Ухвала суду № 40420468, 27.08.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 824/2174/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Левицький В.К.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сушка О.О.

суддів: Матохнюка Д.Б. Смілянця Е. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу територіального управління Держгірпромнагляду по Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки Україниу Чернівецькій області до ТОВ "Чернівцібудінвест" про про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцібудінвест" шляхом негайного зупинення роботи (виробництва, експлуатації) баштового крана КБ-403, реєстраційний номер №1727.

Відповідно до постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 02.07.2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просять скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В якості обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про неповне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи та порушення норм процесуального і матеріального права.

Сторони в судове засідання не з"явились. 27.08.2014 року позивач подав пояснення, в яких просив скасувати постанову суду першої інстанції, та в яких зазначив про розгляд справи без участі їх представника

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити розгляд в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

У відповідності з частиною 1 статті 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу від 22.04.2014 року №45/05п, а також направлення на проведення перевірки від 22.05.2014 року №13, територіальним управлінням Держгірпромнагляду у Чернівецькій області проведено планову перевірку відповідача з питань дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.

За результатами перевірки позивачем виявлено ряд порушень відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров'ю працюючих, а саме: не отримано рішення посадової особи спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади про можливість експлуатації баштового крана; не представлено експертно-технічне діагностування крана КБ-403 щодо можливості безпечної експлуатації флюгерної рами реєстр.№1727; не справні прилади безпеки крана КБ 403 реєст.№1727; не проведений частковий технічний огляд баштового крана реєстр.№1727; не представлений графік планово-попереджувальних ремонтів кранів; не проводиться періодичний огляд кранів особою, відповідальною за справний стан кранів із записом до відповідного журналу; не ведеться журнал періодичних оглядів і ремонтів крана; машиністи кранів, слюсарі-електрики та налагоджувальними, які обслуговують вантажопідйомні крани і машини з електроприводом не мають 3 групи з електробезпеки; не встановлено порядок обміну умовними сигналами тощо.

З метою усунення порушень законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони праці та промислової безпеки, 23.05.2014 р. позивач видав припис № 1-22-22, яким приписано відповідачу усунути виявлені порушення під час перевірки. Інформацію про виконання приписів зобов'язано подати у тижневий строк після закінчення терміну встановленого для усунення порушень.

Однак, припис не містить термінів протягом яких відповідач зобов'язаний усунути виявлені порушення.

На виконання припису № 1-22-22 від 23.05.2014 року відповідач видав наказ №21 від 07.05.2014 року про призначення відповідальної особи за справний технічний стан крану КБ 403 А, а також укладено договір про експертне обстеження та позачерговий технічний огляд крану Баштового КБ-403 А, зав.№51 з ТОВ «Науково-виробнича фірма «Зонд» №559НК/2014 від 02.06.2014 року.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що визначені позивачем заходи реагування не передбачені переліком реагування, що вживаються за постановою суду, який не підлягає розширеному тлумаченню, та не відповідають нормам закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. № 877-V (далі - Закон № 877-V) передбачено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до Указу Президента України "Про Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України" від 06.04.2011 року №408/2011 р. Держгірпромнагляд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра надзвичайних ситуацій України.

Одним з основних завдань Держгірпромнагляд України є організація та здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з питань: промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю.

Згідно з п.п. 11 п. 5 вказаного Положення, Держгірпромнагляд України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень та інших виробничих об'єктів, виготовлення та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, виконання певних робіт, у тому числі пов'язаних з користуванням надрами, застосуванням нових небезпечних речовин, реалізацію продукції шляхом видачі розпорядчого документа про заборону зазначеного у випадках, передбачених законодавством, а також анулювати видані дозволи і ліцензії до усунення порушень, які створюють загрозу життю працівників.

Пунктами 2.26 та 2.27 Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011 р. № 826, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.12.2011 р. за № 1531/20269 передбачено, що у разі виявлення під час перевірки: порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; порушень вимог Кодексу України про надра; відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; непроведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки; виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку в посадової особи Держгірпромнагляду України виникає право заборони виконання робіт, виробництва. Заборона виконання робіт або виробництва, обмеження виробництва здійснюються на підставі відповідного акта перевірки.

Заборона виконання робіт або виробництва, обмеження виробництва в цілому суб'єкта господарювання за результатами перевірки, яка проводилася спеціально створеною комісією, а також заборона під час такої перевірки виконання робіт або виробництва, обмеження виробництва на виробничому об'єкті суб'єкта господарювання, яка тягне за собою зупинення (призупинення) робіт у цілому підприємства, здійснюються шляхом надання суб'єкту господарювання розпорядження за підписом заступника Голови Держгірпромнагляду України або начальника (заступника начальника) територіального органу Держгірпромнагляду України.

Згідно п. 2.30, 2.31 Положення № 826, у разі якщо виявлені порушення несуть безпосередню загрозу життю працівників, що потребує негайного зупинення робіт або виробництва чи їх обмеження, керівник (заступник керівника) або уповноважена особа суб'єкта господарювання на вимогу і в присутності посадової особи Держгірпромнагляду України повинен негайно припинити або обмежити ці роботи (виробництво). При цьому в акті перевірки зазначається відповідний запис та проставляється фактичний час зупинення або обмеження робіт (виробництва). У разі відмови суб'єкта господарювання від вжиття негайних заходів щодо зупинення робіт (виробництва) або їх обмеження на вимогу посадової особи Держгірпромнагляду України в акті перевірки зазначається відповідний запис. У разі прийняття рішення про заборону виконання робіт або виробництва повинно застосовуватися пломбування відповідних об'єктів (машин і механізмів), за винятком таких, пломбування яких є технічно неможливим (переносного ручного обладнання, електричних розеток тощо).

Поновлення роботи (виробництва) здійснюється на підставі подання суб'єктом господарювання офіційного письмового повідомлення про повне усунення зазначених у розпорядженні порушень, які стали причиною заборони (обмеження), а також результатів перевірки усунення цих порушень. Така перевірка проводиться у термін не пізніше трьох діб після отримання повідомлення про усунення порушень. Рішення про поновлення роботи (виробництва) приймається посадовою особою, яка видала припис (розпорядження), за можливості в день закінчення перевірки за умови усунення порушень, що призвели до їх заборони чи обмеження. У разі неможливості прийняття такого рішення у зазначений термін допускається його прийняття на наступний день після закінчення перевірки (за винятком вихідних та святкових днів) (п. 2.40 Положення № 826).

Разом з тим, дотримуючись принципів законності, поділу влади, а також компетенції, визначеної Конституцією та законами України, суд не має права перебирати на себе повноваження інших органів державної влади, зокрема у питанні реалізації державної політики органів Держгірпромнагляду встановленої Законом України «Про охорону праці» та Положення № 826 компетенції забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції.

Таким чином, позивач наділений повноваженням самостійно вживати заходи щодо заборони (зупинення, припинення) виконання робіт або виробництва, обмеження виробництва тощо, відтак вжиття таких заходів не є компетенцією суду.

Крім того, п. 5 ст. 4 Закону № 877-V визначено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом. Якщо законом передбачено, що обґрунтованість вжиття органом державного нагляду (контролю) заходів реагування має бути підтверджена судом, орган державного нагляду (контролю) звертається до адміністративного суду з адміністративним позовом не пізніше наступного робочого дня з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа.

Вимогами ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Отже, вказаними нормами Закону № 877-V чітко встановлено перелік заходів реагування, які застосовуються за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю), та якими можуть бути: повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) продукції; повне або часткове зупинення реалізації продукції; повне або часткове зупинення виконання робіт; повне або часткове зупинення надання послуг.

В свою чергу, даний перелік заходів реагування не підлягає розширеному тлумаченню.

Водночас, у позовній заяві не зазначено це часткове чи повне зупинення виконання робіт/послуг.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу територіального управління Держгірпромнагляду по Чернівецькій області, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку встановленому ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Сушко О.О.

Судді Матохнюк Д.Б.

Смілянець Е. С.