Постанова № 40420376, 03.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2226/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г.

Суддя-доповідач: Бабенко К.А

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Борисюк Л.П., Ключковича В.Ю., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Ф», -

В С Т А Н О В И В:

В зв'язку з неприбуттям жодного з представників осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 2 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03 липня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким його адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, Постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нову Постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю з наступних підстав.

Як вбачається з пп.1.1 п.1 Договору позики від 28 травня 2009 року (далі - Договір від 28 травня 2009 року), копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1,а.с.32-33), укладеного Позивачем, як Позикодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсам Дністровський», як Позичальником, Позикодавець передає у власність Позичальникові грошові кошти в розмірі 3000000,00 грн., в якості поворотної фінансової допомоги, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. А згідно з п.2.4 договору, Позичальник зобов'язаний повернути Позикодавцеві суму позики в повному обсязі на першу письмову вимогу Позикодавця. Позика вважається повернутою в день зарахування суми позики в повному обсязі на поточний рахунок Позикодавця або надходження в касу Позикодавця.

На виконання умов зазначеного Договору, Позивачем перераховано грошові кошти у сумі 1000000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1 від 09 липня 2009 року та №2 від 17 липня 2009 року, копії яких також наявні в матеріалах справи (Т.1,а.с.51).

Листами від 29.07.2009 року та від 06.08.2009 року, копії яких наявні в матеріалах справи (Т.1,а.с.54,55), Позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Універсам Дністровський» пред'явлено вимоги щодо повернення отриманої позики.

У зв'язку з невиконанням умов Договору від 28 травня 2009 року, Позивач звернувся до суду. Постановою Обухівського районного суду Київської області, копія якого також наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.8,9), позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено повністю; в рахунок забезпечення погашення заборгованості за Договором позики від 28 травня 2009 року в сумі 1000000,00 грн. звернуто стягнення на нерухому майно боржника - цілісний майновий комплекс, що складається з нежилих приміщень, загальною площею 4829,5 кв.м., що знаходиться за адресою м.Івано-Франківськ, вул.Дністровська (вул.Будьоного), буд 26, що належить на праві приватної власності ТОВ «Універсам Дністровський» відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію. Визнано за ОСОБА_2 право власності на цілісний майновий комплекс, що складається з нежилих приміщень, загальною площею 4829,5 кв.м., що знаходиться за адресою м.Івано-Франківськ, вул.Дністровська (вул.Будьоного), буд 26. Зобовязано відповідне БТІ зареєструвати за ОСОБА_2 право власності на цілісний майновий комплекс, що складається з нежилих приміщень, загальною площею 4829,5 кв.м., що знаходиться за адресою м.Івано-Франківськ, вул.Дністровська (вул.Будьоного), буд 26.

На виконання зазначеного судового рішення Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації зареєстровано за Позивачем право власності на зазначене нерухоме майно, що підтверджується відповідним Витягом від 07.10.2009 року №24058009, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1,а.с.40).

Як вбачається з Договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 04 грудня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за №882, копія якого також наявна в матеріалах справи (Т.1,а.с.41), укладеного Позивачем, як Продавцем, та ОСОБА_5, як Покупцем, Продавець передав у власність, а Покупець набув у власність зазначений вище цілісний майновий комплекс. За домовленістю сторін продаж вчинено за 1928130,00 грн.

А як вбачається з Розрахунку суми податку з доходів фізичних осіб (ПДФО), що підлягає поверненню платнику податку або сплаті до бюджету, у тому числі у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту від 30 березня 2010 року, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1,а.с.23), Позивачу нараховано 139219,50 грн. (1928130 грн. - 1000000 грн.) х 15%) суми ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету. На підставі зазначеного Розрахунку, Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 29.04.2010 року №0000171720/0/1580, копія якого також наявна в матеріалах справи (Т.1,а.с.7), та яким визначено 139219,50 грн. суми податкового зобов'язання з прибуткового податку з робітників та службовців.

Відповідно до п.7.2. ст. 7, чинного на час виникнення спірних правовідносин Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-IV (далі - Закон № 889-IV), ставка податку становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом, суму якого (96406,50 грн.) і сплачено Позивачем, що підтверджується Квитанцією №14 від 04.12.2009 року, копія якої також наявна в матеріалах справи (Т.1,а.с.216).

А згідно з пп. 11.2.2 п. 11.2 ст. 11 Закону №889-IV, дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш ніж одного з об'єктів нерухомості, зазначених у підпункті 11.1.1 пункту 11.1 цієї статті, або від продажу об'єкта нерухомості, іншого, ніж зазначені у підпункті 11.1.1 пункту 11.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону.

Відповідно до пп.11.3 Закону №889-IV, податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів нерухомого майна, в порядку, передбаченому в статті 11 цього Закону, є нотаріус, який посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору. Порядок визначення оціночної вартості нерухомого майна, що підлягає продажу, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Сума податку самостійно сплачується сторонами (або однією стороною) договору до його нотаріального посвідчення через установи банків у сумі, визначеній податковим агентом.

Проте, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку, що різниця між отриманою Позивачем сумою продажу нерухомого майна за ринковою вартістю об'єкта оцінки та сумою боргу, в рахунок якого отримано за рішенням суду зазначене майно, є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб, незалежно від сплати цього податку з продажу нерухомого майна за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, тому як податковим законодавством подвійного оподаткування доходів фізичних осіб не передбачено, а вартість майна на час визнання за рішенням суду за Позивачем права власності на нього дорівнює саме сумі боргу.

Згідно з частиною другою ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що Позивачем сплачено відповідно до Закону №889-IV податок з доходів фізичних осіб у необхідній сумі, в зв'язку з чим, оскаржене Позивачем податкове повідомлення-рішення Відповідача визнається протиправним та скасовується.

Згідно зі ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального справи, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, Постанова Київського окружного адміністративного суду від 03 липня 2014 року скасовується та ухвалюється нова Постанова, якою адміністративний позов задовольняється повністю.

Відповідно до частини першої ст.94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 липня 2014року - скасувати, ухвалити нову Постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі №0000171720/0/1580 від 29 квітня 2010 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 921,90 (дев'ятсот двадцять одну) грн. 90 коп. суми сплаченого Квитанціями №35 від 07.06.2010 року, №76 від 02.03 2011 року, №100705.97.1 від 18.07.2014 року та від 07.08.2014 року №12349548 судового збору.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Борисюк Л.П.

Ключкович В.Ю.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Борисюк Л.П.

Ключкович В.Ю.