підставою для винесення у справі окремої ухвали в порядку, визначеному статтею 90 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 90 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Окрему ухвалу направити виконуючому обов'язки начальника Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області Клехо А.Є. для невідкладного вжиття відповідних заходів, спрямованих на подальшу недопустимість у діяльності відділів державної виконавчої служби порушень положень та вимог чинного законодавства України, зокрема, Конституції України, Закону України "Про державну виконавчу службу", Закону України "Про виконавче провадження".

2. Про наслідки вжитих заходів повідомити господарський суд Волинської області в місячний термін.

Суддя В.А. Войціховський