Постанова № 40419975, 08.09.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2014 р. Справа № 816/1273/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бартош Н.С. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича іноваційна фірма "Вілп" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2014р. по справі № 816/1273/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича іноваційна фірма "Вілп" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідльністю "Науково-виробнича іноваційна фірма "Вілп" (далі - позивач ) звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - відповідач), в якому просить, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001092201/369 від 19.03.2014 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2014 року скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Податкового кодексу України, фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у відповідача.

Працівниками відповідача проведена позапланова виїзна документальна перевірки позивача з питань взаємовідносин з ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз" за період з 01.03.2012 року по 31.10.2013 року у зв"язку з неповним наданням пояснення та документального підтвердження на запит відповідача від 31.12.2013 року №15952/10, про що складений акт від 25.02.2014 року № 546/16-03-22-01-08.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні п.44.1 ст.44.п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України в результаті чого завищено суму податкового кредиту в періоді, що перевірявся на загальну суму 23 282 грн., у тому числі за травень 2012 року - 10 398 грн., червень 2012 року - 9917 грн., липень 2012 року - 2967 грн.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001092201/369 від 19.03.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість у сумі 29 102,50 грн., із них за основним платежем - 23 282,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5820,50 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов до висновку про невідповідність наданих до матеріалів справи документів бухгалтерського обліку вимогам Закону України ""Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ."

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

На підставі п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулась раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/ послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв»язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

На підставі п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податковим органом ставиться під сумнів правильність формування податкового кредиту за результатами господарських операцій з ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз".

Як вбачається із матеріалів справи в ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз", з яким укладений договір купівлі-продажу №18/05 від 18.05.2012 року товару, а саме: цегли керамічної гладкої "Сл.Кість" для виконання будівельних робіт з ТОВ "МЖК Житлобуд".

Колегія суддів погоджується з позицією апеляційної скарги про те, що надані до матеріалів справи, копії документів, а саме: податкові накладні; дозвіл на виконання будівельних робіт від 24.02.2011 року №К21-11, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, сертифікат відповідності на цеглу бетонну одинарну лицьову порожнисту; наказ про відрядження водія ТОВ "МЖСК Житлобуд"; технічний паспорт на вантажний сіловий тягач. власник ТОВ "МЖК Житлобуд"; договір перевезення вантажів №25 від 18.01.2012 року; витяг з журналу реєстрації довіреностей позивача від 22.04.2014 року; довіреність №18/05 від 18.05.2012 року; №01/06 від 01.06.2012 року; №22/06 від 22.06.2012 року; №27/7 від 27.07.2012 року; платіжні доручення №60 від 22.06.2012 року; рахунок №150 від 18.05.2012 року; акт здачі-прийняття робіт (наданні послуг) №150 рахунок №155 від 24.05.2012 року; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг)4 рахунок №160 від 01.06.2012 року; акт №60 здачі-прийняття робіт (надання послуг); рахунок №184 від 22.06.2012 року; акт №184 здачі-прийняття робіт (надання послуг); рахунок №193 від 27.06.2012 року; акт №193 здачі-прийняття (надання послуг); рахунок №215 від 27.07.2012 року; акт №215 здачі-прийняття робіт (надання послуг), підтверджують фактичне здійснення позивачем даних господарських операцій.

Колегія суддів вважає, що зазначені документи відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" .

Так, у відповідності до частини 2 названої статті первинні та зведенні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи із вищенаведеного, колегія суддів,не вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про не правильність формування позивачем податкового кредиту у розмірі 23282 грн. за травень-липень 2012 року.

Стосовно доводів представника відповідача та суду першої інстанції про відсутності конкретизації пунктів наватаження та відвантаження вантажу у товарно-транпортних накладаних та непідтвердження актом №5763/16-03-22-02-12/34957936 від 24.12.2013 року "Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз" товарності даної господарської операції, то колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Невиконання контрагентом позивача своїх податкових зобов"язань не несе негативні наслідки для позивача.

Колегія суддів погоджується з позицією представника позивача про те, що питання відсутності пролонгації договору оренди землі між міськрадою та ТОВ "МЖК Житлобуд" на які зауважує суд першої інстанціїх не можуть свідчати про відсутність реального характеру вказаних господарських операцій, оскільки на час проведення даної господарської операції вказаний договір діяв (аркуш справи 127 витяг з Поземельної книги про земельну ділянку).

Крім цього, сторонами не спростовуються фактичне використання вказаного товару - цегла у будівництві, що здійснювалось ТОВ "МЖК Житлобуд" та його транспортування даним підприємством на підставі договору перевезення вантажів №25 від 18.01.2012 року.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає даним критеріям оскільки прийняті та вчинені не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано;не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції зроблені висновки які не відповідають обставинам справи, тому судове рішення підлягає скасування, а позов задоволенню.

Відповідно ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича іноваційна фірма "Вілп" задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2014р. по справі № 816/1273/14 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.03.2014 року Кременчуцької об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 0001092201/369.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бартош Н.С. Бондар В.О. Повний текст постанови виготовлений 12.09.2014 р.