Рішення № 40419763, 08.09.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2014 р.Справа № 922/3835/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Савукова М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків до Суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Харків про стягнення 11719,27 грн. за участю предстанвиків сторін:

позивача - Танчак Н.В., за довіреністю № 38-2072/470 від 10.05.2012 року; Гроссу Г.В., за довіреністю № 38-2071/471 від 10.05.2012 року;

відповідача - ОСОБА_4, за довіреністю від 22.07.2014 року; ОСОБА_5, за довіреністю від 14.10.2013 року;

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Харківські теплові мережі звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Харків про стягнення вартості безпідставно спожитої теплової енергії у сумі 11719,27 грн., яка утворилась за період з жовтня 2010 року по жовтень 2011 року. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 30.01.2014 року в позові відмолено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 року рішення господарського суду Харківської області від 30.01.2014 року по справі № 922/3835/14 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2014 року касаційну скаргу Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" було задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 року та рішення господарського суду Харківської області від 30.01.2014 року скасовано. Справу № 922/3835/13 передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

10.07.2014 року згідно витягу автоматизованої системи документообігу суду справу було призначено для розгляду судді Добрелі Н.С.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.07.2014 року справу № 922/3835/13 призначено до розгляду у судовому засіданні на 28.07.2014 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 24.07.2014 року від представника відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 25520), в якому відповідач проти позову заперечує та зазначає, що відповідач не використовував до листопада 2011 року належні йому на праві приватної власності нежитлові приміщення АДРЕСА_2 у своїй господарській діяльності. З огляду на це, відповідач вважає, що провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача вартості безпідставно спожитої теплової енергії на опалення нежитлових приміщень АДРЕСА_2, яка утворилась за період з жовтня 2010 року по жовтень 2011 року підлягає припиненню на підставі підпункту 1-1 пункту 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки спір в цій частині не підлягає вирішенню в господарських судах України. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем жодних документів, що КП "Харківські теплові мережі" стали власником теплової мережі, до якої приєднана система теплоспоживання приміщень а будівлі літ. А-1, відповідачу надано не було. Така обставина, як самовільне підключення споживачем системи теплоспоживання без укладення договору має бути підтверджена відповідними письмовими доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення, складеним відповідною уповноваженою особою Держенергонагляду, та постановою про притягнення до адміністративної відповідальності. До компетенції теплоенергопостачальної організації не відноситься право складати акти про встановлення порушень Правил користування тепловою енергією. Враховуючи викладене, відповідач просить суд припинити провадження у справі на підставі підпункту 1-1 пункту 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України в частині позовних вимог про стягнення з відповідача вартості безпідставно спожитої теплової енергії на опалення нежитлових приміщень АДРЕСА_2, яка утворилась за період з жовтня 2010 року по жовтень 2011 року. В іншій частині позовних вимог відповідач просить суд відмовити повністю.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 28.07.2014 року від позивача надійшло правове обґрунтування позовних вимог (вх. № 25861).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.07.2014 року розгляд справи було відкладено на 02.09.2014 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.09.2014 року розгляд справи було відкладено на 08.09.2014 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 08.09.2014 року від представника супровідним листом (вх. № 30796) надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 08.09.2014 року від представника відповідача надійшли пояснення по справі (вх. № 30676), в яких відповідач зазначає, що позовні вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Представники позивача в судовому засіданні 08.09.2014 року позовні вимоги підтримали повністю, просили суд позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні 08.09.2014 року проти позову заперечували, з підстав викладених у відзиві на позов.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було заявлене клопотання про припинення провадження у справі на підставі ст. 80 ГПК України в частині стягнення з відповідача вартості безпідставно спожитої теплової енергії на опалення нежитлових приміщень № 1-1, 1-4, 1-6, 1-7 загальною площею 61,8 кв.м. в нежитловій будівлі АДРЕСА_2, яка утворилась за період з жовтня 2010 року по жовтень 2011 року, оскільки даний спір в цій частині не підлягає вирішенню в господарських судах України.

В обґрунтування своєї заяви, відповідач посилається на те, що вищезазначені приміщення, що належали йому на праві приватної власності не використовувались ним у своїй господарській діяльності у період з жовтня 2010 року по жовтень 2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ГПК України, Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

З аналізу вищезазначеної статті випливає, що до господарського суду вправі звернутись кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Тобто в контексті цієї норми має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту.

У п. 3 Інформаційного листа від 25.11.2005 року № 01-8/2229 "Про деякі питання практики застосування норм законодавства, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у І півріччі 2005 року" Вищий господарський суд України на запитання, чи повинен господарський суд розглянути по суті позов, предмет якого не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, зазначив, що господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 ГПК України ( 1798-12 ), а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер. Дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду.

В даному випадку, суд дійшов висновку, що склад учасників даного спору відповідає статті 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для припинення провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України в частині стягнення з відповідача вартості безпідставно спожитої теплової енергії на опалення нежитлових приміщень № 1-1, 1-4, 1-6, 1-7 загальною площею 61,8 кв.м. в нежитловій будівлі АДРЕСА_2, яка утворилась за період з жовтня 2010 року по жовтень 2011 року.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01 серпня 2003 між ОСОБА_6 (даритель) та ОСОБА_1 (обдарований) укладено Договір дарування нежитлового приміщення ВАМ №727799, відповідно до якого ОСОБА_6 подарував ОСОБА_1 приміщення: частина 1-6 пл. 23,10 кв.м, частина 1-7 пл. 4,25 кв.м, що складає 3/20 частини від контори, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.с.61).

Також з матеріалів справи вбачається, що 19 грудня 2003 між Приватною фірмою "Айболіт" (даритель) та ОСОБА_1 (обдарований) укладено Договір дарування нежитлового приміщення ВВА № 539475, відповідно до якого ПП "Айболіт" подарувала ОСОБА_1 приміщення загальною площею 123,80 кв.м, що складає 70/100 частин нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.с.63).

06 квітня 2004 між Територіальною громадою с. Циркуни в особі Циркунівської сільської ради (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення ВВС №476122, з якого вбачається, що Територіальна громада села Циркуни продала, а ОСОБА_1 купив 15/100 частин нежитлової будівлі контори, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.с.58).

Як вбачається з Акта приймання-передачі від 06 квітня 2004 року, Циркунівська сільська рада передала, а ОСОБА_1 прийняв у власність нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 площею 26,75 кв.м. (т.1 а.с.60).

04 січня 2010 ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) та ПФ "Айболит" (орендар) уклали Договір оренди об'єкта нерухомості №1 (т.1 а.с.65,66). Відповідно до п.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування приміщення площею 95,5 кв.м.

08 жовтня 2010 між ПФ "Айболіт" (споживач) та КП "Харківські теплові мережі" (теплопостачальна організація) укладено Договір № 14167 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (т.1 а.с.68-71).

01 листопада 2010 ФОП ОСОБА_7 направив на адресу позивача звернення-доручення, в якому також просив укласти Договір на постачання теплової енергії з 08.10.2010 року приміщення опалювальною площею 21,0 кв.м. (т.1 а.с.92).

З Листа КП "Харківські теплові мережі" №374 від 04.05.2011 вбачається, що ФОП ОСОБА_7 повідомлений про те, що до теперішнього часу Договір оренди не укладений і йому необхідно у 10-ти денний термін укласти Договір на поставку теплової енергії (т.1 а.с.152).

Матеріалами справи встановлено, що актом КП "Харківські теплові мережі" №174/5197 від 14.04.2011 обстеження системи теплопостачання об'єкту, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, відповідно Договору оренди №1 від 04.01.2009 приміщення площею 95,5 кв.м. займає ПФ "Айболіт" Ос/рахунок 17460-1015 Qот = 0,007500 Гкал, відповідно Договору дарування ВВА №539475 від 30.12.2004 приміщення площею 21,0 кв.м займає ФО ОСОБА_1, відповідно технічного паспорта інвент. № 1268 від 12.05.2003 на будівлю - загальна площа складає 178,3 кв.м, у приміщенні площею 62,0 кв.м. - опалювальні прилади та підвідні системи опалення відсутні (т.1 а.с.57).

В матеріалах справи містяться письмові пояснення голови Циркунівської сільської ради №28 від 15.01.2014, з яких вбачається, що Циркунівська сільська рада 06.04.2004 продала ОСОБА_1 приміщення площею 26,95 кв.м, що складає 15/100 частин нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2 і на момент продажу приміщення не опалювались у зв'язку з тим, що не використовувались. Приміщення були передані без ремонту та системи опалення. На той час опалювались тільки приміщення, які займала ПФ "Айболит" (т.2 а.с.9).

У Листі №1 від 20.01.2014 ПФ "Айболит" зазначено, що ПФ "Айболит" з 1998 року орендує приміщення в нежитловій будівлі за адресою: АДРЕСА_2, на той час у вказаній будівлі використовувалисть тільки приміщення, які займала ФП "Айболит". Інші приміщення, які у 2003-2004 придбав ОСОБА_1 знаходились у занедбаному стані та відрізані від централізованої системи опалювання (т.2 а.с.10).

Заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що позивачем жодних документів, що КП "Харківські теплові мережі" стали власником теплової мережі, до якої приєднана система теплоспоживання приміщень а будівлі літ. А-1, відповідачу надано не було. Така обставина, як самовільне підключення споживачем системи теплоспоживання без укладення договору має бути підтверджена відповідними письмовими доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення, складеним відповідною уповноваженою особою Держенергонагляду, та постановою про притягнення до адміністративної відповідальності. До компетенції теплоенергопостачальної організації не відноситься право складати акти про встановлення порушень Правил користування тепловою енергією.

Суд критично ставиться до таких тверджень відповідача, оскільки складання протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності має місце при самовільному підключенні споживачем системи теплоспоживання без укладення договору.

В той час, як предметом даного спору є стягнення коштів за позадоговірне споживання теплової енергії.

Крім того, суд приймає до уваги те, що відповідно до технічного паспорту № 1-8 станом на 12.05.2003 року, система опалення спірного приміщення централізована і є невід`ємною частиною централізованої системи опалення адміністративної будівлі. Опалення приміщення відповідача проводиться шляхом подачі теплоносія до централізованої системи опалення адміністративної будівлі, розташованої за адресою АДРЕСА_2. Система опалення приміщення, яке займає відповідач, є частиною єдиної централізованої системи опалення адмінбудівлі. Опалення на будівлю, у тому числі й на приміщення відповідача подається по єдиному вводу теплових мереж адміністративної будівлі. Внутрішня система опалення знаходиться у технічно справному стані.

Як вбачається з матеріалів справи, в Постанові Вищого господарського суду України від 17.06.2014 року по справі № 922/3835/13, зазначено, що суди не дали оцінки матеріалам справи, якими підтверджується, що із площі, яка перебувала у спірному періоді у власності відповідача 178,3 кв.м (за підрахунками касаційного суду, виходячи із встановлених судами обставин справи - 177,9 кв.м), не опалювалось лише 62,0 кв.м, що з урахуванням площі, наданої в оренду ПФ "Айболит" - 95,5 кв.м, свідчить, що хоча б площа 21,0 кв.м, яку займала ветеринарна аптека, опалювалась. Зокрема судами не дано оцінки даним актів №174/5593 від 01.07.2011, 174/5594 від 01.07.2011, 174/5197 від 14.04.2011, складених за участі ФОП ОСОБА_1, даним звертання-доручення ФОП ОСОБА_1 від 01.11.2010 про укладення договору на постачання теплової енергії для опалення ветеринарної аптеки площею 21,0 кв.м. Не дано оцінки тій обставини, що і Циркунівська сільська рада, і ПФ "Айболит" повідомили про те, що належні відповідачу приміщення не опалювались на час їх продажу (2003 -2004 роки). Судом не дано оцінки матеріалам справи з яких вбачається, що система опалення приміщення за адресою: АДРЕСА_2, є централізованою.

Відповідно до ст. 111-12 ГПК вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Враховуючи вказівки Вищого господарського суду України в постанові від 17.06.2014 року по справі №922/3835/13 суд, вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.02.2011 року уповноваженим представником позивача за участю відповідача було складено акт обстеження № 174/5191, в якому зазначено, що відповідач займає нежитлове приміщення вбудоване в адміністративну будівлю площею 21,0 кв.м. У даному приміщенні встановлені опалювальні прилади типу «Аккорд» однорядні в кількості 2 штук 22 секції.

Доказів проведення реконструкції системи опалення, відповідачем не було надано до суду.

В матеріалах справи наявний акт обстеження системи теплопостачання № 174/5593 від 01.07.2011 року, складений уповноваженими представниками позивача, ПФ "Айболіт" та відповідача, підписаний усіма сторонами без зауважень. Даним актом встановлено, що відповідач займає площу 75,1 кв.м. в адміністративній будівлі за адресою АДРЕСА_2. Реконструкція системи опалення не проводилась. В приміщенні встановлені опалювальні прилади типу «Аккорд» однорядні в кількості 6 штук 22 секції. В даному акті зазначено, що відповідач здійснює безпідставне користування тепловою енергією.

Також, відповідно до акту обстеження системи теплопостачання об`єкту № 174/5593 від 01.07.2011 року встановлено, що система теплопостачання ФОП ОСОБА_1 є єдиною системою теплопостачання адміністративної будівлі споживача ПФ "Айболіт".

Факт опалення приміщення також підтверджується звертанням - дорученням від 01.11.2010 року відповідача до начальника філії "Харківтеплозбут" КП "Харківські теплові мережі" з проханням укласти договір на постачання теплової енергії з 08.10.2010 року для опалення ветеринарної аптеки за адресою вул. Кутузівська, 21 опалювальною площею 21,0 кв.м.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.10.2011 року відповідачем було встановлено прилад обліку теплової енергії у нежитловому приміщенні загальною площею 170,8 кв.м., про що свідчить акт допуску до експлуатації вузла обліку теплової енергії (том 1, а.с. 130-131), що підтверджує наявність опалювальних приладів у даному приміщенні.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем було проведено реконструкцію системи опалення, перед встановленням приладів обліку опалення.

Враховуючи те, що відповідач безпідставно споживав теплову енергію на потреби опалення зазначеного приміщення у період з жовтня 2010 року по жовтень 2011 року, позивачем було направлено відповідачу лист - вимогу № 36-Т781 від 06.04.2012 року та лист - вимогу № 569 від 06.07.2012 року з вимогою сплатити вартість безпідставно придбаної теплової енергії у нежитлових приміщеннях відповідача по АДРЕСА_2 в сумі 11719,27 грн.

Відповідач відповіді на листи - вимоги не надав, вартість безпідставно спожитої теплової енергії в сумі 11719,27 грн. позивачу не сплатив, що й стало підставою для звернення останнього до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньо правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Відповідно ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів того, що він не користувався в опалювальному періоді з жовтня 2010 року по жовтень 2011 року тепловою енергією в нежитловому приміщенні площею 21,0 кв.м. та доказів її оплати, не відмовився від наданої послуги з постачання теплової енергії, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення вартості безпідставно набутої теплової енергії в сумі 2442,18 грн. обґрунтованими, оскільки відсутність письмового укладання договору на постачання теплової енергії не виключає зобов'язання сплатити її вартість у встановленому законом порядку.

Щодо стягнення з відповідача 9277,09 грн., суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки позивачем не було надано доказів того, що відповідачем споживалась теплова енергія за період з жовтня 2010 року по жовтень 2011 року у нежитловому приміщенні площею 54,1 кв.м.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з чим з відповідача підлягає стягненню 358,53 грн. витрат зі сплати судового збору.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 47-49, 65, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (61183. АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11, р/р 260333012313 у ВАТ «Державний ощадний банк України» м. Харкова, МФО 35823, код ЄДРПОУ 31557119) вартість безпідставно спожитої теплової енергії в сумі 2442,18 грн. та 358,53 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 9277,09 грн. в задоволенні позову відмовити

Повне рішення складено 11.09.2014 р.

Суддя Н.С. Добреля

922/3835/13