Ухвала суду № 40419891, 09.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6919/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

09 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретаріБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Чайка О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової служби в Київській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 травня 2013 року у справі за позовом Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» до Державної податкової служби в Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2011 року Акціонерний банк «Банк регіонального розвитку» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової служби в Київській області в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.02.2011 № 0000113830/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 травня 2013 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової служби в Київській області від 28.02.2011 № 0000113830/0.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 07.02.2011 по 08.02.2011 податковим органом було проведено камеральну перевірку платника податку Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» (код ЄДРПОУ 19338316) по декларації на прибуток за ІІІ квартали 2010 р. за результатами якої складено акт від 08.02.2011 № 055/38-30/19338316.

В ході проведення перевірки встановлено, що в декларації з податку на прибуток за ІІІ квартали 2010 р. в рядку 04.10 неправомірно здійснений перерахунок від'ємного значення об'єкта оподаткування у складі валових витрат у розмірі 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01 січня 2010 року, тобто без врахування результатів виїзної документальної перевірки (акт перевірки від 11.08.2010 № 17/38-111/19338316) в частині зменшення від'ємного значення оподаткування за 2009 рік на суму 16 509 425,00 грн. при встановленому порушенні завищення банком сум сформованого страхового резерву, які віднесено до складу валових витрат та відображено в рядку 04.3 декларації з податку на прибуток. Таким чином, в рядку 4.10 декларації з податку на прибуток за ІІІ квартали 2010 р. завищені витрати на суму 3 301 885,00 грн. в результаті чого збільшено від'ємне значення об'єкта оподаткування на суму 1 476 192,00 грн. і водночас занижена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 456 423,00 грн.

На підставі акту перевірки від 08.02.2011 № 055/38-30/19338316 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.02.2011 № 0000113830/0 від 28.02.2011 за платежем податок на прибуток на загальну суму 570 028,75 грн., з яких за основним платежем на суму 456 423 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 114 105,75 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням, позивач оскаржив його до Державної податкової адміністрації України.

Рішенням від 04.05.2011 № 8338/6/25-0115 про результати розгляду справи, в задоволенні скарги відмовлено, податкове повідомлення-рішення від 28.02.2011 № 0000113830/0 залишено без змін.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включається суми коштів, внесені до страхових резервів у порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до пп. 12.1.2 п. 12.2 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, формують резерви для відшкодування можливих втрат за всіма видами кредитних операцій, за виключенням позабалансових, крім гарантій, коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках, придбаними цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю), іншими активними банківськими операціями згідно із законодавством, включаючи нараховані за всіма цими операціями проценти (далі - страховий резерв). Страховий резерв формується та списується банком самостійно в розмірі та в порядку, передбачених методикою, яка визначається для банків Національним банком України, а для небанківських фінансових установ - спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та цінних паперів відповідно до повноважень, та включається до складу валових витрат.

Згідно пп. 12.2.2 п. 12.2 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», розмір страхового резерву, що створюється за рахунок збільшення валових витрат фінансової установи, не може перевищувати: для комерційних банків - 20 відсотків (на період до 1 січня 2011 року - 40 відсотків, на період з 1 січня 2011 року до 1 січня 2012 року - 30 відсотків) суми фактичної заборгованості за всіма видами операцій, зазначених у підпункті 12.2.1, а саме суми непогашеної основної суми боргу та нарахованих процентів, на останній робочий день звітного податкового періоду; для небанківських фінансових установ - розміру, що встановлюється відповідними законами про відповідну небанківську фінансову установу, але не більше 10 відсотків суми боргових вимог, а саме сукупних зобов'язань дебіторів такої небанківської фінансової установи на останній робочий день звітного податкового періоду. До суми зазначеної заборгованості не включаються зобов'язання дебіторів, які виникають під час здійснення операцій, що не включаються до основної діяльності фінансових установ. Під терміном «основна діяльність» слід розуміти операції, визначені відповідними статтями законів про небанківські фінансові установи.

У разі якщо за результатами звітного податкового періоду сукупний розмір страхового резерву, сформованого згідно з підпунктами 12.2.1 і 12.2.2, зменшився (крім випадків його зменшення внаслідок відшкодування банком безнадійної заборгованості позичальника, у встановленому законодавством порядку за рахунок страхового резерву кредитора та зменшення нормативу формування резерву згідно із законодавством), надлишкова сума страхового резерву, яка включена до валових витрат, спрямовується на збільшення валового доходу банку за результатами такого звітного періоду (пп. 12.2.3 п. 12.2 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Дослідженням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що відповідно до декларацій з податку на прибуток банку АБ «Банк регіонального розвитку» до складу валових доходів та валових витрат за 2009 р. включено наступні суми щодо формування страхового резерву: Валові доходи (код рядка 01.2 - «надлишкова сума страхового резерву») І квартал 2009 р. - 636 426 грн.; І півріччя 2009 р. - 16 057 842 грн.; 9 місяців 2009 р.- 16 057 842 грн.; 2009 рік - 16 057 842 грн. Валові витрати (код рядка 04.3 - «сума збільшення страхового резерву»: І квартал 2009 р. - 7 702 427 грн..; І півріччя 2009 р. - 43 619 514 грн.; 9 місяців 2009 р.- 44 563 535 грн.; 2009 рік - 48 600 005 грн. Різниця (рядок 04.3 - рядок 01.2): І квартал 2009 р. - 7 066 001 грн.; І півріччя 2009 р. - 27 561 672 грн.; 9 місяців 2009 р.- 28 505 693 грн.; 2009 рік - 32 542 163 грн.

Дані декларацій щодо формування страхового резерву (збільшення резерву - валові витрати, зменшення резерву - валові доходи) підтверджуються регістрами бухгалтерського обліку, а саме: оборотно-сальдовими відомостями по балансовому рахунку 7702 «Відрахування в резерви під заборгованість за наданими кредитами клієнтам» (обороти по дебету рахунку - збільшення резерву, обороти по кредиту - зменшення резерву). Також зазначені дані декларацій відповідають «Розшифровкам сум страхових резервів, які відображені у Деклараціях з податку на прибуток у розрізі бухгалтерських документів».

Відповідно до даних додатку №10 до акту перевірки («Формування страхового резерву АВ «БРР» за період з 01.04.2008 по 31.03.2010 (в т.ч. Львівська філія АБ «БРР») та «Розрахунку суми сформованого страхового резерву для відображення в Декларації з податку на прибуток АБ «БРР» за 2009 рік», суми нарахування (збільшення) страхового резерву по звітних податкових періодах 2009 р. складали: страховий резерв станом на 01.01.2009 - І квартал 2009 р. - 10 287 628 грн.; І півріччя 2009 р. - 10 287 628 грн.; 9 місяців 2009 р. - 10 287 628 грн.; 2009 рік - 10 287 628 грн. Станом на кінець періоду: І квартал 2009 р. - 18 137 914 грн.; І півріччя 2009 р. - 39 172 168 грн.; 9 місяців 2009 р. - 40 620 063 грн.; 2009 рік - 42 378 208 грн., Збільшення резерву за період - І квартал 2009 р. - 7 850 286 грн.; І півріччя 2009 р. - 28 884 540 грн.; 9 місяців 2009 р.- 30 332 435 грн.; 2009 рік - 32 090 580 грн.

З огляду на викладене, суми збільшення страхового резерву по звітних періодах, які підлягають включенню до складу валових витрат у відповідних періодах, відповідають сумам щодо формування страхового резерву, відображеним у деклараціях з податку на прибуток банку за відповідні періоди як валові витрати та валові доходи. Різниця пояснюється тим, що в деклараціях АБ «Банк регіонального розвитку» не враховані суми збільшення (зменшення) страхового резерву по Львівській філії АБ «Банк регіонального розвитку» та враховані суми резервів під знецінення цінних паперів.

Суми сформованого страхового резерву Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» були враховані у складі валових доходів та валових витрат за 2009 рік. У складі валових доходів - в сумі 16 057 842 грн. у складі валових витрат - в сумі 48 600 005 грн. Врахування сум надлишково-сформованого страхового резерву в складі валових доходів збільшило об'єкт оподаткування і, відповідно зменшило на ці суми від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2009 рік.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що суми сформованого страхового резерву за 2009 рік позивачем відображено в податковій звітності відповідно до норм чинного законодавства.

Вказане підтверджується також Висновком експертів № 11665/11666/12-45 від 29.03.2013 за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи за адміністративною справою №2а-6919/11/2670.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби в Київській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 травня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків

Повний текст ухвали складено та підписано - 11.09.2014

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.